Постанова

від 15.01.2025 по справі 908/702/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 908/702/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО"

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.

від 28.06.2023

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ТЕК-Україна"

до Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО"

про стягнення коштів

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ТЕК-Україна"

про визнання договору № 4191-ДЭ-ЗаТЭС від 14.04.2021 недійсним.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ТЕК-Україна" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" про стягнення 6 073 542,24 грн, з яких 4 270 081,84 грн - заборгованість за поставлений товар, 1 348 824,5 грн - інфляційні втрати, 197 365,8 грн - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач за договорами про закупівлю товарів № 4341-ДЭ-заТЭС від 05.07.2021, № 4191-ДЭ-заТЭС від 14.04.2021, № 4197-ДЭ-заТЭС від 14.04.2021, № 4192-ДЭ-заТЭС від 15.04.2021, № 4186-ДЭ-заТЭС від 02.04.2021, № 4168-ДЭ-заТЭС від 06.04.2021, № 4137-ДЭ-заТЭС від 19.03.2021, № 3991-ДЭ-заТЭС від 19.01.2021, № 4292-ДЭ-заТЭС від 02.06.2021, а також за рахунком-фактурою СФ-0000789 від 07.10.2021 поставив відповідачу товар. Однак Акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" свої зобов`язання у повному обсязі щодо оплати отриманого товару не виконало, внаслідок чого у останнього наявна заборгованість, яка підлягає стягненню, разом з нарахованими на таку заборгованість інфляційними втратами та 3% річними.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.03.2023 відкрито провадження у справі № 908/702/23.

Акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду Запорізької області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ТЕК-Україна" про визнання договору № 4191-ДЭ-ЗаТЭС від 14.04.2021 недійсним.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані відсутністю повноважень у представника Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на підписання оспорюваного договору, та тим, що такий договір є фіктивним.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.05.2023 у справі № 908/702/23 зустрічний позов прийнято до розгляду; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/702/23.

12 травня 2023 року Акціонерним товариством "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" до Господарського суду Запорізької області через систему "Електронний суд" подано заява про зміну предмету зустрічного позову у справі № 908/702/23, в якій позивач за зустрічним позовом просив визнати недійсними договори: від 05.07.2021 № 4341-ДЭ-ЗаТЭС; від 14.04.2021 № 4197-ДЭ-ЗаТЭС; від 15.04.2021 № 4192-ДЭ-ЗаТЭС; від 02.04.2021 № 4186-ДЭ-ЗаТЭС; від 06.04.2021 № 4168-ДЭ-ЗаТЭС; від 19.03.2021 № 4137-ДЭ-ЗаТЭС; від 19.01.2021 № 3991-ДЭ-ЗаТЭС; від 02.06.2021 № 4292-ДЭ-ЗаТЭС; від 14.04.2021 № 4191-ДЭ-ЗаТЭС.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.05.2023 у справі № 908/702/23 відмовлено у прийнятті заяви Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" про зміну предмету зустрічного позову у справі № 908/702/23.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

- предметом спору у цій справі у первісній редакції зустрічної позовної заяви були позовні вимоги про визнання недійсним договору № 4191-ДЭ-ЗаТЭСвід 14.04.2021;

- у заяві про зміну предмету позову позивач за зустрічним позовом доповнює вимоги зустрічної позовної заяви новими, а саме, просить суд визнати недійсними договори: від 05.07.2021 № 4341-ДЭ-ЗаТЭС; від 14.04.2021 № 4197-ДЭ-ЗаТЭС; від 15.04.2021 № 4192-ДЭ-ЗаТЭС; від 02.04.2021 № 4186-ДЭ-ЗаТЭС; від 06.04.2021 № 4168-ДЭ-ЗаТЭС; від 19.03.2021 № 4137-ДЭ-ЗаТЭС; від 19.01.2021 № 3991-ДЭ-ЗаТЭС; від 02.06.2021 № 4292-ДЭ-ЗаТЭС; від 14.04.2021 № 4191-ДЭ-ЗаТЭС;

- з наведеного вбачається, що позивачем за зустрічним позовом фактично заявлено нові (додаткові) позовні вимоги, які не були викладені спочатку в зустрічному позові;

- на підставі наведеного суд доходить висновку, що заява позивача про зміну предмета позову не є заявою про зміну предмета позову в розумінні господарського процесуального законодавства, оскільки містить у собі прохання про розгляд судом нових матеріально-правових вимог (визнати недійсними 8 договорів) з обґрунтуванням інших обставин, яка фактично є новим позовом;

- з огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду заяви Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" про зміну предмету зустрічного позову у справі № 908/702/23.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.05.2023 у справі № 908/702/23, Акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вказану ухвалу, а матеріли справи повернути для продовження розгляду до суду першої інстанції.

2. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі № 908/702/23 повернуто без розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.05.2023 у справі № 908/702/23 на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про відмову в прийнятті заяви про зміну предмету позову, яка не передбачена переліком, наведеним у статті 255 Господарського процесуального кодексу України;

- відповідно до пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду;

- враховуючи, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 19.05.2023 у справі № 908/702/23 не підлягає окремому оскарженню від рішення суду, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги скаржнику без розгляду.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі № 908/702/23, та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення, в порядку визначеному законом, питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали порушив приписи статей 86, 236, пункту 6 частини 1 статті 255 та пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник вважає, що при винесенні ухвали апеляційний господарський суд допустив неправильне застосування норм процесуального права, а саме приписів частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України без врахування правових висновків щодо застосування цієї норми права, викладених у постановах Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17, від 26.04.2022 у справі № 712/9611/19-ц, від 10.05.2023 у справі № 756/17968/21.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ТЕК-Україна" відзив на касаційну скаргу не надало, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового рішення.

4. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Предметом касаційного перегляду є ухвала апеляційного суду від 28.06.2023, якою апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" повернуто заявнику, оскільки її подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ухвала місцевого господарського суду про відмову в прийнятті заяви про зміну предмету позову, яка не передбачена переліком, наведеним у статті 255 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Водночас, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Відповідно до частини 2 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Перелік ухвал, на які апеляційна скарга може бути подана окремо від рішення суду, наведений у частині 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до пункту 6 якої окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Скаржник, з посиланням на судову практику Верховного Суду, стверджує, що ухвала суду першої інстанції підпадає під категорію ухвал, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду на підставі пункту 6 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

У контексті наведеного Суд звертається до висновку Великої Палати Верховного Суду щодо можливості оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про залишення без розгляду (повернення) заяв, поданих по суті справи, який викладений у постанові від 13.11.2024 у справі № 757/47946/19-ц (до розгляду якої зупинялось провадження у даній справі).

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.11.2024 у справі № 757/47946/19-ц зазначила:

«Тож ухвали про залишення без розгляду заяв (клопотань) з процесуальних питань можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, якщо:

- це прямо передбачено у частині першій статті 353 ЦПК України (статті 255 ГПК України), наприклад, залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження;

- ухвала суду відсутня в переліку ухвал, викладеному в частині першій статті 353 ЦПК України (статті 255 ГПК України), якщо цього вимагає забезпечення права особи на судовий захист, тобто в силу специфіки певної ухвали заперечення щодо неї не може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду по суті спору.

Оскільки законодавець використав категорію "заява" послідовно в дужках (а не через кому чи із застосуванням розділових сполучників) після слова "позов", то вжите у цій нормі права поняття "заява" потрібно розуміти як заяву (вид звернення до суду), яка за своїм змістом тотожна поняттю "позов". Такими заявами в цивільному процесуальному законодавстві є заяви в наказному провадженні (розділ ІІ ЦПК України) та заяви у справах окремого провадження (розділ ІV ЦПК України). Наведене розуміння не дає можливості розширювати зміст категорії "заява", включаючи до нього інші заяви по суті справи чи заяви з процесуальних питань.

Як зазначалося, для правильної оцінки ухвали місцевого суду як такої, що підлягає або не підлягає самостійному апеляційному оскарженню, потрібно встановити, чи перешкоджає така ухвала подальшому провадженню у справі та/або чи має особа, яка подає апеляційну скаргу, можливість відновити свої права в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду."

Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 02.09.2024 у справі № 904/868/22 зазначено, що: «Суд апеляційної інстанції зазначив, що відмова у прийнятті заяви про зміну предмета позову має супроводжуватись одночасним поверненням такої заяви заявникові та має бути одноактною (нерозривною) процесуальною дією. Верховний Суд повністю підтримує вказані висновки, оскільки п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). Таким чином, відмова у прийнятті заяви про зміну предмета позову має супроводжуватись одночасним поверненням такої заяви заявникові та має бути одноактною (нерозривною) процесуальною дією.».

Тобто, процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про зміну предмета позову є повернення такої заяви позивачу.

Водночас, пунктом 6 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Отже, заява про зміну предмета позову є "заявою" в розумінні пункту 6 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна позиція викладені у постанові Верховного Суду від 19.12.2024 у справі № 910/18641/23.

Суд також зазначає, що враховуючи обставини цієї справи, оскарження ухвали про відмову у прийнятті заяви Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" про зміну предмету зустрічного позову разом з рішенням суду не буде доцільним та ефективним, оскільки рішення суду по суті буде ухвалюватись без урахування такої заяви і в межах первісно заявлених зустрічних позовних вимог, відтак і його апеляційний перегляд відбуватиметься виключно в межах первісно заявлених зустрічних позовних вимог.

Відмова суду у прийнятті заяви позивача за зустрічним позовом про зміну предмета зустрічного позову без можливості апеляційного оскарження відповідної ухвали окремо від рішення суду створює ситуацію, за якої позивач за зустрічним позовом змушений подавати окремий позов, який буде мати той самий суб`єктний склад, ті саме підстави, те саме обґрунтування, проте інший предмет позову, що не відповідає принципу процесуальної економії.

Таким чином, заперечення щодо ухвали місцевого суду про відмову у прийнятті заяви позивача за зустрічним позовом про зміну предмета зустрічного позову в силу специфіки прав позивача за зустрічним позовом, визначених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду по суті спору.

Отже, така ухвала має "завершальне" значення щодо можливості зміни зустрічних позовних вимог, з якими звернувся позивач за зустрічним позовом до суду в даному судовому процесі та перешкоджає подальшому провадженню у цій справі, а тому, у даному випадку, на ухвалу суду першої інстанції про відмову у прийнятті заяви Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" про зміну предмету зустрічного позову у справі № 908/702/23 може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду відповідно до вимог пункту 6 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги заявнику на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, є необґрунтованим.

З огляду на викладене, доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права отримали підтвердження.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 3, 4 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, касаційна скарга Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження, у розумінні § 2 Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги чи відкриття апеляційного провадження.

6. Судові витрати

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі № 908/702/23.

3. Справу № 908/702/23 направити до Центрального апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.05.2023 у справі № 908/702/23.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець