Ухвала

від 17.01.2025 по справі 906/171/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"17" січня 2025 р. Справа № 906/171/21

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Мельник О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.09.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся ГазЕнерго"

до 1) Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області

2) Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області

про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями органами досудового слідства у розмірі 897 591,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.09.2024 позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Полісся ГазЕнерго" 897 591,00 грн в рахунок відшкодування збитків (упущеної вигоди) та 13 463, 86 грн судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-2 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Одночасно з поданням апеляційної скарги апелянт подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Згідно з ч.1,2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегією суддів встановлено, що оскаржуване рішення винесене судом першої інстанції 18.09.2024 (повний текст складено 02.10.2024), тому останнім днем строку, встановленого для апеляційного оскарження є 22.10.2024

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що скаржник звернувся до апеляційного господарського суду через підсистему ЄСІКС "Електронний суд" із апеляційною скаргою 10.01.2025, тобто з порушенням встановленого строку для апеляційного оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення вказаного процесуального строку, апелянт зазначає, що копію оскаржуваного рішення ні в електронному вигляді ні в паперовій формі не отримував. Про його винесення апелянту стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відтак, зважаючи на неповноцінне функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (про що неодноразово зазначалось в процесуальних документах) та беручи до уваги регулярні відключення електроенергії у регіоні, проведення довготривалих відновлювальних робіт, апелянт просить апеляційний суд визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 18.09.2024 у справі №906/171/21.

Надаючи оцінку обставинам, викладених у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, апеляційний суд зазначає наступне.

Як вбачається з відомостей комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" оскаржуване рішення винесено судом першої інстанції 18.09.2024 (повний текст складено 02.10.2024) та направлено до електронних кабінетів учасників справи, зокрема Головному управлінню Державної казначейської служби України у Житомирській області. Текст повного судового рішення було доставлено до електронного кабінету останнього 03.10.2024 о 08:46 год.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Згідно з абз.2 ч.6 цієї ж статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З огляду на вказане, днем вручення оскаржуваного рішення апелянту є 03.10.2024. А тому, з врахуванням приписів ч.2 ст.256 ПК України, 20-денний строк для подачі апеляційної скарги закінчився 23.10.2024.

Натомість скаржник, звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою лише 10.01.2025, тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження.

Апелянт, однією з підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказує про не отримання ним засобами поштового зв`язку повного тексту рішення від 18.09.2024.

В даному випадку, суд зазначає, що згідно з ч.6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Відповідно до ч.5 ст.6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною 7 статті 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Як вбачається з відповіді №6235607 від 17.01.2025, Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області має зареєстрований електронний кабінет з 12.10.2021.

Відтак, з огляду на норми Господарського процесуального кодексу, Господарський суд Житомирської області вчинив усі передбачені ним дії задля надіслання оскаржуваного рішення апелянту.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що надісланий та доставлений повний текст судового рішення від 18.09.2024 в електронний кабінет Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області підтверджує його отримання, згідно ч.2 ст.242 ГПК України, останнім.

Окрім цього, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.1,2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Апеляційний господарський суд зазначає, що електронний текст рішення суду був оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень 04.10.2024, тому, скаржник не був позбавлений права та можливості ознайомитись, із оскаржуваним рішенням у справі №906/171/21 з Єдиного державного реєстру судових рішень. Однак, наданим йому процесуальним правом, апелянт не скористався.

Окрім того, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Щодо доводів апелянта про регулярні відключення електроенергії в регіоні та проведення довготривалих відновлювальних технічних робіт, колегія суддів зазначає, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24.02.2022 і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв`язку. (Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №559/2655/23 )

Також безпідставними є доводи скаржника про неповноцінне функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, оскільки вони не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а також не вказують на позбавлення можливості апелянта направити апеляційну скаргу на адресу суду засобами поштового зв`язку.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що наведені Головним управлінням Державної казначейської служби України у Житомирській області підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 18.09.2024 у справі №906/171/21 є не поважними.

Частиною 3 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст.261 цього Кодексу (ч.4 ст.260 ГПК України).

Нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на апеляційне оскарження. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Слід зауважити, що можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Окрім того, перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів також зазначає що загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга встановлені ст.258 ГПК України, відповідно до п.2 ч.3 якої, зокрема, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги до господарського суду визначено Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" з апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору у розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, при подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянту належало сплатити 20195,79 грн. (150% від 897 591 грн * 1,5%).

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У зв`язку з цим, оскільки апеляційну скаргу подано засобами електронного зв`язку в електронній формі через підсистему ЄСІКС "Електронний суд" розмір судового збору, який необхідно було сплатити скаржнику за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 16 156,64 грн (20195,79 грн * 0,8 = 16156,64 грн).

Однак, всупереч наведеним вище вимогам чинного законодавства, скаржником при зверненні до суду апеляційної інстанції не було долучено доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Разом з тим, з матеріалів апеляційної скарги вбачається, що апелянт просить суд звільнити його від сплати судового збору на підставі п.13 ч.2 ст.3, ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Колегія суддів розглянувши вищевказану заяву, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з п.11 ч.2 ст.3 вищевказаного закону, судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

При цьому вимоги законодавства щодо звільнення від сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг у справах за вказаними позовами не поширюються на інших учасників процесу. (Правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №906/770/17 та постанові Верховного Суду від 06.12.2022 у справі №904/2152/21).

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви про звільнення відповідача-2 від сплати судового збору. А тому, останній, на виконання ст.258 ГПК України, має надати суду належні докази сплати судового збору в розмірі 16 156,64 грн.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст.258 ГПК України, що відповідно до ст.260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

З огляду на вказане, апеляційний суд вважає за необхідне надати можливість апелянту подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску, а також надати суду належні докази сплати судового збору в розмірі 16 156,64 грн.

Керуючись ст.174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

2. Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.09.2024 у справі №906/171/21 - залишити без руху.

3. Надати апелянту 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків.

4. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

6. Копію ухвали направити апелянту.

Суддя Мельник О.В.