Ухвала

від 17.01.2025 по справі 671/91/25

ВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 671/91/25

17 січня 2025 року

1-кп/671/55/2025

У Х В А Л А

про закриття кримінального провадження

17 січня 2025 року м. Волочиськ

Волочиський районнийсуд Хмельницькоїобласті в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , представника потерпілого Волочиської міської ради Хмельницької області ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024242220000017 від 07 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Як слідує з обвинувального акта кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України ОСОБА_4 вчинила у 2016 році.

Обвинувачена заявила клопотання про закриття кримінального провадження відносно неї за ч. 2 ст. 190 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Судом ознайомлену обвинувачену з наслідками закриття з таких підстав.

Прокурор та представник потерпілої підтримали клопотання обвинуваченої про закриття відносно неї кримінального провадження з цих підстав. Прокурор додатково вважав необхідним не скасовувати арешт, який накладено слідчим суддею з тих підстав, що на сьогодні у Волочиському районному суді Хмельницької області на розгляді перебуває цивільна справа про витребування земельної ділянки, яка є предметом даного кримінального правопорушення.

Заслухавши прокурора, обвинувачену та представника потерпілого, вивчивши обвинувальний акт та подане клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбаченихпунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України є нетяжким злочином за яке передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років.

За п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Як зазначено ВС постанові від 16.05.2019 року № 409/1465/16-к розгляд клопотань про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) є обов`язком суду, який має відбутися невідкладно, зокрема і в підготовчому судовому засіданні. За наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК та за відсутності обставин, визначених, зокрема, у частинах 2 - 5 цієї статті, суд зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності і закрити кримінальне провадження щодо неї.

Суд до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи не уповноважений перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідками підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення під час направлення обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Як зазначено в постанові ВС від 29.07.2021 № 552/5595/18 відповідно до статей 284 - 288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.

Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження, не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Як слідує з обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України, яке вчинене у 2016 році, отже, строк притягнення до кримінальної відповідальності на час розгляду сплив.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання обвинуваченої про закриття кримінального провадження відносно неї за ч. 2 ст. 190 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Як слідує з ухвали слідчого судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 11.11.2024 № 671/2053/24 арешт накладався з метою збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні.

Таким чином арешт, який накладено згідно вказаної вище ухвали слідчого судді, підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст.12,44,49,190ч. 2КК України, ст. ст.284-286,288,314,372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання обвинуваченої задовольнити.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 190 КК України,закрити, звільнивши її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Скасувати арешт, який накладено згідно ухвали слідчого судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 11.11.2024 № 671/2053/24.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 7 днів з дня її оголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя