Постанова

від 14.01.2025 по справі 910/7973/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"14" січня 2025 р. Справа№ 910/7973/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 14.01.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз»

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 (повний текст рішення складено та підписано 21.10.2024)

у справі №910/7973/24 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз»

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз» (далі за текстом - відповідач, Товариство) про зобов`язання останнього надати завірені належним чином копії документів, а саме: всіх протоколів зборів засновників Товариства за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всіх документів, що регулюють діяльність органів Товариства та змін до них за період з 23.02.2023 по 10.04.2024 (крім виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань); всіх наказів і розпоряджень виконавчого органу Товариства (директора) за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всіх аудиторських висновків та результатів надання інших аудиторських послуг (якщо такі надавались) за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всіх документів звітності, що подавались відповідним державним органам за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всіх документів, що підтверджують права Товариства на майно (рухоме і нерухоме); всіх документів бухгалтерського обліку за період з 23.02.2023 по 09.04.2024, в тому числі, окрім іншого: всі Реєстри аналітичного та синтетичного обліку щодо узагальнення господарських операцій на бухгалтерських рахунках 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Загальні оборотно-сальдові відомості по всіх рахунках Товариства із зазначенням назв субрахунків за період 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Оборотно-сальдові відомості та картки рахунків у розрізі субрахунків по рахунках 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи». 12 «Нематеріальні активи», 13 «Нарахований знос (амортизація)», 15 «Капітальні інвестиції» за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Картки обліку основних засобів (03-6), акти приймання-передачі (03-1), акти приймання-передачі нематеріальних активів за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Річні, вибіркові інвентаризації активів та зобов`язань Товариства за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Оборотно-сальдові відомості, картки рахунків та аналіз субрахунків грошових коштів (безготівкові, готівкові та електронні гроші, фінансові інвестиції) за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Прибуткові та видаткові накладні й акти, які підтверджують отримані доходи та понесені витрати при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Оборотно-сальдові відомості та картки по рахунках 40 «Статутний капітал», 42 «Інший додатковий капітал», 46 «Формування статутного капіталу», перелік безоплатно отриманого та переданого майна, проведених уцінок (дооцінок), акти приймання-передач і майна до статутного капіталу за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Оборотно-сальдові відомості, картки рахунків та аналізи рахунків за субрахунками по рахунках 70 «Доходи від реалізації товарів, робіт, послуг», 71 «Інший операційний дохід» 72 «Дохід від участі в капіталі», 73 «Інші фінансові доходи» за період з 23.02.2023 по 10.04.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем вимог статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі за текстом - Закон) щодо надання позивачу, як засновнику/учаснику Товариства, на його запит документів.

Господарський суд міста Києва рішенням від 10.10.2024 у справі №910/7973/24 закрив провадження у частині позовних вимог про зобов`язання відповідача надати позивачу завірені належним чином засвідчені копії документів: всіх документів, що підтверджують права Товариства на майно (рухоме і нерухоме); позов задовольнив; зобов`язав відповідача надати позивачу завірені належним чином засвідчені копії документів: всіх протоколів зборів засновників Товариства за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всіх документів, що регулюють діяльність органів Товариства та змін до них за період з 23.02.2023 по 10.04.2024 (крім виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань); всіх наказів і розпоряджень виконавчого органу Товариства (директора) за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всіх аудиторських висновків та результатів надання інших аудиторських послуг (якщо такі надавались) за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всіх документів звітності, що подавались відповідним державним органам за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всіх документів бухгалтерського обліку за період з 23.02.2023 по 09.04.2024, в тому числі, окрім іншого: всі Реєстри аналітичного та синтетичного обліку щодо узагальнення господарських операцій на бухгалтерських рахунках 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Загальні оборотно-сальдові відомості по всіх рахунках Товариства із зазначенням назв субрахунків за період 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Оборотно-сальдові відомості та картки рахунків у розрізі субрахунків по рахунках 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи». 12 «Нематеріальні активи», 13 «Нарахований знос (амортизація)», 15 «Капітальні інвестиції» за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Картки обліку основних засобів (03-6), акти приймання-передачі (03-1), акти приймання-передачі нематеріальних активів за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Річні, вибіркові інвентаризації активів та зобов`язань Товариства за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Оборотно-сальдові відомості, картки рахунків та аналіз субрахунків грошових коштів (безготівкові, готівкові та електронні гроші, фінансові інвестиції) за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Прибуткові та видаткові накладні й акти, які підтверджують отримані доходи та понесені витрати при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Оборотно-сальдові відомості та картки по рахунках 40 «Статутний капітал», 42 «Інший додатковий капітал», 46 «Формування статутного капіталу», перелік безоплатно отриманого та переданого майна, проведених уцінок (дооцінок), акти приймання-передач і майна до статутного капіталу за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Оборотно-сальдові відомості, картки рахунків та аналізи рахунків за субрахунками по рахунках 70 «Доходи від реалізації товарів, робіт, послуг», 71 «Інший операційний дохід» 72 «Дохід від участі в капіталі», 73 «Інші фінансові доходи» за період з 23.02.2023 по 10.04.2024.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Товариство не виконало свого обов`язку з надання відповідної інформації на запит позивача, тоді як надання визначених позивачем документів є обов`язком відповідача відповідно до приписів статей 5, 43 Закону, а тому ненадання відповідачем запитуваної засновником/учасником Товариства інформації (ненадання копій відповідних документів) порушує права та законні інтереси такого засновника/учасника Товариства (позивача).

Разом з цим, суд першої інстанції закрив провадження у справі №910/7973/24 в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача надати позивачу завірені належним чином засвідчені копії документів: всіх документів, що підтверджують права Товариства на майно (рухоме і нерухоме) на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).

Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/7973/24 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на ухвалення рішення судом першої інстанції внаслідок неправильного застосування частини 5 статті 43 Закону, оскільки вказана правова норма містить положення про обов`язок Товариства надати на вимогу учасника документи, а учасник має обов`язок сплатити Товариству оплату за виготовлення копій. Згідно доповідної записки бухгалтера Товариства від 06.05.2024 головного бухгалтера для виконання запиту позивача необхідно виконати копіювання значного обсягу документів у кількості орієнтовно 170 000 аркушів. Згідно рахунка №141 від 06.05.2024 ФОП Мішакіна О.Г. розмір витрат на виготовлення копій документів на запит позивача в обсязі 170 000 аркушів складає 508 300,00 грн. Наказом відповідача №7 від 07.05.2024 встановлено плату у розмірі 508 300,00 грн за підготовку запитуваних позивачем документів, що є предметом його запиту, як учасника та зазначено, що після оплати позивачем повної вартості підготовки копій документів здійснити підготовку та надати позивачу копії запитуваних документів. Проте позивач не здійснив оплату, а тому відповідач не підготував та не надав позивачу копії документів, запитуваних позивачем.

В апеляційній скарзі відповідач надав попередній (орієнтовний) розмір розрахунок суми судових витрат 30 500,00 грн, що становить 30 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу, 500,00 грн - поштові витрати.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/7973/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 19.11.2024 витребував з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7973/24; відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/7973/24.

Матеріали справи №910/7973/24 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 02.12.2024.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 05.12.2024 задовольнив клопотання та поновив Товариству з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз» пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/7973/24; відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/7973/24; зупинив дію рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/7973/24 на час апеляційного провадження; розгляд апеляційної скарги призначив на 14.01.2025 о 12 год. 45 хв.

Позивач згідно відзиву заперечує проти задоволення апеляційної скарги відповідача, посилаючись на те, що останнім не надано жодних відомостей про дійсну наявність такого об`єму документів, зберігання документів у паперовій, а не електронній формі, що унеможливлює відправлення документів в електронній формі з накладенням електронного цифрового підпису. Крім того, відповідач у розумінні частини 2 статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є мікропідприємтвом, балансова вартість активів якого повинна складати до 350 тис. євро, чистий дохід від продукції до 700 тис. євро, середня кількість працівників до 10 осіб, а тому зазначений відповідачем обсяг документів не відповідає об`єму здійснення господарської діяльності відповідачем та здійснених операцій.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який становить 40 000,00 грн.

14.01.2025 у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/7973/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні 14.01.2025 заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/7973/24 залишити без змін.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 36982875) позивач є засновником/учасником Товариства, якому належить 12,83% частки статутного капіталу.

30.04.2024 позивач, як учасник Товариства, звернувся до відповідача із запитом (а.с. 10-11) на отримання засвідчених копій наступних документів: всіх протоколів зборів засновників Товариства за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всіх документів, що регулюють діяльність органів Товариства та змін до них за період з 23.02.2023 по 10.04.2024 (крім виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань); всіх наказів і розпоряджень виконавчого органу Товариства (директора) за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всіх аудиторських висновків та результатів надання інших аудиторських послуг (якщо такі надавались) за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всіх документів звітності, що подавались відповідним державним органам за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всіх документів, що підтверджують права Товариства на майно (рухоме і нерухоме); всіх документів бухгалтерського обліку за період з 23.02.2023 по 09.04.2024, в тому числі, окрім іншого: всі Реєстри аналітичного та синтетичного обліку щодо узагальнення господарських операцій на бухгалтерських рахунках 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Загальні оборотно-сальдові відомості по всіх рахунках Товариства із зазначенням назв субрахунків за період 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Оборотно-сальдові відомості та картки рахунків у розрізі субрахунків по рахунках 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи». 12 «Нематеріальні активи», 13 «Нарахований знос (амортизація)», 15 «Капітальні інвестиції» за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Картки обліку основних засобів (03-6), акти приймання-передачі (03-1), акти приймання-передачі нематеріальних активів за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Річні, вибіркові інвентаризації активів та зобов`язань Товариства за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Оборотно-сальдові відомості, картки рахунків та аналіз субрахунків грошових коштів (безготівкові, готівкові та електронні гроші, фінансові інвестиції) за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Прибуткові та видаткові накладні й акти, які підтверджують отримані доходи та понесені витрати при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Оборотно-сальдові відомості та картки по рахунках 40 «Статутний капітал», 42 «Інший додатковий капітал», 46 «Формування статутного капіталу», перелік безоплатно отриманого та переданого майна, проведених уцінок (дооцінок), акти приймання-передач і майна до статутного капіталу за період з 23.02.2023 по 10.04.2024; всі Оборотно-сальдові відомості, картки рахунків та аналізи рахунків за субрахунками по рахунках 70 «Доходи від реалізації товарів, робіт, послуг», 71 «Інший операційний дохід» 72 «Дохід від участі в капіталі», 73 «Інші фінансові доходи» за період з 23.02.2023 по 10.04.2024.

На доказ направлення запиту відповідачу позивач надав до матеріалів справи копії поштового опису, накладної Укрпошти та фіскального чеку за відправленням №0304011579395 (а.с. 11-12).

Доказів надання відповідачем позивачу, як засновнику/учаснику Товариства, запитуваної інформації, суду не надано.

Спір виник через те, що відповідач на вимогу позивача як засновника/учасника Товариства не надав копії запитуваних документів, що стосуються діяльності Товариства.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).

При цьому тягар доказування обґрунтованості позовних вимог Законом покладено на позивача.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону учасники товариства мають, зокрема, право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

Положеннями статті 43 Закону визначено, що товариство зобов`язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.

Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

Одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарською організацію.

Відтак внаслідок невиконання господарським товариством свого обов`язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 29.08.2024 у cправі № 922/169/24, від 21.01.2020 у справі № 906/157/19, від 24.12.2020 у справі № 911/73/20, від 03.12.2020 у справі № 910/13808/19, від 13.06.2024 у справі №906/211/23.

Доказів надання позивачу, як засновнику/учаснику Товариства, витребуваних ним документів відповідно до вимог статті 43 Закону відповідачем суду не надано і матеріали даної справи таких доказів не містять.

