Рішення

від 10.01.2025 по справі 237/4655/24

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

237/4655/24

2/237/479/25

РІШЕННЯ

Іменем України

10.01.25

Мар`їнський районний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Ліпчанського С.М.,

при секретарі Бахтіярової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи: Служба у справах дітей Мар`їнської РДА Донецької області) про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом в якому просить позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньогосина.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином сторін.Разом з Відповідачем позивач та дитина не мешкають з жовтня 2012 року, зі слів матері, з того самого часу дитина мешкає із матір`ю постійно та весь цей час перебуває лише на її утриманні.

До липня 2014 року позивач з дитиною та Відповідач мешкали в м.Мар?їнка. Позивач стверджує, що, мешкаючи в одному місті, Відповідач не проявляв достатньої уваги до сина, не приділяв йому достатньо часу, не цікавився його розвитком, дитячими проблемами чи успіхами.

У грудні 2014 року позивач з дитиноюпереїхали до Туреччини на тимчасове проживання. Відповідач був проінформований про це та надав на це згоду.

3 08.12.2014 року ОСОБА_3 разом із позивачкою постійно мешкає в Туреччині. У вересні 2015 року дитина почала навчання в першому класізагальноосвітньої школи м. Анталія в Туреччині. 27.08.2016 року Відповідач надав згоду на постійне проживання дитини ОСОБА_3 у Туреччині разом із матір`ю, що також посвідчено нотаріусом.

Позивач стверджує, що матеріальної допомоги Відповідач ніколи не надавав. Відповідач завжди мав можливість спілкування з сином через телефон та програму для відео-дзвінків Скайп, адже дитина має власний телефон та номер був відомий Відповідачу, але спілкування не відбувається. Ніякого зв`язку сторони не підтримують, Відповідач участі у вихованні сина не приймає, натомість створює перешкоди в отриманні необхідних документів, а це, в свою чергу, суперечить інтересам дитини.

З урахуванням викладеного позивачка просить позбавити відповідача батьківських прав відносно сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку, у судове засідання не з`явилася, надавши до суду заяву в якій на позовних вимогах наполягає та просить розглядати справу без її участі.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи є заява, де відповідач позовні вимоги визнає, не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Третя особа про час та місце розгляду справи повідомлялась в установленому законом порядку, представник третьої особи до судового засідання не з`явився, надавши до суду заяву, в якій викладено, що висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав не мають можливості надати.

Суд, вивчивши письмові докази долучені до матеріалів справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , виданим 20.03.2009 року Відділом РАЦС Мар?їнського районного управління Юстиції Донецької області.

ОСОБА_2 надав згоду ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на виїзд з України для тимчасового проживання за кордон до Туреччини у супроводі матері, що підтверджується його заявою, посвідчену нотаріусом, зареєстрованою в реєстрі за № 1341 та № 701, 729. Наступною заявою, посвідченою нотаріусом, зареєстрованою в реєстрі за № 750, ОСОБА_2 надав згоду ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на багаторазові тимчасові поїздки за кордон у супроводі матері.

Заявою, посвідченою нотаріусом, зареєстрованою в реєстрі за № 573, ОСОБА_2 надав згоду ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на постійне проживання у Турецькій Республіці разом із матір`ю ОСОБА_1 .

Згідно частин першої та п`ятої статті 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє їх від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до статей 3, 155 СК України, дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли з ними не проживає. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправо згідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно із ст.165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пунктами 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. (Аналогічні висновки щодо застосування норма матеріального права викладені в Постанові Верховного Суду по цивільній справі за № 209/2821/15-ц від 14.02.2018 року, та застосовуються судом першої інстанції на підставі положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

З доказів наданих позивачем вбачаються обставини ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків визначених ст. 164 СК України щодо малолітньої доньки.

Суд погоджується з висновками матері про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно сина, оскільки вони є обґрунтованими, не суперечать інтересам дитини, доказів, що підтверджують прояви достатньої уваги до сина батьком суду не надані, також сам батько не заперечував проти позбавлення його батьківських прав.

На підставі викладеного, з метою захисту прав та інтересів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд вважає, що позов про позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи: Служба у справах дітей Мар`їнської РДА Донецької області) про позбавлення батьківських прав- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.М. Ліпчанський

10.01.25