Рішення

від 07.01.2025 по справі 916/1447/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1447/24

За позовом: Фермерського господарства «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» (66800, Одеська обл., Березівський р-н, смт Ширяєве, вул.Шевченка, 115, код ЄДРПОУ 40008548)

до відповідача: Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області (66800, Одеська обл, Березівський р-н, смт Ширяєве, вул.Грушевського, буд.102А, код ЄДРПОУ 04378994)

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання додаткової угоди укладеною

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Корчевський М.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Вдовіченко Г.М. - на підставі ордеру серії ВН №1405904 від 05.09.2024р. ; Ладигін С.С.- на підставі ордеру серії ВА №1090988 від 16.09.2024р.

Від відповідача: Кіптик В.О. - в порядку самопредставництва

В засіданні брали участь:

Від позивача: Ладигін С.С.- на підставі ордеру серії ВА №1090988 від 16.09.2024р.

Від відповідача: Кіптик В.О. - в порядку самопредставництва

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Фермерське господарство (далі- ФГ) «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення ХХІІ позачергової сесії УІІ скликання Ширяївської селищної ради від 25.08.2023р. №1826-УІІ «Про припинення договору оренди землі №160 від 02.09.2016р., укладеного з Фермерським господарством «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ»; визнання укладеною між Ширяївською селищною радою Березівського району Одеської області та ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» додаткової угоди від 14.07.2023р. до Договору оренди землі №160 від 02.09.2016р., зареєстрованому у Державному реєстрі речових прав на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 31397932 від 15.09.2016р., право оренди за яким зареєстровано ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ», на той самий строк та на тих самих умовах, в редакції позивача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.04.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1447/24, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.05.2024р.

Ухвалою суду від 02.05.2024р. позовну заяву ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» залишено без розгляду.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2024р. у справі №916/1447/24 скасовано, матеріали справи направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.07.2024р. провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання на 25.07.2024р. Ухвалою суду від 25.07.2024р. відкладено підготовче засідання на 23.08.2024р. Ухвалою суду від 23.08.2024р. відкладено підготовче засідання на 05.09.2024р. Протокольною ухвалою суду від 05.09.2024р. відкладено підготовче засідання на 17.09.2024р. ухвалою суду від 17.09.2024р. закрито підготовче провадження у справі 3916/1447/24, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 10.10.2024р. Протокольною ухвалою суду від 10.10.2024р. відкладено судове засідання на 19.11.2024р. Протокольною ухвалою суду від 19.11.2024р. відкладено судове засідання на 06.12.2024р. Протокольною ухвалою суду від 06.12.2024р. відкладено розгляд справи на 12.12.2024р. Ухвалою суду від 13.12.2024р. повідомлено учасників справи про призначення судового засідання на 07.01.2024р.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив, що надійшла до суду 07.10.2024р.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 24.04.2024р., 30.04.2024р., та у запереченнях на відповідь на відзив, що надійшли до суду 09.10.2024р.

Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Враховуючи викладене вище, а також місце реєстрації відповідача, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Позивач у справі - ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ», зазначив, що 02.09.2016р. між ним, як Орендарем, та Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області, як орендодавцем, було укладено Договір оренди землі №160, згідно якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 5125484700:01:001:0500, площею 45,3420 га, сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Осинівської сільської ради Ширяївського району Одеської області (за межами населеного пункту), строком дії 7 років, тобто до 02.09.2023р.

У подальшому, у зв`язку із переходом права власності на земельну ділянку до Ширяївської селищної ради Одеської області, до Договору оренди землі №160 від 02.09.2016р. було внесено зміни шляхом укладення додаткової угоди від 20.12.2019р. №1/160-02.09.16/126, якою замінено Орендодавця з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на Ширяївську селищну раду Одеської області. Крім того, збільшено розмір орендної плати до 117 484 грн 68 коп. на рік.

Позивач зазначає, що відомості про оренду земельної ділянки внесено до Державного реєстру прав.

Як зазначає позивач, відповідно до п.3.3 Договору №160 після закінчення строку дії Договору Орендар, за умови належного виконання обов`язків, відповідно до умов цього договору та вимог законодавства України, має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі Орендар зобов`язаний письмово (листом повідомленням) повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору.

На виконання зазначених умов Договору, 14.07.2023р. (за 50 днів до закінчення строку дії Договору) ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» направило поштою з описом вкладення на адресу Ширяївської селищної ради Одеської області лист-повідомлення №14/07 від 14.07.2023р. про намір продовжити дію Договору №160 від 02.09.2016р. та два екземпляри додаткової угоди про продовження Договору на той самий строк, тобто на 7 років до 02.09.2030р.

При цьому, як зазначає позивач, факт відправки листа- повідомлення №14/07 від 14.07.2023р. підтверджується квитанцією №1/6680000005460, яка містить штемпель відділення Укрпошти, а також описом вкладення до/з листа 6680000005460, який також містить штемпель відділення Укрпошти, і позивачу невідомо з яких причин зазначене поштове відправлення не було внесено працівниками АТ «Укрпошта» до автоматизованої системи, адже відправник не приймає участі у процесі внесення поштових відправлень до автоматизованої системи відстеження Укрпошти.

Позивач зазначив, що зі слів працівників поштового відділення у цей день та час (14.07.2023р.) у поштовому відділенні була відсутня електроенергія, внаслідок чого працівниками Укрпошти квитанцію №1/6680000005460 та опис вкладення до з/листа 6680000005460 було оформлено вручну, що не суперечить правилам оформлення поштового відправлення.

У зв`язку із неотриманням від Орендодавця - Ширяївської селищної ради Одеської області, відповіді на лист-повідомлення №14/07 від 14.07.2023р., позивач звернувся до Державного реєстратора Долинської сільської ради Подільського району Одеської області Перчеклій О.Ю. з метою реєстрації продовження права оренди земельної ділянки за ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» на той самий строк- до 02.09.2030р. За результатом розгляду Державним реєстратором було прийнято рішення №69354580 про державну реєстрацію відповідних змін.

У подальшому, позивачу стало відомо, що рішенням Ширяївської селищної ради Одеської області від 25.08.2024р. №1826-УІІ «Про припинення договору оренди землі №160 від 02 вересня 2016р., укладеного з ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» вирішено припинити Договір по закінченню строку, на який його було укладено, згідно п.12.2 розділу 12 зазначеного договору (строк закінчується 02.09.2023р.).

Позивач зазначив, що не отримував від Ширяївської селищної ради Одеської області листа-попередження від 07.08.2023р. за №1006 «Про повідомлення щодо припинення договору оренди землі №160 від 02.09.2016р. у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено» та листа від 01.09.2023р. за №1080, додатком до якого було рішення селищної ради від 25.08.2023р. №1826.

При цьому, позивач вважає, що надані відповідачем до матеріалів справи на підтвердження відправлення повідомлення про вручення поштових відправлень та квитанції про оплату даних поштових відправлень не є належними доказами направлення саме цих листів, адже відсутні описи вкладення.

Крім того, позивач звернув увагу суду на те, що лист-попередження від 07.08.2023р. за №1006 було направлено ще за 27 днів до закінчення строку дії Договору, не дочекавшись можливого надходження письмового повідомлення Орендаря про продовження строку дії Договору засобами поштового зв`язку.

Таким чином, враховуючи те, що Ширяївською селищною радою Одеської області рішення №1826-УІІ було прийняте ще 25.08.2024р., отже, до закінчення строку дії Договору, позивач вважає це рішення протиправним, таким, що порушує положення ч.4 ст.31 Закону України «Про оренду землі» та суперечить умовам Договору оренди №160 від 02.09.2016р., а саме п.12.3 цього Договору, згідно якого дія Договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, зокрема пунктів 5.5,9.4.13 та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, несплати, несвоєчасної або неповної сплати орендарем орендної плати.

Також, позивач зазначив, що згідно п.12.4 Договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Позивач вважає, що рішенням від 25.08.2024р. №1826-УІІ Ширяївська селищна рада Одеської області здійснила саме одностороннє розірвання Договору всупереч його умов, незважаючи на добросовісне виконання орендарем його умов.

При цьому, посилаючись на положення ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» та судову практику, позивач зазначив, що у разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві листа- повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди.

Крім того, позивач зауважив, що він належним чином виконує прийняті на себе зобов`язання за Договором, зокрема, щодо сплати орендної плати, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями із призначенням платежу «Орендна плата з юр.осіб Ширяївська ОТГ/18010600 за відповідний місяць та рік користування землею». Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №398008026 від 05.10.2024р. речове право у ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» зареєстроване лише щодо однієї земельної ділянки, а саме право оренди щодо земельної ділянки кадастровий номер 5125484700:01:001:0500 на підставі договору оренди землі №160 від 02.09.2016р. Таким чином, на думку позивача, відсутність у платіжних інструкціях у графі Призначення платежу посилання на Договір оренди №160 від 02.09.2016р. не спростовує факт належної та своєчасної оплати орендної плати саме за цим Договором.

Враховуючи все викладене, позивач вважає, що наявні підстави для визнання незаконним та скасування рішення Ширяївської селищної ради від 25.08.2023р. №1826-УІІ «Про припинення договору оренди землі №160 від 02.09.2016р., укладеного з Фермерським господарством «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» ; визнання укладеною між Ширяївською селищною радою Березівського району Одеської області та ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» додаткової угоди від 14.07.2023р. до Договору оренди землі №160 від 02.09.2016р., зареєстрованому у Державному реєстрі речових прав на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер : 31397932 від 15.09.2016р., право оренди за яким зареєстровано ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ», на той самий строк та на тих самих умовах, в редакції позивача.

У якості нормативного обгрунтування позивач посилається на положення ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України, ст.155 Земельного кодексу України, ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.33 Закону України «Про оренду землі».

Відповідач - Ширяївська селищна рада Березівського району Одеської області, проти позову заперечує та зазначає, що відповідно до п.3.3 Договору оренди №160 від 02.09.2016р. після закінчення строку дії Договору Орендар, за умови належного виконання обов`язків, відповідно до умов цього Договору та вимог законодавства України, має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі Орендар зобов`язаний письмово (листом-повідомленням) повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії Договору.

Однак, як зазначає відповідач, станом на 02.08.2023р. від ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» не надходило повідомлення про намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк, у зв`язку із чим на адресу ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» було направлено лист-попередження від 07.08.2023р. за №1006 «Про повідомлення щодо припинення договору оренди землі №160 від 02.09.2016р. у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено», що підтверджується повідомленням про вручення зі штриховим кодовим ідентифікатором 6680000605908. У зазначеному листі Ширяївська селищна рада повідомила про те, що не має наміру на продовження орендних відносин з ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» по Договору оренди №160 від 02.09.2016р. щодо земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5125484700:01:001:0500, площею 45,3420 га. Крім того, у листі Орендаря було повідомлено, що дія Договору буде припинена по закінченню строку, на який його було укладено, тобто 02.09.2023р.

Як зазначає відповідач, лист-повідомлення було отримано ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» 09.08.20234р., що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, та що свідчить про обізнаність позивача про відсутність у Ширяївської селищної ради наміру на продовження договірних відносин щодо земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5125484700:01:001:0500, площею 45,3420 га.

Крім того, листом від 01.09.2023р. за №1080 послугами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» було направлено рішення Ширяївської селищної ради від 25.08.2023р. №1826-УІІІ. Зазначену кореспонденцію позивачем було отримано 06.09.2023р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Також, відповідач зауважив, що з урахуванням дії воєнного стану в Україні вказане рішення ради було оприлюднено у можливий спосіб на офіційному стенді селищної ради, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2022р. №263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» зі змінами, якою органам місцевого самоврядування надано право застосовувати положення цієї постанови стосовно зупинення, обмеження роботи інформаційних, інформаційно-комунікаційних систем та електронних комунікаційних систем.

При цьому, відповідач зауважив, що відповідно до ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, прийняті в межах наданих їй повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідач зауважив, що керівник ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» Юциков С.А. є депутатом селищної ради, який відповідно до вимог ст.49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради та має право знайомитися з будь-якими офіційними документами ради.

Таким чином, відповідач вважає, що Ширяївська селищна рада як Орендодавець та власник землі, належним чином підтвердила своє волевиявлення щодо припинення Договору оренди №160 від 02.09.2016р. у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Та належним чином повідомила про це Орендарю.

Також, відповідач зазначив, що лист -повідомлення ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» від 14.07.2023р. за №14/07 про намір продовжити дію Договору, додатком до якого була додаткова угода до Договору оренди №160 від 02.09.2016р., Ширяївська селищна рада не отримувала ані наручно, ані засобами поштового зв`язку, що підтверджується офіційним листуванням з органами поштового зв`язку, а саме з листа АТ «УКРПОШТА» від 14.11.2023р. за №100.012.001.-19231-23, згідно якого інформація щодо пересилання поштового відправлення №6680000005460 в автоматизованій системі відстеження Укрпошти відсутня, інформація щодо приймання та пересилання поштового відправлення №6680000005460 у відділенні поштового зв`язку №66800 смт. Ширієве відсутня.

Посилання позивача на складання працівниками відділення поштового зв`язку квитанції №1/6680000005460 від 14.07.2023р. та опису вкладення до з/листа № 6680000005460 в ручному режимі з наданням розрахункової квитанції та невнесення даних до автоматизованої системи відстеження Укрпошти у зв`язку із відсутністю у цей час електропостачання у приміщенні відділення поштового зв`язку, відповідач вважає безпідставним, посилаючись на лист АТ «ДТЕК Одеські електромережі» від 18.10.2024р. за №101/26/0307557, згідно якого 14.07.2023р. за адресою вул. Грушевського, 137, с-ще Ширяєве, Березівського р-ну, Одеської області аварійних відключень не зафіксовано, також не здійснювались планові роботи з відключенням споживачів.

Щодо вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення Ширяївської селищної ради від 25.08.2023р. №1826-УІІ «Про припинення договору оренди землі №160 від 02.09.2016р., укладеного з Фермерським господарством «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» відповідач зазначає, що відповідно до п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин, у зв`язку із чим саме на пленарному засіданні 25.08.2023р. Ширяївською селищною радою було розглянуто питання щодо врегулювання орендних відносин з ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» та було вирішено припинити договір оренди №160 від 02.09.2016р. по закінченню строку, на який його було укладено, згідно п.12.2 розділу 12 зазначеного договору (строк дії закінчується 02.09.2023р.).

Крім того, Ширяївська селищна рада зазначає, що за приписами ч.1 ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

За умовами п.12.2 Договору оренди №160 від 02.09.2016р. дія Договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Згідно п.7.1 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Аналогічні обов`язки Орендаря зазначені у п.9.4.11 Договору.

За таких обставин, відповідач дійшов висновку, що строк дії права оренди земельної ділянки нерозривно пов`язаний із строком дії договору оренди землі, на підставі якого це право набувається, тому право оренди земельної ділянки не може існувати довше, ніж сам договір оренди землі.

Також, відповідач звернув увагу суду на те, що у позовній заяві ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» посилається на належне виконання ним своїх зобов`язань щодо своєчасної та у повному розмірі сплати орендної плати, але, на думку відповідача, правомірність такого посилання неможливо встановити, адже, у платіжних інструкціях щодо сплати орендної плати ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» у графі призначення платежу не посилається ані на номер та дату договору, за яким цей платіж здійснюється, що є порушенням п.41 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022р. №163, згідно якого платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція.

За таких обставин, відповідач вважає, що надані позивачем до матеріалів справи платіжні інструкції на підтвердження належної сплати орендної плати не можуть бути належними доказами по справі.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, судом встановлено, що 02.09.2016р. між ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ», як Орендарем, та Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області, як Орендодавцем, було укладено Договір оренди землі №160, згідно якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 5125484700:01:001:0500, площею 45,3420 га, сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Осинівської сільської ради Ширяївського району Одеської області (за межами населеного пункту).

У подальшому, у зв`язку із переходом права власності на земельну ділянку до Ширяївської селищної ради Одеської області, до Договору оренди землі №160 від 02.09.2016р. було внесено зміни шляхом укладення додаткової угоди від 20.12.2019р. №1/160-02.09.16/126, якою замінено Орендодавця з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на Ширяївську селищну раду Одеської області. Крім того, збільшено розмір орендної плати до 117 484 грн 68 коп. на рік.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 9 ст. 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

За приписами ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

За ст. 5 зазначеного Закону орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

За ст. 6 зазначеного Закону орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відомості про оренду земельної ділянки внесено до Державного реєстру речових прав на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер : 31397932 від 15.09.2016р.

Згідно п.3.1 Договору оренди №160 його укладено на строк 7 років.

За умовами п.12.2 Договору дія Договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п.3.3 Договору оренди №160 після закінчення строку дії Договору Орендар, за умови належного виконання обов`язків, відповідно до умов цього договору та вимог законодавства України, має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі Орендар зобов`язаний письмово (листом повідомленням) повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору.

За матеріалами справи, Ширяївською селищною радою 25.08.2023р. прийнято рішення №1826-УІІ «Про припинення договору оренди землі №160 від 02.09.2016р., укладеного з Фермерським господарством «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ», яким вирішено припинити договір оренди землі №160 від 02.09.2016р., укладений з ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» на земельну ділянку площею 45,3420 га, з кадастровим номером 5125484700:01:001:0500 по закінченню строку, на який його було укладено, згідно п.12.2 розділу 12 зазначеного договору строк дії Договору закінчується 02.09.2023р.

У постановах від 16.06.2021р. у справі № 554/4741/19, від 08.02.2022 р. у справі № 209/3085/20 Верховний Суд зазначив, що для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15, ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду від 15.03.2023 р. в справі № 753/8671/21).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року № 2145-IX були внесені зміни, зокрема, в Земельний кодекс України.

Так, відповідно до п. 27 «Перехідні положення» Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування.

У пункті 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 вказано «Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року».

У подальшому, Указами Президента України, затвердженими Верховною Радою України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, зокрема, до 07.02.2025р.

У постанові від 23.11.2023р. у справі №685/547/23 Верховний Суд зауважив, що законодавець на свій розсуд може встановлювати спеціальні випадки зворотної дії актів законодавства. Зазвичай вони стосуються поширення дії норм нового закону на відносини, що не були врегульовані до його прийняття або регулювалися не повною мірою; законодавець на рівні п. 27 «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачив спеціальний випадок поновлення договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, зокрема, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану; законодавець пов`язує наявність специфіки в регулюванні окремих конструкцій із наявністю правового режиму воєнного стану; п. 27 «Перехідні положення» Земельного кодексу України має зворотну дію в часі та повинен застосовуватися із 24 лютого 2022 року.

Таким чином, з урахуванням положень п. 27 «Перехідні положення» Земельного кодексу України, строк дії Договору оренди №160 від 02.09.2016р. автоматично поновився на один рік, до 02.09.2024р.

Враховуючи зазначене, передчасним є повідомлення Ширяївської селищної ради від 07.08.2023р. за №1006 «Про повідомлення щодо припинення договору оренди землі №160 від 02.09.2016р. у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено», направлене на адресу ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ», а рішення Ширяївської селищної ради від 25.08.2023р. №1826-УІІ «Про припинення договору оренди землі №160 від 02.09.2016р., укладеного з Фермерським господарством «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ», суперечить положенням п.27 «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.

За таких обставин, наявні підстави для визнання незаконним та скасування рішення Ширяївської селищної ради від 25.08.2023р. №1826-УІІ «Про припинення договору оренди землі №160 від 02.09.2016р., укладеного з Фермерським господарством «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ».

Щодо вимоги позивача про визнання укладеною між Ширяївською селищною радою Березівського району Одеської області та ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» додаткової угоди від 14.07.2023р. до Договору оренди землі №160 від 02.09.2016р., зареєстрованому у Державному реєстрі речових прав на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 31397932 від 15.09.2016р., право оренди за яким зареєстровано ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ», на той самий строк та на тих самих умовах, в редакції позивача, суд зазначає наступне.

Згідно ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Як вже зазначалося вище, аналогічні положення містяться у п.12.2 Договору оренди землі №160.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про оренду землі» після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, ст. 33 Закону України «Про оренду землі» було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» та «поновлення договору оренди землі», використовуючи конструкцію «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої ч.ч. 1-5, так і для підстави, передбаченої ч.6, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені ч.2 ст. 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому, таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»). У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (ч.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто, виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 р. у справі № 530/212/17, від 26.05.2020 р. у справі № 908/299/18, від 22.09.2020 р. в справі № 313/350/16-ц, у постанові Верховного Суду від 23.22.2023р. у справі №685/547/23, згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Як вже зазначалося вище, за умовами п.3.3 Договору оренди №160 від 02.09.2016р. після закінчення строку дії Договору Орендар, за умови належного виконання обов`язків, відповідно до умов цього договору та вимог законодавства України, має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі Орендар зобов`язаний письмово (листом повідомленням) повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору.

Судом встановлено, що з урахуванням положень п.27 «Перехідні положення» Земельного кодексу України строк дії Договору оренди №160 від 02.09.2016р. автоматично поновився на один рік, до 02.09.2024р.

За таких обставин, лист-повідомлення про намір Орендаря продовжити строк дії договору оренди землі мав би бути направлений Орендодавцю у строк не пізніше ніж за 30 календарних днів до 02.09.2024р.

Позивач у справі наполягає на тому, що направив на адресу Ширяївської селищної ради лист-повідомлення №14/07 від 14.07.2023р. та 2 примірники додаткової угоди від 14.07.2023р. щодо викладення у новій редакції п.3.1 Договору оренди №160 від 02.09.2016р., а саме: «Договір укладено на строк 14 років».

На підтвердження направлення позивач надав до суду квитанцію №1/6680000005460 від 14.07.2023р. та опис вкладення до з/листа № 6680000005460, які оформлені вручну у зв`язку із відсутністю електропостачання у приміщенні відділення поштового зв`язку (за інформацією позивача).

При цьому, суд погоджується з тим, що у разі відсутності електроенергії у відділеннях Укрпошти приймання рекомендованих листів працівниками відділень здійснюється у ручному режимі з наданням розрахункової квитанції ф.1, що відповідає вимогам законодавства.

Але, Ширяївська селищна рада факт отримання листа-повідомлення №14/07 від 14.07.2023р. від ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» заперечує.

Згідно листа АТ «Укрпошта» від 14.11.2023р. за №100.012.001.-19231-23 «Щодо пересилання поштового відправлення № 6680000005460» інформація щодо пересилання поштового відправлення № 6680000005460 в автоматизованій системі відстеження Укрпошти відсутня; інформація щодо приймання до пересилання поштового відправлення № 6680000005460 у відділенні поштового зв`язку №66800 смт Ширяєве відсутня.

Згідно листа АТ «ДТЕК Одеські електромережі» від 18.10.2024р. за №101/26/0307557 14.07.2023р. за адресою вул.Грушевського, 137, с-ще Ширяєве, Березівського р-ну, Одеської області аварійних відключень не зафіксовано, також не здійснювались планові роботи з відключенням споживачів.

Таким чином, за наявності електроенергії у приміщенні відділення поштового зв`язку №66800 у с-щі Ширяєве по вул. Грушевського, 137, поштове відправлення мало бути оформлене шляхом надання фіскального чеку, накладної Укрпошти, а також внесення даних про таке відправлення до автоматизованої системи відстеження Укрпошти.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що, як вже зазначалося вище, з урахуванням положень ст.33 Закону України «Про оренду землі» саме на орендаря покладається обов`язок належного повідомлення орендодавця про наявність наміру продовження правовідносин щодо оренди землі, у зв`язку із чим орендар має вчинити всі можливі дії для отримання орендодавцем свого листа -повідомлення, зокрема, шляхом надсилання з повідомленням про вручення поштового відправлення, направлення курєрською поштою або поданням до канцелярії орендодавця, який у даному випадку є органом місцевого самоврядування, що розташований в одному населеному пункті та на одній вулиці з орендарем.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч.4 зазначеної статті Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Враховуючи все викладене вище, на думку суду, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт належного повідомлення Орендодавця про свій намір щодо продовження орендних відносин на підставі Договору оренди землі №160 від 02.09.2016р.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Фермерського господарства «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» до Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення ХХІІ позачергової сесії УІІ скликання Ширяївської селищної ради від 25.08.2023р. №1826-УІІ «Про припинення договору оренди землі №160 від 02.09.2016р., укладеного з Фермерським господарством «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» ; визнання укладеною між Ширяївською селищною радою Березівського району Одеської області та ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» додаткової угоди від 14.07.2023р. до Договору оренди землі №160 від 02.09.2016р., зареєстрованому у Державному реєстрі речових прав на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер : 31397932 від 15.09.2016р., право оренди за яким зареєстровано ФГ «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ», на той самий строк та на тих самих умовах, в редакції позивача - задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення ХХІІ позачергової сесії УІІ скликання Ширяївської селищної ради від 25.08.2023р. №1826-УІІ «Про припинення договору оренди землі №160 від 02.09.2016р., укладеного з Фермерським господарством «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ».

3. Стягнути з Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області (66800, Одеська обл, Березівський р-н, смт Ширяєве, вул.Грушевського, буд.102А, код ЄДРПОУ 04378994) на користь Фермерського господарства «СІЛЬГОСП-МАРКЕТ» (66800, Одеська обл., Березівський р-н, смт Ширяєве, вул.Шевченка, 115, код ЄДРПОУ 40008548) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.

4. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Повне рішення складено 17 січня 2025 р.

Суддя Н.В. Рога