Рішення

від 22.11.2007 по справі 19/443-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/443-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" листопада 2007 р.                                                                             Справа № 19/443-07

Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства «Київський механічний завод Міністерства оборони України», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Твістер», м. Васильків                                                                                                             

про стягнення 11894,00 грн.

                                                                                                             суддя Т.П. Карпечкін

від позивача –Кондратенко В.М. (дов. № 25 від 02.02.2007 року);

від відповідача – не з'явився;

          обставини справи:

          Державне підприємство «Київський механічний завод Міністерства оборони України»звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Твістер»про  стягнення 11894,00 грн.

 Позовні    вимоги   обґрунтовані  тим,  що  відповідач  не виконав зобов'язання за договором № Т-1/01-2006 укладеного між сторонами 12.01.2006 року, а саме, починаючи з 08.06.2006 року відмовився відпускати пальне згідно талонів на заправку, а також не повернув кошти за недопоставлене пальне в наслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 11894,00 грн. Крім цього позивач просить розірвати договір                  № Т-1/01-2006 від 12.01.2006 року зв'язку з істотними порушеннями його умов з боку відповідача. В судовому засіданні 22.11.2007 року представник позивача надав суду письмові уточнення позовних вимог б/н від 16.11.2007 року відповідно до яких просить розірвати договір № Т-1/01-2006 від 12.01.2006 року зв'язку з істотними порушеннями його умов з боку відповідача та стягнути з нього11894,00 грн. збитків.

Сторони належним чином повідомлялись про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 01.10.2007 року 22.10.2007 року. Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи. В  судовому  засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням наданих уточнень. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, у зв'язку із зазначеним суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку щодо правомірності задоволення заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Між позивачем та відповідачем 12.01.2006 року укладено договір № Т-1/01-2006. Відповідно предмету договору відповідач зобов'язався постачати та передавати у власність позивача світлі нафтопродукти: бензин А-95, А-92, А-76, ДТ (товар) шляхом видачі бланків дозволів установленого зразка. Позивач зобов'язався здійснювати своєчасну оплату товару у відповідності з рахунком на оплату, який є невід'ємною частиною договору. Згідно п.п. 3.2., 4.1., 4.2., 7.2. вказаного договору сторони погодили, що після здійснення позивачем попередньої оплати відповідач передає позивачу бланки дозволу на отримання товару; заправка автотранспорту здійснюється на бланках дозволу номіналом 20 літрів на АЗС, які зазначені в додатку до договору; даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2006 року. Пролонгується на наступний термін у випадку згоди сторін.

Позивач свої зобов'язання за договором виконував належно, а саме, платіжним дорученням № 37 від 17.01.2006 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача кошти в якості попередньої оплати за товар в загальній сумі 14720,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 17.01.2006 року. Проте, починаючи з 08.06.2006 року відповідач перестав відпускати пальне згідно талонів на заправку, чим істотно порушив умови договору № Т-1/01-2006 від 12.01.2006 року.

12.07.2006 року відповідачу згідно видаткової накладної № 6 через представника позивача було повернуто талони на паливо на загальну суму 11894,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 644 від 12.07.2006 року та довіреністю серії ЯЛИ           № 859599 від 12.07.2006 року.

25.07.2006 року позивач направив відповідачу лист вих.. № 183 від 24.07.2006 року з пропозицією розірвати договір № Т-1/01-2006 від 12.01.2006 року. Як додаток до вказаного листа відповідачу направлено проект угоди б/н від 24.07.2006 року про розірвання договору № Т-1/01-2006 від 12.01.2006 року. Пунктом 2 угоди б/н від 24.07.2006 року передбачено зобов'язання відповідача повернути позивачу в строк до 27.07.2006 року кошти в сумі 11894,00 грн. Факт направлення вказаного листа з додатком підтверджується фіскальним чеком № 1450 від 25.07.2006 року.

Пропозицію позивача щодо розірвання договору № Т-1/01-2006 від 12.01.2006 року відповідач залишив без відповіді, кошти за недопоставлене позивачу пальне відповідач також не повернув.

При вирішенні спору судом враховано, що  відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлена позовна вимога про розірвання договору № Т-1/01-2006 від 12.01.2006 року не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 7.2. договору № Т-1/01-2006 від 12.01.2006 року передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2006 року. Пролонгується на наступний термін у випадку згоди сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач заперечував щодо продовження дії вказаного договору в зв'язку з чим направляв на адресу відповідача лист вих.. № 183 від 24.07.2006 року з пропозицією розірвати договір № Т-1/01-2006 від 12.01.2006 року. Як додаток до вказаного листа відповідачу направлено проект угоди б/н від 24.07.2006 року про розірвання договору № Т-1/01-2006 від 12.01.2006 року. Факт направлення вказаного листа з додатком підтверджується фіскальним чеком № 1450 від 25.07.2006 року.

Таким чином, з урахуванням того, що сторони не дійшли згоди щодо продовження строку дії договору на новий термін, то договір № Т-1/01-2006 від 12.01.2006 року припинив діяти 31.12.2006 року.

У відповідності до ст. ст. 33, 34 ГПК України,  кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем умов договору № Т-1/01-2006 від 12.01.2006 року, а саме, безпідставна відмова відпускати попередньо оплачений позивачем товар, в наслідок чого позивач поніс збитки в сумі  11894,00 грн.

Згідно ст. 631 ЦК України, закінчення  строку  договору  не  звільняє   сторони   від відповідальності  за  його  порушення,  яке мало місце під час дії договору.

Матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем умов договору № Т-1/01-2006 від 12.01.2006 року, а саме, безпідставна відмова відпускати попередньо оплачений позивачем товар, в наслідок чого позивач поніс збитки в сумі  11894,00 грн.

Згідно ст. 611 ЦК України, одним з видів правових наслідків, які виникають у випадку порушення зобов'язання є відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 220 ГК України, боржник, який   прострочив   виконання   господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням,  і за неможливість виконання,  що випадково виникла після прострочення. Якщо внаслідок прострочення  боржника  виконання  втратило інтерес  для  кредитора,  він  має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ст. 226 ГК України, у  разі   невиконання   зобов'язання   про   передачу   індивідуально   визначеної   речі   (речей,   визначених  родовими ознаками) управнена сторона має  право  вимагати  відібрання  цієї речі  (речей)  у  зобов'язаної  сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 11894,00 грн. збитків є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи а отже, підлягають задоволенню.

           Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Твістер» (08600, Київська область, м. Васильків, пров. Кармелюка, 11, код 31916478, п/р 26001201301219 в АКБ «Райффайзенбанк Україна», МФО 300528) на користь Державного підприємства «Київський механічний завод Міністерства оборони України» (03151, м. Київ, вул.. Вінницька, 14/39, код 09540881, п/р 26004010000482 в Залізничній філії ВАТ КБ «Хрещатик»м. Києва, МФО 322595) –11894 (одинадцять тисяч вісімсот дев'яносто чотири) грн.. 00 коп. збитків та судові витрати: 118 (сто вісімнадцять) грн. 94 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

          4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                                 Т.П. Карпечкін

Рішення підписано

27.11.2007 року

Суддя                                                                                Карпечкін Т.П.