Рішення

від 15.01.2025 по справі 766/1709/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/1709/24

н/п 2/766/5915/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

секретар судового засідання АрутюноваК.А.

справа №766/1709/24; провадження №2/766/5915/25

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за

позовом Херсонської обласної прокуратури поданим представником Нікітіним Віталієм Сергійовичем (ЄДРПОУ: 04851120, місцезнаходження: 73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33) в інтересах держави в особі позивачів: Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України( ЄДРПОУ: 43672853, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35), Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонська обласна військова адміністрація) (ЄДРПОУ: 000222645, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, площа Свободи, 1), Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області(ЄДРПОУ: 04060134, місцезнаходження: 75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Олександрівська, буд. 34), Національного природного парку «Нижньодніпровський» (ЄДРПОУ: 40238709, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Петренка, 18)

до

відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області(ЄДРПОУ: 39766281, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 69),

ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

предмет тапідстави позову: про визнання недійсним наказу, скасування рішень державного реєстратора, зобов`язання вчинити певні дії

учасники справи: не з`явилися

негайно після закінчення судового розгляду по суті, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та,-

встановив:

І. Виклад позиції позивача.

У лютому 2024 року представник Херсонської обласної прокуратури Нікітін В.С. діючи в інтересах держави в особі позивачів звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом до відповідачів про визнання недійсним наказу, скасування рішень державного реєстратора, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області №21-3236/18-16-СГ від 19.07.2016 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення»;

- скасувати рішення державного реєстратора Управління економічного розвитку Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області Лебедєва М.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №52514124 від 04.06.2020 та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 0,45 га з кадастровим номером 6522310100:03:001:0154 та припинити право власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на неї;

- зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) повернути у власність держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації) земельну ділянку площею 0,45 га з кадастровим номером 6522310100:03:001:0154;

- скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,45 га з кадастровим номером 6522310100:03:001:0154, цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», здійснену 13.07.2016 відділом Держгеокадастру у Голопристанському районі Херсонської області;

- здійснити розподіл судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Херсонською обласною прокуратурою виявлено факти порушення вимог земельного та природоохоронного законодавства під час розпорядження земельною ділянкою, державної реєстрації права власності на земельну ділянку, а також порушення права власності держави на землі природно-заповідного фонду.

Указом Президента України №657 від 24.11.2015 створено національний природний парк «Нижньодніпровський» загальною площею 80177,80 га із земель державної власності, в тому числі площею 65698 га земель державної власності, які включаються до території національного природного парку без надання йому в постійне користування.

Згідно пунктів 1,1, 1,8 Положення про НПП «Нижньодніпровський», затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №113 від 31.08.2020 парк розташований на території Бериславського, Білозерського, Голопристанського та Олешківського районів, міст Херсона та Нової Каховки Херсонської області. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського відання і надаються в користування Парку у порядку, встановленому законодавством. До встановлення меж парку у натурі його межі визначаються відповідно до Проекту створення парку. (ч.3 ст.7 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України)

НПП «Нижньодніпровський» створено з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів дельти річки Дніпро, як одного з найцінніших природних заплавно-літоральних комплексів у Європі, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність, забезпечення збереження водно-болотного угіддя міжнародного значення «Дельта р. Дніпра».

Разом із тим, установлено, що за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку, розташовану на території Голопристанської міської ради, Голопристанського району, Херсонської області, а саме:

- 02.06.2020 року на підставі рішення державного реєстратора Управління економічного розвитку Олешківської РДА Херсонської області Лебедєва М.О. індексний номер 52514124 від 04.06.2020 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,45 га, з кадастровим номером: 6522310100:03:001:0154 з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», розташовану на території Голопристанської міської ради, Голопристанського району, Херсонської області.

Підставою внесення запису до реєстру став наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області №21-3236/18-16-СГ від 19.07.2016 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення ОСОБА_1 площею 0,45 га, кадастровий номер: 6522310100:03:001:0154 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, а також витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6508010922020 від 27.05.2020, виданий відділом Держгеокадастру у Голопристанському районі, Херсонської області.

Водночас, згідно інформації НПП «Нижньодніпровський» №183/08 від 07.08.2023 земельна ділянка площею 0,45 га, з кадастровим номером: 6522310100:03:001:0154 відповідно до картографічних матеріалів Проекту створення НПП «Нижньодніпровський», розташована у господарській зоні парку. Згідно Указу Президента України №657 від 24.11.2015 та експлікації земель орієнтовних меж НПП «Нижньодніпровський», зазначених у проекті створення, до складу парку увійшли тільки землі державної власності. НПП «Нижньодніпровський» не надавав погоджень на вилучення цієї земельної ділянки, або на відведення її у власність для ведення особистого селянського господарства.

Факт знаходження даної земельної ділянки у межах НПП «Нижньодніпровський» також підтверджується інформацією з Херсонської обласної військової адміністрації №01-01-66-6532/0/23/20 від 09.08.2023 та картографічними матеріалами меж Парку за результатами проведеної у 2018 році інвентаризації територій та об`єктів природнозаповідного фонду області. Крім того, в інформації зазначено, що структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища не погоджувався проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Наведені докази, у тому числі картографічні матеріали, підтверджують, що спірна земельна ділянка входить у межі НПП «Нижньодніпровський» і за своїми характеристиками належить до земель природно-заповідного фонду, які можуть перебувати у приватній власності лише у зв`язку з формуванням на цих земельних ділянках об`єктів природно-заповідного фонду чи включення земельних ділянок, що належать фізичним чи юридичним особам, до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Отже, заволодіння приватними особами землями природно-заповідного фонду є неможливим.

Таким чином, наказ головного управління Держгеокадастру у Херсонській області №21-3236/18-16-СГ від 19.07.2016, яким надано у власність ОСОБА_1 спірну земельну ділянку, видано у порушення вимог ст. ст. 44, 84, 150, 122, 186-1 ЗК України, ст. ст. 3, 20, 21, 53, 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст. 178 ЦК України, а тому він має бути визнаний недійсним на підставі ч.1 ст.21, ч.1 ст. 215 ЦК України, а земельну ділянку площею 0,45 га з кадастровим номером 6522310100:03:001:0154 слід повернути у державну власність в особі Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації) та скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,45 га з кадастровим номером 6522310100:03:001:0154, з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», здійснену 13.07.2016 відділом Держгеокадастру у Голопристанському районі Херсонської області.

У додаткових поясненнях, які надійшли до суду 23.09.2024, представник Херсонської обласної державної адміністрації Макаренко М.В. позовні вимоги Херсонської обласної прокуратури підтримала в повному обсязі.

У поясненнях, які надійшли до суду 03.10.2024, представник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Козак А.Л. позовні вимоги Херсонської обласної прокуратури підтримав та просив задовольнити.

У поясненнях, які надійшли до суду 22.10.2024, в.о. директора НПП «Нижньодніпровський» Яковлєв В. позовні вимоги Херсонської обласної прокуратури підтримав та просив задовольнити.

У поясненнях, які надійшли до суду 07.11.2024, начальник Скадовської районної військової адміністрації Херсонської області Павліш М.В. позовні вимоги Херсонської обласної прокуратури підтримав.

ІІ. Виклад позиції відповідачів.

26.09.2024 представник ГУ Держгеокадастру у Херсонській області Новіков М.М. подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позову з нижченаведених підстав.

У позовній заяві прокурор не зазначив у чому саме полягає порушення інтересів держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Херсонської облдержадміністрації (Херсонської ОВА), Скадовської райдержадміністрації Херсонської області; НПП «Нижньодніпровський».

Позовні вимоги адресовані ГУ Держгеокадастру у Херсонській області штучно направлені прокурором на відновлення незрозумілого права користування певною земельною ділянкою НПП «Нижньодніпровський» на окупованій рф території Скадовського району Херсонської області.

У цій справі частина позовних вимог адресована прокурором до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про визнання недійсним наказу та скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Тобто держава виступає і позивачем, і відповідачем, а позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.

До території НПП «Нижньодніпровський» погоджено в установленому порядку включення 80177,80 га земель державної власності, а саме: 14479,80 га земель державної власності, які надаються національному природному парку в постійне користування, у т.ч. з вилученням у землекористувачів, та 65698,00 га земель державної власності, які включаються до території національного природного парку без надання йому в постійне користування. Також доручено КМ України вирішити протягом 2016-2017 років відповідно до законодавства питання щодо надання у постійне користування НПП «Нижньодніпровський» 14479,80 га земель, у т.ч. з вилученням у землекористувачів, а також розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проекту землеустрою з організації та встановлення меж території національного природного парку, оформлення речових прав на земельні ділянки.

Державна реєстрація спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі відбулася 13.07.2016 року; наказ №21-3236/18-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без змін цільового призначення» видано ГУ Держгеокадастру у Херсонській області 19.07.2016.

