Рішення

від 08.01.2025 по справі 902/992/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" січня 2025 р. Cправа №902/992/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю представників:

позивача: Машкіної В.М. (довіреність б/н від 25.06.2024),

відповідача: Сахарової М.А. (ордер серії АВ №1175339 від 06.01.2025),

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна механізована компанія", с.Якушинці Вінницького району Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові мінерали", с.Мурафа Жмеринського району Вінницької області

про стягнення 88943,58 грн заборгованості за договором про надання послуг

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.

До Господарського суду Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна механізована компанія" з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові мінерали" 88943,58 грн заборгованості, нарахованої в зв`язку з невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання послуг №1 від 02.01.2018 щодо оплати за перевезення вантажу.

В обґрунтування позову заявник відзначив, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 в справі №902/884/21 стягнуто з Державного підприємства "Мурафський кар`єр" на користь позивача 168481,57 грн - боргу, 168,48 грн - інфляційних втрат, 969,34 грн - 3% річних за договором про надання послуг №1 від 02.01.2018. Ухвалою суду від 03.09.2024 замінено боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу, виданого на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 в справі №902/884/21, Державне підприємство "Мурафський кар`єр" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові мінерали".

Оскільки, за твердженнями позивача, рішення суду від 19.05.2022 в справі №902/884/21 відповідачем виконано не було позивач звернувся із цим позовом про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за період з 21.08.2021 до 09.09.2024.

Ухвалою суду від 17.09.2024 відкрито провадження в справі №902/992/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 06.11.2024.

25.09.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 25.09.2024 (а.с.37-41), в якому відповідач проти позову заперечив, в обґрунтування чого зазначив, що Державне підприємство "Мурафський кар`єр" на сьогодні не є припиненим; в зв`язку з чим воно не вибуло з відносин, щодо яких виник спір у господарській справі №902/884/21; а тому правонаступництво усіх прав та обов`язків Державного підприємства "Мурафський кар`єр" переходить правонаступнику - відповідачу лише з моменту затвердження передавального акту, який станом на сьогодні не затверджений.

27.09.2024 до суду надійшла відповідь на відзив б/н від 27.09.2024 (а.с.50-52), в якій позивач зауважив, що правонаступництво прав та обов`язків Державного підприємства "Мурафський кар`єр" настало внаслідок укладення договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Мурафський кар`єр" від 04.10.2023, умовами п.3.1 якого визначено, що покупець (відповідач), який придбав об`єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, є правонаступником його майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору та законодавства України. За твердженням заявника, обставини щодо правонаступництва встановлено також в ухвалі Господарського суду Вінницької області від 03.09.2024 в справі №902/884/21.

09.10.2024 до суду надійшли додаткові письмові пояснення б/н від 09.10.2024 (а.с.62-63), в яких позивач зазначив, що 09.10.2024 виконавче провадження з примусового виконання наказу, виданого на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі №902/884/21, закінчено у зв`язку з його фактичним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові мінерали", в обґрунтування чого долучив відповідні докази.

За наслідком розгляду справи, 06.11.2024, за клопотанням позивача судом постановлена ухвала про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні до 03.12.2024.

Ухвалою суду від 03.12.2024 прийнято до розгляду заяву позивача "про уточнення позовної заяви у справі №902/992/24" б/н від 11.11.2024 (в зв`язку з чим ціною позову в справі №902/992/24 є стягнення: 88943,58 грн заборгованості (73499,01 грн - інфляційних втрат та 15444,57 грн - 3% річних)); закрито підготовче провадження та справу №902/992/24 призначено до судового розгляду по суті на 07.01.2025.

На визначену судом дату, 07.01.2025, з`явились представники сторін.

В судовому засідання, 07.01.2025, представник позивача позов підтримав, натомість представник відповідача проти його задоволення заперечив.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/884/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна механізована компанія" до Державного підприємства "Мурафський кар`єр" про стягнення 168481,57 грн - основного боргу, 505,78 грн - інфляційних втрат, 969,35 грн - 3% річних та 4980,59 грн - пені за договором надання послуг по перевезенню вантажу №1 від 02.01.2018 та зустрічним позовом Державного підприємства "Мурафський кар`єр" про визнання такого правочину недійсним.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі №902/884/21, яке набрало законної сили 21.06.2022, первісний позов задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "Мурафський кар`єр" 168481,57 грн - основного боргу, 168,48 грн - інфляційних втрат та 969,34 грн - 3 % річних; в задоволенні зустрічного позову Державного підприємства "Мурафський кар`єр" - відмовлено.

В означеному судовому рішенні встановлено наступні обставини:

"02.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна Механізована Компанія" (Перевізник) та Державним підприємством "Мурафський кар`єр" (Замовник) укладено Договір надання послуг по перевезенню вантажу №1 (далі - Договір), згідно з предметом якого Перевізник бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом ввірений йому для перевезення товар (далі - вантаж) (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення, до пункту призначення. Замовник бере на себе зобов`язання сплатити плату за перевезення вантажу.

Відповідно до пп.2.2., 2.4. Договору Перевізник зобов`язався забезпечити своєчасне подання придатного для перевезення автотранспорту та дотримувати визначений цим Договором строків доставки вантажу. Прийняти для перевезення кількість вантажу в об`ємі не менш ніж 30 (тридцять) тон за 1-ну ходку однією одиницею автомобільного транспорту.

За змістом п.3.3. Договору Замовник зобов`язаний забезпечити своєчасне та повне оформлення у встановленому порядку транспортних документів і подорожніх листів, відмічати в товаротранспортних накладних фактичний час прибуття та відправлення автомобілів із пунктів навантаження.

Розрахунки між Перевізником і Замовником здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Перевізника. (п.4.1. Договору).

Згідно з п.4.2. Договору вартість перевезення вантажу за цим Договором встановлюється на основі виставлених Перевізником рахунків.

За порушення строків сплати вартості перевезення вантажу Замовник відшкодовує Перевізникові збитки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, але не більше вартості перевезення вантажу, яка була прострочена (п.5.3. Договору).

Даний Договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2018. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (пп.8.1., 8.3. Договору)...

Перевізником, на виконання умов Договору надання послуг по перевезенню вантажу №1 від 02.01.2018 в період з січня по червень 2018 року надано Замовнику послуги по перевезенню вантажів на загальну суму 351151,54 грн, про що Сторонами складено і підписано акти надання послуг та оформлено товарно-транспортні накладні (т.1, а.с.56-129):

1) акт №23 від 03.01.2018 на суму 16421,87 грн; ТТН №030104, 030103, 030102, 030101 від 03.01.2018; №020102, 020101 від 02.01.2018;

2) №26 від 04.01.2018 на суму 10765,22 грн; ТТН №040102, 040101 від 04.01.2018;

3) №33 від 09.01.2018 на суму 10483,82 грн; ТТН №050102, 050101 від 05.01.2018; №090102, 090101 від 09.01.2018;

4) №41 від 11.01.2018 на суму 23851,55 грн; ТТН №110104, 110103, 110102, 110101 від 11.01.2018; №100102, 100101 від 10.01.2018;

5) №49 від 15.01.2018 на суму 8783,44 грн; ТТН №150102, 150101 від 15.01.2018; №130102, 130101 від 13.01.2018;

6) №53 від 16.01.2018 на суму 7185,76 грн; ТТН №160104, 160103, 160102, 160101 від 16.01.2018;

7) №58 від 18.01.2018 на суму 6965,12 грн; ТТН №180107, 180108 від 18.01.2018;

8) №66 від 23.01.2018 на суму 4443,07 грн; ТТН №230101, 230102 від 23.01.2018;

9) №74 від 25.01.2018 на суму 3358,93 грн; ТТН №250105, 250106 від 25.01.2018;

10) №77 від 29.01.2018 на суму 4484,92 грн; ТТН №290120, 290119 від 29.01.2018;

11) №91 від 30.01.2018 на суму 1300,97 грн; ТТН №300112 від 30.01.2018;

12) №95 від 03.02.2018 на суму 9308,39 грн; ТТН №030202, 030201 від 03.02.2018; №020201 від 02.02.2018;

13) №99 від 05.02.2018 на суму 8015,03 грн; ТТН №050208, 050207 від 05.02.2018;

14) №125 від 15.03.2018 на суму 44318,40 грн; ТТН №850078, 850077, 850076 від 15.03.2018;

15) №132 від 21.03.2018 на суму 30256,80 грн; ТТН №850083, 850082 від 21.03.2018;

16) №135 від 22.03.2018 на суму 46082,40 грн.; ТТН №850086, 850087, 850088 від 22.03.2018;

17) №168 від 06.04.2018 на суму 27000,00 грн;

18) №400 від 22.06.2018 на суму 39208,00 грн; ТТН №866267, 866268, 866267 від 21.06.2018;

19) №406 від 26.06.2018 на суму 49660,00 грн; ТТН №854165, 854166, 854167 від 26.06.2018.

Відповідно до п.4.2. Договору, з метою проведення Замовником розрахунків за надані послуги, Перевізником виставлено наступні рахунки на оплату: №1 від 03.01.2018 на суму 16421,87 грн; №3 від 04.01.2018 на суму 10765,32 грн; №11 від 09.01.2018 на суму 10483,82 грн; №19 від 11.01.2018 на суму 23109,30 грн; №27 від 15.01.2018 на суму 8783,44 грн; №32 від 16.01.2018 на суму 7185,76 грн; №39 від 18.01.2018 на суму 6965,12 грн; №46 від 23.01.2018 на суму 4443,07 грн; №54 від 25.01.2018 від 3358,93 грн; №57 від 29.01.2018 на суму 4484,92 грн; №67 від 30.01.2018 на суму 1300,97 грн; №71 від 03.02.2018 на суму 9308,39 грн; №75 від 05.02.2018 на суму 8015,03 грн №94 від 15.03.2018 на суму 44318,40 грн; №98 від 21.03.2018 на суму 30256,80 грн; №104 від 22.03.2018 на суму 49082,40 грн; №135 від 06.04.2018 на суму 27000,00 грн; №2 від 22.06.2018 на суму 39208,00 грн; №340 від 25.06.2018 на суму 39000,00 грн; №3 від 26.06.2018 на суму 49660,00 грн (т. 1, а. с. 21-40)...

Судом встановлено, що Замовником в період з 30.03.2018 по 25.06.2018 здійснено оплату за надані послуги по перевезенню на загальну суму 122000,00 грн. Докази часткового розрахунку судом досліджено та прийнято (т.1, а.с.51-55):

виписка по рахунку за 30.03.2018 на суму 12000,00 грн;

виписка по рахунку від 02.04.2018 на суму 5000,00 грн;

виписка по рахунку від 10.04.2018 на суму 27000,00 грн;

виписка по рахунку від 20.06.2018 на суму 39000,00 грн;

виписка по рахунку від 25.06.2018 на суму 39000,00 грн.

З огляду на наведене, неоплаченими залишились послуги на суму 229151,54 грн."

В ухвалі Господарського суду Вінницької області від 03.09.2024 у справі №902/884/21 встановлені такі обставини:

"04.10.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові мінерали" (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Мурафський кар`єр", за результатами електронного аукціону, оформленого протоколом про результати електронного аукціону №SРЕ001-UА-20230817-56933 від 07.09.2023, сформованого 07.09.2023 та затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях №647 від 14.09.2023 (далі - Договір).

За змістом п.1.1. цього Договору, Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю об`єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Мурафський кар`єр", код за ЄДРПОУ 00371943, місцезнаходження: 23530, Вінницька область, Жмеринський район, село Мурафа, вулиця Зарічна, будинок 1а (далі - Об`єкт приватизації), а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт приватизації, виконати визначені в Договорі умови.

За умовами п.2.1. Договору право власності на об`єкт приватизації переходить до Покупця після укладання цього Договору, його нотаріального посвідчення та підписання акта приймання-передачі об`єкта приватизації, але не раніше дати отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію, якщо отримання такого дозволу вимагається законом.

Згідно п.3.1 Договору Покупець, який придбав Об`єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, є правонаступником його майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов Договору та законодавства України.

Відповідно до п.15.2 Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами та нотаріального посвідчення (у випадках, передбачених законодавством України).

Договір посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. 04.10.2023 за реєстровим №6904.

... 04.10.2023 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові мінерали" складено акт приймання-передачі об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП "Мурафський кар`єр", згідно якого та відповідно до п.4.1, 4.2 Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державною підприємства "Мурафський кар`єр" №6904 від 04.10.2023, Продавець передав, а Покупець прийняв об`єкт малої приватизації, місцезнаходження: 23530, Вінницька область, Жмеринський р-н, с.Мурафа, вул.Зарічна, 1а, ціна продажу якого відповідно до договору становить 30000364,80 грн з ПДВ.

Згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях №674 від 05.10.2023 затверджено результати продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Мурафський кар`єр" (код ЄДРПОУ 00371943), за адресою: 23530, Вінницька область, Жмеринський р-н, с.Мурафа, вул.Зарічна, 1а; затверджено, що покупцем вказаного об`єкта є Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові мінерали" (код ЄДРПОУ 43274357); завершено приватизацію об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Мурафський кар`єр" (код ЄДРПОУ 00371943), за адресою: 23530, Вінницька область, Жмеринський р-н, с. Мурафа, вул. Зарічна, 1а."

Під час розгляду цієї справи судом також встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В. від 09.10.2024 (а.с.65) закрито виконавче провадження №76250424 з примусового виконання наказу, виданого на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 в справі №902/884/21, в зв`язку з його повним виконанням відповідачем. Платіжною інструкцією №35195 від 09.10.2024 (а.с.64) підтверджується перерахування позивачу 185268,83 грн, стягнутих в рамках виконавчого провадження №76250424.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Як було встановлено судом у справі №902/884/21 між позивачем та Державним підприємством "Мурафський кар`єр" укладено Договір надання послуг по перевезенню вантажу №1 від 02.01.2018, положення якого врегульовано главою 64 ЦК України.

Відповідно до ст.909 ЦК України За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За правилами ч.1 ст.916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Як відзначено судом: рішенням суду від 19.05.2022 у справі №902/884/21 встановлено, що розмір заборгованості за договором надання послуг по перевезенню вантажу №1 від 02.01.2018, станом на момент ухвалення рішення, становить 229151,54 грн; враховуючи, що позивачем у справі №902/884/21 було заявлено до стягнення 168481,57 грн заборгованості, судом було задоволено позов в цій частині в межах заявлених вимог.

Надаючи оцінку доводам відповідача відносно правонаступництва прав та обов`язків Державного підприємства "Мурафський кар`єр", суд виходить з наступного.

Згідно з п.13 ч.1 Закону України "Про приватизацію державного і комунальною майна" (в редакції - чинній станом на момент укладення договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Мурафський кар`єр" від 04.10.2023), єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про приватизацію державного і комунальною майна" (в редакції - чинній станом на момент укладення договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Мурафський кар`єр" від 04.10.2023), особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

З огляду на висновки щодо застосування норм ст.28 Закону України "Про приватизацію державного і комунальною майна", викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №908/1260/20: "Аналіз наведеної норми Закону з огляду на її назву та зміст свідчить про те, що передбачене цієї нормою правонаступництво стосується саме осіб, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, тобто стосується саме покупця (власника) об`єкта приватизації, який в порядку правонаступництва і набуває майнових прав приватизованого підприємства...передбачене цією нормою правонаступництво хоча і є частковим, оскільки обмежується правом постійного користування земельною ділянкою, проте усі інші майнові права приватизованого підприємства передаються новому власнику в порядку правонаступництва у повному обсязі."

За наведених обставин суд доходить висновку, що після укладення договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Мурафський кар`єр" від 04.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові мінерали" стало правонаступником усіх прав та обов`язків Державного підприємства "Мурафський кар`єр" (за винятком права постійного користування земельною ділянкою), зокрема і тих, що виникли за договором надання послуг по перевезенню вантажу №1 від 02.01.2018, заборгованість за яким була предметом спору у справі №902/884/21.

Доводи відповідача про те, що станом на момент ухвалення цього рішення Державне підприємство "Мурафський кар`єр" не є припиненим, а отже не вибуло зі спірних правовідносин у справі №902/884/21, суд сприймає критично оскільки в даних правовідносинах правонаступництво прав та обов`язків державного підприємства виникає внаслідок придбання єдиного майнового комплексу такого державного підприємства, як це чітко визначено в ч.1 ст.28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції - чинній станом на момент укладення договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Мурафський кар`єр" від 04.10.2023).

Згідно зі ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до ч.4 ст.631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За приписами ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначено в п.111 Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №921/542/20: ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів за договором лише підтверджує дійсне існування обов`язку боржника зі сплати боргу кредитору, його безспірність та надає цьому обов`язку безпосередньо примусового характеру. Однак судове рішення не створює того матеріально-правового обов`язку, зміст якого становитиме таке виконання. Відповідно до п.116-118 цієї ж постанови, наявність судового рішення про стягнення заборгованості свідчить про настання строку виконання зобов`язання за тією вимогою, яку задоволено судом, та наявність обов`язку боржника сплатити відповідну заборгованість. Проте судове рішення про стягнення заборгованості не змінює змісту відповідного зобов`язання, оскільки характер та обсяг прав і обов`язків сторін залишаються незмінними, а додається лише ознака безпосередньої можливості примусового виконання та безспірності боргу. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов`язання після ухвалення судового рішення з інших підстав відповідне зобов`язання продовжує існувати. Законна сила судового рішення - це правова дія судового рішення, сутність якої полягає в його незмінності і виключності. Якісна характеристика судового рішення, яке набрало законної сили, виявляється в наслідках, які воно викликає. Такими наслідками є: здійсненність, преюдиціальність, обов`язковість.

Як встановлено судом: повне виконання зобов`язань щодо погашення основного боргу за договором надання послуг по перевезенню вантажу №1 від 02.01.2018 відбулось 09.10.2024, тобто після ухвалення рішення суду в справі №902/884/21.

З огляду на наведене, розглянувши вимогу позивача стосовно заявлених 3% річних, розрахованих в сумі 15444,57 за період з 21.08.2021 по 09.09.2024, суд зазначає таке.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту рішення суду від 19.05.2022 слідує, що позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат у справі №902/884/21 за період з 12.06.2021 по 20.08.2021. За таких обставин суд констатує, що позивачем у справі №902/992/24 вірно визначено період нарахування 3% річних - з 21.08.2021 по 09.09.2024.

Порушенням зобов`язання, згідно з ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Здійснивши перевірку правильності нарахування компенсаційних нарахувань суд дійшов висновку про задоволення позову в межах заявлених вимог щодо стягнення 15444,57 грн 3% річних.

Перевіривши вимогу позивача щодо нарахування суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, за період з 21.08.2021 по 09.09.2024 в розмірі 73499,01 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було відзначено судом: позивачем у справі №902/884/21 здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат у справі за період з 12.06.2021 по 20.08.2021, а тому суд доходить висновок, що для обрахунку інфляційних втрат позивачем також визначено вірний період - з 21.08.2021 по 09.09.2024.

При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування ст.625 ЦК України, викладену у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, згідно з якими.

При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі - Постанова КМУ №1078) та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст.625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Враховуючи наведені висновки, здійснивши перевірку правильності нарахування заявленої суми, суд дійшов висновку про правомірність вимог в частині стягнення 73499,01 грн інфляційних втрат.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов у справі №902/992/24 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові мінерали" (вул.Зарічна, буд.1А, с.Мурафа, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23530; ідентифікаційний код: 43274357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна механізована компанія" (вул.Б. Хмельницького, буд.1Б, с.Якушинці, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23222; ідентифікаційний код: 39549131) 15444,57 грн - 3% річних, 73499,01 грн - інфляційних втрат та 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повний текст судового рішення направити згідно переліку.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).

6. Повне рішення складено 17 січня 2025 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. рішення:

1 - до справи;

2 - ТОВ "Будівельна механізована компанія" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС;

3, 4 - представнику ТОВ "Будівельна механізована компанія" адвокату Машкіній В.М. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

5, 6 - ТОВ "Будівельна компанія "Нові мінерали" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (info@novimineraly.com.ua)