Ухвала

від 15.01.2025 по справі 619/244/25

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/244/25

провадження № 2-о/619/51/25

УХВАЛА

15 січня 2025 року м.Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Пруднікова О.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за заявою адвоката Головко Вікторії В`ячеславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дергачівська міська рада Харківського району Харківської області, про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна, -

встановила:

Адвокат Головко В.В., яка діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , звернулася до суду з заявою, у якій просить визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та призначити заявника ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .

Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, суддя дійшла висновку, що зазначену заяву слід залишити без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Отже, заяви у справах окремого провадження повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним нормам процесуального законодавства, що врегульовують порядок вирішення судом порушеного питання, зокрема, у справах за заявами про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, встановлених статтями 295-299 ЦПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

1. Згідно з ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров`я (ч. 2 ст. 299 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 27.02.2008 у справі «Штукатуров проти Росії» (заява № 44009/5) зазначив, що вирішуючи справу про визнання особи недієздатною виключно на підставі письмових доказів, не побачивши і не почувши особу, суд порушив її право на справедливий судовий розгляд, передбачений ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Конституційний Суд України у Рішенні від 1 червня 2016 року у справі № 2-рп/2016 зазначив, що недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод; хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, у тому числі право на свободу та особисту недоторканність, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Верховний Суд у справі № 195/1605/16, постанова від 07.10.2020, зазначив, що особа, щодо якої розглядається справа окремого провадження про визнання її недієздатною, має право на участь у слуханні справи та на справедливий розгляд своєї справи. Зокрема, така особа повинна бути повідомлена про розгляд такої справи, їй має бути роз`яснено її права, вона повинна мати можливість за бажанням скористатися правовою допомогою і брати участь у судових засіданнях. Навіть у разі наявності реальних, доведених застережень щодо небезпеки безпосередньої участі цієї особи у розгляді справи для інших осіб або для неї самої суд повинен, принаймні, мати візуальний контакт із цією особою, а краще - опитати її (за необхідності - дистанційно, у режимі відеоконференції).

Розгляд справи за заявою про визнання особи недієздатною за відсутності особи щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною є грубим порушенням вимог процесуального закону, зокрема статті 299 ЦПК України, подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №756/6838/17 (провадження №61-10584св20).

Таким чином, особа, щодо якої розглядається справа окремого провадження про визнання її недієздатною, має право на участь у слуханні справи та на справедливий розгляд своєї справи. Зокрема, така особа повинна бути повідомлена про розгляд справи, їй має бути роз`яснено її права, вона повинна мати можливість за бажанням скористатися безоплатною правовою допомогою і брати участь у судових засіданнях.

Всупереч викладеному, заявником у заяві про визнання особи недієздатною, та призначення опікуна не залучено до розгляду справи особу, щодо якої розглядається питання про визнання її недієздатною.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

За правилами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 3 ст. 187 ЦПК України якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки провадження у справі ще не відкрито, заявнику також належить надати суду копію заяви з додатками для направлення її заінтересованій особі - ОСОБА_2 .

2. Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно з ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення судом над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.

Всупереч зазначеним вимогам закону заявником до суду подано заяву, яка не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, заявнику необхідно надати до суду висновок органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою, а також докази того, що він звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.

3. Частиною 3 ст. 296 ЦПК України встановлено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Так, заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про призначення його опікуном його матері, має вік, з якого особи підлягають мобілізації, тому у цьому випадку необхідно визначитися із колом заінтересованих осіб у цій справі, на права та обов`язки яких вплине ухвалене судом рішення.

Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, який був затверджений Верховною Радою України, було оголошено загальну мобілізацію в Україні.

Як убачається з матеріалів справи у заяві не зазначено про наявність у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 інших членів сім`ї або близьких родичів, які можуть бути її опікунами, і відповідно заінтересованими особами у справі або про неможливість цих осіб здійснювати функції опікуна.

4. Питання щодо встановлення опіки і піклування регулюються Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 № 34/166/131/88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 за №387/3680 (далі - Правила опіки і піклування) й Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866.

Згідно з п. 3.2 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах, засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Проте, заявником разом із заявою не надано суду довідки про стан здоров`я майбутнього опікуна та інформації, що такий не знаходиться на обліку в лікаря нарколога чи психіатра.

Враховуючи викладене, заявнику необхідно вжити заходів щодо усунення вищезазначених недоліків: визначитися з колом суб`єктів учасників процесу, з наданням копії заяви та доданих матеріалів для них; долучити до заяви докази звернення заявника до органу опіки та піклування з клопотанням про призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, довідки про стан здоров`я майбутнього опікуна, повідомити та надати відповідні докази про наявність або відсутність у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 інших членів сім`ї або близьких родичів, які можуть бути її опікунами.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 185, 294, 296, 299, 300, 353 ЦПК України, суддя --

постановила:

Заяву адвоката Головко Вікторії В`ячеславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дергачівська міська рада Харківського району Харківської області, про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна -- залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення зазначених у даній ухвалі недоліків - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити заявнику, що в разі неусунення недоліків заяви у вказаний строк заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення.

Суддя О. В. Пруднікова