Рішення

від 20.11.2024 по справі 911/2668/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/2668/24

Господарський суд Київської області в складі

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Марценюк О.М.

розглянувши справу № 911/2668/24

за позовом ОСОБА_1 , м. Тараща Київської області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю СП Агро Дім,

м. Бориспіль Київської області

2. Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, м. Бориспіль Київської

області

про визнання припиненими трудові відносини та зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача: Панчук М.Г.

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженої відповідальністю «СП Агро Дім (далі-відповідач 1) та Виконавчого комітету Бориспільської міської ради (далі-відповідач 2), в якому просить:

визнати з 01.10.2024 припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ СП Агро Дім, на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України;

зобов`язати Виконавчий комітет Бориспільської міської ради внести запис про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 , як керівника ТОВ СП Агро Дім.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 27.08.2024 ним подана заява про звільнення з посади директора ТОВ «СП Агро Дім» за власним бажанням та скликані загальні збори учасників товариства для вирішення відповідного питання на 01.10.2024, однак, такі збори не відбулись внаслідок неявки усіх учасників ТОВ «СП Агро Дім», у зв`язку з чим заява позивача залишена не розглянута.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.10.2024 відкрито провадження у справі № 911/2668/24, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 30.10.2024.

25.10.2024 через систему Електронний суд від Виконавчого комітету Бориспільської міської ради надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 11922/24), в якому відповідач 2 заперечує проти заявлених до нього вимог та зазначає про те, що останній є неналежним відповідачем у справі, оскільки до його повноважень не входить внесення змін у Єдиному державному реєстрі.

Ухвалою суду від 30.10.2024 закрито підготовче провадження у справі № 911/2668/24 та призначено її до розгляду по суті на 20.11.2024.

Присутнім в судових засіданнях представником позивача були підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача 1 жодного разу в засідання суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав.

Копії ухвал суду від 07.10.2024 та 30.10.2024 були направлені відповідачу 1 засобами поштового зв`язку, проте які повернуті відділенням поштового зв`язку, з причин повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою». Суд зауважує, що адреса відповідача 1, за якою направлені згадані відправлення, відповідає адресі вказаній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням зазначеного, відповідні ухвали вважаються врученими відповідачу 1 - ТОВ «СП Агро Дім.

Представник відповідача 2 жодного разу в засідання суду не з`явився, однак через систему Електронний суд відповідач 2 надав відзив на позовну заяву (вх. № 11922/24 від 25.10.2024), де висловив свою думку з приводу заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції.

Частиною 2 ст. 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «СП Агро Дім» від 03.12.2021 позивача- ОСОБА_1 було призначено на посаду директора.

У відповідності до наказу № 1-К від 06.12.2021 позивач приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «СП Агро Дім» з 07.12.2021.

Товариство з обмеженою відповідальністю СП Агро Дім діє на підставі статуту, затвердженого рішенням єдиного учасника № 1 від 03.12.2021.

У відповідності до п. 17.1 статуту виконавчим органом товариства є директор (одноосібний орган), що призначається на посаду та звільняється з неї загальними зборами учасників.

За положеннями п. 17.5 статуту директор підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства та організовує виконання їх рішень.

Загальні збори учасників є вищим органом товариства, які складаються з учасників товариства або призначених ними осіб (п. 13.3 статуту).

Відповідно до п. 14.1.7 статуту до виключної компетенції загальних зборів учасників належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу.

Пунктом 16 статуту визначено, що загальні збори учасників можуть бути річними, які скликаються протягом шести місяців наступного за звітним роком та позачергові, які скликаються головою загальних зборів товариства. Загальні збори скликаються з ініціативи виконавчого органу товариства, на вимогу наглядової ради товариства та на вимогу учасника або учасників товариства.

Відповідно до п. 16.4 статуту про проведення зборів учасники повідомляються усно чи письмово із зазначенням часу та місця проведення зборів і порядку денного.

27.08.2024 позивачем підписано заяву про його звільнення з посади директора ТОВ «СП Агро Дім з 01.10.2024 за власним бажанням, яка адресована загальним зборам товариства.

На момент подання відповідної заяви учасниками товариства, як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є фізична особа ОСОБА_2 громадянин України з розміром частки статутного капіталу - 200 000,00 грн.

Так, позивачем на адресу ОСОБА_2 було направлено повідомлення від 27.08.2024 про скликання загальних зборів учасників товариства на 01.10.2024 о 10:00 год. Направлення повідомлення підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист від 27.08.2024, накладною та фіскальним чеком від 27.08.2024.

До порядку денного загальних зборів зокрема, включене питання розгляду заяви директора ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням від 27.08.2024.

Загальні збори учасників товариства не відбулись у зв`язку із відсутністю єдиного учасника товариства, заява від 27.08.2024 про звільнення директора за власним бажанням залишена не розглянута, про що ОСОБА_1 та запрошеним адвокатом Івженко С.С. складений Акт про те, що загальні збори учасників ТОВ «СП Агро Дім» скликанні на 01.10.2024 о 10:00 год не відбулись.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що за заявою позивача його не було звільнено з посади директора. За відсутності рішення загальних зборів товариства про звільнення директора порушуються права позивача на припинення трудових відносин. Позивач зазначає, що питання про звільнення директора товариства відноситься до компетенції загальних зборів, разом з тим пред`явлення позову спрямоване на припинення трудових відносин між сторонами.

За приписами ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у ст. 99 Цивільного кодексу України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Конституційний Суд України в абз. 2 та 4 п. 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 р. у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням ТОВ "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме ч. 1 ст. 98 та ч. 1 ст. 99 Цивільного кодексу України, а також чинні на той час ч. 1 ст. 23, пункт "г" ч. 5 ст. 41, ч. 1 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" і ч. 5 ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

За змістом положень ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 р. у справі № 562/304/17 (провадження № 14-471цс18), від 30.01.2019 р. у справі №145/1885/1-ц (провадження № 14-613цс18), від 10.04.2019 р. у справі №510/456/17 (провадження № 14-1цс19), від 10.09.2019 р. у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18).

Частиною 1 ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Аналогічне положення закріплено у п. 13.3 статуту ТОВ «СП Агро Дім».

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч.ч. 1, 2 ст. 97 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абз. 1 ч. 2 ст. 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Поряд з цим, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ «СП Агро Дім» від 03.12.2021 ОСОБА_1 було призначено на посаду директора. У відповідності до наказу № 1-К від 06.12.2021 позивач приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «СП Агро Дім» з 07.12.2021. Доказів укладення між позивачем та відповідачем 1 трудового договору (контракту) матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що позовні вимоги у даній справі спрямовані на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, тому позивач як директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене ч. 3 цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення (ч. 4 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Отже, чинним законодавством визначено право директора як одноосібного виконавчого органу скликати загальні збори товариства шляхом надсилання повідомлення про це учаснику товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Статутом відповідача 1, зокрема п. 16, 16.4 визначено, що загальні збори учасників можуть бути скликані з ініціативи виконавчого органу товариства, на вимогу наглядової ради товариства та на вимогу учасника або учасників товариства. Про проведення зборів учасників повідомляється усно чи письмово із зазначенням часу та місця проведення зборів і порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 р. у справі № 127/27466/20 дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків, оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

Судом встановлено, що 27.08.2024 року ОСОБА_1 як директор ТОВ СП Агро Дім» скликав загальні збори учасників товариства шляхом направлення на адресу учасника ОСОБА_3 заяву про звільнення позивача з посади директора та повідомлення від 27.08.20254 про скликання загальних зборів учасників товариства на 01.10.2024 о 10:00 год. Направлення заяви та повідомлення підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист, накладними та фіскальними чеками, що встановлено судом вище.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку ОСОБА_1 , як директор відповідача 1, дотримався вимог ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, скликані позивачем на 01.10.2024 загальні збори учасників товариства не відбулися у зв`язку з неявкою учасника відповідача 1, що підтверджується Актом від 01.10.2024 про те, що загальні збори учасників ТОВ «СП Агро Дім» скликанні на 01.10.2024 о 10:00 год не відбулись. Доказів протилежного суду не надано.

Отже, неявка учасника товариства на загальні збори для розгляду питання щодо звільнення позивача є прямим порушенням його права на припинення трудових відносин.

Таким чином, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасника товариства (у даному випадку - рішення ОСОБА_2 ) про звільнення директора, зокрема, через не проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду за таким захистом.

Матеріали справи не містять доказів у розумінні статей 77-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження розгляду по суті уповноваженим на звільнення директора органом товариства заяви позивача про звільнення з посади директора відповідача 1, а також фактичного звільнення ОСОБА_1 з посади директора на підставі рішення загальних зборів учасників відповідача 1 у передбачений чинним законодавством України строк і внесення змін до відомостей про наведену юридичну особу про зміну її керівника, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Позивач, з метою захисту своїх прав, просить визнати припиненими трудові відносини між товариством та директором з 01.10.2024.

Саме факт неприйняття загальними зборами рішення про припинення повноважень ОСОБА_1 свідчить про наявність між сторонами спору, який підлягає вирішенню в судовому порядку, а тому суд дійшов висновку, що позивачем правильно обраний спосіб захисту порушених прав.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про визнання з 01.10.2024 припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ СП Агро Дім, на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про зобов`язання відповідача 2 внести запис про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про ОСОБА_1 , як керівника ТОВ СП Агро Дім, у зв`язку зі звільненням з посади директора ТОВ «СП Агро Дім за власним бажанням.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Виконавчий комітет Бориспільської міської ради вчинити реєстраційні дії слід врахувати наступне.

З цього приводу 25.10.2024 через систему Електронний суд від Виконавчого комітету Бориспільської міської ради надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 11922/24), в якому рада заперечувала проти заявлених до нього вимог та зазначала про те, що вона є неналежним відповідачем у справі, оскільки до її повноважень не входить внесення змін у Єдиному державному реєстрі.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» систему органів у сфері державної реєстрації становлять: Міністерство юстиції України, інші суб`єкти державної реєстрації.

За змістом пункту 14 статті 1 цього Закону суб`єктами державної реєстрації в тому числі є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту) та фізичних осіб - підприємців (крім випадків, передбачених статтею 25-1 цього Закону).

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до частини 3 статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

У відповідності до ст. 53 зазначеного Закону, основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються відповідно сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті ради), а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - заступником сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (районної у місті ради - заступником голови ради) в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць, і є правомочними, якщо в них бере участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.

Як вже зазначено вище, у позовній заяві позивач просить суд зобов`язати Виконавчий комітет Бориспільської міської ради внести запис про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 , як керівника ТОВ СП Агро Дім.

Рішення про задоволення позовної вимоги щодо визнання трудових відносин припиненими є підставою для вчинення реєстраційних дій, а відтак достатнім для відновлення порушеного права позивача, що підтверджується правовими позиціями Верховного Суду.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови ВП ВС від 05.06.18, справа № 338/180/17, від 30.01.19, справа № 569/17272/15-ц, від 16.06.20, справа № 145/2047/16-ц, від 15.09.20, справа № 469/1044/17).

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення саме суд, а не позивач вирішує яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу судів, що відповідно до принципу jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц.

Принцип «jura novit curia», з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов`язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача. З другого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін. Сторін не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції й надання доказів в умовах нової кваліфікації судом правовідносин (рішення Європейського суду з прав людини від 14 січня 2021 року у справі «Гусєв проти України» (скарга № 25531/12)).

При вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення Господарського процесуального кодексу України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

За змістом п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).

Отже, процедура припинення трудових відносин керівника з товариством має супроводжуватись внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань змін до відомостей про керівника юридичної особи.

Враховуючи зазначене, у зв`язку із прийняттям судом рішення про припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем 1, суд дійшов висновку про зазначення в рішенні суду про зобов`язання вчинення реєстраційної дії щодо внесення до ЄДР відомостей про зміну (припинення повноважень) керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Агро Дім» - ОСОБА_1 .

При цьому, у даному випадку зобов`язання на підставі судового рішення здійснити дії щодо внесення до ЄДР відповідних змін до відомостей про керівника юридичної особи, не буде примушенням здійснити дії, які суперечать статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а також не буде порушувати публічний порядок.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача 1 - ТОВ СП Агро Дім як особи з вини якої виник спір у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати з 01.10.2024 року припиненим трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю СП Агро Дім (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Ботанічна, 1/6, код ЄДРПОУ 44653162), на підставі ч. 1 статті 38 Кодексу законів про працю України.

3. Виконавчому комітету Бориспільської міської ради (08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, код ЄДРПОУ 33003375) внести запис про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю СП Агро Дім.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СП Агро Дім (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Ботанічна, 1/6, код ЄДРПОУ 44653162) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп судового збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 16.01.2025.

Суддя О.О. Христенко