Рішення

від 28.10.2024 по справі 911/1941/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1941/24

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФОРЕСТРЕСУРС»

до Державного підприємства «Чайка»

про стягнення 147 456, 00 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

від позивача: Заінковська В.В.;

від відповідача: не з`явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФОРЕСТРЕСУРС» до Державного підприємства «Чайка» про стягнення 147 456, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2024 року відкрито провадження у справі № 911/1941/24 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 02.10.2024.

У судовому засіданні 02.10.2024 розгляд справи відкладався на 28.10.2024.

У судовому засіданні 28.10.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача у судове засідання не з`явився, в ході розгляду спору відзиву на позов не надав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 28.10.2024 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРФОРЕСТРЕСУРС» (позивач, Постачальник) та Державним підприємством «ЧАЙКА» (відповідач, Покупець») було укладено Договір поставки 0703/23 від 07.03.2023 (надалі - Договір).

За умовами п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити корм для тварин (надалі Товар) в кількості і асортименті відповідно до видаткових накладних.

Згідно з п. 4.2. Договору оплата за товар проводиться у безготівковій формі шляхом перерахування 100 % вартості поставки на поточний рахунок Постачальника протягом 7 (семи) банківських днів від дати поставки Товару.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору ним здійснено відповідачу поставку Товару (макуху соняшникову) на загальну суму 147 456,00 грн., що підтверджується видатковою накладною за №1303/2 від 13.03.2023, яка підписана повноважними представниками сторін та скріплена їх печатками.

Також, факт отримання відповідачем Товару за Договором та необхідність його оплати визнається Державним підприємством «Чайка» у гарантійному листі від 13.04.2023 № 20-23/213, у якому відповідач гарантував сплату заборгованості за Договором поставки № 0703/23 від 07.03.2023 у сумі 147 456,00 грн. у строк до 31.05.2023.

Однак, відповідач своєчасно та у повному обсязі отриманий Товар не оплатив ні у строк, передбачений Договором, ні у строк, наведений ним у Гарантійному листі. У зв`язку з чим, за відповідачем утворилась прострочена заборгованість у сумі 147 456,00 грн., що також підтверджується підписаним обома сторонами актом взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 19.09.2023.

Також, позивач вертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 147 456,00 грн. протягом семи днів з дня отримання вимоги оплатити борг. Однак, отримавши вказану вимогу 27.12.2023, відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

В ході розгляду спору відповідач в судові засідання не з`являвся, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив та не простував.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, суд також враховує, що між сторонами мали місце правовідносини з поставки товару, тому до відповідних правовідносин застосовується норма ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, яка визначає, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За наведених обставин, матеріалами справи підтверджується прострочена заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 147 456,00 грн. основного боргу, що відповідачем не заперечено та не спростовано. Відтак, позовні вимоги є правомірними, доведеними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі в сумі 3028,00 грн.

Щодо наведених позивачем у попередньому розрахунку витрат на правову допомогу, позивач не надав суду належних доказів в підтвердження таких витрат, тому відповідне питання залишено судом без розгляду.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Чайка» (08330, Київська обл., Бориспільський р- н, село Дударків, вулиця Гоголя, будинок 62А, Код ЄДРПОУ 31245250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФОРЕСТРЕСУРС» (04116, місто Київ, вул. Гаврилишина Богдана, будинок 13, квартира 37, Код ЄДРПОУ 44275655) заборгованість в розмірі 147 456 (сто сорок сім тисяч чотириста п`ятдесят шість) грн. 00 коп. та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 16.01.2025.

Суддя Т.П. Карпечкін