Постанова

від 17.01.2025 по справі 2-6747/10

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-6747/10 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В. Провадження № 22-ц/802/104/25 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2025 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого -судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Данилюк В.А., Карпук А.К.,

з участю секретаря судового засідання Ганжи М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ТзОВ «Дебт Форс» про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-6747/10, за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Дебт Форс» звернувся до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-6747/10.

Заяву мотивує тим, що 07 жовтня 2010 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області бцуло ухвалено рішення у справі № 2-6747/10 про стягнення з боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості за кредитним договором № 11231796000 ( 11231796001).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.04.2013 замінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 2-6747/10 з ПАТ «Укрсиббанк» на ПАТ «Дельта Банк» відносно боржника ОСОБА_1

23.09.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та TOB «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 2306/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило TOB «Вердикт Капітал», а TOB «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 11231796000(11231796001).

10.03.2023 року між TOB «Вердикт Капітал» та TOB «Кампсіс Фінанс» було укладено Договір № 10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого TOB «Вердикт Капітал» відступило TOB «Кампсіс Фінанс», а TOB «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 11231796000 (11231796001).

24.05.2023 року між TOB «Кампсіс Фінанс» та TOB «Дебт Форс» (заявником) було укладено Договір № 24-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого TOB «Кампсіс Фінанс» відступило TOB «Дебт Форс», а TOB «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 11231796000 (11231796001).

01.11.2023 року рішенням єдиного учасника №8 TOB «Кампсіс Фінанс» змінило назву на TOB «Кампсіс Ліга».

Оскільки заявник набув статусу нового стягувача за кредитним договором № 11231796000 (11231796001), рите на підставі виконавчого листа № 2-6747/10 (боржник ОСОБА_1 ) із ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТзОВ «Дебт Форс».

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2024 року замінено стягувача у виконавчому провадженні № 52492327 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6747/10, боржник - ОСОБА_1 , а саме: ПАТ «Дельта Банк» на ТзОВ «Дебт Форс» (ЄДРПОУ 43577608).

В апеляційній скарзі боржник ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу та ухвалити нове судове рішення - про відмову в задоволенні заяви.

У відзиві на апеляційну скаргу заявник просить апеляційну скаргу боржника залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Будучи належним чином повідомленні про день та годину розгляду справи, учасники справи у судове засідання не з`явилися і їх неявка відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч.5 ст.268, ст.381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття постанови у даній справі є 17 січня 2025 року, тобто дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Задовольняючи заяву про заміну стягувача правонаступником, суд першої інстанції виходив з того, що заявником було надано всі належні та допустимі докази, які підтверджували перехід прав та обов`язків від первісного кредитора до нового кредитора.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.04.2013 замінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 2-6747/10 з ПАТ «Укрсиббанк» на ПАТ «Дельта Банк» відносно боржника ОСОБА_1 ..

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

23.09.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та TOB «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 2306/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило TOB «Вердикт Капітал», а TOB «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 11231796000 (11231796001).

Відповідно до умов договору TOB «Вердикт Капітал» сплатило передбачену умовами договору ціну за договором відступлення на підставі протоколу електронного аукціону на підтвердження чого Заявником було долучено суду першої інстанції платіжне доручення № 2288.

10.03.2023 року між TOB «Вердикт Капітал» та TOB «Кампсіс Фінанс» було укладено Договір № 10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого TOB «Вердикт Капітал» відступило TOB «Кампсіс Фінанс» а TOB «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 11231796000 (11231796001).

У відповідності до п. 2.1 Договору № 10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Попередньому кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Попереднього кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Попередньому кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».

Відповідно до п. 5.2 Договору № 10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Попереднім кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).» У відповідності до пунктів 5.6.2 та 7.2 Договору № 10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року Сторони в підтвердження виконання п. 7.1 договору уклали Акт зарахування зустрічних однорідних вимог (додається у додатках) у відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України.

24.05.2023 року між TOB «Кампсіс Фінанс» та TOB «Дебт Форс» (заявником) було укладено Договір № 24-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого TOB «Кампсіс Фінанс» відступило TOB «Дебт Форс», а TOB «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 11231796000 (11231796001).

У відповідності до п. 2.1 Договору № 24-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 24.05.2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Попередній кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні попередньому кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Попередньому кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».

Відповідно до п. 5.2 Договору № 24-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 24.05.2023 року: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Попереднім (первісним) кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).»

На виконання п. 7.1 Договору № 24-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 24.05.2023 року TOB «Дебт Форс» (Заявником) проведено оплату відповідно до платіжної інструкції, що заявник додає у додатках до цієї заяви.

01.11.2023 року рішенням єдиного учасника №8 TOB «Кампсіс Фінанс» змінило назву на TOB «Кампсіс Лігал».

Судом першої інстанції встановлено наявність відкритого виконавчого провадження № 52492327 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6747/10, боржник - ОСОБА_1 .

Таким чином TOB «Дебт Форс» є новим кредитором (стягувачем) за кредитним договором № 11231796000 (11231796001).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права.

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами першою, другою та абзацом 1 частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Таким чином, виконавче провадження є однією зі стадій судового процесу, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішення законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового процесу на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема у правовідносинах, що допускають правонаступництво.

Відповідно до пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і правонаступництва.

Частинами першою та другою статті 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

При такій заміні кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, в тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом за перевірки та падання оцінки доказам, наданим на обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону, при цьому, встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому, відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки, це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеної статтею 204 Цивільного кодексу України, аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16/.

Так, відповідно до судового рішення 12.04.2013 року, яке набрало законної сили та умов договорів відступлення прав вимоги, у відповідності до ст. 512 ЦК України, заявник набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 11231796000 (11231796001), суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви.

Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що між ПАТ «Дельта Банк» та ТзОВ « Дебт Форс» було укладено договір щодо відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 23 лютого 2009 року, не заслуговують на увагу.

Правонаступництво між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» підтверджується ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від12 квітня 2013 року про заміну стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 2-6747/10 з ПАТ «Укрсиббанк» на ПАТ «Дельта Банк» відносно боржника ОСОБА_1 , яке в силу вимог частини 4 статті 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Правонаступництво між ПАТ «Дельта Банк» та TOB «Вердикт Капітал» підтверджується Договором № 2306/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило TOB «Вердикт Капітал», а TOB «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 11231796000(11231796001).

Правонаступництво між TOB «Вердикт Капітал» та TOB «Кампсіс Фінанс» підтверджується Договором № 10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого TOB «Вердикт Капітал» відступило TOB «Кампсіс Фінанс» а TOB «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 11231796000 (11231796001).

Правонаступництво між TOB «Кампсіс Фінанс» та TOB «Дебт Форс» (заявником) підтверджується Договором № 24-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого TOB «Кампсіс Фінанс» відступило TOB «Дебт Форс», а TOB «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 11231796000 (11231796001).

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що 16 вересня 2024 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було винесено ухвалу у даній справі, якою відмовлено ТзОВ «Дебт Форс» в задоволенні його заяви про заміну стягувача його правонаступником, а отже на думку скаржника судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, розглянувши повторну заяву товариства.

Як вбачається зі змісту ухвали суду від 16 вересня 2024 року відмова у заміні стягувача ґрунтувалась на не подані заявником доказів щодо наявних відкритих виконавчих проваджень щодо боржників ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , стягувачем в яких зазначено ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк». Тобто кінцеве рішення за поданою заявою не виносилось, що свідчить про можливість стягувача після усунення обставин вказаних судом, повторно звернутися з відповідною заявою щодо заміни стягувача.

Доводи апеляційної скарги зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженій ухвалі.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого по даній справі судового рішення та відсутність підстав для його скасування.

Керуючись ст. 367, 368, 375, 382,384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя:

Судді: