Ухвала

від 15.01.2025 по справі 496/7615/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/7615/24

Провадження № 4-с/496/2/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря Рябової А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Біляївського районного суду Одеської області скаргу ОСОБА_1 на дії, рішення Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

29.11.2024 року ОСОБА_1 , в особі свого представника, звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), в якій просив суд: визнати бездіяльність Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), що полягає у не знятті арешту з нерухомого майна боржника ОСОБА_1 неправомірною; зобов`язати Біляївський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) вчинити дії щодо зняття (скасування) арешту із земельної ділянки, що розташована за адресою Одеська область, Комінтернівський район, Фонтанська сільська рада, кадастровий номер: 5122786400:01:001:2024, що був накладений у рамках виконавчого провадження № 21969382, а також щодо зняття (скасування) арешту із земельної ділянки, що розташована за адресою Одеська область, Комінтернівський район, Фонтанська сільська рада, кадастровий номер: 5122786400:01:001:2025, що був накладений в рамках виконавчого провадження № 21969382, які належать на праві особистої приватної власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Свої скаргу обґрунтовує тим, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 11.11.2009 року по цивільній справі № 2-2145/2009 позовні вимоги ВАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та стягнуто з останніх заборгованість за кредитним договором № 28.3/946-КЕК-08 від 29.01.2008 року у розмірі 38042,47 гривні та судові витрати у розмірі 420,42 грн. На виконання вказаного судового рішення 26.08.2010 року Біляївським районним судом Одеської області було видано виконавчий лист. У період з 07.09.2010 року по 13.03.2012 року вказаний виконавчий лист перебував на виконанні у Біляївському відділі ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (ВП № 21969382). В рамках вказаного виконавчого провадження, 16.09.2011 року постановою про арешт майна боржника та заборони на його відчуження було накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер: 5122786400:01:001:2024, реєстраційний номер обтяження 11780579 та земельну ділянку, кадастровий номер: 5122786400:01:001:2025, реєстраційний номер обтяження 11780683. 13.03.2012 року виконавче провадження було закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби) у редакції чинній на момент прийняття рішення. 26.03.2012 року вищевказаний виконавчий лист надійшов на виконання до Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, але в рамках виконавчого провадження № 31894635, державним виконавцем 30.03.2012 року винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження), у редакції чинній на момент прийняття рішення. 10.08.2012 року вищевказаний виконавчий документ повторно надійшов на виконання до Біляївського відділу ДВС. У зв`язку з чим, 12.10.2012 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 33817281. Дане виконавче провадження закінчено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (боржник - фізична особа чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами Національної поліції, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку), у редакції чинній на момент прийняття рішення. 17.03.2014 року вищезазначений виконавчий документ повторно надійшов на виконання до Біляївського відділу ДВС. Разом з цим, в рамках виконавчого провадження № 42584741, державним виконавцем 20.03.2014 року винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» (невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 цього Закону), у редакції чинній на момент прийняття рішення. Як вбачається з усього вищенаведеного, останній раз виконавчий лист № 2-2145, виданий 26.08.2010 року Біляївським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» грошових коштів у розмірі 39462,39 гривні пред`являвся на виконання 17.03.2014 року та 20.03.2014 року було прийнято останнє рішення щодо його виконання. За змістом ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 1999 року, яка діяла на день відмови у відкритті виконавчого провадження), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом одного року, крім посвідчень комісій по трудових спорах, постанов судів у справах про адміністративні правопорушення та постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення. Отже, строк пред`явлення виконавчого документа № 2-2145 виданого 26.08.2010 року Біляївським районним судом Одеської області щодо ОСОБА_1 , є таким, що сплинув 20.03.2015 року. Жодних дій направлених на поновлення строку вищевказаного виконавчого листа до виконання та/або отримання його дублікату кредитором (стягувачем) не вчинялись. На думку представника скаржника, вказане свідчить про втрату інтересу кредитора до стягнення заборгованості. Разом з тим, скаржник дізнався, що в 2021 році до Біляївського районного суду Одеської області звернулося ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, виданому на підставі рішення Біляївського районного суду Одеської області від 11.11.2016 року по справі № 2-2145/2009. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 19.03.2021 року у справі № 2-2145/2009 (провадження № 6/496/63/21) у задоволенні вказаної заяви ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було відмовлено, у зв`язку із відсутністю доказів переходу прав та обов`язків кредитора щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 28.3/946-КЕК-08 від 29.01.2008 року, від ВАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк». Дана ухвала ніким не оскаржена та є такою, що набрала законної сили. Стягувачем за виконавчим листом № 2-2145, виданим 26.08.2010 року Біляївським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 є ВАТ «Кредитопромбанк». Як вбачається з офіційного сайту Національного банку України 02.03.2015 року прийняло рішення про віднесення ПАТ «Кредитпромбанк» і ПАТ «ОМЕГА БАНК» до категорії неплатоспроможних (постанови Правління Національного банку № 151 та № 152 відповідно). З 01.10.2020 року діяльність ПАТ «Кредитпромбанк» є припиненою. Отже, на теперішній час за вищевказаним виконавчим листом стягувач відсутній. Окрім цього, скаржником було укладено кредитний договір № 05/05/2008/980-К/469, відповідно до якого ВАТ КБ «Надра» надав ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 866684,48 гривні. З метою забезпечення взятих на себе зобов`язань 29.05.2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області, зареєстрований в реєстрі за № 1042, де предметом іпотеки виступило нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, кадастровий номер: 5122786400:01:001:2024, та земельна ділянка, кадастровий номер: 5122786400:01:001:2025, що розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Фонтанська сільська рада. На теперішній час кредитором та іпотекодержателем за вказаним кредитним договором є ТОВ «Консалт Солюшенс», на підставі договору № GL3N216954_ПВ_188 про відступлення прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 125. Зобов`язання за зазначеним кредитним договором ОСОБА_1 не виконано. Заборгованість за вказаним кредитним договором складає 1356004,63 гривні. Разом з тим, 05.09.2024 року між ТОВ «Консалт Солюшенс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про добровільне врегулювання заборгованості за кредитним договором № 05/05/2008/980-К/469 від 29.05.2008 року, відповідно до якого сторони домовились врегулювати проблемну заборгованість шляхом добровільної реалізації предмета іпотеки будь-якій особі (покупцю) та направлення отриманих коштів на погашення заборгованості. Відповідно до вказаного договору про врегулювання заборгованості, ОСОБА_1 зобов`язався здійснити підготовку предмета іпотеки для реалізації, включаючи зняття арештів з предмета іпотеки. Разом з тим, 27.11.2024 року ТОВ «Консалт Солюшенс» також звернувся до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) із заявою про зняття арешту. Таким чином, арешти, накладені на предмет іпотеки перешкоджають виконанню ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 05/05/2008/980-К/469 від 29.05.2008 року, чим порушуються як його права, так і його обов`язки перед ТОВ «Консалт Солюшенс». Отже, наявність арештів, які накладені на підставі виконавчого документа, строк пред`явлення за яким сплинув в 2015 році та за яким відсутній стягувач, а також які накладені на іпотечне майно, за рахунок якого ОСОБА_1 може задовольнити вимоги іпотекодержателя, перешкоджають ОСОБА_1 у вільній реалізації свого права власності на майно, внаслідок чого ОСОБА_1 позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися майном. 08.11.2024 року представник ОСОБА_1 , адвокат Коваленко С.О., звернувся до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) із заявою про зняття арешту, посилаючись на усі вищевказані обставини. У відповідь на вказану заяву 21.11.2024 року на електронну пошту представника ОСОБА_1 надійшло повідомлення від Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), яким було відмовлено у знятті арештів, у зв`язку з відсутністю підстав. У зв`язку з вищенаведеним скаржник, в особі представника, вважає бездіяльність державного виконавчої служби щодо відмови у знятті арештів із майна ОСОБА_1 неправомірною, а тому підлягає оскарженню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2024 року справа була передана до провадження на розгляд головуючій судді Портній О.П.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 02.12.2024 року скаргу прийнято до провадження і призначено до судового розгляду.

В судове засідання сторони не з`явилися, але надали заяви про розгляд скарги без їх участі.

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ст.ст. 55, 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 29.05.2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 05/05/2008/980-К/469. В зобов`язання виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, 29.05.2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 був укладений Договір поруки. Окрім цього 29.05.2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір, посвідчений 29.05.2008 року Орзіх Ю.Г., приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області, зареєстрований в реєстрі за № 1042, на підставі якого, на предмет іпотеки, а саме земельну ділянку площею 0,10 гектарів, кадастровий номер: 5122786400:01:001:2024 та земельну ділянку площею 0,10 гектарів, кадастровий номер 5122786400:01:001:2025, що розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Фонтанська сільська рада, накладено заборону відчуження, зареєстровану в реєстрі за № 1043. В подальшому, 24.04.2020 року, між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» укладено Договір № GL3N216954_ПВ_188 про відступлення прав вимоги, на підставі якого, відповідно до копії Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та Боржників/Поручителів/Заставодавців/Дебіторів за такими договорами, до ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , Іпотечний договір від 29.05.2008 року. З копії інформаційної довідки № 405645505 від 27.11.2024 року, вбачається, що земельна ділянка площею 0,1 гектарів, кадастровий номер: 5122786400:01:001:2024, належить ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 29.05.2008 року Орзіх Ю.Г., приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1033, право власності за яким зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.10.2024 року, речове право № 57257890, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3030458351227. 29.05.2008 року на вказану земельну ділянку було зареєстровано обтяження, а саме номер запису про іпотеку: 57258041, номер запису про обтяження: 57257939, на підставі Іпотечного договору, посвідченого 29.05.2008 року Орзіх Ю.Г., приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1042, де іпотекодержателем вказаний ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС». Також, 28.10.2011 року на вказану земельну ділянку на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження № 21969382 від 16.09.2011 року, постановленої ВДВС Біляївського РУЮ Одеської області, зареєстровано арешт, номер запису про обтяження: 57257986. З копії інформаційної довідки № 405645953 від 27.11.2024 року, вбачається, що земельна ділянка площею 0,1 гектарів, кадастровий номер: 5122786400:01:001:2025, належить ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 29.05.2008 року Орзіх Ю.Г., приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1038, право власності за яким зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.10.2024 року, речове право № 57253518, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3030291351227. 29.05.2008 року на вказану земельну ділянку було зареєстровано обтяження, а саме номер запису про іпотеку: 57253538, номер запису про обтяження: 57253661, на підставі Іпотечного договору, посвідченого 29.05.2008 року Орзіх Ю.Г., приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1042, де іпотекодержателем вказаний ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС». Також, 28.10.2011 року на вказану земельну ділянку на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження № 21969382 від 16.09.2011 року, постановленої ВДВС Біляївського РУЮ Одеської області, зареєстровано арешт, номер запису про обтяження: 57253735. 05.09.2024 року між ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» та ОСОБА_1 був укладений Договір про добровільне врегулювання заборгованості за Кредитним договором № 05/05/2008/980-К/469 від 29.05.2008 року, відповідно до умов якого сторони дійшли згоди реалізувати предмет іпотеки будь-якій особі, а грошові кошти від реалізації будуть направлені на погашення заборгованості за Кредитним договором № 05/05/2008/980-К/469 від 29.05.2008 року. Окрім вищевикладеного, Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 19.03.2021 року по справі № 2-2145/09, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було відмовлено в задоволені заяви про заміну стягувача у правовідносинах, які виникли за Кредитним договором № 28.3/946-КЕК-08 від 29.01.2008 року, де позичальником є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Згідно даних, наявних на сайті Національного банку України, ПАТ «Кредитпромбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних. Відповідно до відповіді на безкоштовний запит від 27.11.2024 року ПАТ «Кредитпромбанк» знаходиться в стадії ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію. Чекмарев С.М., в особі представника звернувся на адресу Біляївського ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про зняття арешту з земельної ділянки, кадастровий номер 5122786400:01:001:2024, та земельної ділянки, кадастровий номер 5122786400:01:001:2025, накладеного в рамках виконавчого провадження № 21969382. Листом від 20.11.2024 року за вих. № 70251/21.12, Біляївський ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відмовило представнику ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зняття арешту. Також 27.11.2024 року ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» звернулося на адресу Біляївського ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про зняття арешту в вищезазначеного нерухомого майна, але листом від 09.12.2024 року за вих. № 72797/21.12 отримало відмову у задоволені вказаної заяви. Разом з тим, в процесі розгляду скарги судом було встановлено, що матеріали виконавчого провадження, в рамках якого було накладено арешт на нерухоме майно, що є особистою приватною власністю скаржника, знищені за закінченням терміну зберігання. З копії листа Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.10.2024 року за вих. № 55224/03.2-06, вбачається, що останнім рішенням, яке було прийняте для виконання виконавчого листа, виданого 26.08.2010 року Біляївським районним судом Одеської області по справі № 2-2145, була Постанова Біляївського відділу ДВС від 17.03.2014 року, винесена в рамках виконавчого провадження № 42584741, про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», у редакції, чинній на момент прийняття рішення.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями у судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» у редакції, яка діє на час звернення заявника зі скаргою, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Гарантією прав фізичних та юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Тлумачення зазначених норм дозволяє зробити висновок, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 904/7326/17 вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтями 575, 577 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 6 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки щодо зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (ч. 7 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку»).

Статтею 4 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Особливості звернення стягнення на заставлене нерухоме майно визначено також положеннями ЗУ «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року у редакції, чинній на час накладення арешту на майно.

Права і обов`язки державного виконавця визначені у ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час накладення арешту на майно.

Статтею 44 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час накладення арешту на майно, встановлена черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення вартості заставленого майна.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника визначено у Главі 4 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час накладення арешту на майно.

Згідно з ч. 1 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час накладення арешту на майно, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений ст. 54 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час накладення арешту на майно, відповідно до якої звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Відповідно до ч.ч. 3 та 4 ст. 54 «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час накладення арешту на майно, для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз`яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленного майна.

Таким чином, оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Зі змісту наведених норм права випливає, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв`язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання на момент пред`явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов`язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов`язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.06.2021 року по справі № 337/800/19, провадження № 61-4592св20)

З огляду на викладене накладення арешту на квартиру - предмет іпотеки порушує права ОСОБА_1 , як власника, та ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС», як іпотекодержателя.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постановах: від 10.04.2018 року у справі № 910/4772/17 та від 19.11.2019 року у справі № 137/2080/18-ц (провадження № 61-13492св19), а також у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 338/1118/16 (провадження № 61-16095св18) та від 23.10.2019 року у справі № 520/7842/16 (провадження № 61-20640св18).

Таким чином оскільки на підставі Іпотечного договору, посвідченого 29.05.2008 року ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС», який є правонаступником ВАТ КБ «Надра», є іпотекодержателем земельної ділянки площею 0,1 гектарів, кадастровий номер: 5122786400:01:001:2024, та земельної ділянки площею 0,1 гектарів, кадастровий номер: 5122786400:01:001:2025, які належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_1 , проте постановою Біляївського ВДВС Біляївського РУЮ Одеської області від 16.09.2011 року, накладено арешт на зазначені вище земельні ділянки, тому наявні правові підстави для зняття арешту із нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, оскільки іпотекодержатель має переважне право перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

За таких обставин, вимоги скаржника є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 82, 259, 261, 263-264, 354 447-453 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії, рішення Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати бездіяльність Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), що полягає у не знятті арешту з нерухомого майна боржника ОСОБА_1 неправомірною.

Зобов`язати Біляївський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) вчинити дії щодо зняття (скасування) арешту із земельної ділянки, що розташована за адресою Одеська область, Комінтернівський район, Фонтанська сільська рада, кадастровий номер: 5122786400:01:001:2024, що був накладений у рамках виконавчого провадження № 21969382, а також щодо зняття (скасування) арешту із земельної ділянки, що розташована за адресою Одеська область, Комінтернівський район, Фонтанська сільська рада, кадастровий номер: 5122786400:01:001:2025, що був накладений в рамках виконавчого провадження № 21969382, які належать на праві особистої приватної власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Особи, які не були присутні при проголошенні ухвали можуть її оскаржити протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Ухвала суду складена 15.01.2025 року.

Суддя О.П. Портна