Ухвала

від 17.01.2025 по справі 397/1578/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 397/1578/24

Номер провадження 2-о/404/1/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Мохонько В.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівська державна нотаріальна контора Кіровоградської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року заявник звернулась до Олександрівського районного суду Кіровоградської області із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 11.12.2024 2024 року матеріали цивільної справи направлено за підсудністю до Кіровського районного суду міста Кіровограда.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025 року визначено суддю Кулінка Л.Д. для розгляду справи.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.01.2025 року самовідвід судді Кіровського районного суду міста Кіровограда Людмили Дмитріївни Кулінка, задоволено. Цивільну справу № 397/1578/24, номер провадження 2-о/404/1/25, передано на розгляд іншому судді Кіровського районного суду міста Кіровограда у порядку, встановленому статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2025 року головуючим суддею визначено суддю Мохонько В.В.

17.01.2025 року головуючим суддею Мохонько В.В. заявлено самовідвід, мотивуючи його тим, що заявник по справі ОСОБА_1 тривалий час обіймала посаду судді Кіровського районного суду міста Кіровограда та Рішенням Вищої ради правосуддя № 1943/0/15-20 від 23.06.2020 року ОСОБА_2 звільнена з посади судді Кіровського районного суду міста Кіровограда у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Суддя вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтями 36, 37 ЦПК України передбачено чіткий та виключний перелік підстав з яких може бути заявлено самовідвід, відвід судді.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції, та ст.2, ч.1 ст.8 ЦПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що «питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з`їздом суддів України».

За статтею 14 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя повинен уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу.

Тобто положення статті 14 Кодексу дають підстави для висновку, що суддя має спілкуватися з учасниками процесу лише під час розгляду справи по суті, як незалежний арбітр, забезпечуючи рівне ставлення до всіх учасників судового розгляду. Формулювання цієї статті допускає одночасне позапроцесуальне спілкування з усіма учасниками процесу. Водночас спілкування поза процесом з одним учасником за відсутності іншого може призвести до виникнення у відсутнього учасника сумнівів у неупередженості судді.

Позапроцесуальні контакти зі сторонами судового провадження (їх представниками) є неприпустимими, оскільки останні завжди зацікавлені в позитивному вирішенні справи. Ці стосунки створюють таке суб`єктивне уявлення судді щодо сторін та обставин справи, яке не в повній мірі відповідає об`єктивним критеріям. Наслідком позапроцесуальних стосунків судді з одним із учасників судового розгляду може стати конфлікт інтересів.

Приписами статті 15 Кодексу встановлено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Положення зазначеної статті випливають з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Заявник по справі ОСОБА_1 тривалий час обіймала посаду судді Кіровського районного суду міста Кіровограда та Рішенням Вищої ради правосуддя № 1943/0/15-20 від 23.06.2020 року ОСОБА_2 звільнена з посади судді Кіровського районного суду міста Кіровограда у зв`язку з поданням заяви про відставку.

За таких підстав та з метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді при розгляді зазначеної цивільної справи, запобігання звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість судді, суддя приходить до висновку про задоволення заяви про самовідвід.

Керуючись ст. 36, 39, 40, 260-261, 353 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід головуючої судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Мохонько В.В. по справі за заявою ОСОБА_1 ,заінтересована особа:Олександрівська державнанотаріальна контораКіровоградської області провстановлення фактів,що маютьюридичне значення задовольнити.

Цивільну справу передати до канцелярії суду для визначення складу суду, в порядку ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текс ухвали складено 17.01.2025 року.

Суддя

Кіровського районного суду

м. Кіровограда Віталіна МОХОНЬКО