Рішення

від 09.01.2025 по справі 462/7490/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/7490/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2025 року Залізничний районний м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

при секретарі судового засідання: Каралюс Т.Р.,

за участі:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката: Лихачова М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Козелецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства, суд

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, у якій просить встановити, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 та внести зміни до актового запису про народження № 92 від 07 червня 2023 року, складеного Козелецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а саме: у відомостях про батька дитини вказати « ОСОБА_2 », у відомостях про прізвище дитини вказати « ОСОБА_4 ». Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що сторони спільно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька ОСОБА_5 , запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, оскільки к відповідач не подав заяву до відділу державної реєстрації актів цивільного стану про визнання батьківства. Позивач вказує, що вона є військовослужбовцем та в умовах введеного воєнного стану, а тому для захисту прав та інтересів дитини позивач змушена звернутися до суду із даною позовною заявою, щоб дитина не залишилася сиротою, у випадку якщо щось станеться з позивачем при виконанні обов`язків військової служби. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23.09.2023 року провадження у справі відкрито.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити такі у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився жодного разу, про місце, дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи про скерування судом повідомлень відповідачу за зареєстрованим місцем проживання згідно відповіді №247471 з ЄДР /а.с.39/ та за адресою, вказаною у позовній заяві, як адреса фактичного місця проживання відповідача, відзив на позов не подав.

Суд, ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача, який причин неявки суду не повідомив, а також за відсутності представника третьої особи, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечила. Відтак, оскільки позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд приходить до переконання про можливість, відповідно до ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення.

Заслухавши поясненняпозивача таїї представника,допитавши свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вивчивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі ст. 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 126 Сімейного кодексу України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 128 Сімейного кодексу України визначено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першоїстатті 135 цього Кодексу.

Згідно постанови Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18), доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Як вбачається із матеріалів справи, у свідоцтві про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого Козельницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 92, батьками дитини вказано ОСОБА_8 та ОСОБА_1 /а.с.14/.

Відповідно до ч.2 ст. 128 Сімейного кодексу України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Із змісту позовної заяви вбачається, що сторони спільно проживають однією сім`єю, ведуть спільне господарство, виховують доньку, за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, згідно матеріалів справи позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована у Чернігівській області, Чернігівський (Козелецький) р-н.

Як вбачається із виписки по рахунку /картці/ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з 01.09.2022 21.09.2023 років відповідач ОСОБА_2 неодноразово здійснював перекази коштів на рахунок позивача /а.с.15-21/.

Згідно показань свідка ОСОБА_6 даних у судовому засіданні 18.12.2024 року, у яких вказала, що знає відповідача ОСОБА_9 з 2017 року, як двоюрідного брата її чоловіка, який приїжджав у 2022 році у м. Львів на хрестини її сина, де познайомив її з позивачкою ОСОБА_1 як його дівчина, та їй згодом стало відомо зі слів матері ОСОБА_2 ОСОБА_10 про факт вагітності і планування одруження. Пізніше ОСОБА_11 , мати ОСОБА_2 , повідомила їй про народження внучки ОСОБА_12 .

У судовому засіданні 18.12.2024 року свідок ОСОБА_7 засвідчила, що знає багато років відповідача ОСОБА_2 , який познайомив її з ОСОБА_13 у листопаді 2022 року коли разом приїжджали до м. Львова. Під час спільного спілкування повідомляли про свої плани про одруження. У березні 2023 року коли приїхали до м. Львова ОСОБА_14 разом з ОСОБА_13 , свідок помітила за зовнішніми ознаками, що ОСОБА_15 перебуває у стані вагітності і привітала їх з цією радісною новиною. В подальшому, влітку цього ж року ОСОБА_16 знову приїхала до м. Львова вже з донечкою, яка повідомила свідку, що ОСОБА_17 перестав виходи на зв`язок як народилася в них дитина.

Ухвалою суду від 11.12.2023 року по цивільній справі призначено судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

22 лютого 2024 року на адресу Залізничного районного суду м. Львова надійшло клопотання експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про погодження виду призначеної експертизи, скерування осіб для відібрання зразків та оплати рахунку.

Ухвалою суду від 27.02.2024 року провадження у справі поновлено, здійснено виклик учасників справи.