Проект землеустрою з організації та встановлення меж земельних ділянок, що входять до складу НПП «Нижньодніпровський» без вилучення земель та закріплення їх межовими знаками наразі в процесі виготовлення. За матеріалами проекту створення НПП «Нижньодніпровський» спірна земельна ділянка розташована у господарській зоні парку.

До цього часу до Державного земельного кадастру не внесені відомості (зміни до них) про обмеження у використанні земель, включених до території НПП «Нижньодніпровський», на підставі проекту його створення.

Також позивачем не надано доказів належності спірної земельної ділянки до земель згідно додатків до Указу Президента України «Про створення національного природного парку «Нижньодніпровський».

Вважає неефективним способом захисту прав чи інтересів позивача вимоги про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області та скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,45 га кадастровий номер 6522310100:03:001:0158, здійсненої 13.07.2016 в Державному земельному кадастрі. До того ж вказаний наказ реалізований та вичерпав свою дію фактом його виконання.

Крім того, в частині цих позовних вимог прокурор пропустив трирічний строк позовної давності, що є окремою підставою для відмови у їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_1 будучи повідомленим належним чином про розгляд справи відносно нього, відзиву на позов не подав про причини неможливості вчинення процесуальних дій суду не повідомлено.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.02.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін, судове засідання у справі призначено на 02.10.2024 року.

23.09.2024 представник Херсонської обласної державної адміністрації Макаренко М.В. через систему «Електронний суд» подала додаткові пояснення.

26.09.2024 представник ГУ Держгеокадастру у Херсонській області Новіков М.М. через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву.

У зв`язку із неявкою у судове засідання учасників судового провадження розгляд справи не відбувся, судове засідання у справі призначено на 18.11.2024 року.

03.10.2024 представник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Козак А.Л. подав письмові пояснення.

22.10.2024 в.о. директора НПП «Нижньодніпровський» Яковлєв В. подав письмові пояснення.

07.11.2024 начальник Скадовської районної військової адміністрації Херсонської області Павліш М.В. подав пояснення у справі.

У зв`язку із перебуванням головуючого у справі судді на лікарняному судове засідання не відбулося, розгляд справи призначено на 12.12.2024 року.

25.11.2024 року від представника Херсонської обласної прокуратури Кобзар А.І. надійшло клопотання про долучення доказів.

У час призначений для розгляду справи учасники судового провадження не прибули, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.

Від представника Херсонської обласної прокуратури Кобзар А.І. через систему «Електронний суд» 10.12.2024 року надійшло клопотання з проханням судове засідання призначене на 12.12.2024 року провести без його участі.

У раніше поданій заяві від 03.10.2024 року представник позивача Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Андрій Козак просив здійснити розгляд справи без його участі.

У заяві поданій 22.10.2024 року представника позивача НПП «Нижньодніпровський» Валерій Яковлєв просив здійснити розгляд справи без його участі.

У заяві від 07.11.2024 року представник позивача Скадовської районної військової адміністрації Херсонської області Михайло Павліш просив провести розгляд справи без участі представника районної державної адміністрації.

У зв`язку із неявкою у судове засідання інших учасників справи і відсутності від них заяв про розгляд справи без їх участі судове засідання відкладено на 15.01.2025 року.

Представник заявника та представники позивачів в судове засідання не з`явилися, подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, відповідачі не з`явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем його проживання, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.

ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16) визначив, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання, то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб - сторінка суду, а тому право такої особи на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод порушено не було.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідач ОСОБА_1 будучи повідомленим належним чином про розгляд справи відносно нього, відзиву на позов не подав про причини неможливості вчинення процесуальних дій суду не повідомлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, враховуючи згоду позивачів про розгляд справи у їх відсутності, за наявності відзиву відповідача ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

З`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ними обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області 19.07.2016 видано наказ №21-3236/18-16-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,45 га, з кадастровим номером 6522310100:03:001:0154 із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Голопристанської міської ради Голопристанського району Херсонської області.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №363874086 від 31.01.2024 встановлено, що 02.06.2020 року на підставі рішення державного реєстратора Управління економічного розвитку Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області Лебедєва М.О. індексний номер 52514124 від 04.06.2020 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,45 га, з кадастровим номером 6522310100:03:001:0154 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Голопристанської міської ради, Голопристанського району, Херсонської області.

