Ухвала

від 27.11.2024 по справі 911/967/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/967/24

У справі за позовом Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області

в інтересах держави в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області та Північного офісу Держаудитслужби

до Приватного підприємства «МАЯК» та Управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним договору та стягнення 331 004,40 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

прокуратури: Постемський А.В.;

позивача 1 - Ус О.О.;

позивача 2 - Аіріней М.- С.С.;

вiдповiдача 1 Голосій Т.А.;

вiдповiдача 2 не з`явився;

третьої особи - не з`явився.

Обставини справи:

Заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом вих. № 52-3157вих-24 від 10.04.2024 в інтересах держави в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області та Північного офісу Держаудитслужби до Приватного підприємства «МАЯК» та Управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області про:

визнання недійсним договору на закупівлю робіт з капітального ремонту під`їздів житлового фонду по вул. Петлюри Симона, 23 Б (45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) № 59/17 від 01.03.2017, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства Броварської міської ради та Приватним підприємством «МАЯК»;

стягнення з Приватного підприємства «МАЯК» на користь Управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області 331 004,40 грн, а з Управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області одержані ним за рішенням суду 331 004,40 грн стягнути в дохід держави.

Справа розглядається за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Провадження у справі № 911/967/24 було відкрито ухвалою Господарського суду Київської області від 01.05.2024 (суддя Шевчук Н.Г.) за правилами загального позовного провадження.

Під час підготовчого провадження у справі прокурором подано заяву № 6504/24 про уточнення позовних вимог, згідно якої просить, зокрема, здійснювати розгляд справи з урахуванням нової редакції пункту 6 прохальної частини позовної заяви наступного змісту: стягнути з Приватного підприємства «МАЯК» на користь Управління будівництва житлово-комунального господарства інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області 331 004,40 грн, а з Управління будівництва житловокомунального господарства інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області одержані ним за рішенням суду 331 004,40 грн стягнути в дохід держави в особі Броварської міської територіальної громади в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області. Відповідна заява прийнята судом.

Також, в ході підготовчого провадження у справі Приватним підприємством «МАЯК» подавалось клопотання вх. № суду 4386 про зупинення провадження у справі № 911/967/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21 щодо вирішення виключної правової проблеми у застосуванні частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України з урахуванням статей 203, 216 цього Кодексу та статті 208 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.06.2024 провадження у справі № 911/967/24 зупинялось до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21. (суддя Шевчук Н.Г.).

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Київської області № 126-АР від 22.10.2024 у зв`язку з відрахуванням судді Шевчук Н.Г. зі штату Господарського суду Київської області та з метою недопущення порушення процесуальних строків у даній справі, призначено здійснити повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/967/24.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2024, справу № 911/967/24 передано судді Господарського суду Київської області Карпечкіну Т.П. для подальшого розгляду.

22.10.2024 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від прокурора надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, яким повідомлено, що обставини які зумовили зупинення провадження у справі, усунуті.

Відповідно до ст. 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

Згідно з ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Беручи до уваги ціну позову, характер спірних правовідносин та необхідність належної підготовки з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку здійснювати розгляд справи спочатку за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.10.2024 прийнято справу № 911/967/24 до провадження судді Т.П. Карпечкіна та поновлено провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати спочатку за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. Підготовче судове засідання призначено на 27.11.2024 та зобов`язано учасників справи надати письмові пояснення стосовно заявлених позовних вимог з урахуванням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

05.11.2024 через канцелярію надійшли пояснення третьої особи та клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.

26.11.2024 через канцелярію надійшли пояснення позивача 2 по суті позовних вимог у справі.

Також, 27.11.2024 через канцелярію суду відповідачем 1 подано клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з тим, що 26.11.2024 з Єдиного реєстру судових рішень йому стало відомо, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.11.2024 на підставі ст. 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, передано справу № 922/3456/23 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

В обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі відповідач 1 зазначає, що у справі № 922/3456/23 розглядається позов Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, Північно-Східного офісу Держаудитслужби до 1-ого відповідача Спеціалізованого комунального підприємства «ХАРКІВЗЕЛЕНБУД» Харківської міської ради, 2-ого відповідача Приватного підприємства «ЛСВ Моноліт» про визнання недійсним рішення тендерного комітету та визнання недійсним договору про закупівлю товарів.

Справа, яка розглядається, № 911/967/24 є подібною зі справою № 922/3456/23 за суб`єктивним складом спірних правовідносин, предметом спору та правовим регулюванням спірних правовідносин.

Справу № 922/3456/23 передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв`язку з тим, що норми частини третьої статті 228 ЦК України, частини першої статті 208 ГК України порушують принцип пропорційності у двох аспектах, вказаних ЄСПЛ: як в частині суворості санкцій, так і в частині неврахування факторів, які мають бути взяті до уваги при встановленні санкцій;

- майнові санкції, передбачені положеннями частини третьої статті 228 ЦК України, частини першої статті 208 ГК України в разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не підлягають застосуванню як такі, що порушують критерій сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції у світлі практики ЄСПЛ;

- існує необхідність відступити від висновків колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з іншої палати, викладених у постанові від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23, щодо можливості застосування передбачених положеннями частини третьої статті 228 ЦК України наслідків недійсності договору, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, у разі визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції;

- є потреба відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23, про те, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частини третьої статті 228 ЦК України, а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною третьою статті 228 ЦК України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Обґрунтовуючи підстави для передачі вказаної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду Касаційний господарський суд вказав про наявність виключної правової проблеми у застосуванні частини 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, оскільки такий спосіб захисту інтересів як визнання недійсним правочину (господарського договору) є характерним саме для приватноправового спору та не властивий публічно-правовим правовідносинам. Оспорюючи правочин, вчинений суб`єктами приватного права та спрямований на набуття, зміну або припинення ними цивільних прав чи обов`язків, суб`єкт владних повноважень передусім втручається у приватноправові відносини та застосовує спосіб захисту, властивий саме цим відносинам, тому, незважаючи на обґрунтування позовних вимог, такий спір є приватноправовим, а справа в такому спорі відноситься до предметної юрисдикції загальних чи господарських судів залежно від складу сторін спору, якщо законом не встановлено інше правило предметної юрисдикції таких спорів.

При цьому, відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер (постанови від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.22), від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20 (пункт 70), від 03.10.2023 у справі № 686/7081/21 (пункт 85) та інші). Водночас санкції, передбачені частиною третьою статті 228 ЦК України, частиною першою статті 208 ГК України не є компенсаційними, а є конфіскаційними санкціями, які застосовуються не на користь суб`єкта цивільних правовідносин, а на користь держави. Ці санкції спрямовані на покарання осіб, які порушили законодавчу заборону вчиняти правочин, який не відповідає інтересам держави і суспільства.

Застосування цих санкцій є втручанням держави у право власності приватних осіб. Тому підлягає застосуванню стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Відповідно до зазначеної статті кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Враховуючи наведене, висновок у справі № 922/3456/23, яка передана розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду може суттєво вплинути на вирішення справи № 911/967/24 зважаючи на аналогічність спорів.

Згідно з нормами ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Також, згідно з п. 6 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Враховуючи, що позов у справі № 911/967/24 про визнання недійсним договору та стягнення коштів подано прокурором на підставі ст.ст. 203, 216 та ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, питання застосування приписів, зокрема, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, яке перебуває на розгляді Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи в подібній справі № 922/3456/23, має суттєве значення для правильного вирішення спору у справі № 911/967/24.

У зв`язку з чим, суд зазначає, що зупинення провадження у справі № 911/967/24 до перегляду Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі Господарського суду Харківської області № 922/3456/23 є обґрунтованим та виправданим, оскільки зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення, забезпечити захист прав як позивача, так і відповідачів, дотримання принципу правової визначеності та справедливості.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку, палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про зупинити провадження у справі № 911/967/24 до перегляду Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі Господарського суду Харківської області № 922/3456/23.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1.Зупинити провадження у справі № 911/967/24 до перегляду Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі Господарського суду Харківської області № 922/3456/23.

2.Зобов`язати сторін повідомити про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 911/967/24, зокрема, про результати перегляду Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі Господарського суду Харківської області № 922/3456/23.

3. Копію ухвали Господарського суду Київської області надіслати сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку і строк встановлені, ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 16.01.2025.

Суддя Т.П. Карпечкін