Ухвалою суду від 18.03.2024 року для продовження проведення призначеної судової експертизи, призначеної ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 11.12.2023 року, направлено експерту матеріали цивільної справи №462/7490/23, при цьому, погоджено вид експертизи як «судової молекулярно-генетичної експертизи», а також, на вимогу судового експерта, інформовано ОСОБА_1 про вартість проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, яка орієнтовно складатиме 14200,00 гривень та зобов`язано сторін ОСОБА_18 та ОСОБА_2 разом із дитиною ОСОБА_3 з`явитися до експертної установи Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (79040, м. Львів, вул. Конюшинна, 24) 02 квітня 2024 року у період з 10:00 год. до 11:00 год. для відібрання зразків букального епітелію для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи /при собі мати документи, що посвідчують особу паспорт, свідоцтво про народження дитини, ОСОБА_1 , крім цього, також і ідентифікаційний податковий номер/.

11 квітня 2024 року на адресу Залізничного районного суду м. Львова надійшов лист першого заступника директора Львівського науково-дослідного Експертно-криміналістичного центру МВС України з повідомленням про неможливість проведення експертизи №СЕ-19/114-24/3712-БД від 04.04.2024 у зв`язку із неявкою ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 27.02.2024 року провадження у справі поновлено, здійснено виклик учасників справи.

Ухвалою суду від 09.05.2024 року призначено по цивільнійсправі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

07 жовтня 2024 року на адресу Залізничного районного суду м. Львова надійшов лист першого заступника директора Львівського науково-дослідного Експертно-криміналістичного центру МВС України з повідомленням про неможливість проведення експертизи №СЕ-19/114-24/12922-БД від 31.07.2024 у зв`язку із неявкою ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 11.10.2024 року провадження у справі поновлено.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 ухилився від проведення судової експертизи, яку судом було призначено двічі, про що повідомлявся належним чином, що стверджується матеріалами справи, зокрема, рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень /а.с. 120, 158, 161, 162, 167/.

Така поведінка відповідача свідчить про його небажання отримати доказ на підтвердження чи спростування доводів позивачки щодо біологічного походження її дитини від відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

ЄСПЛ вказував у своїй практиці, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку на підтвердження або спростування батьківства. Експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, буквального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька (чи його родичів) і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 399/1029/15-ц, від 25.08.2020 року у справі № 478/690/18, від 15.04.2021 року у справі № 645/1098/18, від 19.05.2021 року в справі № 207/789/19.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_19 та ОСОБА_11 /а.с.48/.

Згідно долученого до матеріалів справи висновку результату молекулярно-генетичного дослідження від 29.09.2023 року Діагностичного центру ТОВ НМГЦ «ЛеоГЕН» проведено дослідження букального епітелію ОСОБА_19 , 1967 року народження, ОСОБА_10 , 1978 року народження та ОСОБА_3 , 2023 року народження, та встановлено, що у передбачуваних дідуся і внучки у 4 з досліджуваних локусів не виявлено спільних алелів, у 21 з досліджуваних локусів виявлено спільні алелі. За результатами статистичного аналізу, імовірність родинної спорідненості 2-го ступеня становить 99,99999%. У передбачуваних бабусі і внучки у 8 з досліджуваних локусів не виявлено спільних алелів, у 17 з досліджуваних локусів виявлено спільні алелі. З допомогою статистичного аналізу родинну спорідненість 2-го ступеня між імовірними бабусею та внучкою встановити не вдалось, що не заперечує потенційну родинну спорідненість /а.с.203/.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що дослідженими доказами доведено батьківство ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_20 , а тому позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Із огляду на те, що позивач просить усі понесені судові витрати залишити за нею, суд, виходячи з принципу диспозитивності, закріпленого ст.13 ЦПК України, вважає за можливе не стягувати при задоволенні позову із відповідача на користь позивача судові витрати пов`язані із наданням правничої допомоги.

Керуючись ст. 2, 4, 10, 13, 76-81, 109, 258, 263-265, 268, 280-283, 354-355 ЦПК України, ст. 126, 128, 134 СК України, суд

у х в а л и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Козелецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , матір`ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Внести зміни до актового запису про народження № 92 від 07 червня 2023 року, складеного Козелецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а саме: виключити відомості про батька: ОСОБА_8 .

Вказати у відомостях про батьківство батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Змінити прізвище дитини з ОСОБА_21 на ОСОБА_4 .

Анулювати свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , видати нове Свідоцтво про народження дитини із врахуванням внесених змін до актового запису та вказаних відомостей про батьківство.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1073 /одна тисяча сімдесят три/ гривні 60 копійок сплачений при поданні позову до суду /квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №N1JOM5545M від 26.09.2023 року.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 на користь держави 1073 /одна тисяча сімдесят три/ гривні 60 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 17.01.2025 року.

Суддя: Бориславський Ю. Л.