Рішення

від 15.01.2025 по справі 201/9890/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/9890/24

Провадження № 2-о/201/34/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

15 січня 2025 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Наумової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Дніпровської міської ради (заінтересована особа - Перша дніпровська державна нотаріальна контора Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) про визнання спадщини відумерлою,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви

15.08.2024 Дніпровська міська рада в особі представника в.о. міського голови Підлубного Е.С. (діє на підставі розпорядження міського голови від 31.07.2024 № 2-31/7-рк а.с. 6) звернулася до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, визначивши у заяві заінтересованою особою Першу дніпровську державну нотаріальну контору Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 1-3).

В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна гараж АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54065503 від 15.09.2020, ОСОБА_2 , виконавчий комітет Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Дніпропетровська область.

Листом Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 7/11-1591 від 12.07.2024 повідомлено, що по Селидівському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції стосовно ОСОБА_1 виявлено актовий запис про смерть № 383 від 10.05.2023, 1971 року народження. Дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_1 відкрилась спадщина на гараж АДРЕСА_1 .

Відомо, що спадкодавець був самотньою людиною, законні спадкоємці за заповітом та за законом відсутні.

Оскільки, з часу відкриття спадщини минуло більше одного року, спадкоємці відсутні, відповідно до ст. ст. 334-338 ЦПК України, то гараж АДРЕСА_1 є відумерлою спадщиною, яку слід передати у власність територіальної громади міста в особі Дніпровської міської ради.

На підставі викладеного, просив визнати відумерлою спадщину, що складається з гаража АДРЕСА_1 , що залишилась після смерті ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та передати її у власність територіальній громаді міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради.

Заяви заінтересованих осіб по суті справи не надходили.

Рух справи.

Ухвалою судді від 16.08.2024 відкрито провадження у справі (а.с. 19).

Ухвалою суду від 19.09.2024 за клопотанням заявника витребувано у Першої дніпровської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції спадкову справу після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживав за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 27).

Представник заявника - ОСОБА_3 15.01.2025 у судове засідання надала заяву про розгляд справи без її участі, у якій зазначила, що вимоги заяви підтримує, просить задовольнити (а.с. 59).

Заінтересована особа в.о. Першої дніпровської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Заносієнко Н.М. 28.11.2024 надала заяву, якій зазначила, що просить розглядати справу без її участі, рішення віднесла на розсуд суду (а.с. 58).

Крім того, 28.11.2024 від завідувача Першої дніпровської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Водолазської Н.В. на виконання ухвали суду надійшла інформаційна довідка зі спадкового реєстру (а.с. 55-56).

Враховуючи неявку в судове засідання на 17.12.2024 всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З`ясовані судом обставини справи.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 11.09.2020 гараж № 2 по АДРЕСА_3 зареєстроване на праві власності за ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54065503 від 15.09.2020, ОСОБА_2 , виконавчий комітет Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Дніпропетровська область. Документом, що слугував підставою для реєстрації є рішення №167/6від 23.04.1990виконавчого комітетуЖовтневої районноїради народнихдепутатів (а.с. 4-5).

Також у інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» наявна інформація про обтяження - арешт на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2021 у справі № 201/7902/21 (провадження № 1-кс/201/2427/2021). Запис про обтяження внесений державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Письменниковою Г.В.

Судом перевірено за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, що дійсно ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2021 у справі № 201/7902/21 (провадження № 1-кс/201/2427/2021) накладено арешт на нерухоме майно, а саме: гараж АДРЕСА_1 , належний ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2168363612101, шляхом заборони розпорядження.

Відділу реєстрації майнових прав Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про цю ухвалу.

Заборонено уповноваженим особам ДП «Сетам» (ЄДРПОУ 39958500, м. Київ, вулиця Стрілецька, будинок 4-6) на час проведення досудового розслідування проводити будь-які дії щодо реалізації нерухомого майна, зазначеного в цій ухвалі.

На запит Дніпровської міської ради листом Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 7/11-1591 від 12.07.2024 повідомлено, що по Селидівському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції стосовно ОСОБА_1 виявлено актовий запис про смерть № 383 від 10.05.2023, 1971 року народження. Дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7-10).

На виконання ухвали суду про витребування доказів 28.11.2024 від завідувача Першої дніпровської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Водолазської Н.В. надійшла інформаційна довідка зі спадкового реєстру, з якої видно, що у спадковому реєстрі відсутня інформація про заведення спадкові справи після смерті ОСОБА_1 , 1971 року народження (а.с. 55-56).

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилом частин 2, 7 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Згідно з ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із п. 8 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до ст. 1231 цього Кодексу. Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до ст.1283 цього Кодексу.

Заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини (ст. 334 ЦПК України).

У заяві про визнання спадщини відумерлою, відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України, повинно бути наведено відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 294 ЦПК України з метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Судом виявлено, що у інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» наявна інформація про обтяження у вигляді арешту на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2021 у справі № 201/7902/21 (провадження № 1-кс/201/2427/2021).

Як видно зі змісту цієї ухвали, у провадженні слідчого відділу відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650001912 від «24» листопада 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Установлено, що 24.11.2020 слідчим у ході добового чергування виявлено, що на території Соборного району міста Дніпра, невстановлені особи самовільно зайняли земельну ділянку та здійснюють самовільне будівництво.

Цього ж дня, слідчим складений протокол огляду ділянки місцевості, яка розташована поблизу будинку АДРЕСА_3 . У ході огляду виявлено бетонну споруду з`єднану у гаражі, з п`ятьма воротами. Окремо, виявлено вісім недобудованих споруд, у вигляді бетонних блоків без воріт, з бетонним дахом. Також виявлено на спорудах оголошення з приводу продажу зазначених недобудованих гаражів.

У ході досудового розслідування встановлено, що відносно частини оглянутих гаражів, проведена державна реєстрація права власності, а саме: приватна.

Так, державним реєстратором прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Юрченком Д.С., в один день 11.09.2020, зареєстровано право приватної власності на об`єкти нерухомого майна п`ять гаражів за адресою: АДРЕСА_3 , у том числі на гаражів № НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_1 .

Єдиною підставою для державної реєстрації об`єктів нерухомого майна за вищезазначеними громадянами стало рішення Виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів від 23.04.1990 за № 167/6.

На виконання запиту в порядку ст. 93 КПК України, у кримінальному провадженні отримана відповідь від Дніпровської міської ради, в якій йдеться про те, що в архівному управлінні департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради згідно з описом справ постійного зберігання виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська за 1990 рік рішення виконавчого комітету вищезазначеної ради від 23.04.1990 № 167/6 не існує.

Крім того, в один день 24.07.2020, ТОВ «Дніпропетровський проектно-конструкторський технологічний інститут» інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_4 виготовлено п`ять технічних паспортів на гаражі № НОМЕР_3 по АДРЕСА_3 . Замовником технічної інвентаризації зазначені: Блінков Олексій Аркадійович, інвентаризаційна справа № 1293 ТП; Смирнов Андрій Миколайович, інвентаризаційна справа № 1294 ТП; Лукашов Андрій Анатолійович, інвентаризаційна справа № 1295 ТП; Шеремет Ірина Володимирівна, інвентаризаційна справа № 1296 ТП та ОСОБА_5 , інвентаризаційна справа № 1292 ТП.

Одною з характеристик означених гаражів є рік спорудження/реконструкції 1990 рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Встановлено, що об`єкти нерухомості знаходяться на земельній ділянці, яка, відповідно до інформації Публічної кадастрової карти України, не має кадастрового номеру, не перебуває у власності чи оренді, тобто є комунальною власністю територіальної громади міста Дніпра.

Таким чином, є обґрунтовані підстави вважати, що невстановленою групою осіб, здійснено самовільне будівництво споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 .

Постановою прокурора від 29.07.2021 визнано речовими доказами ці гаражі, у тому числі - об`єкт нерухомого майна (2168363612101), а саме: гараж АДРЕСА_1 належний ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Постановляючи ухвалу про накладення арешту на гараж № 2 по вул. Набережна Перемоги, 44 у місті Дніпро належний ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов висновку про те, що прокурором доведено у клопотанні те, що вказаний гараж відповідає вимогам ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказом та існують обставини, щодо можливості відчуження майна третім особам, що в подальшому може зашкодити забезпеченню збереження речових доказів.

Ухвала слідчого судді набрала законної сили18.08.2021, не оскаржена в апеляційному порядку. Натепер арешт є чинним, у встановленому КПК України порядку не скасований. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні стосовно жодної особи до сулу не направлений.

Відтак судомвстановлено,що гараж АДРЕСА_1 зареєстрованийза ОСОБА_1 на підставірішення виконавчогокомітету Жовтневоїрайонної радинародних депутатів від 23.04.1990 № 167/6, якого не існує, але яка стало підставною внесення відомостей про право особи у державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Суд звертає увагу, що про цю обставину повідомила сама уповноважена особа Дніпровської міської ради офіційним листом на надісланий у порядку ст. 93 КПК України у кримінальному провадженні запит органу досудового розслідування.

Відповідно доч.2ст.3Закону УкраїнськоїРСР «Прокооперацію вСРСР» уредакції намомент нібито виданнярішення №167/6виконавчим комітетомради народнихдепутатів 23.04.1990,діяльність такихкооперативів грунтуваласяна особистійтрудовій участіїх членів. Споживчі кооперативи задовольняють потреби своїх членів та інших громадян у торговельному і побутовому обслуговуванні, а також членів кооперативів у житлі, дачах і садових ділянках, гаражах і стоянках для автомобілів, у соціально-культурних та інших послугах.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 28.06.1991 року «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов`язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів» із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998 року, у справах про право на пай і на гараж судам належить виходити з того, що: а) член ГБК, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому в користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчиняти відносно нього інші угоди, що не заборонені законом (ст.15 Закону України "Про власність" ( 697-12 );

Підстави набуття у власність гаражу регулювалися Законом «Про власність в СРСР», який набрав чинності з 15.04.1991 і втратив чинність 20.06.2007. Відповідно до ст. 7 Закону «Про власність в СРСР» член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Відповідно до ст. 100 ЦК Української РСР (чинній на момент видання рішення виконавчим комітетом 23.04.1990) в особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження. Відповідно до ч. 1 ст. 101 ЦК Української РСР в особистій власності громадянина може бути один жилий будинок (або частина його).

З аналізу норм права, що діяли станом на 23.04.1990, тобто на момент ніби то видання рішення № 167/6 виконавчим комітетом ради народних депутатів, законодавчих підстав для набуття права власності на гараж не існувало.

Лише із прийняттям Закону «Про власність в СРСР», що набрав чинності з 15.04.1991 стало можливим набуття у власність гаражу шляхом повного внесення паю за гараж.

Суд враховує,що доказуванняне можеґрунтуватися наприпущеннях.Але жзаявником,з урахуваннямйого повідомленнядо правоохороннихорганів проте,що рішення виконавчогокомітету Жовтневоїрайонної радинародних депутатів від 23.04.1990 № 167/6, навіть не наведено міркувань про реальну належність гаражу будь-кому на праві власності або ж самовільного його збудування.

Під державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» розуміється офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності існує у фізичної особи від моменту набуття і до смерті, позаяк за нормою частини 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Спадщина засвоїм змістомявляє сукупністьправ таобов`язківпомерлої людини,яку маютьнаслідувати йогородичі абоособи,що спільноіз нимпроживали іздотриманням установленоїзаконом процедуринабуття спадщини,врегульованої положеннямиКниги шостої ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частина 1 ст. 1277 ЦК України розкриває поняття відумерлості спадщини. Так, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1277 ЦК України та ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні).

Як зауважив Верховний Суд в ухвалі від 05.07.2023 у справі № 202/5154/21 «територіальна громада не є спадкоємцем за законом чи за заповітом, проте територіальна громада є учасником спадкових відносин щодо визначення юридичної долі відумерлої спадщини, яку складають як права, так і обов`язки, що належали спадкодавцю. Тож відумерле майно, на яке правомірно вправі претендувати територіальна громада, складає уся спадкова маса, яка залишилася без спадкоємців за законом або заповітом.

Територіальна громада виступає так званим екстраординарним спадкоємцем, тоді коли ординарних спадкоємців такого майна (за заповітом чи за законом) немає. Оскільки до територіального громади переходять як права, так і обов`язки, її правовий статус є таким самим як і у спадкоємців.

Незважаючи на те, що набуття суб`єктивного права у територіальної громади на відумерлу спадщину пов`язується з відповідним висновком суду про відумерлість такої спадщини, для територіальної громади такою самою мірою діятиме принцип, що відумерла спадщина належить територіальній громаді з моменту відкриття спадщини.

Останній висновок зобов`язує визнавати за територіальною громадою право на отримання судового захисту до моменту констатації судом спадщини як відумерлої у тому разі, якщо спадкове майно підлягає поверненню з незаконного володіння іншої особи.

У статті 177 ЦК України до об`єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше. Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування). Майнове право є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право є обмеженим речовим правом, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

У спадкових відносинах територіальна громада завжди має правомірні очікування щодо отримання у комунальну власність відумерлого майна,а відтак має речові права на майно, які підлягають захисту як і право власності у класичному розумінні, яке у випадку нерухомого майна виникає з моменту державної реєстрації.

Враховуючи, що до складу відумерлої спадщини входять і обов`язки, що передбачено частиною четвертою статті 1277 ЦК України, територіальна громада має розглядатися так само як універсальний правонаступник спадкодавця.

Визначивши територіальну громаду таким екстраординарним спадкоємцем, треба надати їй можливість захисту речових прав та правомірних інтересів тими способами захисту, які б мав і спадкодавець».

Згідно зп. 6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 ст. 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Прав власні набувається на підставі передбачених законом юридичних фактів.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ст. 328 ЦК України).

Однією із основних засад цивільного судочинства є верховенство права.

Суд вважає, що конструкція набуття у власність територіальної громади майна, яке ніким не успадковане являє собою перевірне судом правовірне очікування громади на залишену без спадкоємців спадщину, до складу якої входить саме право особи, що існувало у минулому. Але таке право має існувати на законній підставі, у протилежному випадку ця конструкція не може мати місця, адже суперечитиме загальним засадам добросовісності набуття і володіння майном.

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що у даному випадку не можна стверджувати про правомірність набуття спадкодавцем права власності на гараж і взагалі про існування його правоздатності для вчинення правочину із набуття нерухомого майна у власність, а тому суд, керуючись принципами справедливості,добросовісності,верховенства права, приходить до висновку про неможливість визнання спадщини у вигляді права на гараж відумерлою, оскільки це суперечитиме передбаченій законом конструкції набуття права власності територіальною громадою.

За таких обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 14, 76-78, 84, 89, 293, 315, 316, 318-319 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволеннізаяви Дніпровської міської ради (заінтересована особа - Перша дніпровська державна нотаріальна контора Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) про визнання спадщини відумерлою відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений 17 січня 2025 року.

Суддя О.С. Наумова