Номер провадження: 22-ц/813/2729/25
Справа № 947/32070/24
Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.
Доповідач Комлева О. С.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Комлевої О.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті» на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2024 року про передачу справи на розгляд іншого суду, постановлену під головуванням судді Куриленко О.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті» та ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, -
в с т а н о в и в:
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «БІІР Проперті» та ОСОБА_3 про визнання договору недійсним.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2024року матеріали справи за позовом ОСОБА_1 передані на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.
Не погодившисьз ухвалоюсуду,ТОВ «БІІРПроперті» звернулосядо судуз апеляційноюскаргою,в якійпросить ухвалусуду скасувати,справу направитидля продовженнярозгляду доКиївського районногосуду м.Одеси,посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про передачу справи до Приморського районного суду м. Одеси, оскільки не взяв до уваги, що позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_2 зареєстровані за однією адресою, а саме: АДРЕСА_1 .
Відзиву на апеляційну скаргу до суду надано не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно дост.375 ЦПК України,суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Передавши справу на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси, суд першої інстанції виходив із положень ст. 27 ЦПК України, тому передав справу до іншого суду за місцем місцезнаходження відповідачів: ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ТОВ «БІІР Проперті», яке має юридичну адресу: м. Одеса, вул. Приморська, 3-Б, що територіально відноситься до Приморського району м. Одеси.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд враховує, що в порядку ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Приморського району м. Одеси.
Відповідач ТОВ «БІІР Проперті» має юридичну адресу: м. Одеса, вул. Приморська, 3-Б, що територіально відноситься до Приморського району м. Одеси.
За ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до обґрунтованого висновку, що даний позов не підсудний Київському районному суду м. Одеси, оскільки справа належить до територіальної юрисдикції Приморського районного суду м. Одеси.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги ТОВ «БІІР Проперті» про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про передачу справи до Приморського районного суду м. Одеси, оскільки не взяв до уваги, що позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_2 зареєстровані за однією адресою, а саме: АДРЕСА_1 , колегія суддів залишає без задоволення, оскільки вказані доводи спростовуються відповідями з Єдиного державного демографічного реєстру від 09.10.2024 року про те, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , також з матеріалів справи вбачається, що відповідач ТОВ «БІІР Проперті» має юридичну адресу: м. Одеса, вул. Приморська, 3-Б, тому справа підлягає розгляду Приморським районним судом м. Одеси, оскільки територіально відноситься до Приморського району м. Одеси.
Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі протии Фінляндії», п. 32).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції, відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).
Судове рішення відповідає вимогамст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права і підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.367, 369, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті» залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складений 16 січня 2025 року.
Головуючий
Судді
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2025 |
Оприлюднено | 20.01.2025 |
Номер документу | 124478240 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них інших видів кредиту |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Комлева О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні