Ухвала

від 15.01.2025 по справі 337/917/24

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

15.01.2025

ЄУН 337/917/24

Провадження №2-п/337/1/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерука І.Г.

за участі секретаря Нетяги М.І.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні заяву звернення відповідача ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення суду

встановив :

04.09.2024 року до Хортицького районного суду міста Запоріжжя надійшла заява - звернення відповідача ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення суду у якій просить суд прийняти до розгляду заяву звернення, поновити процесуальний строк звернення до суду із заявою зверненням про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення від 23.07.2024 року по справі № 337/917/24 і призначити справу до розгляду за правилами загального провадження, закрити провадження на підставі п.1 ч.1 чи/ або п. 2 ч.2 ст. 255 ЦПК України.

Узагальненими доводами заяви звернення зазначено, що відповідач ОСОБА_2 не є співвласником ОСББ не проживає за вказаною позивачем адресою, та з цих підстав не є належним відповідачем.

Позивач в особі його псевдо-представника, як неналежний представник в особі фізичної особи ОСОБА_3 (відсутні докази про належне представництво інтересів юридичних осіб згідно наданого договору), з невідомих причин не надала суду розрахунку щодо розподілу неіснуючого боргу під назвою «Сальдо» між власниками по справі: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 з 13,05.2021 р. є єдиним власником житлової квартири АДРЕСА_1 ). На час реєстрації речового права «Сальдо» становило -0.

Договором на надання послуг відповідачу стороною позивача міг бути персональний договір, але такий договір між сторонами не укладався. Істотні умови договору між сторонами могли бути погоджені через такі документи як Статут ОСББ, рішення загальних зборів, кошториси, внутрішні положення, але такі документи в матеріалах справи або відсутні, або не мають юридичної сили, як-то витяги протоколів зборів співвласників та Статут ОСББ «М. Жукова».

У справі відсутні документи які свідчать про те що, позивач погодив, чи намагався погодити з відповідачем склад конкретних послуг, їх обсяг, строки виконання, строки оплати, умови форс-мажору та інші умови.

Помилки,двозначності,спотворення,відсутності обов`язковихбухгалтерських реквізитів,невідповідності донаціональних стандартівне даютьпідстав визнати«Довідку пронарахування...»як належнийюридичний доказщодо існуванняборгу іборжників. Псевдо фінансовийдокумент не має юридичної сили та не зобов`язує Власників до виконання юридично вагомих дій.

Сторона позивача, яка несе на собі відповідальність за ведення бухгалтерського обліку, не надала до суду жодного належного доказу, який свідчить наявність узгодженого між сторонами правочину та боргу відповідача. Отже, за матеріалами справи предмет спору не визначений.

Надана позивачем копія Статуту ОСББ «М. Жукова» не є копією оригіналу, оскільки назва юридичної особи на титулі Статуту ОСББ «М. Жукова» не тотожна назві, яка зазначена у копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб надана позивачем до розгляду по справі не відповідає стандартам ведення доказів, з цієї причини не може бути належним доказом по справі.

Відповідач вважає, що в матеріалах справи з наявних наданих позивачем документів відсутні взагалі юридично значущі, які можуть бути прийняті, як належні, допустимі та достовірні докази по справі до моменту їх виправлення відповідно до чинного законодавства та стандартів України;

відсутні документи, які є єдино достатніми для підрахунку балансу між сторонами по спору та можуть бути прийняті як належні докази по справі, це первинні бухгалтерські документи.

В обґрунтування поважності причини пропуску процесуального строку подання заяви про перегляд заочного рішення, яке він отримав 31.07.2024 року, ОСОБА_1 посилається на те, що він хворів та був визнаний недієздатним у строки з 29.08.2024 року по 04.09.2024 року

Також обґрунтування поважності причини пропуску процесуального строку подання заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 надав доказ у вигляді інформаційної довідки з електронної системи охорони здоров`я в виді медичного висновку про тимчасову непрацездатність за періоди з 29.08.2024 поку по 02.09.2024 року і з 02.09.2023 року по 04.09.2024 року.

Ухвалою суду від 05.09.2024 року заява відповідача ОСОБА_1 , залишена без руху, оскільки не сплачений судовий збір.

30.09.2024 року на виконання ухвали суду від 05.09.2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява-звернення на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 02.10.2024 року заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, залишена без руху, оскільки не надано копії заяв за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї документів.

24.10.2024 року на виконання ухвали суду від 02.10.2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява-звернення на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 02.10.2024 року заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення прийнята до судового розгляду.

Представник ОСББ «М.Жукова» надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положень ст. 287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заяву з мотивів викладених у текстах заяв, також додатково пояснив, що він не отримував повістки з викликом до суду, про існування заочного рішення йому стало відомо випадково. Вказав, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Пояснив, що пропустив строк звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення у зв`язку з хворобою та умовами воєнного стану в Україні.

Вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що заочним рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 23.07.2024 року у цивільній справі за позовомОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «М.Жукова» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внесками на управління (утримання) багатоквартирним будинком, позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (в рівних частках заборгованість по внесками на управління (утримання) багатоквартирним будинком яка станом на 31.01.2024 року становить 9088 грн. 44 коп., тобто по 4544 грн. 22 коп. з кожного, та стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3028 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 грн., а всього 4528 грн., тобто по 2264 грн. з кожного.

Копію заочного рішення відповідач ОСОБА_1 отримав 31.07.2024 року.

Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою ст. 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (ст.ст. 284-288 ЦПК України).

Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 126 ЦПК України).

Проте, не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених ч.ч. 2, 3 ст. 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у ст. 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.

З урахуванням наведеного, а також висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі 214/5505/16, питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду підлягає вирішенню під час розгляду цієї заяви по суті.

Вирішуючи питання поновлення строку на звернення до суду з одночасним вирішенням питання про перегляд заочного рішення, суд виходить з наступного обґрунтування.

З матеріалів справи вбачається, що копія заочного рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23.07.2024 року, отримана відповідачем 31.07.2024 року, про що матеріали справи містять відповідну розписку.

Заява про перегляд заочного рішення до суду надійшла 04.09.2024 року, тобто після закінчення строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Поновлення процесуального строку за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

Зі змісту заяви, доданих документів, пояснень заявника у судовому засіданні вбачається, що поважними причинами відповідач вважає умови воєнного стану в Україні, та хворобу яка перешкодила вчасно подати заяву.

Однак матеріалами справи встановлено, що отримавши 31.07.2024 року копію повного тексту заочного рішення та відповідно зобов`язаний подати заяву про перегляд заочного рішення впродовж двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, тобто до 21.08.2024 року, заявник оформив медичний висновок про тимчасову непрацездатність 29.08.2024 року.

Крім того, відповідно до положень статей12-2та26 Закону України«Про правовий режим воєнного стану», суди м. Запоріжжя не припиняли, не призупиняли своєї діяльності та продовжували здійснювати правосуддя, не дивлячись на повітряні тривоги, відсутність електрозабезпечення, масовані ракетні ураження території Запорізької області.

Заявником не підтверджено належними доказами обставини, які є об`єктивно непереборними, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного, до 21.08.2024 року, подання заяви про перегляд заочного рішення.

З наведеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на перегляд заочного рішення.

Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у ч. 3 ст. 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (ч. 4 ст. 287 ЦПК України).

Зважаючи на викладене, оцінюючі зібрані по справі докази, з урахуванням висновку Верховного Суду, суд вважає, що відсутні правові підстави для поновлення відповідачу строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, що є підставою для залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Керуючись ст. 287, 288, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23.07.2024 року у цивільній справі № 337/917/24 за позовом ОСББ «М.Жукова» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза внескамина управління(утримання)багатоквартирним будинком- залишити без задоволення.

Заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23.07.2024 року у цивільній справі № 337/917/24 за позовом ОСББ «М.Жукова» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внесками на управління (утримання) багатоквартирним будинком може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду в загальному порядку.

Строк на апеляційне оскарження рішення відраховується з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали складений 17.01.2025 року.

Суддя І.Г. Кучерук