Рішення

від 17.01.2025 по справі 922/4002/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4002/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Малого приватного підприємства "Агросервіс" (64801, Харківська область, Близнюківський район, с. Шевченкове Перше, вул. Шевченка, 76, код ЄДРПОУ 30039435) до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області (64602, Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, вул. Козацька, 5, код ЄДРПОУ 22682313) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Агросервіс" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області про стягнення з відповідача на свою користь 413681,28 грн. Вказана сума є відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок падіння дерева на автомобіль.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що внаслідок падіння дерева, яке знаходиться на балансі відповідача, було пошкоджено автомобіль, що належить позивачу, чим спричинено йому збитків на суму 413681,28 грн. Нормативно-правовим обґрунтуванням позовних вимог вказано ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України ст.ст. 21, 28 Закону України Про благоустрій населених пунктів та Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року №105.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4002/24. Справу №922/4002/24 визнано малозначною та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

28.11.2024 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив на позов (вх. №30042), в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив та просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що відповідно до Положення про відділ благоустрою, затвердженого наказом начальника Управління 21.04.2023 року № 96, відділ благоустрою є структурним підрозділом Управління, який здійснює керівництво комплексним розвитком та належною експлуатацією (утриманням) об`єктів міського благоустрою Лозівської міської територіальної громади. Зелені насадження розташовані по вулиці Благовіщенській, м. Лозова, Харківської області в кількості 100 шт перебувають на балансі Управління. Звернень від фізичних чи юридичних осіб в порядку ч.4 ст. 28 Закону України Про благоустрій населених пунктів щодо обстеження та надання дозволу на видалення, у зв`язку з аварійним станом дерева, яке впало на автомобіль, до Управління не надходило. Дерево, яке впало на автомобіль, що належить позивачу мало добрий, якісний стан, було живим, без будь - яких ознак враження, не мало старих, хворих чи сухих гілок, а тому підстав для обрізання крон дерева не було. Проте відповідач зазначив, що станом на 12.12.2023 (падіння дерева) спостерігались складні погодні умови, і тому, шкода завдана транспортному засобу внаслідок непереборної сили, яка не залежала від волі відповідача. На думку відповідача причиною падіння дерева є метеорологічне явище, а ніяк не аварійний стан дерева. Відповідно листа Харківського регіонального центру гідрометеорології ДСНС № 9920-1-984/9920-04 від 25.12.2023 про погодні умови за період 07-16 грудня 2023 року за даними метеорологічної станції Лозова протягом зазначених десяти днів спостерігались опади у вигляді льодяного дощу, дощу, снігу та мокрого снігу, та протягом зазначеного періоду мала місце ожеледь щодня. Наказом начальника Управління від 14.12.2023 року № 489 було створено комісію, яка проводила обстеження та визначала наслідки негоди що сталася 12.12.2023 року на території Лозівської територіальної громади. За результатами обстеження було складено акт з додаванням до нього фотознімків пошкоджених дерев та пошкодження повітряних ліній певної кількості відчахнутих гілок, електромереж, внаслідок чого були знеструмлені приватні домоволодіння та було зафіксовано обрив проводів зовнішнього освітлення по вулицям міста. Відповідач вказав, що падіння дерева на автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н. НОМЕР_1 , який належить МПП Агросервіс і його пошкодження сталось внаслідок непереборної сили, а саме небезпечних гідрометеорологічних явищ у вигляді; ожеледиці мокрого снігу та зледеніння, яка чітко вбачається із доданих фотознімків, що у свою чергу згідно вимог статті 617 Цивільного кодексу України звільняє відповідача від відповідальності.

05.12.2024 до Господарського суду Харківської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №30672), в якому останній відхилив доводи викладені відповідачем у відзиві на позов та просив позов задовольнити. Відповідач у відзиві на позов наголошує на тому, що дерево, яке впало на автомобіль позивача мало добрий, якісний стан, було живим без будь-яких ознак враження, не мало старих, хворих чи сухих гілок, а тому підстав для обрізання крон дерева не було. У той же час вищевикладені відповідачем обставини спростовується Актом обстеження та визначення наслідків негоди, що сталася 12.12.2023 на території Лозівської міської територіальної громади, в якому зафіксовано проведення видалення зелених насаджень за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Благовіщенська, 4. Таким чином, має місце пряма суперечність аргументів відповідача: відносно розгляду позовних вимог - відповідач наголошує на тому, що дерева є у якісному стані; а відносно проведення знищення зелених насаджень - відповідач наголошує на тому, що дерева мають аварійний стан. Також, позивач вказав, що Відповідач у відзиві на позов наголошує на тому, що в день падіння дерева спостерігались складні погоди і умови, і тому, шкода завдана транспортному засобу внаслідок непереборної сили, та причиною падіння дерева є метеорологічне явище. Позивач зазначив, що складними погодними умовами, що може рахуватися як непереборна сила є: ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, землетрус, просідання і зсув грунту, чого не було відносно обставин, за якими ініційовано судовий спір.

12.12.2024 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшли заперечення (вх. №31293), в яких останній продублював позицію викладену у відзиві на позов, вказав падіння дерева з коренем відбулось внаслідок стихійного лиха (ожеледі, налипання мокрого снігу та зледеніння). Дерево, яке впало, мало намерзання та зледеніння гілля, що призвело до великої ваги, під дією якої було вирвано дерево разом з корінням, що призвело до аварійної ситуації. Сліди механічної дії на стовбурі дерева відсутні. Тому, на думку відповідача твердження позивача, що не вжито дій щодо запобігання падіння дерева є такими, що не відповідають дійсності. Посилання на небезпечність метеорологічних явищ, як на підставу виняткових погодних умов, в результаті яких на автомобіль впало дерево (є форс - мажорна обставина).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке:

12 грудня 2023 року, на території за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, вулиця Благовіщенська, 7/2, впало дерево на припаркований транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 (далі - автомобіль), право власності на який належить Малому приватному підприємству Агросервіс (далі - позивач).

Лозівським районним відділом поліції Головного управління Національної - поліції України в Харківській області по заяві Косолапова Антона Андрійовича від 12.12.2023 за №11583 проведено перевірку щодо наслідків падіння дерева на припаркований автомобіль Позивача. За результатами якої було прийнято рішення про припинення розгляду звернення, матеріал списано в справу згідно Закону України "Про звернення громадян" від 18.12.2023 №5741, що підтверджується листом 54аз/119-86/01-2023 від 27.12.2023.

Із листа №3920-04-2/499 від 26.12.2023 Харківського регіонального центру з гідрометеорології "Харківський РЦГМ" вбачається, що згідно із інформацією про погодні умови 12 грудня 2023 за даними метереологічної станції Лозова, дані якої розповсюджуються на Лозівський район Харківської області. Зокрема вказано, що протягом доби 12 грудня була хмарна погода. Випадали опади у вигляді снігу, мокрого снігу та дощу. Спостерігалося наростання ожеледі діаметром до 7 мм. Вітер був південно-східний, 2 м/с. Температура повітря мінімальна вночі 3,0° морозу, максимальна вдень 0,6° тепла. Ожеледь діаметром 6 - 19 мм відноситься до небезпечного метеорологічного явища.

Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області листом №3386 від 28.12.2023 стосовно надання відомостей балансоутримувача та відповідальної особи за збереження/належний догляд зелених насаджень, зокрема, дерев`янистих рослин (дерев) за територією: Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, вул. Благовіщенська, буд. 7/2, повідомило, що зелені насадження розташовані по вул. Благовіщенській, м. Лозова в кількості - 100 шт перебувають на балансі Управління. Відповідно до посадової інструкції за збереження/належний догляд зелених насаджень на території Лозівської міської територіальної громади відповідає головний спеціаліст відділу благоустрою Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області Світлана Васильєва.

Як вбачається з Висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №112/01-24, виконаного оцінювачем ФОП Баранковим В.О. (сертифікат оціночної діяльності №38/21 від 22.01.2021) в розділі висновки вказано:

"1. Вартість матеріального збитку, завданого власнику КТ3, що оцінюється, марки TOYOTA LAND CRUISER 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 на дату події 12 грудня 2023 року, становить: 413 681,28 грн (чотириста тринадцять тисяч шістсот вісімдесят одна гривня 28 грн).

2. Вартість відновлювального ремонту КТЗ TOYOTA LAND CRUISER 150, реєстраційний номер НОМЕР_3 без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження, становить: 355961,49 грн (триста п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят одна гривня 49 коп).

3. Ринкова вартість КТЗ марки TOYOTA LAND CRUISER 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування аварійних пошкоджень на дату події 12 грудня 2023 року, становить: 1 742 940,00 грн (один мільйон сімсот сорок дві тисячі дев`ятсот сорок гривень 00 коп.

4. Величина втрати товарної вартості автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить: 57719,79 грн (п`ятдесят сім тисяч сімсот дев`ятнадцять гривень 79 коп)".

Позивачем на адресу Відділу благоустрою Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області направлено письмову претензію з вимогою компенсувати збитки спричинені МПП "Агросервіс" падінням дерева на автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 .

Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області 18.04.2024 надало відповідь на претензію №1418, в якому зазначило, що причиною падіння дерева є метеорологічне явище, а ніяк не аварійний стан дерева. Зазначав про погодні умови які мали місце 12.12.2023, зокрема хмарна погода, випадали опади у вигляді снігу, мокрого снігу і дощу та дощу та спостерігалося наростання ожеледь діаметром до 7мм (ожеледь діаметром 6-19 мм відноситься до небезпечного метереологічного явища). Також вказало про створення комісії, яка проводила обстеження та визначала наслідки негоди що сталася 12.12.2023 року на території Лозівської територіальної громади. За результатами обстеження було складено акт з додаванням до нього фотознімків пошкоджених дерев та пошкодження повітряних ліній певної кількості відчахнутих гілок, електромереж, внаслідок чого були знеструмлені приватні домоволодіння та було зафіксовано обрив проводів зовнішнього освітлення по вулицям міста.

Позивач зазначає про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача і падінням дерева, оскільки, саме внаслідок винних дій відповідача, які полягають у невиконання обов`язків щодо обслуговування зелених насаджень в м. Лозова, утримання та догляду за зеленими насадженнями, а також, відсутністю контролю та організації роботи з боку органів місцевого самоврядування сталося пошкодження транспортного засобу позивача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та доказам, які надані у справі, суд виходить з наступного:

Статтею 15 Цивільного кодексу України, далі ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених законом принципів змагальності і диспозитивності господарського процесу, положень Цивільного кодексу України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 17 Закону України Про благоустрій населених пунктів громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Згідно зі ст. 5 Закону України Про благоустрій населених пунктів, управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

За приписами статей 1, 13 Закону України Про благоустрій населених пунктів до об`єктів благоустрою відносяться парки, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, шляхи, площі, майдани, набережні, прибудинкові території, пляжі, кладовища, рекреаційні, оздоровчі, навчальні, спортивні, історико-культурні об`єкти, об`єкти промисловості, комунально-складські та інші об`єкти у межах населеного пункту.

Згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 13 Закону України Про благоустрій населених пунктів, до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій.

Елементами (частинами) об`єктів благоустрою є: зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях (п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів).

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України Про благоустрій населених пунктів посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

Утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території (ст. 25 Закону України Про благоустрій населених пунктів).

Згідно ч. 2 ст. 28 Закону України Про благоустрій населених пунктів охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Частиною 4 статті 28 Закону України Про благоустрій населених пунктів, унормовано, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі Правила) передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Згідно з п. 5.2 Правил встановлено, що балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об`єкта.

Відповідно до пункту 5.5 Правил, відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Відповідно до розділу 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежуються усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, за даними обстежень складається акт.

Згідно листа відповіді Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області №3386 від 28.12.2023 на адвокатський запит, зелені насадження розташовані по вул. Благовещенській, м. Лозова в кількості 100 шт перебувають на балансі Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області. Відповідно до посадової інструкції за збереження/належний догляд зелених насаджень на території Лозівської міської територіальної громади відповідає головний спеціаліст відділу благоустрою Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області Світлана Васильєва.

Викладене дає підстави для висновку, що на Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області як балансоутримувача було покладено обов`язок здійснювати загальні огляди міських зелених насаджень двічі на рік - навесні та восени.

Дерево, яке впало на належний позивачу припаркований транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 на території за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, вулиця Благовіщенська, 7/2, належить Управлінню житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області.

З урахуванням викладеного, Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області є балансоутримувачем одного з дерев за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, вулиця Благовіщенська, 7/2, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева на автомобіль покладається саме на балансоутримувача, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за вищевказаною адресою.

Суду не надано жодних доказів того, що відповідач вчасно виконав заходи з благоустрою і не мав на своїй території пошкоджених дерев (адже доказів виконання свого обов`язку в порядку п. 12 Правил, щодо проведення обстеження об`єктів зелених насаджень на території міста, зокрема восени 2023 року відповідачем суду не надано і про такі дії навіть не зазначалось). Причиною падіння дерева на автомобіль став його незадовільний стан, оскільки інші численні дерева, які перебували в безпосередній близькості до того місця - не впали в той час. У разі проведення відповідного обстеження восени 2023 року можна було б виявити хворобу дерева та уникнути спричинення шкоди позивачу.

Викладене дає підстави для висновку, що під час розгляду справи встановлена протиправна поведінка відповідача, що полягала в його бездіяльності (невиконання обов`язку щодо своєчасного проведення обстеження об`єктів зелених насаджень на території міста в порядку п. 12 Правил) привела до шкідливого результату такої поведінки збитків (пошкодження автомобіля позивача), спричинення збитків має причинний зв`язок з протиправною поведінкою (автомобіль пошкоджено внаслідок падіння дерева).

Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Згідно з положеннями статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 74 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно із статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Допустимість доказів за статтею 77 Господарського процесуального кодексу України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (статті 78 Господарського процесуального кодексу України).

Слід наголосити, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 тощо).

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов відсутності вини в падінні дерева на автомобіль та те, що причиною падіння дерева є метеорологічне явище, а ніяк не аварійний стан дерева судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідач вказав про погодні умови які мали місце в день падіння дерева на автомобіль позивача - 12.12.2023, що встановлені листом Харківського регіонального центру гідрометеорології ДСНС № 9920-1-984/9920-04 від 25.12.2023 про погодні умови за період 07-16 грудня 2023 року, яким вказано, що за даними метеорологічної станції Лозова протягом зазначених десяти днів спостерігались опади у вигляді льодяного дощу, дощу, снігу та мокрого снігу, та протягом зазначеною періоду мала місце ожеледь щодня.

При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що копія вищевказаного листа додається до відзиву, проте даний лист до матеріалів справи не наданий.

Проте, позивачем до матеріалів справи надано лист Харківського регіонального центру з гідрометеорології "Харківський РЦГМ" (№3920-04-2/499 від 26.12.2023) із інформацією про погодні умови 12 грудня 2023 за даними метереологічної станції Лозова, дані якої розповсюджуються на Лозівський район Харківської області. Вказаним листом зазначено, що 12.12.2023 була хмарна погода. Випадали опади у вигляді снігу, мокрого снігу та дощу. Спостерігалося наростання ожеледі діаметром до 7 мм. Вітер був південно-східний, 2 м/с. Температура повітря мінімальна вночі 3,0° морозу, максимальна вдень 0,6° тепла.

Інформація про погодні умови у період з 12-16 грудня містяться також у гідрометереологічних бюлетенях Харківського РЦГМ: №289 від 11.12.2023, №290 від 12.12.2023, зокрема на 12.12.2023 по області очікувалось: часом опади (мокрий сніг, дощ). Туман, видимість 200 - 500 м; ожеледь. На дорогах ожеледиця. Вітер південно - східний, 5-10 м/с. Температура повітря протягом доби від 3° морозу до 2° тепла.

Згідно з ч.1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Непереборна сила - це дія надзвичайної ситуації техногенного, природного або екологічного характеру, яка унеможливлює надання відповідної послуги відповідно до умов договору.

Не є підставою звільнення відповідача від відповідальності його доводи і про те, що падіння дерева сталося внаслідок обставин надзвичайної ситуації внаслідок природного явища, а саме випадіння опадів у вигляді снігу, мокрого снігу і дощу та дощу та спостерігалося наростання ожеледь діаметром до 7мм (ожеледь діаметром 6-19 мм відноситься до небезпечного метереологічного явища).

Згідно з нормативними документами Українського гідрометеорологічного центру, зокрема Настанови по службі прогнозів і попереджень про небезпечні та стихійні явища погоди (затвердженої Наказом Держгідроміцентру України № 90 від 31 жовтня 2003 року), показники погодних умов на 12.12.2023 визначених згідно листа Харківського регіонального центру з гідрометеорології "Харківський РЦГМ" (№3920-04-2/499 від 26.12.2023) та бюлетені Харківського РЦГМ: №289 від 11.12.2023, №290 від 12.12.2023, зокрема наростання ожеледі до 7 мм визначається як: «ожеледь (НМЯ І) 6-9 мм» та підпадає під I рівень небезпечності із жовтим кольором в таблиці; вітер південно-східний, 2 м/с визначається як: швидкість до 5 м/с, п.5.5.1, рівень небезпечності в таблиці відсутній.

Отже, з урахуванням вищенаведеного вказані показники на 12.12.2023 не є винятковими погодними умовами, зворотнього відповідачем не доведено.

Згідно із нормативно-правовими актами діючого законодавства, зокрема п.24 ч.1.ст.2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

В статті 5 КЦЗ України визначена Класифікація надзвичайних ситуацій

1. Надзвичайні ситуації класифікуються за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків. 2. Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, визначаються такі види надзвичайних ситуацій:

1) техногенного характеру; 2) природного характеру; 3) соціальні; 4) воєнні.

3. Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій: 1) державний; 2) регіональний; 3) місцевий; 4) об`єктовий.

4. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями встановлюється Кабінетом Міністрів України.

5.Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуаційвизначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Статтею 15 КЦЗ України унормовано, що режим надзвичайного стану для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для окремих її територіальних підсистем тимчасово встановлюється у межах території, на якій введено правовий режим надзвичайного стану відповідно доЗакону України "Про правовий режим надзвичайного стану".

Докази того, що на території, де сталося падіння дерева, що пошкодило автомобіль позивача, було введено хоча б тимчасовий режим надзвичайного стану, в матеріалах справи відсутні.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 658 від 06.08.2018 затверджено класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій. В розділі ІІ вказаного наказу унормовано критерії класифікації щодо надзвичайні ситуацій природного характеру. Постановою Кабінету Міністрів № 368 від 24.03.2004 затверджено Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями.

Як вбачається з матеріалів справи жодного доказу на підтвердження наявності обставин та відповідності їх критеріям, визначеним вказаними нормативними актами, відповідачем не надано.

За таких обставин, відповідачем не спростовані твердження та докази, надані позивачем, що падіння дерева пов`язане з неналежним виконанням відповідачем заходів з благоустрою щодо контролю за належним станом дерев, не надано достеменних доказів того, що падіння дерева відбулось внаслідок пориву вітру і не пов`язане з неналежним виконанням відповідачем заходів з благоустрою, а відтак відповідачем не доведено відсутності своєї вини, а тому саме він має відповідати за відшкодування шкоди, заподіяної позивачу внаслідок пошкодження автомобіля.

Враховуючи викладене, суд визнав, що позовні вимоги Малого приватного підприємства "Агросервіс" про стягнення з Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області матеріальної шкоди, в порядку ст. 1166 ЦК України у розмірі 413681,28 грн, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Ураховуючи те, що позов задоволено повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача повністю в сумі 6205,22 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 22, 617, 1166 Цивільного кодексу України, та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 130, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області (64602, Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, вул. Козацька, 5, код ЄДРПОУ 22682313) на користь Малого приватного підприємства "Агросервіс" (64801, Харківська область, Близнюківський район, с. Шевченкове Перше, вул. Шевченка, 76, код ЄДРПОУ 30039435) 413681,28 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області (64602, Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, вул. Козацька, 5, код ЄДРПОУ 22682313) на користь Малого приватного підприємства "Агросервіс" (64801, Харківська область, Близнюківський район, с. Шевченкове Перше, вул. Шевченка, 76, код ЄДРПОУ 30039435) судовий збір у розмірі 6205,22 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено "17" січня 2025 року.

СуддяЮ.Ю. Мужичук