Ухвала

від 13.01.2025 по справі 925/1429/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13 січня 2025 року

м. Черкаси

Справа № 925/1429/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТОВАНИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК" про встановлення способу виконання рішення суду в справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТОВАНИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК"

до Комунального некомерційного підприємства "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради"

про стягнення 1087843,63 грн,

ВСТАНОВИВ:

1.21.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТОВАНИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради".

2.Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу від 03.05.2024 №00424/01.

3.Підставами позову є неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати постачання електричної енергії за період з 01.05.2024 до 08.10.2024, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1087843,63 грн.

4.29.11.2024 сторони уклали мирову угоду. За змістом мирової угоди відповідач визнав існуючу перед позивачем заборгованість за договором про постачання електричної енергії в розмірі 1087843,63 грн та зобов`язується сплатити позивачу 1096002,46 грн, з яких 1087843,63 грн основного боргу та 8158,83 грн 50 % сплаченого позивачем судового збору в 5-денний термін з моменту винесення ухвали Господарський судом Черкаській області про затвердження цієї мирової угоди.

5.Укладена сторонами мирова угода не суперечить закону, не порушує права і охоронювані законом інтереси сторін та інших осіб, є виконуваною та врегульовує спір між сторонами.

6.10.12.2024 суд ухвалив спільну заяву позивача та відповідача про затвердження мирової угоди задовольнити, затвердив укладену сторонами мирову угоду, ухвалив закрити провадження у справі.

7.02.01.2025 позивач подав до суду заяву, у якій просив встановити спосіб виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди від 10.12.2024 у справі № 925/1429/24 (а.с. 176-178).

8.В обґрунтування заяви зазначив, що Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області не виконало ухвалу суду про затвердження мирової угоди та повідомило заявника у листі №05.01-19-10/13197 від 25.12.2024, що для подальшого виконання рішення суду органами казначейства необхідно звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу виконання судового рішення.

9.06.01.2025 суд ухвалив призначити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТОВАНИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК" про встановлення способу виконання рішення суду до розгляду у судовому засіданні о 15 год. 00 хв. 13.01.2025.

10.13.01.2025 Комунальне некомерційне підприємство "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" подало до суду пояснення, у якому просило заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТОВАНИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК" про встановлення способу виконання рішення суду задовольнити (а.с. 192-193).

11.13.01.2025 у судовому засіданні взяли участь представник позивача адвокат Буткова О.Я. та представник відповідача адвокат Кравчук С.І.

12.Представник відповідача адвокат Кравчук С.І. у судовому засіданні просив заяву задовольнити та встановити спосіб виконання судового рішення, оскільки Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області не виконало ухвалу суду та повідомило заявника у листі №05.01-19-10/13197 від 25.12.2024, що для подальшого виконання рішення суду органами казначейства необхідно звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу виконання судового рішення. Відповідач частково виконав ухвалу суду про затвердження мирової угоди та сплатив кошти позивачу, що підтверджується платіжними дорученнями.

13.Представник позивача адвокат Буткова О.Я. не заперечила проти задоволення заяви та встановлення способу виконання судового рішення.

14.Розглянувши заяву позивача про встановлення способу виконання рішення суду у справі, дослідивши додані до заяви письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку заяву задовольнити частково та встановити спосіб виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди.

15.Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

16.Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України, cудові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

17.Частиною 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

18.Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

19.Відповідно до пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

20.Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

21.У пункті 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

22.Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

23.Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

24.Звертаючись із заявою про встановлення способу виконання судового рішення, позивач ствердив, що, враховуючи зміст зобов`язання сторін, фінансування видатків відповідача на оплату комунальних послуг з місцевого бюджету, ухвала суду про затвердження мирової угоди підлягає виконанню органами казначейства. Судове рішення не виконане. Орган казначейства повідомив позивачу, що для подальшого виконання рішення суду органами казначейства необхідно звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу виконання судового рішення.

