Рішення

від 17.01.2025 по справі 489/7686/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/7686/24

Провадження № 2/489/448/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17 січня 2025 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,

без участі учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, третя особа: Товарна біржа «Українська біржа нерухомості»,

встановив:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Чуб Т.В. звернулась до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним. В обґрунтування вимог вказала, що 08.12.1997 між її чоловіком ОСОБА_5 з однієї сторони та відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які діяли від свого імені та від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , з іншої було укладено договір купівлі-продажу, за яким він купив кв. АДРЕСА_1 . Вказаний договір був зареєстрований на Товарній біржі «Українська біржа нерухомості» Миколаївська філія за № 262/1 від 08.12.1997. Всі умови договору сторони виконали, проте договір не було посвідчено нотаріально. ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивача ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді належної йому вищевказаної квартири. ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки вона є спадкоємцем після смерті свого чоловіка. Однак видача свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 є неможливою, оскільки договір купівлі-продажу квартири не був посвідчений нотаріально. На теперішній вказаний договір підлягає визнанню дійсним у судовому порядку.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження у справі; витребувано у ПН ММНО Воробйової Т.А копію спадкової справи № 53/2023, заведену після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребувано у КП «ММБТІ» відомості, за ким та на підставі чого було зареєстровано право власності на кв. АДРЕСА_1 .

Витребувані від КП «ММБТІ» відомості надійшли на адресу суду 24.10.2024.

Копія витребуваної спадкової справи надійшла на адресу суду 04.11.2024.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, її представник ОСОБА_6 03.12.2024 та 17.01.2025 направила на електронну пошту суду заяви, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розглядати справу без участі позивача та її представника.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилися, повідомлялися судом про розгляд справи належним чином, шляхом направлення рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення кореспонденції суду, а також додатково шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада». Відповідачі причини своєї неявки суду не повідомили, відзиву на позовну заяву не надали.

Представник третьоїособи ТБ«Українська біржанерухомості» всудове засіданняне з`явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

08.12.1997 між чоловіком позивача ОСОБА_5 як покупцем, та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та від імені їх доньки - ОСОБА_4 , як продавцями, був укладений договір № 262/1 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Вказаний договір зареєстрований на Товарній біржі «Українська біржа нерухомості» за №262/1 (а.с.6).

Після укладання договору купівлі-продажу квартири, а саме 16.12.1997, покупцем ОСОБА_5 було зареєстровано право власності в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» за № 18464, яке на час виникнення спірних правовідносин мало повноваження реєстраційного органу (а.с.5, 31).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_5 (а.с.10).

Згідно копії спадкової справи № 53/2023, витребуваної на запит суду, позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку та строки звернулась до приватного нотаріуса ММНО Воробйової Т.А. із заявою про прийняття спадщини після смерті її чоловіка (а.с. 35).

В той же час, відповідно до роз`яснення щодо неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину від 25.09.2024 № 98/02-14, виданого ПН ММНО Воробйовою Т.А., позивачу було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на АДРЕСА_1 , оскільки проавоустановлюючий документ неможливо прийняти для оформлення спадщини (а.с. 8).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу підписаний сторонами власноручно. На теперішній час ніхто із сторін цього договору вимог щодо порушення їх прав не заявив.

Відповідно до ч. 1 ст.19Цивільного процесуальногокодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено 08.12.1997, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР) статтею 227 якого передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Приписами ст.224ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другої статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно із ст.225ЦК УРСР право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

У відповідності до частини другої статті 47 ЦК УРСР та пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.

Позивач на теперішній час не має можливості реалізувати свої спадкові права щодо отримання спадщини після смерті свого чоловіка, який був покупцем за договором, оскільки даний договір купівлі-продажу квартири не було посвідчено нотаріально.

З огляду на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу квартири його сторони ухилилисявід йогонотаріального посвідчення,що натеперішній часперешкоджає позивачуреалізувати своїспадкові прававідносно нерухомогомайна, договір виконано повністю, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивач не просить відшкодувати їй судові витрати, тому з урахуванням диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає за можливе не здійснювати розподіл судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК та віднести судові витрати на рахунок позивача.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.

Визнати дійснимдоговір купівлі-продажу№ 262/1від 08.12.1997,укладений наТоварній біржі«Українська біржанерухомості» Миколаївськийфіліал та зареєстрований в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 16.12.1997 за реєстровим №18464, відповідно до якого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,які діяливід свогоімені тавід іменісвоєї неповнолітньоїдоньки - ОСОБА_4 , продали, а ОСОБА_5 купив квартиру АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за ОСОБА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП не встановлено, остання відома адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП не встановлено, остання відома адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП не встановлено, остання відома адреса: АДРЕСА_2 ;

третя особа: Товарна біржа «Українська біржа нерухомості», ЄДРПОУ 30681179, адреса: м.Миколаїв, вул. Театральна, 1.

Повний текст рішення складено 17.01.2025.

Суддя Г.А. Микульшина