Рішення

від 14.01.2025 по справі 183/8491/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/8491/24

№ 2/183/3714/24

14 січня 2025 року м.Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадженняу у приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, третя особа Друга полтавська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року позивачка, в інтересах якої діє представник адвокат Шевченко Л.О., звернулася до суду з позовом до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, у якому просить визнати за нею право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_2 . Після смерті матері відкрилася спадщина, у тому числі на квартиру, розташовану за вищевказаною адресою, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 31.07.2002, виданого Сєвєродонецькою міською радою та зареєстрованого в Сєвєродонецкому МБТІ. Єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 являється позивачка, оскільки батьки її матері померли, інших дітей у спадкодавця ОСОБА_3 не було, остання на момент смерті у шлюбі не перебувала. На підставі заяви позивачки про прийняття спадщини, держаним нотаріусом було заведено спадкову справу. Звернувшись із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкову квартиру, постановою нотаріуса від 08.03.2024 позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, у зв`язку з неможливістю встановити кола спадкоємців, а також через відсутність інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності спадкодавця та неможливістю отримати інформацію у БТІ з тимчасово окупованої території.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

04.11.2024 ухвалою суду, постановленою без виходу суду до нарадчої кімнати, закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду.

Представник позивачки у судове засідання не з`явилася, 04.11.2024 через підсистему Електронний суд подала заяву про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника; позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток та усіх процесуальних документів в особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідно до ч.5 ст.14 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надіславши заяву про розгляд справи без його участі.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с.20), яка доводилася позивачці ОСОБА_1 матір`ю, що підтверджується копією свідоцтва про народження позивачки та копією свідоцтва про зміну прізвища її матері (а.с.33).

Після смерті ОСОБА_2 Другою полтавською державною нотаріальною конторою заведено 01.02.2024 спадкову справу №18/2024, номер у спадковому реєстрі №71932274 (а.с.20).

Постановою державного нотаріуса №256/02-14 від 08.03.2024 відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.24-24). Як вбачається зі змісту цієї постанови, заяву про прийняття спадщини подала дочка ОСОБА_1 . Інших заяв про прийняття чи відмову від спадщини станом на 08 березня 2024 року до нотаріальної контори не надходило. В матеріалах спадкової справи відсутня довідка про реєстрацію місця проживання спадкодавця та інших осіб, які були зареєстровані разом з померлою на день її смерті, через що неможливо виключити факт наявності інших спадкоємців, які прийшли спадщину в порядку ст.1268 ЦКУ, що позбавляє можливості встановити коло спадкоємців. Для отримання свідоцтва про право на спадщину на квартиру спадкоємцем надано свідоцтво про право власності, видане Сєвєродонецькою міською радою 31.07.2002 з відміткою на паперовому носії про реєстрацію квартири в Сєвєродонецькому міському бюро технічної інвентаризації 05.08.2002. У зв`язку з тим, що територія Сєвєродонецька є тимчасово-окупованою територією і органи державної влади тимчасово не здійснюють там свої повноваження, дані про передачу архівних справ на підконтрольну Україні територію відсутні, отримати інформацію про підтвердження реєстрації права власності на вищевказану квартиру немає можливості. Відомості в Державному реєстрі речових прав також відсутні. Тому, нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину та одночасно зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивачка у позові посилається на те, що вона являється єдиним спадкоємцем першої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , оскільки батьки її матері - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли, інших дітей у спадкодавця ОСОБА_3 не було, остання на момент смерті у шлюбі не перебувала. На підтвердження цих обставин позивачка надала копії свідоцтва про смерть вказаних осіб (37,40), копію свідоцтва про розірвання шлюбу матері (а.с.41).

З Витягу про зареєстрованих у житловому приміщені особі вбачається, що ОСОБА_2 з 06.09.1999 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10); витяг видано станом на 04.08.2023, тобто ОСОБА_2 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована за вказаною адресою; даних про інших осіб, які були зареєстровані разом з померлою на день її смерті, витяг не містить.

Стосовно належності спадкодавцю ОСОБА_2 вищевказаної квартири, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із Свідоцтвом про право власності на квартиру, виданого 31.07.2002 на підставі Розпорядження виконкому Сєвєродонецької міської ради від 30.07.2002 №1206, квартира АДРЕСА_2 , дійсно належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . На зворотній стороні цього свідоцтва наявний реєстраційний напис про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на вказану квартиру у Сєвєродонецькому МБТІ, записано у реєстрову книгу за №251 від 05.08.2002; запис засвідчено підписом керівника та печаткою Сєвєродонецького МБТІ (а.с.16-17).

У технічному паспорті на квартиру, також вказано, що квартира АДРЕСА_2 знаходиться у власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 31.07.2002. Вказаний запис засвідчений підписом керівника та печаткою Сєвєродонецького БТІ (а.с.38-39).

З наданої копії домової книги на квартиру АДРЕСА_2 вбачається, що ОСОБА_2 була записана до цієї Книги, як особа, що мала постійне місце проживання за цією адресою (а.с.21-22).

За даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про реєстрацію права власності на нерухоме майно квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 відсутні (а.с.19).

Спадкодавцем право власності на квартиру набуте у 2002 році. Надані копії правовстановлюючих документів на квартиру, посвідчені та зареєстровані органом, що здійснював реєстрацію права власності на той час, свідчить про дотримання законодавства, що діяло на момент реєстрації права власності на квартиру.

Як зазначено у відповіді Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області за №1312ВА від 30.04.2024, наданої на звернення представника позивачки, інформація щодо об`єктів нерухомого майна зберігалась в архіві підприємства на паперових носіях, оскільки на сьогоднішній день територія Сєвєродонецької міської територіальної громади є окупованою, підприємство не може виконувати свої функції в т.ч. надавати інформацію про наявні а архівних справах зареєстровані права власності до 01.01.2013 (а.с.41).

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя та ефективного вирішення порушених прав особи як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Як установлено судом, право власності померлої ОСОБА_2 на спірну квартиру зареєстровано у Сєвєродонецькому БТІ на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру від 31.07.2002, а тому право власності спадкодавця на спадкову квартиру увійшло до складу спадщини.

Зважаючи на вищенаведене, враховуючи те, що позивачка є спадкоємцем за законом першої черги спадкування після смерті матері, прийняла спадщину у строки та в порядку встановленому Законом, даних про наявність інших спадкоємців судом не встановлено, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265,280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса фактичного місця проживання згідно з довідкою ВПО: АДРЕСА_4 ;

відповідач Сєвєродонецька міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, код ЄДРПОУ 44083662, місцезнаходження: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, б-р Народів, 32;

третя особа - Друга полтавська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 22548193, місцезнаходження: 36021, м.Полтава, вул.Грабчака, 2.

Повне судове рішення складено і підписано 14 січня 2025 року .

Суддя Оладенко О.С.