Ухвала

від 16.01.2025 по справі 357/17418/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/17418/24

Провадження № 2-с/357/3/25

У Х В А Л А

іменем України

16 січня 2025 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, стягувач: Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора № 7,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року судом отримано заяву за підписом ОСОБА_2 , як представника ОСОБА_1 , про скасування судового наказу від 20 грудня 2024 року про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 9 238,69 грн та витрат на оплату судового збору в розмірі 302,80 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 січня 2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Орєхову О.І.

Заява про скасування судового наказу з додатками, матеріали цивільної справи № 357/17418/24 провадження № 2-н/357/2959/24 згідно контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, отримані останнім 15 січня 2025 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Як встановлено ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.

Аналіз норм ЦПК України, які регламентують наказне провадження, дає підстави для висновку про те, що наказне провадження це самостійний вид провадження цивільного судочинства, що існує поряд із позовним і окремим провадженням, якому притаманна певна процесуальна форма, що має певні особливості, пов`язані з тим, що ця форма забезпечує захист прав та інтересів стягувача, що має документи проти боржника, який не виконує свої зобов`язання. Метою наказного провадження є спрощення, скорочення та здешевлення судової процедури у тих випадках, коли це можливо та виправдано, та є ефективним засобом захисту прав боржника у безспірних справах. При вирішенні питання про видачу судового наказу суд не перевіряє обґрунтованість заявлених стягувачем вимог, оскільки на час видачі судового наказу суду невідомо про наявність спору між сторонами, через що в разі незгоди із таким наказом боржник може подати заяву про його скасування чи перегляд за нововиявленими обставинами, наслідком чого є скасування судом такого судового наказу, виданого в порядку наказного провадження.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» судовий наказ видається лише за умови безспірності вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту заяви про скасування судового наказу регламентовані ст. 170 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Частиною 5 статті 170 ЦПК України передбачено, що до заяви про скасування судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;

3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028 грн.

Відповідно до пп. 4-2 п. 1 ч. 2 с. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про скасування судового наказу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2025 рік 151,40 грн).

Всупереч зазначеному, в поданій заяві не зазначено: відомості про наявність чи відсутність у заявника (боржника) електронного кабінету, відомості про наявність чи відсутність у представника заявника електронного кабінету, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стягувача, відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.

До заяви про скасування судового наказу не надано доказів сплати заявником судового збору у розмірі і порядку визначеному чинним законодавством та/або не зазначено підстав для звільнення заявника від сплати такого.

Також, встановлено, що заява ОСОБА_1 подана та підписана представником Горопацьким Анатолієм Сергійовичем, повноваження якого на підписання заяви від імені заявника документально не підтверджено.

Цивільним процесуальним законодавством, чинним на час звернення заявника до суду із заявою про скасування судового наказу, не передбачено повноваження суду щодо залишення такої заяви без руху.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

За таких обставин, враховуючи, що заявником подано неналежно оформлену заяву про скасування судового наказу, суддя дійшов висновку про наявність правових підстав про повернення ОСОБА_1 заяви про скасування судового наказу, без розгляду.

При цьому з метою не допущення порушення права заявника на судовий захист шляхом звернення до суду із заявою про скасування судового наказу та її розгляд судом, заявнику слід роз`яснити, що чинними нормами цивільно-процесуального законодавства не встановлено заборону на повторне звернення до суду із заявою про скасування судового наказу у разі її повернення без розгляду.

Керуючись ст.ст. 170, 260, 261, 352, 353 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, стягувач: Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора № 7, - повернути без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О. І. Орєхов