Рішення

від 17.01.2025 по справі 619/2836/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/2836/24

провадження № 2/619/57/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Калиновської Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Булах С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дергачі матеріали цивільної справи за позовною заявою Керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Золочівської селищної ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження +1881» про витребування земельної ділянки, визнання не дійсним договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області №6498 від 22.10.2020 про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності, розташованої за межами населених пункті на території Золочівської селищної ради з передачею у власність та рішення №721 від 02.04.2021 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власніть для ведення особистого селянського господарства розташованої за межами населених пунктів; витребувати у ОСОБА_1 та ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ+1881» на користь Золочівської селищної ради земельну ділянку з кадастровим номером номер 6322686000:01:002:0486 площею 1,4387 га, що знаходяться за межами населених пунктів Золочівської селищної ради, визнавши недійсним договір оренди земельної ділянки від 21.04.2021, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІДРОДЖЕННЯ+1881»та скасувавши державну реєстрацію земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №41600242 від 16.04.2021; стягнути сплачений судовий збір в сумі 9080,00 грн.

Вобґрунтування позовузазначено,що ОСОБА_1 напідставі наказуГоловного управлінняДержгеокодастру уКіровоградській областівід 21.08.2017за №11-6874/14-17-СГіз земельсільськогосподарського призначеннядержавної власностідля веденняособистого селянськогогосподарства безоплатноотримав у приватнувласність земельнуділянку площею2,0000га зкадастровим номером3523880800:02:000:5160на територіїВеселівської сільськоїради, Новомиргородськогорайону,Кіровоградської області. Правовласності наземельну ділянкуз к.н.3523880800:02:000:5160зареєстровано уДержавному реєстріправ власностіна нерухомемайно 02.09.2017державним реєстраторомМарченко О.А.,Созонівська сільськарада,Кіровоградська область.В подальшому,що 13.08.2020 ОСОБА_1 до Золочівськогоселищного головиподано клопотання(заяву),в якійостанній проситьнадати дозвілна розробкупроекту землеустроющодо відведенняземельної ділянкидля веденняособистого селянськогогосподарства орієнтовноюплощею 1,5000га ізземель сільськогосподарськогопризначення державноївласності,розташованої замежами населеногопункту натериторії Золочівськоїселищної радиЗолочіського районуХарківської областіта передатийому зазначенуземельну ділянкуу власність.Також,у заявівказано,що ОСОБА_1 своїм правомна отриманняземельної ділянкибезоплатно увласність дляведення особистогоселянського господарствау межахнорм,визначених ст.121ЗК Українине скористався.До заявидодано викопіюванняіз кадастровоїкарти,інформацію провнесення земельноїділянки доземель сільськогосподарськогопризначення державноївласності,копію паспортута копіюідентифікаційного коду,копію посвідченняучасника бойовихдій такопію довідкиз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно.За результатамирозгляду заяви, ОСОБА_1 ,Золочівською селищноїради Золочівськогорайону Харківськоїу Харківськійобласті 22.10.2020прийнято рішенняXXXсесія VIIIскликання за№6498,яким ОСОБА_1 наданодозвіл нарозроблення документаціїіз землеустрою.10.03.2021 ОСОБА_2 (задовіреністю ОСОБА_1 від29.102020) наадресу Золочівськогоселищного голові направленозаяву прозатвердження проектуземлеустрою щодовідведення земельноїділянки площею1,4387га,додавши проектіз землеустроющодо відведенняземельної ділянкита копіювитягу зДержавного земельногокадастру проземельну ділянку. 02.04.2021Золочівською селищноюрадою Золочіськогорайону Харківськоїобласті прийняторішення VIIсесія VIIIскликання №721,яким затвердженодокументацію ізземлеустрою тапередано увласність ОСОБА_1 земельну ділянкуз кадастровимномером 6322686000:01:002:0486площею 1.4387га ізземель сільськогосподарськогопризначення державноївласності дляведення особистогоселянського господарства,розташованої замежами населенихпунктів натериторії Золочівськоїселищної радиЗолочівського районуХарківської області.В подальшому,16.04.2021Державним реєстратором Харківськоїміської радиВенгюк Т.В.на підставірішення органумісцевого самоврядування,VIIсесія VIII скликаннясерія таномер:721,виданий 02.04.2021,видавник:Золочівська селищнарада Богодухівськогорайону Харківськоїобласті зареєстрованоправо приватноївласності наспірну земельнуділянку за ОСОБА_1 , прощо уДержавному реєстріречових правна нерухомемайно здійсненозапис за№41600242.Так,на підставіприйнятого рішеннядержавний реєстраторХарківської міськоїради ВенгюкТ.В.внесла відомостідо Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно(далі Державнийреєстр)про об`єктнерухомого майна№41600242,а саме:земельна ділянка,за межаминаселених пунктівна територіїЗолочівської селищноїради,Богодухівського району,Харківської області,а такожвнесла відомостіпро правоприватної власностіна вказанийоб`єкт нерухомогомайна за ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ).В подальшому,27.04.2021державним реєстраторомХарківської міськоїради,Харківської областіПрокопенко О.О.зареєстровано договір орендиземельної ділянкивід 21.04.2021,згідно якого ОСОБА_1 передав зазначенуділянку укористування ТО«²ДРОДЖЕННЯ+1881».Власником земельноїділянки площею1,4387га (кадастровийномер 6322686000:01:002:0486),розташованої замежами населенихпунктів території Золочівськоїселищної ради,Богодухівського району,Харківської області,для веденняособистого селянськогогосподарства,на данийчас є ОСОБА_1 ,а користувачем ТО«²ДРОДЖЕННЯ+1881».Зазначене підтверджує,що ОСОБА_1 на часотримання спірноїземельної ділянки(рішеннявід 02.04.2021за №721)використав своєправо набезоплатне отриманняу власністьземельної ділянкидля веденняособистого селянськогогосподарства вмежах нормбезоплатної передачіземельних ділянокдля даноговиду використання(наказГоловного управлінняДержгеокодастру уКіровоградській областівід 21.08.2017за №11-6874/14-17-СГземельна ділянкаплощею 2,0000га зкадастровим номером3523880800:02:000:5160. ОСОБА_1 всупереч вимогст.ст.116,118,121Земельного кодексуУкраїни,отримав увласність земельнуділянку площею1,4387га (кадастровийномер 6322686000:01:002:0486),розташованої замежами населенихпунктів натериторії Золочівськоїселищної ради Золочівськогорайону Харківськоїобласті,як особа,яка вжевикористала своєправо наотримання цьоговиду використання,та єпідставою дляскасування спірнихНаказів.Так,із державноївласності накористь ОСОБА_1 ,неправомірно вибулаземельна ділянкаплощею 1,4387га,(кадастровийномер 6322686000:01:002:0486),розташованої замежами населенихпунктів натериторії Золочівськоїселищної військовоїадміністрації Богодухівського районуХарківської області,що суперечитьпринципам регулюванняземельних відносинв Україні,які закріпленів ст.14Конституції Українита ст.5Земельного кодексуУкраїни.Враховуючи вищевикладене,вказані рішенняЗолочівської селищноїради Золочівськогорайону Харківськоїобласті XXXсесія VIIIскликання від22жовтня 2020року від№6498,рішення Золочівськоїселищної радиБогодухівського районуХарківської областіVIIсесія VIIIскликання від2квітня 2021року за№721 ГУта договіроренди земельноїділянки від21.04.2021,укладений між ОСОБА_1 та ТО«²ДРОДЖЕННЯ+1881»підлягають визнаннюнедійсними,а земельнаділянка витребуваннюу СтогніяСІ.та ТО«²ДРОДЖЕННЯ+1881» накористь державив особіЗолочівської селищноїради. Земельнаділянка площею1,4387га кадастровийномер 632268000:01:002:0486,що знаходитьсяза межаминаселених пунктівна територіїЗолочівської селищноїради Богодухівськогорайону Харківськоїобласті,вибула іздержавної власностівнаслідок незаконноговикористання ОСОБА_1 права наповторну безоплатнуприватизацію земельнихділянок одноговиду використання,тобто позаволею власникацих земельнихділянок держави. Фактнезаконного переданняу власністьта реєстраціїправа власностіземельної ділянки ОСОБА_1 не перешкоджаєвитребуванню цієїземельної ділянкина користьдержави. Враховуючивикладене,зазначені рішенняЗолочівської селищноїради Золочівськогорайону Харківськоїобласті XXXсесія VIIIскликання від22жовтня 2020року від№6498,рішення Золочівськоїселищної радиБогодухівського районуХарківської областіVIIсесія VIIIскликання від2квітня 2021року за№721 підлягають визнанню недійсними, а земельна ділянка з кадастровим номером 6322686000:01:002:0486 площею 1,4387 га, що розташована за межами населених пунктів на території Золочівської селищної ради витребуванню від особи,яка незаконно,без відповідноїправової підставизаволоділа ним, ОСОБА_1 , на користь держави. Разом з тим, ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченомупідпунктом "а"пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Таким чином, рішення державного реєстратора Харківської міської ради, Харківської області Венглюк Т.В. від 16.04.2021 від №57756589 про реєстрацію права приватної власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 та рішення державного реєстратора Харківської міської ради, Харківської області Прокопенко О.О. від 27.04.2021 за №41761348 про реєстрації договору від 21.04.2021 оренди земельної ділянки, згідно якої ОСОБА_1 передав зазначену ділянку у користування ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ+1881» підлягає скасуванню.

Прокурор надав суду заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Золочівською селищною радою надано суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника з проханням задовольнити позовну заяву.

Третьою особою, начальником Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Ю. Кундрюковим надані письмові пояснення, розгляд справи просив провести без участі їх представника.

Частиною 3статті 211 ЦПК Українипередбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки на останнє відоме місце проживання.

Представник відповідач, ТОВ «Відродження +1881», у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки, однак судова повістка повернута до суду з відміткою про закінчення терміну зберігання.

Крім того, виклик відповідачів також було здійснено оголошенням, яке розміщено на сторінці веб-сайту суду офіційного веб-порталу «Судова влада України».

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, відповідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.

Відповідно ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням того, що відповідачі, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи не з`явилися у судове засідання, не подали відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно зі статтями 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 140 Конституції України зазначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до ч. 1 ст. 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до положень ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Аналіз зазначених норм свідчить, що вирішення питань передачі земельних ділянок у власність із земель комунальної власності відповідних територіальних громад знаходиться у площині компетенції сільських рад.

Відповідно до ст. 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному ч.1 ст. 128 цього Кодексу .

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ч. ч. 6-10 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу .

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу , розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу , не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з вимогами ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 4, ч. 10 ст. 47 Закону України«Про місцеве самоврядування» постійна комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Аналіз вказаних норм закону дозволяє стверджувати, що наявний чітко визначений порядок і повноваження органу місцевого самоврядування щодо можливості громадянином здійснити приватизацію земельної ділянки, а також чітко визначена процедура приватизації, зокрема випадки надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та його відмова.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Так, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , посвідчення № НОМЕР_3 від 30 квітня 2020 року, ветеран війни) на підставі наказу Головного управління Держгеокодастру у Кіровоградській області від 21.08.2017 за №11-6874/14-17-СГ із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства безоплатно отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 3523880800:02:000:5160 на території Веселівської сільської ради, Новомиргородського району, Кіровоградської області.

Право власності на земельну ділянку з к.н. 3523880800:02:000:5160 зареєстровано у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 02.09.2017 державним реєстратором Марченко О.А., Созонівська сільська рада, Кіровоградська область.

В подальшому, що 13.08.2020 ОСОБА_1 до Золочівського селищного голови подано клопотання (заяву), в якій останній просить надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Золочівської селищної ради Золочіського району Харківської області та передати йому зазначену земельну ділянку у власність. Також, у заяві вказано, що ОСОБА_1 своїм правом на отримання земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства у межах норм, визначених ст. 121 ЗК України не скористався. До заяви додано викопіювання із кадастрової карти, інформацію про внесення земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення державної власності, копію паспорту та копію ідентифікаційного коду, копію посвідчення учасника бойових дій та копію довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За результатами розгляду заяви, ОСОБА_1 , Золочівською селищної ради Золочівського району Харківської у Харківській області 22.10.2020 прийнято рішення XXX сесія VIII скликання за №6498, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою.

10.03.2021 ОСОБА_2 (за довіреністю ОСОБА_1 від 29.10 2020) на адресу Золочівського селищного голові направлено заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,4387 га, додавши проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

02.04.2021 Золочівською селищною радою Золочіського району Харківської області прийнято рішення VII сесія VIII скликання №721, яким затверджено документацію із землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6322686000:01:002:0486 площею 1.4387 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області.

В подальшому, 16.04.2021 Державним реєстратором Харківської міської ради Венгюк Т.В. на підставі рішення органу місцевого самоврядування, VII сесія VIII скликання серія та номер:721, виданий 02.04.2021, видавник: Золочівська селищна рада Богодухівського району Харківської області зареєстровано право приватної власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 , про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис за №41600242.

Так, на підставі прийнятого рішення державний реєстратор Харківської міської ради Венгюк Т.В. внесла відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про об`єкт нерухомого майна №41600242, а саме: земельна ділянка, за межами населених пунктів на території Золочівської селищної ради, Богодухівського району, Харківської області, а також внесла відомості про право приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ).

В подальшому, 27.04.2021 державним реєстратором Харківської міської ради, Харківської області Прокопенко О.О. зареєстровано договір оренди земельної ділянки від 21.04.2021, згідно якого ОСОБА_1 передав зазначену ділянку у користування ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ+1881».

Власником земельної ділянки площею 1,4387 га (кадастровий номер 6322686000:01:002:0486), розташованої за межами населених пунктів території Золочівської селищної ради , Богодухівського району, Харківської області, для ведення особистого селянського господарства, на даний час є ОСОБА_1 , а користувачем ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ+1881».

Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки (рішення від 02.04.2021 за №721) використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ Головного управління Держгеокодастру у Кіровоградській області від 21.08.2017 за №11-6874/14-17-СГ земельна ділянка площею 2,0000 га з кадастровим номером 3523880800:02:000:5160).

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст.116ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Частиною 6 ст.118 ЗК України, передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Відповідно до ч. 1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2 гектара.

Таким чином, ОСОБА_1 всупереч вимог ст.ст.116, 118, 121 Земельного кодексу України, отримав у власність земельну ділянку площею 1,4387 га (кадастровий номер 6322686000:01:002:0486), розташованої за межами населених пунктів на території Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області, як особа, яка вже використала своє право на отримання цього виду використання, та є підставою для скасування спірних Наказів.

Так, із державної власності на користь ОСОБА_1 , неправомірно вибула земельна ділянка площею 1,4387 га, (кадастровий номер 6322686000:01:002:0486), розташованої за межами населених пунктів на території Золочівської селищної військової адміністрації Богодухівського району Харківської області, що суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст.14 Конституції України та ст.5 Земельного кодексу України.

Відповідно до довідки фонду державного майна України про оціночну вартість спірної земельної ділянки за к.н. 6322686000:01:002:0486 призначення в розрахунку за 1,4387 га становить 302,469 грн.

Земельна ділянка площею 1,4387 га кадастровий номер 632268000:01:002:0486, що знаходиться за межами населених пунктів на території Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області, вибула із державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок держави.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Згідно з п. 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» застосовуючи положеннястатті 387ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Факт незаконного передання у власність та реєстрації права власності земельної ділянки ОСОБА_1 не перешкоджає витребуванню цієї земельної ділянки на користь держави.

