Постанова

від 11.12.2007 по справі 10/218-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/218-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "11" грудня 2007 р.                                                           Справа № 10/218-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Вечірка І.О

суддів:                                                                        Зарудяної Л.О.

                                                                                   Ляхевич А.А.

при секретарі                                                            Кулик О.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькійобласті

на рішення Господарського суду Вінницької області

від "11" вересня 2007 р.  у справі № 10/218-07 (суддя Даценко М.В.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькійобласті  

до Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгівельний комплекс "Немирів-цукор", с.Ковалівка Немирівського району Вінницької області  

про стягнення неустойки 6285,13 грн.  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 11.09.2007р. у справі №10/218-07 відмовлено у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області, м.Вінниця до Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгівельний комплекс "Немирів-цукор", с.Ковалівка Немирівського району Вінницької області про стягнення неустойки в розмірі  6285,13грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду від 11.09.2007р. та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, а саме:

- не може бути взято до уваги п. 10.2 договору оренди №129-ГТ від 01.10.2002р., оскільки договірні відносини між сторонами припинили свою дію 21.12.2005р.;

- судом не взято до уваги положення п. 9.1 договору від 01.10.2002р., відповідно до якого, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність, згідно з чинним законодавством України;

- частиною 2 ст. 785 ЦК України, орендодавцю надано право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за неповернення орендованого майна. Відповідно до абз. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, положення даного кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Таким чином, договір оренди від 01.10.2002р. продовжував діяти до 21.12.2005р., тобто договірні відносини між сторонами існували і після введення в дію Цивільного кодексу України;

- неправомірною, на думку позивача, є позиція суду щодо неможливості застосування до вказаних зобов'язань положень статті 785 ЦК України;

- суд не прийняв до уваги доводів позивача про те, що ним заявлена вимога про стягнення неустойки за неповернення орендованого державного майна в розмірі 6285,13грн. за період з 21.06.2006р. по 11.12.2006р., тобто за виконання зобов'язання, що виникло після введення мораторію, тобто після 06.05.2006р., на яке мораторій не розповсюджується;

- зобов'язання відповідача носять не грошовий, а майновий характер, оскільки стосуються повернення орендованого майна, обов'язок повернення якого передбачений п. 5.7 договору оренди,  статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Представник скаржника в засідання апеляційного господарського суду не з'явився. 10.12.2007р. від Регіонального відділення ФДМУ по Вінницькій області надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав, свого представника в засідання апеляційного господарського суду не направив.

Враховуючи належне повідомлення представників сторін про час і місце розгляду апеляційної скарги, а також положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представників сторін та неподання відповідачем письмового відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній доказами.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

01.10.2002р. між Регіональним відділенням ФДМУ по Вінницькій області (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Виробничо-торгівельний комплекс "Немирів-цукор" (орендар) був укладений договір №129-ГТ оренди державного нерухомого майна, що не увійшло до статутного фонду, але знаходиться на балансі ВАТ "Немирівський цукровий завод" (а.с. 4-8). У відповідності з п. 1.1 зазначеного договору, орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування нерухоме майно - одноповерхову окремо розташовану будівлю їдальні (майно) загальною площею 590,0 кв.м., за адресою: 22830, Вінницька область, Немирівський район, с.Ковалівка, вул. Калініна, 21.

Згідно з п. 2.1 договору №129-ГТ орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (додаток 2).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2002р. сторонами складено та підписано акт приймання-передачі орендованого державного майна - будівлі їдальні загальною площею 590,0кв. м., розташованої за адресою: 22830, Вінницька область, Немирівський район, с.Ковалівка, вул. Калініна, 21 (а.с. 10).

Пунктом 3.1 договору №129-ГТ передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду держаного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. №786, із змінами, затвердженими постановою КМУ від 19.01.2000р. №75, і становить 4658,05грн. Орендна плата без ПДВ за базовий місяць розрахунку - вересень 2002р. становить 275,46грн. Орендна плата за перший місяць оренди (жовтень 2002р.) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень 2002р.

За кожний наступний місяць, у відповідності з п. 3.2 договору, орендна плата  визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У відповідності з п. 3.5 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 10.4 договору оренди №129-ГТ передбачено, що за ініціативою однієї зі сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Позивач, відповідно до ст. 782 ЦК України, листом №07-16/3681 від 12.12.2005р. повідомив відповідача про відмову від договору оренди №129-ГТ від 01.10.2002р.

Як встановлено рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.09.2006р. у справі №7/76-06, повідомлення позивача про розірвання договору  оренди було вручено відповідачу 22.12.2005р. Таким чином, договір оренди №129-ГТ від 01.10.2002р. є розірваним, відповідно до ч. 2 ст. 782 УК України, з 22.12.2005р.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у  разі  припинення  договору  найму  наймач  зобов'язаний негайно  повернути  наймодавцеві  річ  у стані,  в якому вона булла одержана,  з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з п. 5.7 договору №12-ГТ від 01.10.2002р., у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

У зв'язку з неповерненням відповідачем орендованого майна в добровільному порядку, позивач звернувся з позовом про усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні державним майном шляхом звільнення будівлі та повернення її позивачу.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.09.2006р. у справі №7/76-06 зобов'язано ЗАТ "Виробничо-торгівельний комплекс "Немирів-цукор" усунути перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні державним майном - будівлею їдальні загальною площею 590,0 кв.м., що розташована за адресою: 22830, Вінницька область Немирівський район, с.Ковалівка, вул. Калініна, 21, шляхом її звільнення в місячний термін з дня набрання рішенням законної сили та передати її Регіональному відділенню ФДМ України по Вінницькій області (а.с. 15-18).

Пунктом 2.4 договору №129-ГТ передбачено, що орендар повертає майно орендодавцю (або особі, яку вкаже орендодавець) в порядку, аналогічному встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю (або особі, яку вкаже орендодавець) з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок по складенню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору (п. 2.5 договору).

Згідно з актом ДВС у Немирівському районі від 12.12.2006р., державним виконавцем  проведені дії по  усуненню перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні державним майном - будівлею їдальні загальною площею 590,0 кв.м. та зазначений об'єкт передано представнику Регіонального відділення ФДМУ по Вінницькій області (а.с. 19).

За користування державним майном - будівлею їдальні після припинення дії договору оренди  позивач нарахував відповідачу неустойку за  період з 21.06.2006р. по 11.12.2006р. в розмірі подвійної орендної плати за кожен день прострочення повернення орендованого майна у сумі 6285,13грн.  (а.с. 20).

Проте, вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки не можуть бути задоволені  господарським судом, з огляду на таке.

З  1 січня 2004р. набув чинності Цивільний кодекс України. Згідно з ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, щодо цивільних відносин,  які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

Згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо  наймач  не  виконує  обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати  від  наймача  сплати  неустойки  у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Проте, згідно з ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ст. 546 ЦК України, серед яких є і неустойка.

Пунктом 10.2 договору оренди №129-ГТ передбачено, що умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством України встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

В договорі оренди №129-ГТ сторонами не було передбачено стягнення неустойки за користування річчю за час прострочення.

З урахуванням наведеного, позивач не має підстав для стягнення з відповідача неустойки за користування річчю за час прострочення.

Крім цього, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 4 ст. 12 якого передбачає, що протягом дії мораторію не нараховується неустойка.

За таких обставин, місцевий господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області  про стягнення неустойки в розмірі 6285,13 грн.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області, м.Вінниця не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Вінницької області від 11.09.2007р. має бути залишено без змін.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1 Рішення Господарського суду Вінницької області від 11.09.2007р. у справі №10/218-07  залишити без змін, а  апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області, м.Вінниця  - без задоволення.

2. Справу №10/218-07 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Вечірко І.О

судді:

                                                                                           Зарудяна Л.О.  

                                                                                           Ляхевич А.А.  

 Віддрук. 4 прим.

1- до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд