Рішення

від 17.01.2025 по справі 910/13637/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2025Справа № 910/13637/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул.Симона Петлюри, буд.25, м.Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Швидкий» (вул.Паркова дорога, буд.16-А, нежит. приміщення 28, м.Київ, 04070; ідентифікаційний код 42895251)

про стягнення 69 932,39 грн

без виклику представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Швидкий» про стягнення 72 993,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 1652-03015 від 21.04.2020, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 3 870 897,35 грн. Зазначену заборгованість відповідач сплатив під час розгляду справи № 910/13719/23, у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача на свою користь 3% річних та інфляційні втрати до моменту погашення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення недоліків.

12.11.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої виявлені судом недоліки позовної заяви усунуто. Крім того, у цій заяві позивачем, з-поміж іншого, викладено прохальну частину позовної заяви у новій редакції відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 69 932,39 грн, з яких 20 376,23 грн 3% річних та 49 556,16 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та, серед іншого, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

05.12.2024 від відповідача надійшло клопотання про долучення контррозрахунку 3% річних.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.04.2020 між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Швидкий» (користувач) було укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 1652-03015 (далі - Договір), відповідно до якого позивач зобов`язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єктами відповідача у складі об`єднаної енергетичної системи ОЕС України, а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки (далі - послуга). Відповідач зобов`язується здійснювати оплату за надані послугу відповідно до умов цього Договору (п. 1.1, 1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що оплата послуг здійснюється за тарифом, який визначається Регулятором відповідно до затвердженої ним методики та оприлюднюється позивачем на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дати прийняття, якщо більш пізній термін не визначено у документі, яким затверджено тариф. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Положеннями пункту 2.4 Договору передбачено, що розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:

- до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги;

- до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги;

- до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості послуги.

Плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих відповідачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий період.

Умовами пункту 2.7 Договору визначено, що оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих позивачем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - сервіс), за наявності електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавцем.

Додатковою угодою від 17.09.2021 № 2 до Договору, пункт 2.7 Договору викладено в новій редакції, згідно з якою відповідач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта надання послуги. Акт надання послуги ОСП надає відповідачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком» (далі - сервіс), що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді у двох примірниках ОСП направляє відповідачу. Відповідач здійснює підписання акта коригування наданої послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, відповідач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

Додатковою угодою від 18.12.2022 № 3 до Договору, пункт 2.7 Договору викладено в новій редакції, згідно з якою відповідач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно) на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих позивачем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів, відповідач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно). Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги у відповідному розрахунковому періоді позивач направляє відповідачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає відповідачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

У період з березня 2022 року по червень 2023 року позивачем були надані відповідачу послуги за Договором на загальну суму 4 142 687,81 грн відповідно до актів надання послуг від 31.03.2022 на суму 353 620,38 грн; від 30.04.2022 на суму 360 529,85 грн; від 31.05.2022 на суму 252 833,94 грн; від 30.06.2022 на суму 203 703,17 грн; від 31.07.2022 на суму 188 808,60 грн; від 31.08.2022 на суму 206 856,29 грн; від 30.09.2022 на суму 227 040,10 грн; від 31.10.2022 на суму 268 870,56 грн; від 30.11.2022 на суму 216 939,77 грн; від 31.12.2022 на суму 289 324,48 грн; від 31.01.2023 на суму 273 358,32 грн; від 28.02.2023 на суму 252 766,66 грн; від 31.03.2023 на суму 200 133,43 грн; від 30.04.2023 на суму 293 593,91 грн; від 31.05.2023 на суму 258 896,80 грн; від 30.06.2023 на суму 295 411,55 грн.

У подальшому сторони підписали акти коригування від 18.08.2022 на суму 353 619,62 грн (до акту від 31.03.2022); від 20.09.2022 на суму 360 528,96 грн (до акту від 30.04.2022); від 18.11.2022 на суму 203 703,02 грн (до акту від 30.06.2022); від 29.11.2022 на суму 188 808,00 грн (до акту від 31.07.2022); від 21.12.2022 на суму 206 883,73 грн (до акту від 31.08.2022); від 30.12.2022 на суму 227 039,42 грн (до акту від 30.09.2022); від 21.02.2023 на суму 268 871,15 грн (до акту від 31.10.2022); від 17.03.2023 на суму 216 938,50 грн (до акту від 30.11.2022); від 30.03.2023 на суму 289 325,15 грн (до акту від 31.12.2022); від 21.04.2023 на суму 273 358,00 грн (до акту від 31.01.2023); від 19.05.2023 на суму 252 766,09 грн (до акту від 28.02.2023); від 16.06.2023 на суму 200 132,94 грн (до акту від 31.03.2023); від 17.07.2023 на суму 293 593,52 грн (до акту від 30.04.2023).

Проте, надані позивачем послуги за Договором оплачені відповідачем частково, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в період з березня 2022 по червень 2023 в сумі 3 870 897,35 грн.

Наведені обставини встановлені судом під час розгляду справи № 910/13719/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Швидкий» про стягнення 5 539 075,05 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі № 910/13719/23 було закрито провадження в частині вимог про стягнення 3 870 897,35 грн та в іншій частині стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Швидкий» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 76 731,72 грн 3% річних та 295 545,38 грн інфляційних втрат.

Підставою для закриття провадження у справі № 910/13719/23 була сплата відповідачем заборгованості, що підтверджується платіжними інструкціями № 633 від 28.08.2023 на суму 100 000,00 грн; № 643 від 13.09.2023 на суму 100 000,00 грн; № 650 від 20.09.2023 на суму 100 000,00 грн; № 654 від 27.09.2023 на суму 150 000,00 грн; № 664 від 10.10.2023 на суму 90 000,00 грн; № 667 від 13.10.2023 на суму 300 000,00 грн; № 684 від 24.10.2023 на суму 140 000,00 грн; № 687 від 31.10.2023 на суму 1 000 000,00 грн; № 708 від 14.11.2023 на суму 500 000,00 грн; № 716 від 22.11.2023 на суму 600 000,00 грн; № 718 від 30.11.2023 на суму 1 000 000,00 грн.

Звертаючись з позовом до суду у цій справі, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних у сумі 20 376,23 грн та 49 556,16 грн інфляційних втрат, які нараховані за період з 01.09.2023 по 30.11.2023, тобто за період від дня, коли позивач припинив нарахування 3% річних та інфляційних втрат у справі № 910/13719/23 до дня фактичного погашення заборгованості.

Заперечення відповідача зводяться виключно до незгоди із здійсненним позивачем розрахунком 3% річних.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

За приписами частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Преюдиційність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Вказана правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/3055/18 та від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16.

Обставини, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі № 910/13719/23 мають преюдиційне значення для вирішення цієї справи, оскільки підтверджують наявність у відповідача грошових зобов`язань перед позивачем, їх розмір, факт настання строку їх виконання, а також їх припинення внаслідок добровільного виконання відповідачем.

Виходячи зі змісту положень частини 1 статті 598, статей 599, 600, 604 - 609 Цивільного кодексу України, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 цього Кодексу.

Така правова позиція підтверджена й судовою практикою Верховного Суду, зокрема в постанові від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Загальні підходи до визначення змісту порушення зобов`язань містяться в статті 610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до усталеної позиції Верховного Суду, за змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови), а поєднання цих вимог в одній справі не є обов`язковим.

Враховуючи, що відповідач сплатив заборгованість в розмірі 3 870 897,35 грн із простроченням, то в цьому випадку приписи частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України підлягають застосуванню за весь час прострочення.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У цій справі позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 20 376,23 грн та 49 556,16 грн інфляційних втрат, які нараховані за період з 01.09.2023 по 30.11.2023, тобто за період від дня, коли позивач припинив нарахування 3% річних та інфляційних втрат у справі № 910/13719/23 до дня фактичного погашення заборгованості.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що вони є арифметично правильними, натомість наданий відповідачем контррозрахунок 3% річних містить арифметичні помилки в частині визначення кількості днів прострочення. До того ж, контррозрахунок відповідача охоплює період, що виходить за межі позовних вимог, адже не враховує уточнення розміру позовних вимог про які заявлено позивачем у заяві про усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд встановив обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 20 376,23 грн та інфляційних втрат в розмірі 49 556,16 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Швидкий» (вул.Паркова дорога, буд.16-А, нежит. приміщення 28, м.Київ, 04070; ідентифікаційний код 42895251) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул.Симона Петлюри, буд.25, м.Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227) 3% річних в розмірі 20 376 (двадцять тисяч триста сімдесят шість) грн 23 коп., інфляційні втрати в розмірі 49 556 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість) грн 16 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17.01.2025.

Суддя Т.П. Капцова