Рішення

від 26.11.2007 по справі 16/603

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/603

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.07                                                                                 Справа № 16/603.

Суддя Шеліхіна Р.М., розглянув матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк, в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, м. Дебальцеве Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервіс", м. Антрацит Луганської області

про  стягнення 8260 грн. штрафу

при секретарі судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Лебеда В.П., дов. від 23.10.06. №Н-01/2533,

від відповідача –Яковенко Ю.А., дов. від 17.10.07. №156,

ВСТАНОВИВ:

          Суть спору: заявлена вимога про стягнення з відповідача штрафу в сумі 8260грн. за неправильно вказану масу вантажу у вагонах при відправленні продукції (вугілля).

          Позивач підтримує позов, посилаючись на комерційні акти від 01.08.07. №БИ 573471 на вагон №66571522 та від 01.08.07. №БИ 573472 на вагон №67859629, складені, по твердженню позивача, при переважуванні вантажу на вимогу вантажоотримувача, в яких вказано, що при отримуванні вантажу маса товару у вагонах була меншою ніж вказано відповідачем при відправленні –на 2000кг у кожному вагоні. Позивач мотивує свої вимоги порушенням відповідачем вимог ст.ст.118,122 Статуту залізниць України.  

          Відповідач відзивом від 16.10.07. та доповненням до відзиву від 12.11.07. проти позову заперечує з підстав того, що маса вантажу у вагонах, вказана у залізничній накладній, визначена представником відповідача (вантажовідправником) на підставі даних зважування вагонів залізницею, про що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промсервіс", м. Антрацит Луганської області (відповідач) та Державним підприємством "Донецька залізниця", м. Донецьк (позивач) укладено договір від 01.01.07. №512/702 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

          Відповідач також вказує на оплату рахунку за послуги зважування залізницею вантажу у вагонах №66571522 та №67859629 перед відправленням –31.07.07. і на відсутність доказів у позивача щодо можливості ТОВ «Промсервіс»зменшити кількість вантажу після зважування вагонів залізницею та безпосередньо перед відправленням.

          Представник позивача письмово заперечив доводи відповідача (а.с.58-59) і зазначив, що робітники станції відправлення на залізниці не підписують залізничну накладну і не вказують в ній масу вантажу, а також робітник залізниці не підписує дані у журналі важення вантажу (форми ГУ-36), тому відсутні підстави для відповідальності залізниці за нестачу вантажу при отримуванні.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи,  вислухав представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до норми ст.19 Основного закону держави –Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про транспорт” від 10.11.94

№ 232/94-ВР підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 цього Статуту, якою встановлено стягнення штрафу у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами. При цьому відправник несе відповідальність перед залізницею за наслідки, які виникли.

Таким чином, відповідач має нести відповідальність перед залізницею (позивачем) у вигляді штрафу розміром 5-кратної плати за провіз за невірно вказану в залізничній накладній масу вантажу перед відправленням вагонів.

Позивач звернувся з даним позовом до суду з підстав того, що при прийнятті вантажу на станції призначення і переважуванні на вимогу вантажоотримувача, маса вантажу була меншою, ніж при відправленні.

У судовому засіданні позивач зазначив, що відправник вантажу (відповідач) невірно вказав масу вантажу у вагонах №66571522 та №67859629 при відправленні, мотивуючи тим, що залізниця не перевіряла правильність вказаної маси вантажу після заповнення відповідачем залізничної накладної, відсутністю підпису працівника дороги у журналі форми ГУ-36, а також тим, що при прийманні вантажу на станції призначення встановлено нестачу вантажу і складено комерційні акти від 01.08.07. №БИ 573471 на вагон №66571522 та від 01.08.07. №БИ 573472 на вагон №67859629. Акти складено, по твердженню позивача, при прийманні вантажу на вимогу вантажоотримувача. В актах вказано, що при отримуванні вантажу маса товару у вагонах була меншою ніж вказано відповідачем при відправленні –на 2000кг у кожному вагоні.

У відповідності зі ст. 33, ст. 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так позивач повинен був довести суду факт того, що саме при відправленні вантажу відповідач навмисно (або помилково) вказав невірну масу вантажу в залізничній накладній.

Між сторонами у справі укладеного договір від 01.01.07. №512/702 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Згідно додатку до договору №1 Донецька залізниця виконує на прохання відправника (відповідач) послуги за вільними тарифами, у тому числі зважує і перевіряє масу вантажів при прийманні до  відправлення.

 Товариством з обмеженою відповідальністю "Промсервіс" (відповідач) 31.07.07. зі станції «Красний Луч»було відправлено вантаж –вугілля кам'яне – за залізничною накладною від 31.07.07. №49823820, в якій вказано, що прийнято до відправлення залізницею та відправлено три вагони (№№66020777, 66571522, 67859629) з вугіллям у вологому стані по 69000кг у кожному вагоні, маркірованим вапном.

Згідно діючому договору від 01.01.07. №512/702 від 01.01.07. №512/702, укладеному сторонами по справі, вантаж у вказаних вагонах було зважено і перевірено працівником дороги і внесено до накладної відправником (відповідачем).

Згідно зі ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457 (далі Статут), накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданим залізниці відправником разом з вантажем.

Відповідно до п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.00 за № 863/5084 (далі Правила), накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею та користь третьої особи –одержувача.          

Пунктом 1.3 Правил передбачено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф.

Аналізуючи правовідносини сторін, які відбулись 31.07.07. при відправленні вагонів №№66020777, 66571522, 67859629, та правовідносини за договором від 01.01.07. №512/702, підтверджені матеріалами справи, суд дійшов висновку, що відправник ( відповідач) вказав масу вантажу у залізничній накладній від 31.07.07. № №49823820 на підставі даних зважування вантажу залізницею і перевірки вантажу, оскільки залізниця зважувала вказані вагони і перевіряла масу вантажу перед відправленням вагонів.

Таким чином, відповідач виконав Правила, а залізниця виконала свої обов'язки за вказаним договором повністю у відповідності до вимог ст.ст.173,193 ГК України.

Факти виконання залізницею умов договору щодо зважування та перевірки маси у вагонах №№66020777, 66571522, 67859629 підтверджено письмовими доказами, а саме: журналом форми ГУ-36 (оригінал оглянуто у судовому засіданні), який заповнено робітником залізниці 31.07.07. про зважування на справних вагах та відправлення вагонів №№66020777, 66571522, 67859629 з масою вантажу по 69 тонн у кожному, та копію виписки з даного журналу додано до матеріалів справи представником позивача; довідкою, виданою залізницею про прийняття вагонів №№66020777, 66571522, 67859629 до відправлення (а.с.49); завіреною копією рахунку від 03.08.07., пред'явленого залізницею відповідачу для оплати за послуги по зважуванню та перевірці вантажу при відправленні вагонів 31.07.07.; вагонним листом на маршрут від 31.07.07., виданим залізницею на вантаж, відправлений за накладною від 31.07.07.  №49823820.  

Представник позивача підтвердив у судовому засіданні факт надання послуг по зважуванню та перевірці вантажу у вагонах залізницею відповідачеві за вказаним вище договором. Представник відповідача зазначив, що рахунок залізниці оплачено і сторони за договором претензій одна до одній не мають.

Досліджуючи правовідносини сторін за даним спором і матеріали справи, судом встановлено, що відсутні докази того, що в порушення даних залізниці (при зважуванні залізницею вантажу перед відправленням), відповідач вказав масу вантажу у залізничній накладній на 2 тонни більше, тобто, відсутні дані в підтвердження факту про те, що залізниця зважила 67 тонн вантажу у двох вагонах, а відповідач вказав 69 тонн. Також, у судовому засіданні представники сторін підтвердили відсутність доказів того, що після зважування вагонів залізницею і заповнення журналу форми ГУ-36, вагони №66571522 та №67859629 перебували у веденні відповідача певний час, протягом якого відповідач міг би зменшити вантаж на 2 тонни у кожному вагоні.

Доводи позивача щодо відсутності підписів працівників залізниці у журналі форми ГУ-36 при зважуванні вагонів суд оцінює критично, адже представник залізниці зобов'язаний підписуватись в графі №7 даного журналу у разі якщо він зважив вантаж, оскільки саме формою даної книги встановлено такий обов'язок працівника станції.

Як було вказано вище, залізниця зважила вантаж і працівник станції відправлення вказав у журналі ГУ-36 масу вантажу, за що позивач і отримав гроші за договором з відповідачем і при таких обставинах відсутність підпису працівника, який робив зважування, свідчить про недбалість працівників станції «Красний Луч»або про ухилення від відповідальності за незбереження вантажу при транспортуванні.

Оцінюючи докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов про стягнення штрафу за невірно вказану масу вантажу при відправленні, не може бути задоволено на підставі тільки комерційних актів про нестачу вантажу у вагонах, складених при отриманні вантажу - від 01.08.07. №БИ 573471 на вагон №66571522 та від 01.08.07. №БИ 573472 на вагон №67859629, адже всі інші докази, в тому числі і відсутність підпису залізниці в журналі ГУ-36 в графі №7, що маються в матеріалах справи, суперечать ствердженню позивача про порушення відповідачем Правил при відправленні вантажу та свідчать про те, що при відправленні вагонів №№66571522, 67859629 з вугіллям 31.07.07. відповідач зазначив масу вантажу у вагонах на підставі проведеного залізницею (позивачем) зважування вантажу і у відповідності до фактичної маси вугілля. Вказані акти підтверджують нестачу вугілля у вагонах №№66571522, 67859629 при отриманні вантажу, і не можуть спростовувати документів, оформлених залізницею і відправником при відправленні вантажу.  

Таким чином, суд дійшов висновку, що при відправленні відповідачем 31.07.07. вагонів №№66020777, 66571522, 67859629 маса вантажу у всіх трьох вагонах дорівнювала 69 тонн у кожному вагоні, як і зазначено у залізничній накладній від 31.07.07. №49823820, маршрутному листі за даною накладною та в журналі залізниці форми ГУ-36.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для покладення на відповідача передбаченої ст.ст. 118, 122 Статуту відповідальності у вигляді сплати штрафу.

          Таким чином, позов не підлягає задоволенню з віднесенням на позивача судових витрат повністю у відповідності із ст. 49 ГПК України.

                    На підставі викладеного, Статуту залізниць України, керуючись ст. ст. 33,34,43,44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Відмовити у позові.

2.          Судові витрати покласти на позивача.

Рішення підписане 03.12.07.

Суддя                                                                      Р.М. Шеліхіна