Враховуючи викладене,зазначені рішенняЗолочівської селищноїради Золочівськогорайону Харківськоїобласті XXXсесія VIIIскликання від22жовтня 2020року від№6498,рішення Золочівськоїселищної радиБогодухівського районуХарківської областіVIIсесія VIIIскликання від2квітня 2021року за№721 підлягають визнанню недійсними, а земельна ділянка з кадастровим номером 6322686000:01:002:0486 площею 1,4387 га, що розташована за межами населених пунктів на території Золочівської селищної ради витребуванню від особи,яка незаконно,без відповідноїправової підставизаволоділа ним, ОСОБА_1 , на користь держави.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004.

Згідност. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 1 ч.1ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим, ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченомупідпунктом "а"пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, рішення державного реєстратора Харківської міської ради, Харківської області Венглюк Т.В. від 16.04.2021 від №57756589 про реєстрацію права приватної власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 та рішення державного реєстратора Харківської міської ради, Харківської області Прокопенко О.О. від 27.04.2021 за №41761348 про реєстрації договору від 21.04.2021 оренди земельної ділянки, згідно якої ОСОБА_1 передав зазначену ділянку у користування ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ+1881» підлягають скасуванню за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 318, 324 ЦК України суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності.

Зокрема стаття 387 Цивільного кодексу України надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Так, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з його волі іншим шляхом.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Норма статті 388 ЦК України може застосовуватись як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Серед способів захисту майнових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387 - 388 ЦК України (віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов).

Позовом про витребування майна, зокрема віндикаційним позовом, є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності (на правах, володіння, користування та розпорядження) індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа останнім, про витребування (повернення) цього майна з чужого незаконного володіння. Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна (відновив володіння майном), до будь-якої особи про усунення перешкод (шляхом повернення майна, виселення, демонтажу самочинного будівництва тощо), які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог (частина перша статті 13 цього кодексу).

Факт володіння нерухомим майном за загальним правилом можна підтвердити, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 90). Цей фактичний стан володіння слід відрізняти від права володіння, яке належить власникові (частина перша статті 317 ЦК України) незалежно від того, є він фактичним володільцем майна, чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість ця особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем останнього, але не набуває право володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем.

Отже, володіння нерухомим майном, яке посвідчує державна реєстрація права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Тоді як право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункти 65-67).

Заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном.

Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав па нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, оскільки воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (пункт 64).

Метою позову про витребування майна (незалежно від того, на підставі приписів яких статей ЦК України цю вимогу заявив позивач) є забезпечення введення власника-позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.

Так, у випадку нерухомого майна означене введення полягає у внесенні запису (відомостей) про державну реєстрацію за позивачем права власності на відповідне майно (близькі за змістом висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц (пункт 89), від 7 листопада 2018 року у справах № 488/5027/14-ц(пункт 95) і № 488/6211/14-ц (пункт 84), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 114, 142), від 28 листопада 2018 року у справі №504/2864/13-ц (пункт 67), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 100), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц, від 6 липня 2022 року у справі №914/2618/16 (пункт 37).

Тобто, зміст такого позову полягає у внесенні до відповідного державного реєстру запису (відомостей) про право власності держави на цю ділянку. Такий запис засвідчуватиме, що держава як власник спірної земельної ділянки відновила володіння останньою.

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є, зокрема, судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої етапі 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням.

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого володіння суд витребує це майно від відповідача, який незаконно ним володіє, на користь позбавленого володіння позивача- власника.

Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису (відомостей) про державну реєстрацію за позивачем (у спірних правовідносинах - за державою) права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (у спірних правовідносинах - за кінцевим набувачем) (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справах № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123) і №488/6211/14-ц (пункт 84), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 68), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (пункт 146), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 38), незалежно від 16 того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387-388 ЦК України), чи у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212-1215 ЦК України), чи у порядку примусового виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (пункт «б» частини третьої статті 152 ЗК України).

Фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на нерухоме майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. Інакше кажучи, зайняття земельної ділянки, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цією ділянкою. У таких випадках її власник має право вимагати усунення цих перешкод (зокрема, постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункти 70-71), зокрема заявити негаторний позов про демонтаж спорудженого на земельній ділянці об`єкта нерухомого майна.

З урахуванням наведеного, визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається, виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння (зокрема постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 72).

Таким чином, належним способом захисту у даному випадку є витребування земельної ділянки.

Застосування вказаного способу захисту відповідає правовим висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 461/12525/15-ц. від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 та від 10.05.2023 у справі № 462/3689/16-ц.

Воля громади як власника земель може виражатись лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам держави.

Набуття у власність спірної земельної ділянки здійснено поза волею Золочівської селищної ради як власника землі, оскільки рішення не відповідали вимогам законодавства та інтересам держави.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту (зокрема й такий спосіб захисту як визнання недійсним договору). У таких відносинах захист прав особи, яка є власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, за наявності підстави, визначеної ст. 388 ЦК України, яка дає право витребувати майно у набувача майна за договором.

Крім того, як наголошує Велика Палата Верховного Суду, позивач із дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача, (н.66 постанови від 4 липня 2023 року №373/626/17).

Враховуючи викладене, земельна ділянка з кадастровим номером 632268000:01:002:0486 підлягає витребуванню у ОСОБА_1 на користь Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п.54 рішення).

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Прийняття рішення про передачу земель державної власності в комунальну власність, а також земельної ділянки в приватну власність із земель відповідно державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретний орган державної влади (територіальну громаду) правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності.

В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року, «Філліпс проти Сполученого Королівства» від 5 липня 2001 року, «Аркурі та інші проти Італії» від 5 липня 2001 року, «Ріела та інші проти Італії» від 4 вересня 2001 року, «Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 6 листопада 2008 року).

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, право власності якої на майно оспорюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з п. п. 5,10 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 за № 9, вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Враховуючи, що земельна ділянка вибула з власності територіальної громади незаконно, з допущенням порушень вимог чинного законодавства, то укладений договір оренди підлягає визнанню недійсним.

За таких обставин, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Золочівської селищної ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження +1881» про витребування земельної ділянки, визнання не дійсним договору оренди землі, підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Золочівської селищної ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження +1881» про витребування земельної ділянки, визнання не дійсним договору оренди землі задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області №6498 від 22.10.2020 про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності, розташованої за межами населених пункті на території Золочівської селищної ради з передачею у власність та рішення №721 від 02.04.2021 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власніть для ведення особистого селянського господарства розташованої за межами населених пунктів.

Витребувати у ОСОБА_1 та ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ+1881» на користь Золочівської селищної ради земельну ділянку з кадастровим номером номер 6322686000:01:002:0486 площею 1,4387 га, що знаходяться за межами населених пунктів Золочівської селищної ради, визнавши недійсним договір оренди земельної ділянки від 21.04.2021, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІДРОДЖЕННЯ+1881»та скасувавши державну реєстрацію земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №41600242 від 16.04.2021.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ+1881» на користь спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону сплачений судовий збір в сумі 9080,00 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити учасників справи:

Харківська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону, адреса: вул. Клочківська, 228-ж, м. Харків, 61045;

позивач: Золочівська селищна рада: 62203, вул. Центральна ,13А, смт. Золочів, Богодухівський район, Харківська область, тел.(057-64)5-05-35, ЄДРПОУ 25175462;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач:ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ+1881»,адреса: 62220, Харківська обл., Золочівський район, с. Уди, вул. Гагарина, б.75, код ЄДРПОУ 40629293.

Повний текст рішення виготовлено 17.01.2025.

Суддя Л. В. Калиновська