Відповідно до частини 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 73, статей 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частинами 4, 5 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог та, оскаржуючи рішення суду першої інстанції у даній справі в частині задоволених позовних вимог, посилається на те, що згідно доповідної записки головного бухгалтера Товариства від 06.05.2024 кількість аркушів документів, що підтверджують фінансово-господарчі операції Товариства за період з 23.02.2024 по 10.04.2024, перераховані у запиті на отримання документів позивачем та підлягають копіюванню складають 170 000 аркушів. Товариство не має техніки для копіювання, яка дозволяє виготовити такий обсяг копій документів, а тому запропоновано звернутися до спеціалізованого суб`єкта господарювання, який надає послуги з копіювання (а.с. 29).

Згідно рахунка №141 від 06.05.2024 ФОП Мішакіна О.Г. вартість послуги - копія та друк документів у кількості 170 000,00 грн, за ціною 2,9900 за аркуш, становить 508 300,00 грн (а.с. 34).

Наказом №7 від 07.05.2024 відповідач встановив плату у розмірі 508 300,00 грн за підготовку запитуваних позивачем копій документів, після оплати позивачем повної оплати вартості підготовки копій документів здійснити підготовку та надання копій запитуваних документів, в обсязі передбаченому чинним законодавством, але не більше ніж обсяг фактично сплачений позивачем (а.с. 28).

Доводи відповідача стосовно неправильного застосування судом першої інстанції положень частини 5 статті 43 Закону про обов`язок позивача як засновника/учасника Товариства здійснити повну оплату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів, то вказаною нормою передбачено право Товариства встановлювати плату за підготовку копій документів, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що встановлення відповідачем плати за виготовлення копій документів не звільняє останнього від обов`язку, прямо передбаченого пунктом 5 статті 43 Закону, надати учаснику копії запитуваних документів, передбачених частиною 1 статті 43 Закону, а також не ставить обов`язку Товариства з надання засновнику/учаснику такого Товариства документів, визначених частиною 1 статті 43 Закону у залежність від обов`язку засновника/учасника такого Товариства здійснити плату за підготовку копій документів, визначених частиною 1 статті 43 Закону.

Посилання відповідача на положення статті 16 ЦК України, яка передбачає, що суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Частинами 2-5 статті 13 ЦК України визначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Добросовісність при правовому регулюванні цивільних відносин повинна розглядатися як відповідність реальної поведінки учасників таких відносин вимогам загальносоціальних уявлень про честь і совість. Іншими словами, щоб бути добросовісним, дії та вчинки учасників цивільних відносин мають здійснюватися таким чином, щоб вони викликали схвальну оцінку з боку суспільної моралі, зокрема в аспекті відповідності застосованих засобів правового регулювання тим цілям, які перед ним ставляться. Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Недобросовісна поведінка особи, яка полягає в учиненні дій, що можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (подібна за змістом правова позиція викладені у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 201/4160/19).

Суд апеляційної інстанції констатує, що позивач, керуючись своїм правом, наданим йому частиною 5 статті 43 Закону звернувся до відповідача із запитом щодо надання документів, визначених частиною 1 статті 43 Закону, проте відповідач в порушення вимог вказаної правової норми, запитувані позивачем документи не надав, посилаючись на його право щодо отримання плати за підготовку копій документів, тоді як таке положення Закону не звільняє його від обов`язку надати позивачу копії документів, визначених частиною 1 статті 43 Закону, без отримання попередньої оплати за виготовлення копій таких документів та не може свідчити про зловживання позивачем своїм правом та порушення принципу добросовісності.

Крім того, як у відзиві на апеляційну скаргу, так і у своїх усних поясненнях, наданих представником позивача у судовому засіданні 14.01.2025, останній не заперечує стосовно надання йому копій запитуваних документів в електронній формі відповідно до положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», дія якого поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ від 05.02.2009 у справі «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ від 03.07.2014 у справі «Мала проти України», від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України»).

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ від 21.03.2000 у справі «Дюлоранс проти Франції», від 07 березня 2006 року у справі «Донадзе проти Грузії»).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19.04.1994 у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», від 23.06.1993 у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії»).

Водночас ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді доводам апелянта із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/7973/24 прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Згідно статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (відповідача).

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/7973/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/7973/24 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/7973/24.

4. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз».

5. Матеріали справи №910/7973/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями 16.01.2025.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова