Рішення

від 07.01.2025 по справі 922/3521/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.01.2025м. ХарківСправа № 922/3521/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (61072, м. Харків, вул. Вартових неба, 55а) в інтересах держави, в особі 1) Національної академії наук України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 54, код ЄДРПОУ 00019270) 2) Північно східний офіс Держаудитслужби (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром 4 під`їзд, 10 поверх, код ЄДРПОУ 40478572) до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" (61051, м. Харків, вул. Клочківська, 325-А, код ЄДРПОУ 39796845), 2) Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" (61108, м. Харків, вул. Академічна, 1, код ЄДРПОУ 14312223) про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів за участю представників:

прокурора Комісар О.О.;

1-го позивача Подлящук О.П.;

2-го позивача - Альман Л.П.;

1-го відповідача не з`явився;

2-го відповідача Сошина О.А.;

ВСТАНОВИВ:

Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова звернулася до Господарського суду Харківської області із позовною заявою в інтересах держави, в особі 1) Національної академії наук України; 2) Північно східного офісу Держаудитслужби; до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ"; 2) Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут", в якій прокурор просить:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 10.09.2021 до договору № 0125 від 29.03.2021;

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 12.10.2021 до договору № 0125 від 29.03.2021;

- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 26.10.2021 до договору № 0125 від 29.03.2021;

- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 08.11.2021 до договору № 0125 від 29.03.2021;

- визнати недійсною додаткову угоду №5 від 16.11.2021 до договору № 0125 від 29.03.2021;

- визнати недійсною додаткову угоду №6 від 25.11.2021 до договору № 0125 від 29.03.2021;

- визнати недійсною додаткову угоду №7 від 10.12.2021 до договору № 0125 від 29.03.2021;

- визнати недійсною додаткову угоду №8 від 16.12.2021 до договору № 0125 від 29.03.2021;

- визнати недійсною додаткову угоду №9 від 21.12.2021 до договору № 0125 від 29.03.2021.

Також, прокурор просить стягнути з ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" на користь Національної академії наук України кошти в сумі 2977049,40 грн.

Судовий збір у розмірі 57527 грн прокурор також просить стягнути з відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовані зокрема тим, що укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" та Національним науковим центром "Харківський фізико-технічний інститут", без будь-яких належних на те підстав, в порушення ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та положень Договору про постачання електричної енергії № 0125 від 29.03.2021 Додаткові угоди: №1 від 10.09.2021; №2 від 12.10.2021; №3 від 26.10.2021; №4 від 08.11.2021; №5 від 16.11.2021; №6 від 25.11.2021; №7 від 10.12.2021; №8 від 16.12.2021; №9 від 21.12.2021 до зазначеного Договору, якими підвищено ціни на предмет закупівлі електричної енергії більше ніж на 10% від ціни, зазначеної в Договорі, жодним чином не відповідають принципу максимальної економії та ефективності, що призвело до неефективного, безпідставного витрачання бюджетних коштів, з одночасним зменшенням обсягів поставленої електричної енергії, що є підставою для визнання Додаткових угод до Договору недійсними та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" на користь Національної академії наук України, яка є розпорядником бюджетних коштів, на підставі ч.1 ст. 670 ЦК України отриманих за Договором грошових коштів у розмірі 2977049,40 грн за непоставлену електричну енергію.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3521/24. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.11.2024 о(б) 11:00.

23.10.2024 від 2-го відповідача у справі (Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут") до Господарського суду Харківської області через систему Електронний суд надійшла заява (вх. №26706), в якій 2-ий відповідач зазначив, що під час дії Договору від 29.03.2021 № 0125 та внесення до нього змін щодо збільшення ціни за одиницю товару сторони керувалися законодавчо визначеними умовами застосування змін істотних умов договору про закупівлю. Мінекономіки як Уповноважений орган з питань закупівель на офіційному веб-порталі оприлюднювало свою позицію та надавало відповіді викладені в листах Мiнекономрозвитку України від: 14.08.2019 № 3304-04/33869; 27.10.2016 № 3302-06/34307-06. Законом №922-VIII не визначено яким органом та якими документами підтверджується факт коливання ціни товару на ринку, цінові довідки Харківської ТПП є документом довідково-інформаційного характеру та фактично дублюють дані із сайту ДП Оператор ринку і не можуть виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на ринку. Додаткові угоди щодо зміни ціни укладалися за результатами звернення постачальника з наданням документів, підтверджуючих коливання ціни на електричну енергію у бік збільшення. Жодне з підвищень ціни за одиницю не перевищувало 10%, як це передбачено п.2 ч.5 ст.41 Закону № 922.

01.11.2024 від 2-го позивача у справі (Північно східний офіс Держаудитслужби) до Господарського суду Харківської області через систему Електронний суд надійшла заява (вх. №27534), в якій 2-ий позивач вказав, що ним проведено перевірку закупівлі електричної енергії, інформація про яку оприлюднена за номером UA-2021-02-02-016615-a та встановлене порушення законодавства на загальну суму 2 449,43 тис.грн, які відображені в акті перевірки від 05.08.2024 № 202031-21/8, підписаному посадовими особами ННЦ ХФТІ 08.08.2024 з запереченнями, що не підтвердились. На даний час виявлені фінансові порушення не усунені.

Протокольною ухвалою від 05.11.2024 підготовче засідання відкладено на 19.11.2024 о(б) 12:00.

07.11.2024 1-им позивачем у справі (Національна академія наук України) надано відповідь на відзив (вх. №28123), в якій 1-ий позивач зазначив, що за результатами проведення процедури закупівлі № UA-2021-02-02-016615-а було укладено та виконано договір, звіт про виконання якого оприлюднено в електронній системі публічних закупівель Prozoro. Замовником за договором був Національний науковий центр Харківський фізико-технічний інститут (далі - 2-ий відповідач), який є державною бюджетною науковою установою, повністю фінансується з Державного бюджету України та перебуває у віданні НАН України. Проте згідно свого статуту 2-ий відповідач є самостійною науково-дослідною, юридичною особою, веде господарську діяльність та визначає пріоритетність наукових досліджень, тобто має право укладати договори на власний розсуд з дотриманням вимог чинного законодавства України. Також, 1-ий позивач вказав, що його права не порушені.

Протокольною ухвалою від 19.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.12.2024 о 12:30.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 03.12.2024; 17.12.2024; 03.01.2025 оголошено перерву до 17.12.2024; 03.01.2025; 07.01.2025 відповідно.

Присутній представник прокуратури у судовому засіданні 07.01.2025 позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Присутній представник 1-го позивача (Національна академія наук України) у судовому засіданні 07.01.2025 зазначала, що відсутнє порушення законодавства під час укладення спірних додаткових угод.

Присутній представник 2-го позивача (Північно східний офіс Держаудитслужби) у судовому засіданні 07.01.2025 позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Присутній представник 2-го відповідача (Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут") проти позову заперечував та просив суд відмовити у позові повністю.

Представник 1-го відповідача (ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ") у судове засідання 07.01.2025 не з`явився, свого повноважного представника не направив, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету 1-го відповідача 03.01.2025, яка міститься в матеріалах справи.

Також, 1-му відповідачу направлялись всі ухвали суду у даній справі до його електронного кабінету, довідки про доставку електронних листів до його електронного кабінету містяться в матеріалах справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки 1-ий відповідач своїми процесуальними правами щодо участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності 1-го відповідача.

07.01.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке:

Національним науковим центром Харківський фізико-технічний інститут, код ЄДРПОУ 14312223, проведено процедуру відкритих торгів UA-2021-02-02-016615-а щодо закупівлі товару Електрична енергія ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія, очікуваною вартістю 12 161 480,00 грн.

За результатами проведення торгів переможцем обрано ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ".

29.03.2021 між ННЦ Харківський фізико - технічний інститут (Споживач) та ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" (Постачальник) укладено договір №0125 про постачання електричної енергії споживачу від 29.03.2021 (далі - договір).

Відповідно до п.2.1. договору Постачальник продає (постачає) електричну енергію (Electricity) (ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія) (далі - електрична енергія) (далі - товар) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п.2.2. договору).

Згідно з п. 2.3. договору кількість, обсяг поставки: 5 287 600 кВт/год.

Строк поставки товару: до 31 грудня 2021 року (п.3.1. договору).

Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до Специфікації (Додаток 1), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п.5.2. договору ціна за спожиту електричну енергію у 2021 рік, за 1 кВт год, становить 1,74925 грн (одна гривня 74925 копійок) без урахування ПДВ, у тому числі:

- ціна електричної енергії на організованих сегментах ринку електричної енергії (ринок двосторонніх договорів, ринок на добу наперед, внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок), у тому числі витрати постачальника на послуги оператора ринку, встановлені Постановою НКРЕКП, з урахуванням індивідуального графіка Споживача - 1,38532 грн без урахування ПДВ;

- тариф щодо послуги на передачу електричної енергії оператору системи передачі ПрАТ "НЕК "Укренерго", відповідно до укладеного між Постачальником та ОСП Договором - 0,29393 грн. без урахування ПДВ;

- тариф Постачальника 0,07 грн, без урахування ПДВ

- податок на додану вартість у розмірі 20%, що нараховується згідно Податкового кодексу України - 0,34985 грн.

Загальна вартість всього обсягу поставки згідно Специфікації (додаток № 1 до договору) складає 9 249 334,30 грн (дев`ять мільйонів двісті сорок дев`ять тисяч триста тридцять чотири гривні 30 копійок), крім цього ПДВ 1 849 866,86 грн всього з урахуванням ПДВ 11 099 201,16 грн (одинадцять мільйонів дев`яносто дев`ять тисяч двісті одна грн 16 копійок).

Пунктом 13.1. договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021 року, а в частині виникнення зобов`язань з придбання (замовлення) товарів, їхньої оплати, а також виникнення бюджетних зобов`язань - з дати надання Споживачу в установленому порядку відповідних бюджетних асигнувань у кошторисі з урахуванням ст. 23 і 48 Бюджетного кодексу України.

Пунктом. 13.7. Договору передбачено, що істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 25.12.2015 (далі - Закон України "Про публічні закупівлі"), а саме:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача;

2) зміни ціни за одиницю Товару не більше як на 10 відсотків у разі коливання цін такого Товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі. Зміна ціни договору згідно цього підпункту може бути скоригована за умови надання Учасником письмового повідомлення про коливання ціни на ринку та довідки (Державної служби статистики України, Торгово-промислової палати України або інших органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію) про те, що ціна збільшилася/зменшилася (відбулося коливання) у період між підписанням договору та підписанням додаткової угоди про зміну ціни або між підписанням додаткових угод про зміну ціни. Для порівняння використовується найнижча ринкова ціна на відповідному ринку, що вказана у довідці;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у Договорі;

4) продовження строку дії Договору та виконання зобов`язань щодо передання Товару, у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Споживача, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення Суми, визначеної у Договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу)) та якості Товару;

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю. Зокрема, зміна ціни за цим підпунктом може бути вчинена за взаємною згодою сторін, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, зокрема але не виключно, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі електричної енергії, станом на дату підписання Договору. Зміна ціни за одиницю Товару здійснюється, в частині зміни регульованих цін (тарифів), пропорційно їх зміні; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Дія договору може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у Договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (п.13.8. договору).

Відповідно до п. 13.10. договору умови Договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

У разі коливання ціни електричної енергії на ринку Постачальник письмово звертається до Споживача щодо зміни ціни за одиницю електричної енергії. Наявність факту коливання ціни електричної енергії на ринку підтверджується довідками (завіреними копіями довідок(ок)) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни електричної енергії на ринку, щодо розміру цін на електричну енергію на момент укладання Договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій.

У разі виникнення необхідності у подальшій зміні ціни електричної енергії (відповідно до попередньої зміни ціни) наявність факту коливання ціни електричної енергії на ринку підтверджується оригіналом довідки (завіреною копією довідки) щодо розміру ціни електричної енергії тільки на дату звернення до вказаних органів, установ, організацій.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами Договору було укладено низку Додаткових угод до Договору, зокрема:

Додаткову угоду №1 від 10.09.2021 до Договору, якою внесено зміни до пунктів: 2.3. договору, зокрема зменшено кількість товару до 5 067 726 кВт/год; до пункту 5.2. договору, зокрема збільшено ціну за одиницю товару з 2,0991 грн з ПДВ за 1 кВт/год до 2,2651716 грн за 1 кВт/год з ПДВ. Загальну ціну встановлено 11 099 199,22 грн з ПДВ. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини між сторонами з 01.08.2021. Тобто, ціна за товар у період з березня по липень 2021 року становила 2,0991 грн з ПДВ за 1 кВт/год, а з серпня 2021 року ціна становить 2,2651716 грн з ПДВ за 1 кВт/год (тобто ціна зросла на 7,9% порівняно з умовами договору) .

Додаткову угоду №2 від 12.10.2021 до Договору, якою внесено зміни до пунктів: 2.3. договору, зокрема зменшено кількість товару до 4 891 289 кВт/год; до пункту 5.2. договору, зокрема збільшено ціну за одиницю товару з 2,2651716 грн за 1 кВт/год до 2,4478344 грн з ПДВ за 1 кВт/год. Загальну ціну встановлено 11 099 198,22 грн з ПДВ. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини між сторонами з 01.09.2021. Тобто ціна на товар зросла на 16,61% порівняно з умовами договору.

Додаткову угоду №3 від 26.10.2021 до Договору, якою внесено зміни до пунктів: 2.3. договору, зокрема зменшено кількість товару до 4 736 819 кВт/год; до пункту 5.2. договору, зокрема збільшено ціну за одиницю товару з 2,4478344 грн з ПДВ за 1 кВт/год до 2,6487456 грн з ПДВ за 1 кВт/год. Загальну ціну встановлено 11 099 196,31 грн з ПДВ. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини між сторонами з 11.09.2021. Тобто ціна на товар зросла на 26,18% порівняно з умовами договору).

Додаткову угоду №4 від 08.11.2021 до Договору, якою внесено зміни до пунктів: 2.3. договору, зокрема зменшено кількість товару до 4 615 227 кВт/год; до пункту 5.2. договору, зокрема збільшено ціну за одиницю товару з 2,6487456 грн з ПДВ за 1 кВт/год до 2,8697268 грн з ПДВ за 1 кВт/год. Загальну ціну встановлено 11 099 194,23 грн з ПДВ. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини між сторонами з 01.10.2021. Тобто ціна зросла на 36,71% порівняно з умовами договору.

Додаткову угоду №5 від 16.11.2021 до Договору, якою внесено зміни до пунктів: 2.3. договору, зокрема зменшено кількість товару до 4 528 008 кВт/год; до пункту 5.2. договору, зокрема збільшено ціну за одиницю товару з 2,8697268 грн з ПДВ за 1 кВт/год до 3,0806688 грн з ПДВ за 1 кВт/год. Загальну ціну встановлено 11 099 192,55 грн з ПДВ. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини між сторонами з 11.10.2021. Тобто ціна зросла на 46,76% порівняно з умовами договору.

Додаткову угоду №6 від 25.11.2021 до Договору, якою внесено зміни до пунктів: 2.3. договору, зокрема зменшено кількість товару до 4 453 140 кВт/год; до пункту 5.2. договору, зокрема збільшено ціну за одиницю товару з 3,0806688 грн з ПДВ за 1 кВт/год до 3,3292008 грн з ПДВ за 1 кВт/год. Загальну ціну встановлено 11 099 191,95 грн з ПДВ. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини між сторонами з 21.10.2021. Тобто ціна зросла на 58,6% порівняно з умовами договору.

Додаткову угоду №7 від 10.12.2021 до Договору, якою внесено зміни до пунктів: 2.3. договору, зокрема зменшено кількість товару до 4 395 159 кВт/год; до пункту 5.2. договору, зокрема збільшено ціну за одиницю товару з 3,3292008 грн з ПДВ за 1 кВт/год до 3,6181596 грн з ПДВ за 1 кВт/год. Загальну ціну встановлено 11 099 189,52 грн з ПДВ. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини між сторонами з 01.11.2021. Тобто ціна зросла на 72,36% порівняно з умовами договору.

Додаткову угоду №8 від 16.12.2021 до Договору, якою внесено зміни до пунктів: 2.3. договору, зокрема зменшено кількість товару до 4 366 631 кВт/год; до пункту 5.2. договору, зокрема збільшено ціну за одиницю товару з 3,6181596 грн з ПДВ за 1 кВт/год до 3,9051264 грн з ПДВ за 1 кВт/год. Загальну ціну встановлено 11 099 188,01 грн з ПДВ. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини між сторонами з 11.11.2021. Тобто ціна зросла на 86,03% порівняно з умовами договору.

Додаткову угоду №9 від 21.12.2021 до Договору, якою внесено зміни до пунктів: 2.3. договору, зокрема зменшено кількість товару до 4 363 345 кВт/год; до пункту 5.2. договору, зокрема збільшено ціну за одиницю товару з 3,9051264 грн з ПДВ за 1 кВт/год до 4,0726512 грн з ПДВ за 1 кВт/год. Загальну ціну встановлено 11 099 187,83 грн з ПДВ. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується на відносини між сторонами з 21.11.2021. Тобто ціна зросла на 94,01% порівняно з умовами договору.

До вказаних додаткових угод додані Цінові довідки Харківської торгово промислової палати України, зокрема:

До додаткової угоди №1 від 10.09.2021 надана Цінова довідка від 04.08.2021 № 1781-1/21 щодо дослідження про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку на добу наперед (РНД у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП Оператор ринку за червень (01.06-30.06) 2021 року та 30 липня 2021 року та порівняння між вказаним періодом та датою.

У ціновій довідці від 04.08.2021 № 1781-1/21 зазначені дані щодо Середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України за червень (01.06-30.06) 2021 року грн/МВт.год - 1425,14; Середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за 30 липня 2021 року грн/МВт.год - 1727,33. Відсоток зміни ціни: +21,20 %.

Дана довідка носить фактографічно - інформаційний характер та не враховує умов договорів та контрактів.

До додаткової угоди №2 від 12.10.2021 надана Цінова довідка від 10.08.2021 № 1836/21 щодо дослідження про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку на добу наперед (РНД) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП Оператор ринку, які склались за 30.07.2021 та 04.08.2021 та порівняння між вказаним періодом та датою.

У ціновій довідці від 10.08.2021 № 1836/21 зазначені дані щодо Середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України за 30.07.2021 грн/МВт.год - 1727,33; Середньозважена ціна на РДН в ОЕС України на 04.08.2021 грн/МВт.год 2004,17. Відсоток зміни ціни: +16,03 %.

Дана довідка носить фактографічно - інформаційний характер та не враховує умов договорів та контрактів.

До додаткової угоди №3 від 26.10.2021 надана Цінова довідка від 19.08.2021 № 1961/21 щодо дослідження про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку на добу наперед (РНД) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП Оператор ринку, які склались за 04.08.2021 та 09.08.2021 та порівняння між вказаним періодом та датою.

У ціновій довідці від 19.08.2021 № 1961/21 зазначені дані щодо Середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України за 04.08.2021 грн/МВт.год - 2004,17; Середньозважена ціна на РДН в ОЕС України на 09.08.2021 грн/МВт.год 2240,53. Відсоток зміни ціни: +11,79 %.

Дана довідка носить фактографічно - інформаційний характер та не враховує умов договорів та контрактів.

До додаткової угоди №4 від 08.11.2021 надана Цінова довідка від 01.09.2021 № 2051-2/21 щодо дослідження про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку на добу наперед (РНД) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП Оператор ринку, які склались станом на 20.08.2021 та 01.09.2021 та порівняння між вказаним періодом та датою.

У ціновій довідці від 01.09.2021 № 2051-2/21 зазначені дані щодо Середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України за 20.08.2021 грн/МВт.год - 2019,79; Середньозважена ціна на РДН в ОЕС України на 01.09.2021 грн/МВт.год 2305,56. Відсоток зміни ціни: +14,15 %.

Дана довідка носить фактографічно - інформаційний характер та не враховує умов договорів та контрактів.

До додаткової угоди №5 від 16.11.2021 надана Цінова довідка від 04.10.2021 № 2448/21 щодо дослідження про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку на добу наперед (РНД) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП Оператор ринку, які склались за 01.09.2021 та 22.09.2021 та порівняння між вказаним періодом та датою.

У ціновій довідці від 04.10.2021 № 2448/21 зазначені дані щодо Середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України за 01.09.2021 грн/МВт.год - 2305,56; Середньозважена ціна на РДН в ОЕС України на 20.09.2021 грн/МВт.год 2505,34. Відсоток зміни ціни: +8,67 %.

Дана довідка носить фактографічно - інформаційний характер та не враховує умов договорів та контрактів.

До додаткової угоди №6 від 25.11.2021 надана Цінова довідка від 11.10.2021 № 2537/21 щодо дослідження про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку на добу наперед (РНД) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП Оператор ринку, які склались за 22.09.2021 та 04.10.2021 та порівняння між вказаним періодом та датою.

У ціновій довідці від 11.10.2021 № 2537/21 даних щодо Середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України за 22.09.2021 та 04.10.2021 не вказано.

До додаткової угоди №7 від 10.12.2021 надана Цінова довідка від 01.11.2021 № 2757-1/21 щодо дослідження про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку на добу наперед (РНД) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП Оператор ринку, які склались за 04.10.2021 та 30.10.2021 та коливання ціни між вказаним періодом та датою.

У ціновій довідці від 01.11.2021 № 2757-1/21 зазначені дані щодо Середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України за 04.10.2021 грн/МВт.год - 2740,95; Середньозважена ціна на РДН в ОЕС України на 30.10.2021 грн/МВт.год 3064,32. Відсоток зміни ціни: +11,80%.

Дана довідка носить фактографічно - інформаційний характер та не враховує умов договорів та контрактів.

До додаткової угоди №8 від 10.12.2021 надана Цінова довідка від 10.11.2021 № 2861/21 щодо дослідження про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку на добу наперед (РНД) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП Оператор ринку, які склались за 30.10.2021 та 05.11.2021 та коливання ціни між вказаним періодом та датою.

У ціновій довідці від 10.11.2021 № 2861/21 зазначені дані щодо Середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України за 30.10.2021 грн/МВт.год - 3064,32; Середньозважена ціна на РДН в ОЕС України на 05.11.2021 грн/МВт.год 3340,73. Відсоток зміни ціни: +9,02%.

Дана довідка носить фактографічно - інформаційний характер та не враховує умов договорів та контрактів.

Додатковою угодою №9 від 21.12.2021 сторонами узгоджено, що обсяг поставки становить 4363 345 кВт/год електричної енергії та загальна сума договору становить 11099187,83 грн з ПДВ.

Додатковою угодою №10 від 29.12.2021 сторони відповідно до п.8 ч.5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31.03.2022 на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю.

Додатковою угодою №11 від 11.02.2022 сторонами узгоджено, що обсяг поставки становить 4 908 404 кВт/год електричної енергії та загальна сума договору становить 13 319 023, 03 грн з ПДВ, в тому числі видатки на 2022 рік, що не перевищують 20 відсотків суми первинного договору, становлять 2 219 835,19 грн з ПДВ.

Додатковою угодою №12 від 30.11.2022 сторонами узгоджено, що обсяг поставки становить 4 888 773 кВт/год електричної енергії та загальна сума договору становить 13 239 072, 48 грн з ПДВ, в тому числі видатки на 2022 рік, що не перевищують 20 відсотків суми первинного договору, становлять 2 139 884,98 грн з ПДВ.

На виконання умов договору №0125 від 29.03.2021, з урахуванням укладених додаткових угод, Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут" отримав від ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" електричну енергію на загальну суму 13239072,81 грн., що підтверджується актами прийому-передачі електричної енергії до договору №0125 від 29.03.2021: від 08.04.2021 № 1, від 14.05.2021 № 2, від 17.06.2021 № 3, від 09.07.2021 №4, від 12.08.2021 №5, від 10.09.2021 №6, від 29.10.2021 №7, від 16.11.2021 №8, від 19.11.2021 №9, від 29.11.2021 №10, від 10.12.2021 №11, від 20.12.2021 №12, від 22.12.2021 №13, від 17.02.2022 №1.

Згідно з даними акта перевірки закупівель Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" за період з 01.01.2021 по 31.05.2024 № 202031-21/8 від 05.08.2024, акта звіряння взаємних розрахунків за період січень 2021 березень 2022 між Національним науковим центром "Харківський фізико-технічний інститут" та ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" за договором № 0125 від 29.03.2021 сума в розмірі 13239072,81 грн є сплаченою в повному обсязі.

Вказана обставина сторонами не оспорюється.

Прокурор вказує, що внаслідок укладення вищевказаних додаткових угод ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено з 2,0991 грн до 4,0726512 грн (з ПДВ), тобто на 1,9735512 грн (94,01 % від первинної ціни), а обсяг постачання електричної енергії зменшено з 5 287 600 кВт/год до 4 363 345 кВт/год, що на 924 255 кВт/год, менше від запланованого (без врахування продовження строку дії договору на 2022 рік в обсязі 20 відсотків від первинної суми договору).

Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова було надіслано лист №55-106-2125вих-24 від 05.06.2024 на адресу Північно східного офісу Держаудитслужби із повідомленням, що за результатами вивчення інформації, розміщеної на офіційному веб-порталі публічних закупівель Prozorro, щодо проведених процедур публічних закупівель товарів, робіт та послуг розпорядниками бюджетних коштів встановлено наявність підстав для представництва. Щодо укладення за результатами закупівлі UA-2021-02-02-016615-а, між ННЦ Харківський фізико - технічний інститут та ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" договору №0125 від 29.03.2021 на закупівлю електроенергії вартістю 11 099 201,16 грн з обсягом постачання 5 287 600 кВт/год, вартістю 2,0991 грн за 1 кВт/год з ПДВ. Термін дії договору до 31.12.2021. Також вказано про укладання між сторонами додаткових угод до вказаного договору, якими ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено з 2,0991 грн до 4,0726512 грн. (з ПДВ), тобто на 1,9735512 грн. (94,01 % від первинної ціни), а обсяг постачання електричної енергії зменшено з 5 287 600 кВт/год до 4 363 345 кВт/год, що на 924 255 кВт/год, менше від запланованого (без врахування продовження строку дії договору на 2022 рік в обсязі 20 відсотків від первинної суми договору). З метою подальшого вжиття заходів представницького характеру, прокурор просив врахувати викладену інформацію та здійснити моніторинг закупівлі UA-2021-02-02-016615-а, вжити інших заходів, передбачених законодавством, щодо перевірки процедури закупівлі та про результати повідомити окружну прокуратуру в найкоротший строк, але не пізніше 17.06.2024.

Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова було надіслано лист №55-106-3124вих-24 від 05.06.2024 на адресу Національної академії наук України та Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут", в якому повідомлено, що за результатами вивчення інформації, розміщеної на офіційному веб-порталі публічних закупівель Prozorro, щодо проведених процедур публічних закупівель товарів, робіт та послуг розпорядниками бюджетних коштів встановлено наявність підстав для представництва - визнання недійсними додаткових угод до Договору № 0125 від 29.03.2021 (за результатами відкритих торгів UA-2021-02-02-016615-а щодо закупівлі товару Електрична енергія (ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія) та стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів. Також, запропоновано надати інформацію щодо наявності обґрунтованих підстав для збільшення ціни щодо товару, джерел отримання інформації (офіційні відомості уповноважених органів) та копії документів, якими обґрунтовуються потреби щодо збільшення ціни на товар.

На виконання вищевказаного листа Національною академією наук України надано відповідь за вих. №139/970-12 від 20.06.2024, в якому повідомлено, що з огляду на вкрай обмежені можливості Академії, як бюджетної установи зі сплати судових витрат, не заперечує проти представництва прокуратурою інтересів держави в суді з порушеного у зверненні питання. Також повідомлено, що за інформацією Національного наукового центру Харківський фізико-технічний інститут копії запитуваних документів надані Шевченківській окружній прокуратурі міста Харкова листом від 18.06.2024 № 80-90/01-881ВС.

Національним науковим центром Харківський фізико-технічний інститут було надано відповідь від 18.06.2024 № 80-90/01-881вс Шевченківській окружній прокуратурі міста Харкова, в якій викладено пояснення та надано завірені належним чином копії підтверджуючих документів.

Листом від 24.06.2024 за №202031-17/2804-2024 Північно-східним офісом Держаудитслужби повідомлено окружну прокуратуру про те, що після погодження з Держаудитслужбою, Північно-східним офісом буде розпочато проведення контрольного заходу, про що прокуратуру буде повідомлено додатково.

Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова було вдруге надіслано лист №55-106-4672вих-24 від 26.08.2024 на адресу Північно східного офісу Держаудитслужби, в якому з метою подальшого вжиття заходів представницького характеру, прокуратура просила у строк до 02.09.2024 повідомити в який строк (із зазначенням конкретних дат або календарного періоду) Північно-східним офісом буде розпочато проведення контрольного заходу.

Листом від 02.09.2024 за №202031-17/3874-2024 Північно-східним офісом Держаудитслужби повідомлено окружну прокуратуру про те, що Офісом проведено перевірку закупівель Національного наукового центру Харківський фізико-технічний інститут (далі - ННЦ ХФТІ, Замовник) з метою перевірки дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель та інших нормативно - правових актів, за період з 01.01.2021 по 31.05.2024. Перевіркою охоплена процедура закупівлі електричної енергії, інформація про яку оприлюднена за номером UA-2021-02-02-016615-а. За результатами проведеної перевірки складено акт, який підписано посадовими особами ННЦ ХФТІ із запереченнями, надіслані Замовником листом від 15.08.2024 № 202019-14-4475-24.

У період з 16.07.2024 по 29.07.2024 фахівцями Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі - ДАСУ) проведено перевірку закупівель ННЦ ХФТІ з метою перевірки дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель та інших нормативно-правових актів за період з 01.01.2021 по 31.05.2024. Перевіркою охоплена процедура UA-2021-02-02-016615-a щодо закупівлі товару Електрична енергія (ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія), встановлено порушення законодавства на загальну сум) 2 449 426,43 грн, результати оформлено Актом від 05.08.2024 №202031-21/8, який підписано ННЦ ХФТІ із запереченнями (застереженнями). У Висновку ДАСУ заперечення ННЦ ХФТІ не прийнято.

ДАСУ звернулося до ННЦ ХФТІ із вимогою щодо усунення порушень законодавства від 10.09.2024 № 202031-14/3998-2024, якою вимагало забезпечити повернення відповідно до вимог статей 216-229 ГК України та статей 610-625, п.1 ч. 3 ст.1212 ЦК України на користь ННЦ ХФТІ з подальшим перерахуванням до державного бюджету зайво сплачених коштів через не обгрунтоване підвищення ціни на електричну енергію на загальну суму 2 449 426,43 грн.

18.09.2024 Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова направила на адресу Національної академії наук України та ДАСУ листи: №55-106-5143вих-24 від 18.09.2024 та №55-106-5143вих-24 відповідно, в яких на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, повідомлено, що прокуратурою прийнято рішення про здійснення представництва інтересів держави в суді в особі Національної академії наук України, Північно-східного офісу Держаудитслужби до ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ", ННЦ Харківський фізико-технічний інститут про визнання недійсними додаткових угод до договору про/закупівлю товару та повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів в сумі 2977049, 40 грн.

ННЦ ХФТІ звернулося до Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова із листом від 20.09.2024 №80-90/01-1209вс із проханням вжити заходів представницького характеру щодо забезпечення повернення зайво сплачених коштів через необґрунтоване підвищення ціни на електричну енергію на загальну суму 2 449 426,43 грн за Договором № 0125 від 29.03.2021.

Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор зазначає, що додаткові угоди: №1 від 10.09.2021; №2 від 12.10.2021; №3 від 26.10.2021; №4 від 08.11.2021; №5 від 16.11.2021; №6 від 25.11.2021; №7 від 10.12.2021; №8 від 16.12.2021; №9 від 21.12.2021 до договору № 0125 від 29.03.2021 не мають належного документального обґрунтування та укладені в порушення вимог ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

У зв`язку з цим, прокурор на підставі статей 203, 215 ЦК України просить визнати недійсними додаткові угоди №1 від 10.09.2021; №2 від 12.10.2021; №3 від 26.10.2021; №4 від 08.11.2021; №5 від 16.11.2021; №6 від 25.11.2021; №7 від 10.12.2021; №8 від 16.12.2021; №9 від 21.12.2021 до договору № 0125 від 29.03.2021. Також, прокурором заявлено вимогу про стягнення з ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" на користь Національної академії наук України надмірно сплачених коштів в сумі 2977049,40 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та доказам, які надані у справі, суд виходить з наступного:

Щодо представництва прокурора суд зазначає наступне:

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Так, частиною 3 статті 53 ГПК України закріплено право прокурора у визначених законом випадках звертатися до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частини 4, 5 статті 53 ГПК України).

За приписами частин 3, 4, 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, чинним законодавством визначено дві обов`язкові умови, за наявності яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді: 1) порушення або загроза порушення інтересів держави; 2) нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Щодо порушення або загрози порушення інтересів держави.

Згідно з висновком Конституційного Суду України, наведеним у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, поняття "інтереси держави" є оціночним; в кожному конкретному випадку прокурор, який звертається до суду із заявою, повинен обґрунтувати в суді наявність підстав для представництва інтересів держави (в тому числі публічних інтересів територіальної громади), але виключного переліку обставин, які можуть використовуватися, закон не передбачає.

Відповідно до зазначеного рішення Конституційного суду України із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 зазначив, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація поняття інтереси держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Суть позовних вимог прокурора зводиться до стягнення з 1-го відповідача 2977049,40 грн коштів, незаконно отриманих ним внаслідок, як вважає прокурор, укладання 9 додаткових угод, якими в порушення частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі за відсутності коливання ціни на товар на ринку та без належного підтвердження коливання ціни на товар, що постачався для забезпечення діяльності та організації освітнього процесу Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут", в порівнянні з тендерною пропозицією переможця торгів та умовами основного договору постачання електричної енергії.

Електрична енергія закуповувалась 2-им відповідачем за бюджетні кошти для забезпечення потреб закладу освіти, що входять до сфери управління 1-го позивача Національної академії наук України (далі - НАН України), упродовж 2021 року.

Укладення додаткових угод з порушенням вимог законодавства, як вважає прокурор, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару, внаслідок чого Національний наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" був позбавлений можливості отримати електричну енергію у попередньо замовлених обсягах, сплачуючи при цьому у надмірному розмірі кошти з Державного бюджету за значно менші обсяги придбаного товару. Крім того неправомірне підвищення цін на електричну енергію поклало на бюджетну установу економічно невигідні зобов`язання, спричинило нераціональне та неефективне витрачання бюджетних коштів, що були виділені з державного бюджету позивачу як головному розпоряднику бюджетних коштів та, як наслідок, призвело заподіяння шкоди майновим інтересам держави у вигляді безпідставно сплачених 1-му відповідачу коштів в сумі 2977049,40 грн, профінансованих з Державного бюджету на освітні потреби.

Оскільки фінансування за оспорюваними додатковими угодами здійснювалося за рахунок коштів Державного бюджету, то у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення економічних (майнових) інтересів держави у бюджетній сфері, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі НАН України.

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Національної академії наук України, Північно - східного офісу Державної аудиторської служби України.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Національний науковий центр Харківський фізико-технічний інститут за організаційно-правовою формою є державною організацією, органом управління якої є Національна академія наук України.

Фінансове забезпечення діяльності Національний науковий центр Харківський фізико-технічний інститут здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (п.5.1. Статуту ННЦ Харківський фізико-технічний інститут).

В той же час НАН України, національні галузеві академії наук засновані на державній власності, фінансуються з Державного бюджету України, а також з інших, не заборонених законодавством України, джерел фінансування.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за організаційно-правовою формою НАН України є державною організацією (установою, закладом).

Статутом НАН України, який є в загальному доступі в мережі Інтернет (далі - Статут), визначено, що НАН України є вищою науковою самоврядною організацією України, яка заснована на державній власності (пункт 1.1 Статуту).

НАН України є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа (пункт 1.11 Статуту).

Отже, НАН України є державною неприбутковою бюджетною організацією (установою).

Абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Водночас чинне законодавство України не містить визначення поняття державна компанія як окремої організаційно-правової форми господарювання, а Державний класифікатор Класифікація організаційно-правових форм господарювання розмежовує такі організаційно-правові форми господарювання, як державна організація (установа, заклад) та державна акціонерна компанія. Зокрема:

- державна організація (установа, заклад) - утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління;

- державна акціонерна компанія (товариство) - акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі.

Державні акціонерні компанії мають відмінні від інших юридичних осіб публічного права ознаки цивільно-правового статусу: метою діяльності суб`єкта є, окрім публічних функцій: отримання прибутку; відповідальність має не публічно-правовий, а приватноправовий характер; компанія є незалежною від держави у сфері господарської діяльності, однак перебуває в інституційній залежності з питань управління.

Водночас у преамбулі Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" визначено мету правового регулювання режиму діяльності НАН України, національних галузевих академій наук та вказано, що метою цього Закону є забезпечення ефективного використання державних коштів та майнового комплексу НАН України, національних галузевих академій наук щодо задоволення державних і суспільних потреб.

Таке формулювання співвідноситься із частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Якщо законодавцем виключено можливість представництва прокурором державних компаній, то така норма не може тлумачитись у спосіб розширення обсягу процесуальної заборони на інших суб`єктів господарювання, зокрема державних організацій (установ).

Оскільки позов у цій справі подано прокурором в інтересах держави в особі НАН України, яка є державною неприбутковою бюджетною організацією, немає підстав вважати, що прокурор здійснює представництво інтересів державної компанії.

При встановленні у НАН України владних повноважень у спірних правовідносинах суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про управління об`єктами державної власності (далі - Закон) управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до статті 4 Закону суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, НАН України, галузеві академії наук.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2024 у справі № 520/8065/19 зазначила, що оскільки НАН України наділений повноваженнями щодо управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління, тобто на основі законодавства здійснює управлінські функції, то прокурор має повноваження на представництво інтересів держави в особі НАН України, що відповідає приписам частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Листом №139/970-12 від 20.06.2024 у відповідь на звернення прокуратури, НАН України повідомила прокуратуру, що не має наміру захищати інтереси держави в судовому порядку та не заперечує проти представництва прокуратурою інтересів держави в суді.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважений орган-це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері публічних закупівель.

Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику в сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України (частин 1 та 3 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Положенням про Державну аудиторську службу України (затвердженим постановою КМУ від 03.02.2016 №43, надалі - Положення), визначено що реалізуючи державний фінансовий контроль через здійснення перевірки, моніторингу закупівель, Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право звертатися до суду в інтересах держави в разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 п.4 цього Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави в разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю в разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п.7 Положення).

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17).

З урахуванням наведеного Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики в сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення позивачем у справі офісу Держаудитслужби викладено в постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №904/5598/18, від 01.09.2020 у справі №911/1534/19).

Оскільки за неодноразовими зверненнями прокуратури Північно-східним офісом Держаудитслужби не вживались заходи щодо захисту інтересів держави в суді, прокурором було прийнято рішення про здійснення представництва інтересів держави прокуратурою.

18.09.2024 Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова направила на адресу Національної академії наук України та ДАСУ листи: №55-106-5143 вих-24 від 18.09.2024 та №55-106-5143вих-24 відповідно, в яких на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, повідомлено, що прокуратурою прийнято рішення про здійснення представництва інтересів держави в суді в особі Національної академії наук України, Північно-східного офісу Держаудитслужби до ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ", ННЦ Харківський фізико-технічний інститут про визнання недійсними додаткових угод до договору про/закупівлю товару та повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів в сумі 2977049, 40 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі.

Щодо вимог прокурора про визнання додаткових угод недійсними.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України), з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.1 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922-VIII ) в редакції на час укладення договору).

Відповідно до ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189Господарського кодексу України(далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 %від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Подібний висновок міститься в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22

Також слід зазначити, що в матеріалах справи містяться цінові довідки Харківської Торгово-промислової палати: від 04.08.2021 № 1781-1/21, від 10.08.2021 № 1836/21, від 19.08.2021 № 1961/21, від 04.10.2021 № 2448/21, від 11.10.2021 № 2537/21, від 01.11.2021 № 2757-1/21, від 10.11.2021 № 2861/21.

Зі змісту вказаних цінових довідок Харківської торгово-промислової палати вбачається, що вони за своїм змістом є лише документами довідково-інформаційного характеру і фактично дублюють дані із сайту ДП Оператор ринку https://www.oree.com.ua/. При цьому вони не містять точної інформації про коливання цін на електричну енергію станом, як на момент звернення відповідача з пропозиціями про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод. Жоден з наведених документів не містить будь якої інформації саме про факт коливання цін на електричну енергію у порівняні з датою укладення Договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару.

Вказані довідки не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію. У вказаних документах відсутній аналіз вартості ціни на дату укладення Договору та оспорюваних додаткових угод та будь які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку.

Крім того, вказані цінові довідки не містять доводів на підтвердження того, що невнесення змін до Договору в частині збільшення ціни на електричну енергію було б очевидно невигідним та збитковим для ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ".

Укладення Додаткових угод до Договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку отримав замовник за результатами аукціону та під час підписання Договору.

До того ж, законодавець не пов`язує підвищення закупівельних цін для постачальника як підставу для зміни істотних умов договору про закупівлю, передбачену ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив на тому, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що с прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та Законом України "Про публічні закупівлі".

Оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; Державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

До того ж, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання).

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18).

Отже, вказаними доказами не підтверджено коливання ціни на ринку.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Згідно норм частини 1 статті 216 названого Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Як убачається із встановлених обставин справи, 29.03.2021 за результатами проведеної процедури закупівлі між першим та другим відповідачами був укладений договір № 0125 про постачання з квітня 2021 року по 31 грудня 2021 року електричної енергії загальним обсягом 5 287 600 кВт/год за ціною 2,0991 грн за 1 кВт/год з ПДВ (1,74925 грн 1 кВт/год без ПДВ) загальною вартістю 11 099 201,16 грн з ПДВ.

За цим договором 1-ий відповідач протягом періоду з квітня 2021 року по лютий 2022 року щоденно постачав, а 2-ий відповідач приймав та споживав електричну енергію. У період з 10.09.2021 по 21.12.2021 сторони підписали додаткові угоди: №1 від 10.09.2021; №2 від 12.10.2021; №3 від 26.10.2021; №4 від 08.11.2021; №5 від 16.11.2021; №6 від 25.11.2021; №7 від 10.12.2021; №8 від 16.12.2021; №9 від 21.12.2021, якими змінили ціну електричної енергії з 2,0991 грн за 1 кВт/год з ПДВ до 4,0726512 грн за 1 кВт/год з ПДВ, що становить 94,01 % від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Враховуючи вищевикладене, суд висновує, що Національним науковим центром "Харківський фізико-технічний інститут" та ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ", всупереч інтересів держави, без будь-яких належних на те підстав, в порушення ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та положень Договору про постачання електричної енергії № 0125 від 29.03.2021, укладено Додаткові угоди №1 від 10.09.2021; №2 від 12.10.2021; №3 від 26.10.2021; №4 від 08.11.2021; №5 від 16.11.2021; №6 від 25.11.2021; №7 від 10.12.2021; №8 від 16.12.2021; №9 від 21.12.2021 до Договору, якими підвищено ціни на предмет закупівлі більш ніж на 10% від ціни, зазначеної в Договорі (на 94,01%), що жодним чином не відповідає принципу максимальної економії та ефективності та призвело до неефективного, безпідставного витрачання бюджетних коштів, з одночасним зменшенням обсягів поставленої продукції, що є підставою для визнання вказаних Додаткових угод до Договору недійсними судом.

Відтак, суд вважає позовні вимоги прокурора про визнання недійсними Додаткових угод №1 від 10.09.2021; №2 від 12.10.2021; №3 від 26.10.2021; №4 від 08.11.2021; №5 від 16.11.2021; №6 від 25.11.2021; №7 від 10.12.2021; №8 від 16.12.2021; №9 від 21.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії № 0125 від 29.03.2021 є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог прокурора про стягнення з відповідача коштів у розмірі 2977049,40 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Крім того, ч.2 ст.208 ГК України визначено, що у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Відповідно до ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду під час розгляду справи № 927/491/19 дійшов висновку про необхідність відступлення від висновку, який міститься в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19 щодо можливості задоволення вимоги прокурора про стягнення безпідставно отриманих коштів на підставі статті 1212 ЦК внаслідок недійсності додаткових угод як таких, що укладені всупереч вимогам п. 2 ч.4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі". Оскільки між сторонами існують договірні відносини, то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч.1 ст.670 ЦК України, а ст.1212 ЦК України застосуванню до цих правовідносин не підлягає.

Оскільки між сторонами на момент укладення додаткових угод існували договірні відносини, то правовою підставою для стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України.

Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором про постачання електричної енергії № 0125 від 29.03.2021. Отримана 1-им відповідачем оплата в сумі 2977049,40 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з 1-го відповідача ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" на підставі ч.1 ст.670 ЦК України, оскільки оплата електричної енергії здійснювалася сторонами відповідно до умов укладеного Договору.

Враховуючи недійсність укладених Додаткових угод до Договору - вартість за одиницю поставленого товару має визначатися положеннями первісної редакції Договору, укладеного 29.03.2021, що відповідає тендерним пропозиціям учасника, а також проведеному електронному аукціону.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі актів прийому-передачі електричної енергії до договору №0125 від 29.03.2021: від 08.04.2021 № 1, від 14.05.2021 № 2, від 17.06.2021 № 3, від 09.07.2021 №4, від 12.08.2021 №5, від 10.09.2021 №6, від 29.10.2021 №7, від 16.11.2021 №8, від 19.11.2021 №9, від 29.11.2021 №10, від 10.12.2021 №11, від 20.12.2021 №12, від 22.12.2021 №13, від 17.02.2022 №1 Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" (споживач) отримав від ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" (постачальником) електричну енергію на загальну суму 13239072,81 грн.

Факт сплати Національним науковим центром "Харківський фізико-технічний інститут" на рахунок ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" коштів у розмірі 13239072,81 грн внаслідок збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі, за результатами процедури закупівлі ID UA_2021-02-02-016615-а підтверджується: актом перевірки закупівель Національного наукового центру Харківський фізико-технічний інститут за період 3 01.01.2021 по 31.05.2024 від 05.08.2024 за № 202031-21/8 та не заперечується сторонами.

Отже за період з квітня 2021 року по лютий 2022 року включно Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" спожито 4888773 кВт електричної енергії та сплачено 13239072,81 грн, з них за 2021 рік є електрична енергія у розмірі 4363345 кВт на суму 1099187,83 грн.

Натомість, за первісними умовами Договору про постачання електричної енергії споживачу №0125 від 29.03.2021 за 4888773 кВт електричної енергії Замовник повинен був сплатити 10262023,41 грн, що дорівнює вказаному обсягу поставленої електричної енергії помноженого на ціну погоджену сторонами у пункті 5.2. зазначеного договору.

Таким чином, переплата за спожиту електричну енергію за цінами, передбаченими додатковими угодами: №1 від 10.09.2021; №2 від 12.10.2021; №3 від 26.10.2021; №4 від 08.11.2021; №5 від 16.11.2021; №6 від 25.11.2021; №7 від 10.12.2021; №8 від 16.12.2021; №9 від 21.12.2021 складає: 13239072,81 грн - 10262023,41 грн = 2977049,40 грн.

Отже, на підставі Додаткових угод №1 від 10.09.2021; №2 від 12.10.2021; №3 від 26.10.2021; №4 від 08.11.2021; №5 від 16.11.2021; №6 від 25.11.2021; №7 від 10.12.2021; №8 від 16.12.2021; №9 від 21.12.2021 до Договору на рахунок ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" (Постачальника) надмірно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 2977049,40 грн.

Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут", самостійно укладаючи договори, оплата яких здійснюється за бюджетні кошти, прийняв запропоновані постачальником умови, якими збільшується ціна за одиницю товару, що фактично призвело до зменшення обсягів закупівлі, та, як наслідок, надмірну переплату бюджетних коштів.

Виходячи з вищевикладеного, на підставі Додаткових угод №1 від 10.09.2021; №2 від 12.10.2021; №3 від 26.10.2021; №4 від 08.11.2021; №5 від 16.11.2021; №6 від 25.11.2021; №7 від 10.12.2021; №8 від 16.12.2021; №9 від 21.12.2021 до Договору Національним науковим центром "Харківський фізико-технічний інститут" надмірно та безпідставно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 2977049,40 грн, які підлягають стягненню з ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ".

При цьому суд вважає за необхідне зазначити про таке:

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Національний науковий центр Харківський фізико-технічний інститут за організаційно-правовою формою є державною організацією, органом управління якої є Національна академія наук України.

Фінансове забезпечення діяльності Національний науковий центр Харківський фізико-технічний інститут здійснюється за рахунок коштів державного бюджету

Як вбачається зі Статуту Національної академії наук України (далі - Статут), який є в загальному доступі в мережі Інтернет, зокрема п.8.1. Фінансово-економічною основою діяльності НАН України є фінансування з Державного бюджету України, що складається із загального та спеціального (власні надходження) фондів державного бюджету. 8.2. Кошти для забезпечення діяльності НАН України щороку визначаються у Державному бюджеті України окремим рядком. 8.3. НАН України є головним розпорядником бюджетних коштів. 8.4. Бюджетне фінансування наукової та (або) науково-технічної діяльності НАН України за рахунок коштів загального фонду державного бюджету спрямовується на забезпечення основної діяльності наукових установ НАН України, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету (далі бюджетні наукові установи НАН України), та виконання окремих наукових і науково-технічних програм, проектів і надання грантів. Фінансування основної діяльності бюджетних наукових установ НАН України, в тому числі базове, здійснюється у межах видатків, передбачених у кошторисах на зазначені цілі. 35 Фінансування окремих наукових і науково-технічних програм і проектів, виконавцями яких є наукові установи НАН України, а також надання грантів на виконання окремих проектів, створення молодіжних лабораторій і груп здійснюється на конкурсній основі відповідно до встановленого Президією НАН України порядку.

Враховуючи наведене вище та те, що Національної академії наук України є головним розпорядником бюджетних коштів щодо Національного наукового центру Харківський фізико-технічний інститут, та визнання судом недійсними Додаткових угод №1 від 10.09.2021; №2 від 12.10.2021; №3 від 26.10.2021; №4 від 08.11.2021; №5 від 16.11.2021; №6 від 25.11.2021; №7 від 10.12.2021; №8 від 16.12.2021; №9 від 21.12.2021 до Договору, суд вважає, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь Національної академії наук України коштів в сумі 2977049,40 грн є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи, не спростованими відповідачами і такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з приписами ч.1 ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. ( ч.4 ст.236 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 в постанові від 30.01.2019 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що надані прокурором докази є більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі, ніж надані відповідачами на спростування позовних вимог, відповідно до цього позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, відповідачами не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

В разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Судом при розгляді справи встановлено, що 2-ий відповідач приймав участь у розгляді справи та навіть звертався до Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова із проханням здійснити представництво інтересів Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" та повернення бюджетних коштів.

Також суд враховує, що саме ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" був ініціатором укладення додаткових угод, що визнані судом недійсними, та є вигодонабувачем за цими додатковими угодами.

Таким чином, суд вважає за необхідне покласти судовий збір у розмірі 57527,00 грн на ТОВ "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ".

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 10.09.2021 до договору № 0125 від 29.03.2021.

Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 12.10.2021 до договору № 0125 від 29.03.2021.

Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 26.10.2021 до договору № 0125 від 29.03.2021.

Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 08.11.2021 до договору № 0125 від 29.03.2021.

Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 16.11.2021 до договору № 0125 від 29.03.2021.

Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 25.11.2021 до договору № 0125 від 29.03.2021.

Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 10.12.2021 до договору № 0125 від 29.03.2021.

Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 16.12.2021 до договору № 0125 від 29.03.2021.

Визнати недійсною додаткову угоду №9 від 21.12.2021 до договору № 0125 від 29.03.2021.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" (61051, м. Харків, вул. Клочківська, 325-А, код ЄДРПОУ 39796845) на користь Національної академії наук України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 54, код ЄДРПОУ 00019270) кошти в сумі 2977049,40 грн (два мільйони дев`ятсот сімдесят сім тисяч сорок дев`ять гривень 40 коп).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ" (61051, м. Харків, вул. Клочківська, 325-А, код ЄДРПОУ 39796845) на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір в сумі 57527,00 грн за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UА178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено "17" січня 2025 року.

СуддяЮ.Ю. Мужичук