Рішення

від 17.01.2025 по справі 915/1420/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року Справа № 915/1420/24

м.Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія,

до відповідача: Комунального підприємства Спеціалізоване комунальне підприємство Гуртожиток,

про: стягнення 1425475,04 грн,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства Спеціалізоване комунальне підприємство Гуртожиток 1425475,04 грн боргу за спожиту у червні 2023 року січні 2024 року електричну енергію по договору №44/3120 від 21.10.2019.

Ухвалою суду від 20.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання. Запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, в 5-денний строк від дня отримання даної ухвали, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст.166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст.167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.

Ухвалу суду від 20.11.2024 відповідачем було отримано 25.11.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0610209844071.

Відповідачем не подавалось до суду заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач не скористався наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Суд вказує, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що 21.01.2019 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір №44/3120 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір).

Згідно п.2.1 Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.13.1. Договору, такий договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.

Пунктом 7 Комерційної пропозиції передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг набирає чинності з дати оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання споживачем заяви-приєднання до умов договору і укладається на строк до 31.12.2019, а в частині розрахунків договір діє до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відповідно до п.2 Комерційної пропозиції, оплата за електричну енергію здійснюється за фактичними обсягами споживання електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Згідно п.3 Комерційної пропозиції, постачальник до 5 числа наступного за розрахунковим місяця надає споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці. Споживач має можливість самостійно формувати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, з а допомогою інтернет-магазину комунальних послуг: ok.energy.mk.ua (далі - сервіс). Споживач протягом одного робочого дня зобов`язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі - ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, акт прийняття-передавання товарної продукції та після цього завантажити їх на сервіс. У разі не завантаження споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку споживача без зауважень. Платіжний документ формується постачальником безкоштовно, згідно з обраною комерційною пропозицією до договору.

Платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах постачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті постачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором.

Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня формування/отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.

Якщо фактичне споживання та вартість електричної енергії виявиться меншим ніж очікуване, надлишкові кошти зараховуються як оплата наступних платежів.

Сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використання цифрового підпису та переданий за допомогою сервісу) ідентичний за документації та реквізитами з документом на папері, та кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Використання сервісу надає споживачу можливість надавати/отримувати електронні документи, використовуючи ЕЦП для забезпечення виконання умов цього договору.

В червні 2023 року відповідач спожив електричну енергію у кількості 71036 кВт/год на суму 187535,04 грн, що підтверджується актом прийняття-передавання послуг від 30.06.2023 та рахунком №44/3120/6/1 від 10.07.2023.

В липні 2023 року відповідач спожив електричну енергію у кількості 51369 кВт/год на суму 135614,16 грн, що підтверджується актом прийняття-передавання послуг від 31.07.2023 та рахунком №44/3120/7/1 від 07.08.2023, яка сплачена частково на суму 1584,0 грн, а тому залишок заборгованості становить 134030,16 грн.

У серпні 2023 року відповідач спожив електричну енергію у кількості 58541 кВт/год на суму 154548,24 грн, що підтверджується актом прийняття-передавання послуг від 31.08.2023 та рахунком №44/3120/8/1 від 06.09.2023.

У вересні 2023 року відповідач спожив електричну енергію у кількості 45678кВт/год на суму 120589,92 грн, що підтверджується актом прийняття-передавання послуг від 30.09.2023 та рахунком №44/3120/9/1 від 09.10.2023, яка сплачена частково на суму 3464,56 грн, а тому залишок заборгованості становить 117125,36 грн.

У жовтні 2023 року відповідач спожив електричну енергію у кількості 66186 кВт/год на суму 174731,04 грн, що підтверджується актом прийняття-передавання послуг від 31.10.2023 та рахунком №44/3120/10/1 від 08.11.2023.

У листопаді 2023 року відповідач спожив електричну енергію у кількості 75443кВт/год на суму 199169,52 грн, що підтверджується актом прийняття-передавання послуг від 30.11.2023 та рахунком №44/3120/11/1 від 05.12.2023.

В грудні 2023 року відповідач спожив електричну енергію у кількості 81340 кВт/год на суму 214473,60 грн, що підтверджується актом прийняття-передавання послуг від 31.12.2023 та рахунком №44/3120/12/1 від 08.01.2024.

У січні 2024 року відповідач спожив електричну енергію у кількості 82372 кВт/год на суму 243862,08 грн, що підтверджується актом прийняття-передавання послуг від 31.01.2024 та рахунком №44/3120/1/1 від 08.02.2024.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на отримання рахунків в структурному підрозділі постачальника та через персональну сторінку, позивач 20.02.2024 направив рахунки на його адресу.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, та не спростовані відповідачем.

За змістом ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач стверджує, а відповідач не спростовує, що всупереч умов Договору відповідачем не здійснена оплата за спожиту у червні 2023 року січні 2024 року в сумі 1425475,04 грн.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В силу приписів п.4) ч.3 наведеної норми змагальність сторін є однією з засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.3 ст.74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В силу приписів ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18).

Відповідач не спростував вимоги та доводи позивача, та не надав суду відповідні докази, які свідчать про сплату ним суми заборгованості у сумі 1425475,04 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідачем не спростовані та не заперечені, у зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Спеціалізоване комунальне підприємство Гуртожиток на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія 1425475,04 грн основного боргу та 17105,70 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.В.Мавродієва