Підставою внесення запису до реєстру став наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області №21-3236/18-16-СГ від 19.07.2016 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення ОСОБА_1 площею 0,45 га, кадастровий номер 6522310100:03:001:0154 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6508010922020 від 27.05.2020, виданого відділом Держгеокадастру у Голопристанському районі, Херсонської області, земельна ділянка площею 0,45 га, кадастровий номер 6522310100:03:001:0154, зареєстрована в реєстрі 13.07.2016 з цільовим призначенням 01.03 «для ведення особистого селянського господарства».

З відповіді Херсонської обласної військової адміністрації від 09.08.2023 №01-01-66-6532/0/23/20 вбачається, що за наявною обліковою базою раніше наданих висновків/відмов проекти землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,45 га на території Голопристанської міської ради Голопристанського району Херсонської області з кадастровим номером 6522310100:03:001:0154 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства до структурного підрозділу обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища погодження не надходило.

За інформацією НПП «Нижньодніпровський» №183/08 від 07.08.2023 земельна ділянка площею 0,45 га, з кадастровим номером: 6522310100:03:001:0154 відповідно до картографічних матеріалів Проекту створення НПП «Нижньодніпровський», розташована у господарській зоні парку.

Факт знаходження даної земельної ділянки у межах НПП «Нижньодніпровський» також підтверджується інформацією з Херсонської обласної військової адміністрації №01-01-66-6532/0/23/20 від 09.08.2023 та картографічними матеріалами меж Парку за результатами проведеної у 2018 році інвентаризації територій та об`єктів природнозаповідного фонду області. Також, в інформації зазначено, що структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища не погоджувався проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Національний природний парк «Нижньодніпровський» створено Указом Президента України №657 від 24.11.2015, загальною площею 80177,80 га із земель державної власності, в тому числі площею 65698 га земель державної власності, які включаються до території національного природного парку без надання йому в постійне користування.

Згідно пунктів 1.1, 1.7, 1.8 Положення про НПП «Нижньодніпровський», затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №113 від 31.08.2020 парк розташований на території Бериславського, Білозерського, Голопристанського та Олешківського районів, міст Херсона та Нової Каховки Херсонської області. Загальна площа парку становить 80177,80 га земель державної власності, а саме: 14479,80 га земель, які надаються Парку в постійне користування, у тому числі з вилученням у землекористувачів та 65698 га земель, які включаються до території Парку без надання йому в постійне користування. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського відання і надаються в користування Парку у порядку, встановленому законодавством. До встановлення меж парку у натурі його межі визначаються відповідно до Проекту створення парку.

НПП «Нижньодніпровський» створено з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів дельти річки Дніпро, як одного з найцінніших природних заплавно-літоральних комплексів у Європі, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність, забезпечення збереження водно-болотного угіддя міжнародного значення «Дельта р. Дніпра» (п. 2.1 Положення).

V. Оцінка Суду.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Щодо представництва інтересів держави прокурором

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.04.2008 №4-рп/2008 неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Отже, законодавством встановлений обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Положення пункту 3 частини статті 131-1 Конституції України визначають, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Безпосередньо питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 надані правові висновки стосовно застосування правових положень щодо прокурорського представництва, основними з яких є: обов`язок прокурора обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі у чому полягає бездіяльність компетентного органу; недотримання таким органом розумного строку на звернення до суду із позовом; розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Встановлено, що листом від 31.10.2023 Херсонська обласна прокуратура зверталася до Скадовської районної державної адміністрації, листом від 19.10.2023 Херсонська обласна прокуратура зверталася до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, листом від 27.07.2023 Херсонська обласна прокуратура зверталася до НПП «Нижньодніпровський», листом від 27.07.2023 Херсонська обласна прокуратура зверталася до Херсонської обласної військової адміністрації та поінформувала про виявлені порушення вимог закону при реєстрації права власності на спірну земельну ділянку. Відповідно наданих у відповідь на запити листів, позивачі не вживали заходів реагування щодо повернення земельної ділянки у власність держави, відомостей про звернення до суду з позовами не повідомили, тому суд доходить висновку, що прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її інтересів, правомірно звернувся до суду з позовом.

Щодо позовних вимог.

Відповідно до приписів ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено ст. 215 зазначеного Кодексу.

За правилами ст. 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє український народ загалом (ст. 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. У цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю у поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 14, 19 Конституції України).

Отже, правовідносини, пов`язані із вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

У частинах 1 та 2 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

У ч. 1 ст. 186-1 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до вказаного органу за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною 3 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки: природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 9 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» території природно-заповідного фонду можуть використовуватися у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

В частинах 1-4 ст. 7 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що землі природно-заповідного фонду це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно зі ст. 54 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до ст. 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на підставі відповідного експертного висновку.

Як визначено ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно з пунктами «а», «в» ч. 3 ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2023 року у справі №734/1560/20 дійшов висновку, що землі природно-заповідного фонду, що перебувають у державній, комунальній власності, не підлягають приватизації. Такі землі можуть перебувати у приватній власності лише у зв`язку з формуванням на цих земельних ділянках об`єктів природно-заповідного фонду чи включенням земельних ділянок, що належать фізичним чи юридичним особам, до земель ПЗФ та іншого природоохоронного значення. Вилучення (викуп) земель природно-заповідного фонду з комунальної власності можливе тільки за рішенням відповідної місцевої ради за обов`язковим погодженням з Верховною радою України. При задоволенні негаторного позову прокурора вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку, яка знаходиться в межах земель природно-заповідного фонду, відповідає ефективному захисту порушених прав держави.

Отже, стосовно земель природно-заповідного фонду закон установлює пріоритет державної, комунальної власності на землю над приватною. Таким чином, законним власником та володільцем земельної ділянки, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , є держава, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 83 ЗК України заволодіння приватними особами землями природно-заповідного фонду державної форми власності є неможливим. Право державної власності на спірну земельну ділянку не могло припинитися внаслідок рішення ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, яке відповідно до компетенції не було наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками природно-заповідного фонду 19.07.2016, після створення НПП «Нижньодніпровський» Указом Президента України №657 від 24.11.2015.

У ч. 1 та 3 ст. 152 ЗК України визначено, що власник або землекористувач земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі: шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка розташована в межах НПП «Нижньодніпровський», належала парку до виникнення спірних правовідносин і відноситься до земель природно-заповідного фонду. ГУ Держгеокадастру у Херсонській області могло і повинно було знати про те, що ця ділянка перебуває у межах об`єкта природно-заповідного фонду Парку. Таким чином, оформлення документів про перехід земельної ділянки у приватну власність є порушенням закону, оскільки припинило право державної власності на неї.

Зокрема у постановах від 13.08.2019 року у справі №910/11164/16, від 26.02.2020 року у справі №911/3315/17, від 16.09.2022 року у справі №752/3090/19 Верховний Суд звертав увагу, що до встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проєктів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, що узгоджується із положеннями частини четвертої статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», а неналежне оформлення земельної ділянки не змінює її цільового призначення як віднесеної до земель природно-заповідного фонду і не звільняє органи державної влади від обов`язку діяти відповідно до встановленого чинним законодавством України порядку зміни цільового призначення та вилучення земельної ділянки.

Тому за змістом наведених вище положень закону, які характеризуються належною якістю та властивістю, що є умовою забезпечення юридичної визначеності у правовідносинах, і державний орган, і ОСОБА_1 знали чи повинні були знати про неможливість всупереч закону передачі й отримання у приватну власність земельної ділянки на території Парку, тому втручання судом у право відповідача мирно володіти спірною ділянкою відповідає закону.

Зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду з порушенням ЗК України та ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» потрібно розглядати як порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, що не пов`язане з позбавленням власника володіння відповідною земельною ділянкою, навіть якщо інша особа зареєструвала її право приватної власності на цю ділянку.

За таких умов, ефективним способом судового захисту щодо повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду власнику є негаторний, а не віндикаційний позов, як правильно обрано прокурором при зверненні до суду.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство відокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (ст. 391 ЦК України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Виходячи з наведеного вище у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги прокурора про зобов`язання ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку у власність держави в особі Національного природного парку «Нижньодніпровський», оскільки формування такої земельної ділянки на території Парку проведено з порушенням положень ч. 3 ст. 186-1 ЗК України та ст. 51-54 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України».

Також з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 11.10.2023 року у справі №734/1560/20 задоволенню підлягає вимога прокурора про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірну земельну ділянку.

Разом з тим, вимога про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області №21-3236/18-16-СГ від 19.07.2016 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» задоволенню не підлягає.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 22.06.2022 року в справі №676/1795/20 зазначено, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. […] cуд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення. […] Апеляційний суд зробив правильний висновок про те, що ефективним способом захисту порушеного права держави є саме вимога про повернення земельної ділянки. У той же час оспорення розпорядження органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади про передачу такої земельної ділянки у власність фізичної особи не є необхідним, оскільки суд у будь-якому випадку зобов`язаний надати йому оцінку в мотивувальній частині судового рішення, що й було зроблено судом в цій справі.

За таких обставин пред`явлення прокурором окремої позовної вимоги про визнання недійсним рішення про передачу відповідачу спірної земельної ділянки у власність не відповідає критерію ефективності способу захисту порушеного права.

Щодо застосування строків позовної давності.

Щодо заяви ГУ Держгеокадастру в Херсонській області про застосування строків позовної давності до вимог про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області та скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,45 га кадастровий номер 6522310100:03:001:0158, здійсненої 13.07.2016 в Державному земельному кадастрі суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі №911/3677/17 зазначено, що для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники. Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Перебіг позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 ЦК України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Закон не пов`язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16).

Для визначення моменту виникнення права на звернення з відповідним позовом враховуються наступні фактори: об`єктивні (факт порушення права вибуття майна із власності власника за відсутності правових підстав) та суб`єктивні (особа дізналася або могла дізнатися про таке порушення) (постанова Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі №186/599/17).

За обставинами цієї справи вибуття спірної земельної ділянки із власності держави відбулося не на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, а у зв`язку з державною реєстрацією права власності за ОСОБА_1 на неї 02.06.2020 року, а тому саме з цієї дати право держави вважається порушеним.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, пунктом 12 такого змісту: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Карантин на всій території України установлено постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12 березня 2020 року та неодноразово продовжувався.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Оскільки порушення права держави відбулося під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а прокурор про бездіяльність уповноважених органів дізнався у листопаді 2023 року, доводи представника відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності на думку суду є неспроможними та, за встановлених обставин, не заслуговують на увагу.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

V. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 та 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Платіжною інструкцією №134 від 31.01.2024 року підтверджується, що позивач при зверненні до суду сплатив суму судового збору у розмірі 12112,00 грн.

Таким чином, враховуючи що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає відшкодуванню у розмірі 50 % відсотків від оплаченої суми судового збору у розмірі 6056,00 грн., який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь Херсонської обласної прокуратури в рахунок відшкодування понесених витрат на оплату судового збору.

Керуючись ЗУ «Про природно-заповідний фонд України», ст.. ст.. 83, 186-1 ЗК України, ст.. ст.. 16, 387 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 7, 10, 12, 13, 18, 19, 76, 81, 89, 133, 178, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 280-284, 353-355, 430 ЦПК України, суд,-,

УХВАЛИВ:

Позов Херсонської обласної прокуратури (ЄДРПОУ: 04851120, місцезнаходження: 73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33) в інтересах держави в особі позивачів: Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України ( ЄДРПОУ: 43672853, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35), Херсонської обласної державної адміністрації(Херсонська обласна військова адміністрація) (ЄДРПОУ: 000222645, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, площа Свободи, 1), Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області (ЄДРПОУ: 04060134, місцезнаходження: 75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Олександрівська, буд. 34), Національного природного парку «Нижньодніпровський» (ЄДРПОУ: 40238709, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Петренка, 18) до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (ЄДРПОУ: 39766281, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 69), ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про визнання недійсним наказу, скасування рішень державного реєстратора, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52514124 від 04.06.2020, яким за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку загальною площею 0,45 га, кадастровий номер 6522310100:03:001:0154, цільове призначення для ведення особистого і селянського господарства.

Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6522310100:03:001:0154 площею 0,45 га у відання держави в особі Національного природного парку «Нижньодніпровський».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Херсонської обласної прокуратури (ЄДРПОУ: 04851120, місцезнаходження: 73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33) в рахунок відшкодування судового збору 6056,00 грн грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Заявник: Херсонська обласна прокуратура, ЄДРПОУ: 04851120 місцезнаходження: 73025, Херсонська область, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33;

Позивачі: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, код ЄДРПОУ: 43672853 місцезнаходження: М. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35;

Херсонська обласна державна адміністрація, (Херсонська обласна військова адміністрація), код ЄДРПОУ: 00022645, місцезнаходження: М. Херсон, пл. Свободи, 1;

Скадовська районна державна адміністрація Херсонської області, код ЄДРПОУ: 04060134, місцезнаходження: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Олександрівська, 34;

Національний природний парк «Нижньодніпровський», код ЄДРПОУ: 40238709, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Петренка, 18;

Відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, код ЄДРПОУ: 39766281 зареєстроване місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69;

ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 15.01.2025 року.

Суддя Є.М. Булах