25.Відповідно до частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

26.Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (частина 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

27.Згідно із частиною 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

28.Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

29.Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

30.Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.

31.Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України.

32.Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України.

33.Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

34.Отже, під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Зокрема, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання (грошової чи майнової), тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

35.Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 №11-рп/2012).

36.Зміна способу та порядку виконання рішення суду, здійснена судом у порядку, визначеному статті 331 Господарського процесуального кодексу України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання. Така ухвала суду є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №905/3250/16.

37.У підпункту 1 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України визначено установити, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні.

38.Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 (далі - Порядок).

39.Згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку №845 безспірним списанням є операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

40.Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (пункт 3 Порядку).

41.Відповідно до Порядку безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов`язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.

42.Держказначейство не є ані органом примусового виконання судових рішень, ані учасником, зокрема стороною виконавчого провадження і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження, а є встановленою Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень особою здійснювати гарантоване державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється) у визначених цим Законом випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

43.Держказначейство - не орган примусового виконання судових рішень, а згідно з пунктом 1 Положення №215 центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного суду від 20.06.2018 у справі №916/1227/16.

44.Частиною 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

45.Затверджена судом мирова угода в добровільному порядку у встановлені строки боржником у повному обсязі не виконана. Судове рішення також не виконується органом Держказначейства шляхом безспірного списання коштів з рахунку боржника.

46.Відповідно пункту 26 Порядку безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюються в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

47.Боржник є одержувачем бюджетних коштів та має відкриті розрахункові рахунки в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Черкаській області.

48.Способом виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди у даному випадку є безспірне списання коштів з рахунку боржника, оскільки строк на добровільне виконання боржником судового рішення закінчився.

49.З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що виконання судового рішення у цій справі за рахунок безспірного списання з рахунків боржника підлягає виконанню Головним управлінням Державної казначейської служби України у Черкаській області відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011.

50.Виконання судового рішення у цій справі за рахунок безспірного списання з рахунків боржника коштів не матиме наслідком заміну відповідача чи боржника за судовим рішенням, та не змінює його суті.

51.Суд враховує, що боржник виконав ухвалу суду про затвердження мирової угоди частково, в частині, що не повинна покриватися за рахунок бюджетних коштів в сумі 80696,91 грн, з яких 8158,83 грн судового збору та 72538,08 грн боргу за спожиту електричну енергію, у підтвердження чого подав платіжні інструкції.

52.З метою виконання ухваленого у справі судового рішення, враховуючи часткову сплату відповідачем боргу, суд дійшов висновку встановити спосіб виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 10 грудня 2024 року в справі №925/1429/24 про затвердження мирової угоди, встановивши, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 10 грудня 2024 року у справі №925/1429/24 про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та підлягає виконанню Головним управлінням Державної казначейської служби України у Черкаській області шляхом безспірного списання з рахунків Комунального некомерційного підприємства "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" (код ЄДРПОУ 02005585) відкритих у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Черкаській області у межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, 1015305,55 грн заборгованості за спожиту електричну енергії на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТОВАНИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК" (код ЄДРПОУ 44986633).

Керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТОВАНИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК" про встановлення способу виконання судового рішення задовольнити частково.

Встановити спосіб виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 10 грудня 2024 року в справі №925/1429/24 про затвердження мирової угоди:

- ухвала Господарського суду Черкаської області від 10 грудня 2024 року у справі №925/1429/24 про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та підлягає виконанню Головним управлінням Державної казначейської служби України у Черкаській області шляхом безспірного списання з рахунків Комунального некомерційного підприємства "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" (код ЄДРПОУ 02005585) відкритих у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Черкаській області у межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, 1015305,55 грн (один мільйон п`ятнадцять тисяч триста п`ять гривень 55 копійок) заборгованості за спожиту електричну енергії на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТОВАНИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК" (код ЄДРПОУ 44986633).

Ухвала суду набрала законної сили 13 січня 2025 року.

Ухвала суду протягом 10 днів з дня її складення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

СуддяА.І. Гладун