Рішення

від 16.01.2025 по справі 174/1545/24

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 174/1545/24

н/п 2/174/117/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2025 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Данилюк Т.М.,

за участю секретаря-Килинчук Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в заочному порядку в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після смерті він прийняв спадщину, звернувшись до нотаріуса з відповідною заявою. Вільногірською державною нотаріальною конторою була відкрита спадкова справа. У вересні 2024 він звернувся до державного нотаріуса щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом як спадкоємець першої черги на частку квартири АДРЕСА_1 , яка належала за життя його матері, інша частка квартири належить йому. Нотаріус повідомила його, що вона не може видати йому зазначене свідоцтво, оскільки згідно з даними Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, тип обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 10726075, зареєстровано 18.01.2011, слідує, що на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 02.04.2009, винесеної відділом ДВС Вільногірського МУЮ Дніпропетровської області, яке не скасоване до цього часу.

На цей час матеріали виконавчих проваджень передані до Верхньодніпровського ВДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), у зв`язку з ліквідацією відділу ДВС Вільногірського МУЮ Дніпропетровської області.

Він звернувся до відповідача з заявою про зняття арешту, однак довідкою від 28.11.2024 №199399/28.6-27 його було повідомлено, що у Єдиному реєстрі виконавчих проваджень не виявлено виконавчих проваджень де боржником є ОСОБА_1 та в рамках якого було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2009, крім того, станом на 28.11.2024 виконавчі провадження відносно нього на виконанні не перебувають. Більш детальну інформацію щодо виконавчого провадження відділ ДВС надати не може, так як паперові матеріли виконавчих проваджень згідно Інструкції з діловодства були знищені та таким чином у них відсутні законні підстави та технічні можливості для зняття арешту з майна.

Тобто, на даний час не можливо встановити хто був стягувачем у виконавчому провадженні, яким судом або уповноваженим органом було видано виконавчий документ, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, як і не існує самого виконавчого провадження, що у свою чергу виключає ті обставини, що позивач чи його мати є боржниками, а тому арешт накладений на його майно та майно його покійної матері, яке належить їм на праві спільної часткової власності є незаконним та таким, що порушує право власності на це майно, а тому арешт підлягає скасуванню.

Просить зняти арешт з належної йому на праві спільної часткової власності квартири АДРЕСА_1 , виключивши реєстраційний запис про обтяження № 10726075 зареєстрований 18.01.2011, про арешт зазначеної квартири з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, внесений реєстратором Дніпропетровської філії державного підприємства «Інформайний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження б/н 02.04.2009 ВДВС Вільногірського МУЮ та стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 18.12.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.

Позивач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримую та просить його задовольнити, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує (а.с.20).

Відповідач - Верхньодніпровський відділ державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) свого представника в судове засідання не направили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином (а.с.19), про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності та відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надали, тому суд, відповідно до ч.8 ст.178, ст.ст.280-281 ЦПК України, вирішує справу у заочному порядку за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Факт належності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на праві приватної спільної часткової власності квартири АДРЕСА_1 , підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.12.2004, виданого органом приватизації- виконавчим комітетом Вільногірської міської ради (а.с.5) та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «Бюро технічної інвентаризації м.Вільногірська» від 22.12.2004 (а.с.6).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 25.09.2024, на квартиру АДРЕСА_1 власниками якої зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 18.01.2011 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження б/н, виданої 02.04.2009 ВДВС Вільногірського МУЮ, внесено відомості про арешт вказаного нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 10726075, реєстратор: Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (а.с.7).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25.05.2015, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Відповідно до копії довідки начальника Верхньодніпровського відділу ДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Перелигіної А. № 199399/28.6-27 від 28.11.2024, ОСОБА_1 повідомлено, що у Єдиному реєстрі виконавчих проваджень не виявлено виконавчих проваджень де боржником є ОСОБА_1 та в рамках якого було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2009, крім того, станом на 28.11.2024 виконавчі провадження відносно нього на виконанні не перебувають. Більш детальну інформацію щодо виконавчого провадження відділ ДВС дати не може, так як паперові матеріли виконавчих проваджень згідно Інструкції з діловодства були знищені (а.с.9).

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.2 Постанови Пленуму ВССУ № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03 червня 2016 року позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ч.2ст.30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Згідно ч.1ст.56 Закону України «Про виконавче провадження»,арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частиною 2 цьогоЗаконупередбачено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно п.5.1.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999(яка діяла станом на час накладення арешту), стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, потрібних для виконання за виконавчими документами, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.Якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, то стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. Стягнення може бути звернено на майно боржника, яке належить йому на праві приватної власності.

Відповідно до ч.1ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»,особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч.4ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»,підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; підстави, передбаченіпунктом 1-2тапідпунктом 2пункту 10-4розділу XIII«Прикінцеві таперехідні положення»цього Закону; отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеногочастиною першоюстатті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченомустаттею 11Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

Відповідно до ч.5ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»,у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до вимогст.41 Конституції Українита ч.1ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.1ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.ч.1, 2ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч.1ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України,незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як вбачається зст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-ІУ(далі-Закон), державною реєстрацією є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.6 ч.1ст.24 Закону,наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно є підставою для відмови у реєстрації права власності на нерухоме майно.

Враховуючи те, що виконавче провадження в рамках якого було накладено арешт нерухомого майна на виконанні в відділі виконавчої служби не перебуває, арешт, накладений на майно порушує право власності позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому необхідно зняти арешт, накладений на нерухоме майно, належне позивачу на праві власності, чим, поза розумним сумнівом, порушується його право власності на вказане майно та перешкоджає йому як здійснювати свої правомочності власника по вільному володінню, користуванню та розпорядженню належним йому майном, так і прийняти спадщину після померлої матері, тому позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд враховує заяву позивача, який просить судові витрати по справі покласти на нього, тому судові витрати у справі у виді сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1211,20 грн слід віднести на його рахунок.

На підставі ст.ст.317,319,321,366,391 ЦК України, ст.ст.2,24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст.56,59 Закону України «Про виконавче провадження»і керуючись ст.ст.12,81,133, 141, 178, 247, 263- 265,268,279, 280-281 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 доВерхньодніпровського відділудержавної виконавчоїслужби уКам`янському районіДніпропетровської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)про зняттяарешту знерухомого майна - задовольнити.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 ,яка належить ОСОБА_1 направі спільноїчасткової власності, виключивши реєстраційний запис про обтяження №10726075, зареєстрований 18.01.2011, про арешт зазначеної квартири з Єдиного Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, який зареєстровано 18.01.2011 за номером обтяження 10726075 реєстратором Дніпропетровської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження б/н 02.04.2009, винесеної відділом державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Судові витрати у справі у виді сплаченого судового збору покласти на позивача.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя підпис Т.М.Данилюк