Рішення

від 07.01.2025 по справі 908/2761/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/172/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.01.2025 Справа № 908/2761/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сальве Гранд, 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 21, прим. 201

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест Промсервіс, 69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72

за участю секретаря судового засідання Пікалової І.С.

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Саєнко М.І., адвокат, ордер АА № 1496957 від 15.10.2024 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

установив

17.10.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Сальве Гранд до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест Промсервіс про стягнення заборгованості за договором поставки № 3979 від 02.09.2021 в розмірі 455668,73 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 293 186,40 грн, пеня в розмірі 69 633,02 грн, 3% річних в розмірі 20 674,97 грн, інфляційні втрати в розмірі 72 174,34 грн.

Крім того, позивачем заявлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2024, справу № 908/2761/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 23.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2761/24 в порядку загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/172/24. Підготовче засідання призначено 25.11.2024 о 10:00 год.

11.11.2024 через підсистему Електронний суд до суду надійшов від відповідача відзив на позовну заяву.

19.11.2024 через систему Електронний суд до суду надійшла заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Сальве Гранд про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі № 908/2761/24.

Ухвалою суду від 20.11.2024 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

22.11.2024 через підсистему Електронний суд суд отримав від позивача відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 25.11.2024 відкладено підготовче засідання на 12.12.2024 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 12.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/2761/24 до судового розгляду по суті на 07.01.2025 о 10:00 год.

Судове засідання 07.01.2025 проводилось в режимі відеоконференції, технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 3979 від 02.09.2021 щодо оплати відповідачем вартості поставленої йому продукції. Оплату за поставлену позивачем та прийняту відповідачем продукцію, відповідач здійснив несвоєчасно та не в повному обсязі, чим порушив умови договору. Внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 293 186,40 грн, пеню в розмірі 69 633,02 грн, 3% річних в розмірі 20 674,97 грн, інфляційні втрати в розмірі 72 174,34 грн. Обґрунтовуючи позов посилається на ст.ст. 549, 611, 625, 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 07.01.2025 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві б/н від 16.10.2024 та відповіді на відзив від 22.11.2024.

Відповідач проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві на позов від 08.11.2024. В обґрунтування заперечень зазначив, що у наданих суду видаткових накладних № 94 від 19.11.2021, № 113 від 25.11.2021, № 22 від 14.01.2022, № 47 від 10.02.2022 відсутні посилання на наявність довіреностей у осіб, які нібито від імені покупця отримували продукцію. Окрім того, позивачем не надано довіреностей, на підтвердження того, що особи, які підписували видаткові накладні за спірним договором мали необхідний обсяг повноважень на здійснення цієї господарської операції. Це унеможливлює можливість встановлення наявності та обсягу повноважень особи, яка зазначена у видаткових накладних отримувачем продукції. Тобто до позовної заяви долучено видаткові накладні, які підписані особою, без доказів наявності у цієї особи повноважень на прийняття відповідних матеріальних цінностей. Отже, долучені до матеріалів справи видаткові є недопустимими та не належними доказами переходу права власності на товар. Враховуючи, що позивачем не доведено належного виконання своїх зобов`язань щодо передачі товару відповідачу на суму 322 782,40 грн, а також не доведено, що відповідач отримав товар(не додано жодного документа (довіреності, договору), який би підтверджував повноваження осіб, які підписували видаткові накладні на отримання продукції, відсутній також запис про реквізити документів на підставі чого особи приймали Товар (довіреність, наказ і т.д.)), вважаємо, що у відповідача не виникло зобов`язань перед позивачем щодо оплати товару в сумі 322 782,40 грн. Підстави для нарахування неустойки, інфляційних та 3 % річних також відсутні. За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають через необґрунтованість та безпідставність.

Представник відповідача не з`явився в судовому засіданні про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Отже, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

У судому засіданні 07.01.2025 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд установив.

02.09.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Сальве Гранд» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест Промсервіс» (відповідач, покупець) укладено договір № 3979.

Відповідно до умов п. 1.1. договору постачальник зобов`язується передати, а покупець - прийняти й оплатити поліграфічну, сувенірну, брендовану ділову продукцію (далі - продукція) на умовах, передбачених цих Договором і специфікаціями до нього.

Кількість, номенклатура продукції вказуються в специфікаціях до цього договору, що є його невід`ємною частиною (п. 2.1. договору).

Згідно з розділом 3 та розділом 4 договору умови та строки поставки, ціна продукції визначаються у Специфікаціях.

У Специфікації № 1 від 02.09.2021, підписаної сторонами договору, визначено номенклатуру, кількість, ціну продукції, вимоги до продукції, строки та умови поставки, умови оплати за договором.

Продукція поставляється на умовах поставки DDP за адресою: місто Маріуполь, проспект Нікопольський, 57, відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року (п. 2 Специфікації № 1).

У п. 1 Специфікації № 1 визначено, що загальна вартість продукції, що поставляється відповідно до цієї Специфікації, становить 322 787,40 грн, у т.ч. ПДВ 53 797,90 грн.

На виконання умов договору постачальником були здійснені поставки продукції покупцю у період протягом листопада 2021 року - лютого 2022 року, які покупець прийняв, що підтверджується відповідними видатковими накладними, зокрема: № 94 від 19.11.2021на суму 156 051,00 грн, у т.ч. ПДВ 26 008,50 грн; № 113 від 25.11.2021 на суму 83 576,40 грн, у т.ч. ПДВ 13 929,40 грн; № 22 від 14.01.2022 на суму 17 640,00 грн, у т.ч. ПДВ 2 940,00 грн; № 47 від 10.02.2022 на суму 65 520,00 грн, у т.ч. ПДВ 10 920,00 грн.

Усі вказані видаткові накладні були підписані обома сторонами, постачальником та покупцем в особі уповноважених осіб без зауважень.

Додатково в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем надано до матеріалів справи податкову накладну № 36 від 19.11.2021 (квитанція про реєстрацію від 15.12.2021 в реєстрі за № 9383389012); податкову накладну № 57 від 25.11.2021 (квитанція про реєстрацію від 15.12.2021 в реєстрі за № 9383420908); податкову накладну № 22 від 14.01.2022 (квитанція про реєстрацію від 31.01.2022 в реєстрі за № 9014601652); податкову накладну № 13 від 10.02.2022 (квитанція про реєстрацію від 05.07.2022 в реєстрі за № 9111453938).

18.01.2022 постачальник отримав від покупця часткову оплату поставленої продукції, а саме: 29 601,00 грн за поставлені блокноти А5 на пружині з логотипом у кількості 150 штук, блокноти А4 на пружині з логотипом у кількості 1150 штук, що підтверджується випискою з рахунку від 14.10.2024. Інших надходжень від покупця (відповідача) на рахунок постачальника (позивача) за поставлену відповідно до умов договору продукцію не було отримано.

15.07.2024 позивачем на адресу відповідача надіслано лист № 15/7-1 з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар. Докази надання відповіді на звернення відсутні.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині своєчасної оплати за продукцію, стала підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Правовідносини між сторонами урегульовані договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 цієї ж норми Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо сплати за поставлену на виконання договору продукцію у розмірі 293 186,40 грн у встановлений договором строк не виконав, доказів погашення вказаної суми боргу не надано, наявність заявленої до стягнення заборгованості ним не спростована, факт порушення відповідачем умов, визначеного договору, доведений та підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 293 186,40 грн є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 3% річних за період з 19.05.2022 по 16.10.2024 в розмірі 20 674,97 грн, суму індексу інфляції за період з 19.05.2022 по 16.10.2024 в розмірі 72 174,45 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий суду розрахунки заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань суд установив, що розрахунки їх здійснено правильно. Позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 3 % річних в розмірі 20 674,97 грн та суми індексу інфляції в розмірі 72 174,34 грн підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати за поставлену продукцію за період з 19.05.2022 по 16.10.2024 у розмірі 69 633,02 грн.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі порушення строку оплати продукції або безпідставної відмови у прийнятті продукції покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені за період з 19.05.2022 по 16.10.2024 у розмірі 69 633,02 грн, суд установив, що розрахунок здійснено правильно та вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Доводи відповідача стовно того, що надані суду видаткові накладні не відповідають вимогам, встановленим законодавством для цього виду документу судом відхиляються як необґрунтовані, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на момент складення видаткових накладних за договором) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Надані позивачем до суду видаткові накладні містять всі обов`язкові реквізити для первинних документів, визначені вказаними вище нормами законодавства.

Крім того, складені позивачем за фактом поставки товару відповідачу податкові накладні по вказаним господарським операціям, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, дії самого відповідача по частковій оплаті товару позивачу після його поставки за договором підтверджують визнання відповідачем факту поставки та підтвердження прийняття ним товару.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-80, 129, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест - Промсервіс (Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69008, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 39641616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сальве Гранд (бул. Лесі Українки, буд. 21, прим. 201, м. Київ, 01133, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 41134944) основну заборгованість в розмірі 293 186,40 грн (двісті дев`яносто три тисячі сто вісімдесят шість гривень 40 коп.), пеняю в розмірі 69 633,02 грн (шістдесят дев`ять тисяч шістот тридцять три гривні 02 коп.), 3 % річних в розмірі 20 674,97 грн (двадцять тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 97 коп.), інфляційні втрати у розмірі 72 174,34 грн (сімдесят дві тисячі сто сімдесят чотири гривні 34 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест - Промсервіс (Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69008, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 39641616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сальве Гранд (бул. Лесі Українки, буд. 21, прим. 201, м. Київ, 01133, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 41134944) судовий збір у розмірі 5468,02 грн (п`ять тисяч чотириста шістдесят вісім гривень 02 коп). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17 січня 2025 року.

Суддя І. С. Горохов