Рішення

від 17.01.2025 по справі 5023/10655/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/2138/24)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Лавренюк Т.А. , Хотенець П.В.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія , б. 126, код ЄДРПОУ 14315629) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИАРДА» (61166, м. Харків, пр. Науки, б. 40, код ЄДРПОУ 42844893) про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева»

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИАРДА», в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИАРДА» на користь Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» збитки у сумі 144 000,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору.

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В. та Прохоров С.А.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 2138/24 від 20.06.2024) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Прохоров С.А.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху.

Ухвалою суду від 21.06.2024, крім іншого , позовну заяву Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» - залишено без руху. Постановлено позивачу протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками. Роз`яснено позивачу що в разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" вищевказану ухвалу суду направлено до Електронного кабінету Державного підприємства "Завод імені В.О Малишева" 21.06.2024 після 17 години.

Частиною шостою статті 242 ГПК України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвала суду від 21.06.2024 отримана заявником 22.06.2024, з огляду на що строк на усунення недоліків заяви - до 02.07.2024 включно.

01.07.2024 до суду на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 21.06.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№16903).

Беручи до уваги вищезазначене позивачем усунуто недоліки, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху у встановлений судом строк.

Враховуючи, що суддя Усатий В.О. в період з 22.06.2024 по 08.07.2024 включно перебував у відрядженні, а з 09.07.2024 по 12.07.2024 включно у відпустці, та, враховуючи , що суддя Прохоров С.А з 01.07.2024 по 07.07.2024 включно перебував у відрядженні а з 08.07.2024 по 16.08.2024 у відпустці, суд розглядає вищезазначену заяву у перший робочий день судді, а саме 19.08.2024.

Дослідивши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, суд встановив, що позовну заяву подано з додержанням вимог статей 20, 162-164, 172 ГПК України.

Ухвалою суду від 19.08.2024 прийнято позовну заяву Державного підприємства "Завод імені В.О Малишева" (вх.№ 2138/24 від 20.06.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИАРДА" до розгляду в межах справи №5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева». Відкрито провадження у справі № 5023/10655/11 (922/2138/24). Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відзиву. Докази надіслання відповіді на відзив іншим сторонам надати суду. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив із урахуванням вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Докази надіслання заперечень іншим сторонам надати суду. Роз`яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-167 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.

Розпорядженням керівника апарату суду від 18.10.2024 відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено автоматизований розподіл справи №5023/10655/11 (922/2138/24) у зв`язку з самовідводом судді Прохорова С.А. від розгляду основної справи про банкрутство № 5023/10655/11 та зміну складу суду тієї справи.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 2138/24 від 20.06.2024) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Лавренюк Т.А.

Ухвалою суду від 24.10.2024 прийнято справу №5023/10655/11 (922/2138/24) до провадження у новому складі суду. Повторно розпочато розгляд справи №5023/10655/11 (922/2138/24) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзивів на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відзивів. Докази надіслання відповіді на відзив іншим сторонам надати суду. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив із урахуванням вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Докази надіслання заперечень іншим сторонам надати суду. Роз`яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-167 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.

Ухвалою суду від 23.12.2024 позовну заяву Державного підприємства "Завод імені В.О Малишева" (вх.№ 2138/24 від 20.06.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИАРДА" в межах справи №5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева» залишено без руху після відкриття провадження. Надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження , шляхом надання до суду:

- належним чином завіреної копії Генерального договору поставки №355дп від 31.08.2022, Договору про закупівлю №1 від 31.08.2022 та Договору про закупівлю №2 від 31.10.2022. Попереджено позивача про те, що не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, згідно частини тринадцятої статті 176 ГПК України має наслідком залишенням позовної заяви без розгляду.

Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" вищевказану ухвалу суду направлено до Електронного кабінету Державного підприємства "Завод імені В.О Малишева" 25.12.2024 о (б) 12:11.

Отже, ухвала суду від 23.12.2024 отримана заявником 25.12.2024, з огляду на що строк на усунення недоліків заяви - до 30.12.2024 включно.

25.12.2024 (в межах строку встановленого ухвалою суду від 25.12.2024) до суду від позивача надійшла заява (вх.№32432) про усунення недоліків з додатками.

Враховуючи, що суддя Хотенець П.В в період з 25.12.2024 по 14.01.2025 включно перебував у відпустці, суд розглянув вищезазначену заяву у перший робочий день судді, а саме 15.01.2025.

Ухвалою суду від 15.01.2025 продовжено розгляд справи №5023/10655/11 (922/2138/24/).

Для надання можливості відповідачу скористатися своїми процесуальними правами відповідно до ст.251, ст.252 та ст.165 Господарського процесуального кодексу України, суд, з використанням установи поштового зв`язку АТ "Укрпошта", направив на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИАРДА» (61166, м. Харків, пр. Науки, б. 40, код ЄДРПОУ 42844893), яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ухвалу суду від 24.10.2024 про відкриття провадження по справі №5023/10655/11 (922/2138/24) рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак, вказану судову кореспонденцію 11.11.2024 повернуто на адресу суду з відміткою пошти в довідці ф.20: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

- автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони у справі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі 5023/10655/11 (922/2138/24) у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Водночас, відповідач своїм правом наданим відповідно до ст.251, ст.252 ГПК України не скористався, відзив на позов не надав.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що не отримання відповідачем кореспонденції, яку господарський суд з дотриманням вимог процесуального закону надіслав за належною адресою, є обставиною, яка зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі. Водночас, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, починається обрахунок визначеного судом процесуального строку на подання відповідачем відзиву на позов.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

31.08.2022 між Державним підприємством "Завод ім В.О Малишева" (далі - ДП "ЗІМ" , Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виарда" (далі - Постачальник , ТОВ "Виарда", відповідач) укладено Генеральний договір поставки №355дп (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого підписанням цього Гендоговору Сторони підтверджують готовність до співпраці в майбутньому на підставі укладених договорів про закупівлю, що укладатимуться у відповідності до цього Гендоговору за формою, визначеною у Додатку 1 до цього Гендоговору (далі- Договори про закупівлю). У порядку та на умовах, визначених укладеними Договорами про закупівлю, Постачальник зобов`язується поставляти Покупцю у власність товар , найменування, кількість та ціна якого визначаються у Договорах про закупівлю (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати належний і відповідний Товар.

Відповідно до п.3.1 Генерального договору поставки №355дп від 31.08.2022, ціна за одиницю Товару зазначається в Договорі про закупівлю та включає у себе вартість тари та упаковки Товару, всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, що сплачуються Постачальником , вартість доставки Товару до місця поставки, вартість страхування , завантаження, розвантаження та всі інші витрати Постачальника, пов`язані з виконанням цього Гендоговору (включаючи Договори про закупівлю). Ціна Товару визначається в національній валюті України.

Згідно п.6.1 Генерального договору поставки №355дп від 31.08.2022, цей Гендоговір набуває чинності з моменту підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2022 - в частині можливості укладання Договорів про закупівлю, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань - до повного виконання зобов`язань за цим Гендоговором.

В рамках зазначеного Генерального договору між Сторонами було укладено Договір про закупівлю №1 від 31.08.2022, відповідно до п.2 якого загальна сума (ціна) цього Договору становить 432 000 грн. (чотириста тридцять дві тисячі гривень 00 копійок) ПДВ - 72 000 грн.

Відповідно до п.6 Договору про закупівлю №1 , оплата товару здійснюється наступним чином: 100% по факту постачання та проходження вхідного контролю з відтермінуванням платежу протягом 3 календарних днів, з моменту постачання. Оплата товару здійснюється у разі своєчасної реєстрації Постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно вимог Податкового кодексу України.

На виконання умов Договору про закупівлю №1 відповідачем було поставлено Товар на загальну суму 432 000,00 грн., у тому числі ПДВ 72 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №7 від 31.08.2022, товарно - транспортною накладною №Р7 від 31.08.2022 та прибутковим ордером №203 від 31.08.2022.

08.09.2022 за поставлений Товар за Договором про закупівлю №1 Позивачем було здійснено оплату у загальній сумі 432 000,00 грн., у тому числі ПДВ 72 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №4351.

В рамках зазначеного Генерального договору між Сторонами було укладено Договір про закупівлю №2 від 31.10.2022, відповідно до п.2 якого загальна сума (ціна) цього Договору становить 432 000 грн. (чотириста тридцять дві тисячі гривень 00 копійок) ПДВ - 72 000 грн.

Відповідно до п.6 Договору про закупівлю №2 , оплата товару здійснюється наступним чином: 100% по факту постачання та проходження вхідного контролю з відтермінуванням платежу протягом 10 календарних днів, з моменту постачання. Оплата товару здійснюється у разі своєчасної реєстрації Постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно вимог Податкового кодексу України.

На виконання умов Договору про закупівлю №2 відповідачем було поставлено Товар на загальну суму 432 000,00 грн., у тому числі ПДВ 72 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №19 від 07.11.2022, перепусткою на ввезення матеріальних цінностей №1084 від 07.11.2022 та прибутковим ордером №310 від 07.11.2022.

11.11.2022 за поставлений товар за Договором про закупівлю №2 Позивачем було здійснено оплату у загальній сумі 360 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №5960.

Відповідно до п.3.4 Генерального Договору у випадках та у строки, що встановлені законом, Постачальник зобов`язаний зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином оформлену податкову накладну на Товар.

Згідно з п.3.5 Генерального Договору, якщо у строки, встановлені Податковим кодексом України для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних , Постачальник не здійснить реєстрацію податкової накладної або зареєструє податкову накладну, складену з порушенням чинного порядку її заповнення, оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем на умовах визначених Гендоговором і Договором про закупівлю , у розмірі 80 (вісімдесят) відсотків від ціни поставленого Товару. Оплата залишкової суми у розмірі 20 (двадцять) відсотків від ціни поставленої партії Товару здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів від дати реєстрації Постачальником усіх належним чином оформлених податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно Податкового кодексу України. За умови поставки Товару за Договором про закупівлю партіями , два та більше разів на місяць Постачальник може складати, не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням усіх поставлених партій Товару протягом звітного (одного) місяця.

Відповідно до п.5.9 Генерального Договору у разі не складання податкової накладної та/або складання податкової накладної із зазначенням дати , що не дає право на податковий кредит Покупцю, та/або не реєстрації Постачальником податкової накладної протягом строку, передбаченого п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у тому числі блокування податкової накладної, складання податкової накладної , та /або реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з помилкою, та /або такої, що містить дані, які не відповідають умовам Договору, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі податку на додану вартість від вартості (ціни) Товару, на який, не складена податкова накладна та /або складена податкова накладна із зазначенням дати, що не дає право на податковий кредит Покупцю, та/або не зареєстрована податкова накладна в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснена з помилкою, та /або така, що містить дані, які не відповідають умовам Договору, за кожний випадок такого порушення. Здійснення Покупцем оплати за відповідну партію Товару відтерміновується на строк до моменту реєстрації податкової накладної.

Як стверджує позивач, при здійсненні операцій з постачання послуг виконавець в установлені терміни не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 144 000,00 грн .

17.11.2023 року ДП "Завод імені В.О Малишева" на адресу ТОВ "Виарда" було направлено лист №002-16/017/4709 з вимогою зареєструвати податкові накладні за вищезазначеними господарськими операціями або сплатити штраф відповідно до п.5.9 Генерального договору №355дп. Відповідь на зазначену вимогу ДП "ЗІМ" не отримано.

Позивач вказує, що зобов`язання по здійсненню реєстрації податкової накладної відповідач не виконав, а тому позивач фактично втратив право включення сум ПДВ до податкового кредиту, що є для підприємства збитками.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частині 1 статті 629 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 172 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як було встановлено судом, 31.08.2022 між Державним підприємством "Завод ім В.О Малишева" (далі - ДП "ЗІМ" , Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виарда" (далі - Постачальник , ТОВ "Виарда", відповідач) укладено Генеральний договір поставки №355дп (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого підписанням цього Гендоговору Сторони підтверджують готовність до співпраці в майбутньому на підставі укладених договорів про закупівлю, що укладатимуться у відповідності до цього Гендоговору за формою, визначеною у Додатку 1 до цього Гендоговору (далі- Договори про закупівлю). У порядку та на умовах, визначених укладеними Договорами про закупівлю, Постачальник зобов`язується поставляти Покупцю у власність товар , найменування, кількість та ціна якого визначаються у Договорах про закупівлю (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати належний і відповідний Товар.

В рамках зазначеного Генерального договору між Сторонами було укладено Договір про закупівлю №1 від 31.08.2022, відповідно до п.2 якого загальна сума (ціна) цього Договору становить 432 000 грн. (чотириста тридцять дві тисячі гривень 00 копійок) ПДВ - 72 000 грн. та Договір про закупівлю №2 від 31.10.2022, відповідно до п.2 якого загальна сума (ціна) цього Договору становить 432 000 грн. (чотириста тридцять дві тисячі гривень 00 копійок) ПДВ - 72 000 грн.

Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як стверджує позивач, при здійсненні операцій з надання послуг виконавець в установлені терміни не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 144 000,00 грн по наступній господарській операції:

- за фактом поставки товару на загальну суму 432 000,00 грн., у тому числі ПДВ 72 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №7 від 31.08.2022, товарно - транспортною накладною №Р7 від 31.08.2022 та прибутковим ордером №203 від 31.08.2022;

- за фактом поставки товару на загальну суму 432 000,00 грн., у тому числі ПДВ 72 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №19 від 07.11.2022, перепусткою на ввезення матеріальних цінностей №1084 від 07.11.2022 та прибутковим ордером №310 від 07.11.2022.

Відповідно до п.3.4 Генерального Договору у випадках та у строки, що встановлені законом, Постачальник зобов`язаний зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином оформлену податкову накладну на Товар.

Згідно з п.3.5 Генерального Договору, якщо у строки, встановлені Податковим кодексом України для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних , Постачальник не здійснить реєстрацію податкової накладної або зареєструє податкову накладну, складену з порушенням чинного порядку її заповнення, оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем на умовах визначених Гендоговором і Договором про закупівлю , у розмірі 80 (вісімдесят) відсотків від ціни поставленого Товару. Оплата залишкової суми у розмірі 20 (двадцять) відсотків від ціни поставленої партії Товару здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів від дати реєстрації Постачальником усіх належним чином оформлених податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно Податкового кодексу України. За умови поставки Товару за Договором про закупівлю партіями , два та більше разів на місяць Постачальник може складати, не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням усіх поставлених партій Товару протягом звітного (одного) місяця.

Відповідно до п.5.9 Генерального Договору у разі не складання податкової накладної та/або складання податкової накладної із зазначенням дати , що не дає право на податковий кредит Покупцю, та/або не реєстрації Постачальником податкової накладної протягом строку, передбаченого п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у тому числі блокування податкової накладної, складання податкової накладної , та /або реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з помилкою, та /або такої, що містить дані, які не відповідають умовам Договору, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі податку на додану вартість від вартості (ціни) Товару, на який, не складена податкова накладна та /або складена податкова накладна із зазначенням дати, що не дає право на податковий кредит Покупцю, та/або не зареєстрована податкова накладна в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснена з помилкою, та /або така, що містить дані, які не відповідають умовам Договору, за кожний випадок такого порушення. Здійснення Покупцем оплати за відповідну партію Товару відтерміновується на строк до моменту реєстрації податкової накладної.

Відповідно до п. 5.1Генерального Договору сторони за неналежне виконання своїх зобов`язань за Гендоговором (включаючи Договори про закупівлю) несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та умовами цього Гендоговору.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Згідно п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, після надходження податкової накладної/ розрахунку коригування до ДПС в автоматичному режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться відповідні перевірки , передбачені, зокрема Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/ коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів б і в підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу).

Згідно з п.11 Порядку №1165 У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Відповідно до .4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (порядок 520), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, у разі зупинення реєстрації ПН/РЕ в ЄРПН, платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Згідно з інформацією Електронного кабінету платника податків реєстрацію платника ПДВ - Відповідача, анульовано 07.12.2023 за рішенням податкового органу. Тобто , реєстрація податкових накладних за вищезазначеними господарськими операціями з 07.12.2023 неможлива.

Доказів реєстрації відповідачем відповідних податкових накладних за фактом поставки товару на загальну суму 432 000,00 грн., у тому числі ПДВ 72 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №7 від 31.08.2022, товарно - транспортною накладною №Р7 від 31.08.2022 та прибутковим ордером №203 від 31.08.2022; за фактом поставки товару на загальну суму 432 000,00 грн., у тому числі ПДВ 72 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №19 від 07.11.2022, перепусткою на ввезення матеріальних цінностей №1084 від 07.11.2022 та прибутковим ордером №310 від 07.11.2022, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Як зазначено вище, доказів реєстрації відповідачем відповідних податкових накладних за фактом поставки товару на загальну суму 432 000,00 грн., у тому числі ПДВ 72 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №7 від 31.08.2022, товарно - транспортною накладною №Р7 від 31.08.2022 та прибутковим ордером №203 від 31.08.2022; за фактом поставки товару на загальну суму 432 000,00 грн., у тому числі ПДВ 72 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №19 від 07.11.2022, перепусткою на ввезення матеріальних цінностей №1084 від 07.11.2022 та прибутковим ордером №310 від 07.11.2022, матеріали справи не містять, відповідачем зазначені у позовній заяві доводи не спростовані, отже, відповідач не виконав належним чином обов`язку, встановленого Договором та Податковим кодексом України.

Таким чином, ураховуючи встановлені вище обставини та наведені норми законодавства, вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього.

Аналогічний правовий висновок також міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 144 000,00 грн. збитків.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИАРДА» (61166, м. Харків, пр. Науки, б. 40, код ЄДРПОУ 42844893) на користь Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 126, код ЄДРПОУ 14315629) збитки у розмірі 144 000,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» (61001, м.Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 126, код ЄДРПОУ 14315629).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИАРДА» (61166, м. Харків, пр. Науки, б. 40, код ЄДРПОУ 42844893)

Рішення складено та підписано 17.01.2025 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий Т.А. Лавренюк П.В. Хотенець