Рішення

від 13.01.2025 по справі 688/4223/24

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/4223/24

№ 2/688/84/25

Рішення

Іменем України

13 січня 2025 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого суддіБерезюк Н.П.,

за участі секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,

представника позивача Сташук М.О.

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шепетівці цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

11 вересня 2024 року Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз» (далі ПрАТ «Шепетівкагаз») звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу в розмірі 6193,55 грн. та судових витрат. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що ОСОБА_1 є споживачем послуги з розподілу природного газу, що надає ПрАТ «Шепетівкагаз» домоволодінню по АДРЕСА_1 . Облік нарахувань, оплати за послугу з розподілу природного газу та показники лічильника відображається на особовому рахунку № НОМЕР_1 .

ПрАТ «Шепетівкагаз» здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу в межах території м. Шепетівка та Шепетівського району на підставі Постанови НКРЕКП № 776 від 15.06.2017 «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ «Шепетівкагаз».

05.01.2018 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз» змінило тип з публічного на приватний та відповідно своє найменування, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та витягом з протоколу позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз» від 27.12.2017 року.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1067 від 30.06.2021 року внесено зміни до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 776 від 15.06.2017 року «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ «Шепетівкагаз»: у назві абревіатуру «ПАТ» замінено на «ПРАТ», та абз.1 п.1 викладено у новій редакції, згідно якої видано Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз» (код ЄДРПОУ 03361394) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Шепетівка, сіл Білокриниччя, Городище, Городнявка, Онишківці, Курганівка, Корпилівка, Корчик, Красносілка, Лозичне, Лотівка, Михайлючка, Пашуки, Плесна, Пліщин, Романів, Серединці, Судилків, Траулин, Хролин, Хутір, Цмівка, В.Шкарівка, та селища міського типу Гриців Шепетівського району Хмельницької області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз».

Відносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) споживачами газу регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824.

Згідно з п.п.1, 2 глави 1 Розділу VI Кодексу газорозподільних), суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Постановою НКРКП від 30 вересня 2015 року № 2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу (надалі Типовий договір), який є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної поставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів

Відповідно до п.1.1. Типового договору розподілу природного газу який є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператора ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

У відповідності до п.1.2.та 1.3.Типового договору розподілу природного газу, умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем. Даний договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей .633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.7 гл.З розділу VI Кодексу газорозподільних систем).

Відповідачем виконані умови приєднання до Типового договору, а саме фактом приєднання до умов Типового договору (акцептування договору) є фактичне споживання природного газу (що підтверджується змінами показників лічильника газу в сторону збільшення, які Відповідач передавав, зазвичай, месенджером Vіbеr та які відображені в Довідці про фінансовий стан споживача), а також оплата рахунків ПрАТ «Шепетівкагаз», починаючи з січня 2020 року по січень 2022 року (підтверджується зарахуванням сплачених коштів, що відображено в Довідці про фінансовий стан споживача).

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, V належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи.

Пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ передбачено, що для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку л природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ. 1 :

З моменту укладення між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, Оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу.

Газорозподільна система функціонує за принципом постійної та безперебійної наявності в системі газопостачання природного газу, який переміщується під тиском.

Фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється Оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача (пункт 2 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ).

Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.

Крім того, у разі незгоди споживача приєднуватися до умов Договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт (Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).

Між ПрАТ «Шепетівкагаз» та ОСОБА_1 укладено Типовий договір розподілу природного газу, який затверджений постановою від 30.09.2015 № 2498 Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

За цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п.2.1 Типового договору).

Пунктами 1, 2 глави 6 Розділу 6 Кодексу газорозподільних систем передбачено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Позивач звернувся до Шепетівського міськрайонного суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природній газ, яка була задоволена, про що судом видано судовий наказ від 20 травня 2024 року по справі №688/2092/24 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 6193,55 грн. Відповідач скористалась своїм правом на оскарження судового наказу, тому його було скасовано ухвалою суду від 29 травня 2024 року.

Позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі та надав відповідачу послуги з розподілу природного газу, однак відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала та не сплатила заборгованість, яка станом на 01.04.2024 року становить 6193,55, що свідчить про неналежне виконання своїх зобов`язань, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на їхню користь заборгованість за спожитий природній газ в сумі 6193,55, грн. та судові витрати.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

07.10.2024 суд постановив ухвалу якою відкрив у справі спрощене позовне провадження та призначив її до судового розгляду на 29.10.2024.

28.10.2024 до суду надійшла заява відповідачки ОСОБА_1 про закриття провадження з додатками та клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, у зв`язку з зайнятістю представника у іншому судовому засіданні, призначеному раніше. Розгляд справи відкладено на 08.11.2024.

В судовому засіданні 08.11.2024 після вступного слова сторін та дослідження письмових доказів оголошено перерву до 11.12.2024, надано можливість вирішити спір у добровільному порядку, в т.ч. шляхом укладення договору про реструктуризацію боргу.

27.11.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача про завершення розгляду справи без участі представника позивача, зазначено, що відповідачка не зверталась до позивача щодо укладення договору про реструктуризацію боргу.

11.12.2024 через систему «Електронний суд» та через канцелярію суду надійшли заяви відповідачки про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, перенесення розгляду справи, клопотання про залучення представника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до участі в справі.

11.12.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідачки Розсоха В.В. подав заяву про вступ до справи як представник, до якої долучив клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

11.12.2024 розгляд справи відкладено на 20.12.2024, у зв`язку з відсутністю у Шепетівському міськрайонному суду електроенергії згідно графіку (з 10 год до 14 год).

12.12.2024 суд постановив ухвалу про здійснення дистанційного судового провадження, роз`яснив представнику відповідача ОСОБА_2 необхідність ознайомитися з матеріалами справи в системі «Електронний суд» завчасно до судового засідання, призначеного на 20.12.2024, а також право подати суду письмові пояснення, у яких викласти свої заперечення щодо позову та подати їх у строк до 20.12.2024, в порядку визначеному ст.ст.182,183, 241 ЦПК України, оскільки розгляд у справі розпочато та досліджено письмові докази, в справі оголошувалась перерва до 11.12.2024, у зв`язку з наданням сторонам можливості вирішити спір у добровільному порядку.

У судовому засіданні 20.12.2024 суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви представника відповідачки Розсохи В.В. про розгляд цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу у загальному позовному провадженні. Ухвала мотивована тим, що згідно вимог п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України дана справа є малозначною, розглядається в порядку спрощеного провадження, а відповідно до ч.7 ст. 277 ЦПК України, частина друга-шоста цієї статті не застосовується, якщо справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Після заслуховування пояснень представника відповідачки Розсохи В.В. та додаткових пояснень відповідачки ОСОБА_1 суд оголосив у справі перерву до 13.01.2025, з метою з`ясування відомостей, повідомлених відповідачкою, про наявність у неї пільг щодо сплати комунальних послуг.

В судовому засіданні 13.01.2024 суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу, якою відмовив представнику відповідачки Розсосі В.В. у задоволенні його усного клопотання про продовження строку для подання зустрічного позову, у зв`язку з відсутністю об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню до суду із зустрічним позовом, дослідженням у справі усіх доказів, поданих у порядку визначеному ЦПК України та роз`яснив право звернутися до суду з позовом у загальному порядку.

Позиція позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Позиція відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнала, зазначила, що договір про розподіл природного газу вона не укладала, а тому не має обов`язку сплачувати за відповідні послуги.

Представник відповідача Розсоха В.В. в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що Оператор ГРС не є суб`єктом господарської діяльності в державному секторі економіки та не є державним або напівдержавним підприємством, а тому не має прав користуватися газорозподільною системою, а відповідно надавати послуги за тарифом, який не встановлено саме для населення відповідним державним центральним органом виконавчої влади відповідно Конституції України, Закону України «Про ціни та ціноутворенню», Житлового Кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якщо або такі повноваження надані Законом відповідному органу.

Відповідно ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу». За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу є публічним. Сторонами договору мають бути Оператор ГРС та замовник. Зазначив, що в законі не встановлено, що договір розподілу має бути договором приєднання. А тому цей договір не може бути договором приєднання, адже його умови мають ознаки двостороннього договору відповідно ст.626 Цивільного кодексу України, правами й обов`язками наділені обидві сторони.

Просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуги з розподілу природного газу, що надає ПрАТ «Шепетівкагаз» за місцем її проживання, а саме: в будинку АДРЕСА_1 . Облік нарахувань, оплати послуг з розподілу природного газу та показники лічильника відображаються на особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Постановою НКРКП від 30 вересня 2015 року №2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу, який є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної поставки оператором газорозподільних мережобсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам),до об`єктів споживачів.

Умови Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2498 розміщені на сайті Оператора газорозподільних мереж в мережі Інтернет за адресою: https://shepetivkahaz.ukraina.org.ua/ також на офіційному веб-сайті Регулятора https://www.nerc.gov.uaта в центрі обслуговування абонентів, за адресою: АДРЕСА_2 з роз`ясненнями щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.

Відповідачем виконані умови приєднання до Типового договору, а саме фактом приєднання до умов Типового договору (акцептування договору) є фактичне споживання природного газу (що підтверджується змінами показників лічильника газу в сторону збільшення, які відповідач передавав, зазвичай месенджером Viber та які відображені в довідці про фінансовий стан споживача), а також оплата рахунків ПрАТ «Шепетівкагаз», починаючи з січня 2020 року по січень 2022 року (що підтверджується зарахуванням сплачених коштів, що відображено в довідці про фінансовий стан споживача).

З моментуукладення міжспоживачем таоператором газорозподільнихмереж договоруз розподілуприродного газу,за наявностіфізичного підключенняоб`єкта споживачадо газорозподільноїмережі,оператором газорозподільнихмереж здійснюєтьсянадання споживачупослуг зрозподілу природногогазу.Газорозподільна системафункціонує запринципом постійноїта безперебійноїнаявності всистемі газопостачанняприродного газу,який переміщуєтьсяпід тиском.Фактичний розподілприродного газудля потребспоживача здійснюєтьсяоператором газорозподільнихмережу загальномупотоці природногогазу від точокйого надходженняв газорозподільнісистеми допунктів призначення споживача(пункт2глави 5розділу VIКодексу газорозподільнихсистем).Для визначенняфактичного об`ємуспоживання (розподілу)природного газуприймаються данілічильника газуоператора газорозподільнихмереж. Крім того, у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із газорозподільних мереж та має подати до оператора газорозподільних мереж письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт (пункт 5 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних мереж). Таким чином, між ПрАТ «Шепетівкагаз» та ОСОБА_1 укладено Типовий договір розподілу природного газу, який затверджено постановою від 30.09.2015 №2498 Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. За цим договором оператор газорозподільних мереж зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п. 2.1. Типового договору).

Згідно довідки про фінансовий стан відповідач ОСОБА_1 має присвоєний персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (ЕІС-код - EnergyIdentificationCode) - 56ХМ37А30862019Е та рахунок № НОМЕР_1 . Відповідач ОСОБА_1 нерегулярно сплачувала вартість послуги з розподілу природного газу, в результаті чого станом на 01.04.2024 року утворилась заборгованість в сумі 6193,55 грн.

20 травня 2024 року Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області винесено судовий наказ по справі №688/2092/24 2-н/688/197/24, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Шепетівкагаз» заборгованість за послугу з розподілу природного газу в сумі 6193,55 грн.

За заявою ОСОБА_1 , вказаний наказ був скасований ухвалою суду від 29 травня 2024 року.

Позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі та надав відповідачці послуги з розподілу природного газу, однак відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала та не сплатила заборгованість, яка станом на 01.04.2024 року становить 6193,55 грн.

Застосовані норми права.

Відносини сторін щодо надання послуг постачання природного газу регулюютьсяЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII(далі Закон №2189-VIII);Законом України «Про ринок природного газу» від 09 квітня 2015 року №329- VIII(далі - Закон № 329-VIII), Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі Правила №2496), Кодексом газорозподільних систем, затвердженогопостановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494(даліКодекс ГРМ), та Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженимпостановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2500.

За змістом статті 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Згідно з частиною першоюстатті 509 ЦК України,зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями.526, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістомст. 599 ЦК України, виконання зобов`язання, проведеного належним чином, припиняє його.

Відповідно до ст.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно ч. 1ст. 624 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею ст. 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з частиною першоюстатті 901 ЦК України,за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та оприлюднюється в установленому порядку. Відносини між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи, регулюються Правилами постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30 вересня 2015 року.

Згідно із пунктом 3 Розділу І Правил, постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Пунктом 2 Розділу ІІІ Правил визначено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Пунктом 1.3. Типового договору установлено, що він є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642Цивільного кодексу України на невизначений строк шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору. Фактом згоди Споживача про приєднання до умов цього Договору є отримання Постачальником поданої Споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за формою, встановленою у додатку 1 до цього Договору, та/або оплачений споживачем рахунок (квитанція).

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до позиції Верховного Суду України, яка висловлена під час розгляду справи № 6-59цс13 від 30 жовтня 2013 року, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15 та підтверджено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц.

Зазначена практика правозастосування правових норм у сфері оплати житлово-комунальних послуг є сталою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі 712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 369/3682/16-ц, від 7 лютого 2024 року у справі № 372/2236/21).

Оцінка суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суд встановив, що відповідачка зареєстрована та проживає в у будинку АДРЕСА_1 , за вказаною адресою їй надаються послуги з розподілу природного газу, заперечень щодо вказаної обставини відповідачкою суду не подано. Позивач оприлюднив на офіційному сайті типовий договір розподілу природного газу та заяву-приєднання до умов розподілу природного газу (для побутового споживача).

Згідно з пунктом 1.3. типового договору цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, та/або документально підтверджене споживання природного газу. Так відповідно до розрахунку заборгованості відповідачці за адресою: АДРЕСА_1 присвоєно номер рахунку НОМЕР_1 та нараховувалися послуги з розподілу природного разу у зв`язку зі споживанням такого, однак жодних оплат вартості послуг відповідачка не здійснювала, у зв`язку з чим станом на 01.04.2024 заборгувала сумуу розмірі 6193,55 грн.

Наведене додатково підтверджується також поясненнями відповідачки яка підтвердила факт передання показників спожитого газу через за стосунок у мобільному телефоні.

Таким чином, судом встановлено, що укладення сторонами типового договору розподілу природного газу підтверджується документальним підтвердженням споживання останньою природного газу, відповідачка користується послугами з розподілу природного газу, відтак правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються зокрема Житловим кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, а також іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідач отримувала надані послуги з розподілу природного газу, проте своїх обов`язків щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг не виконувала та не сплачувала їх. При цьому відповідно до доданого позивачем розрахунку, розмір заборгованості відповідачки перед позивачем станом на станом на 01.04.2024 року становить 6193,55 грн., доказів оплати вказаних послуг за спірний період відповідачем суду не надано.

Відтак, оскільки стороною відповідача не доведено, що проведений позивачем розрахунок є невірними, а також не надано доказів про ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, суд приймає вказаний розрахунок як належний та допустимий доказ позовної вимоги.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3028 грн.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 ЦПК);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 141 ЦПК).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 137, частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною.

Судом встановлено, що під час розгляду справи позивач приймав участь з використанням права на професійну правничу допомогу, яка надавалась Адвокатським Бюро «Сташук і партнери», представник позивача надала до суду попередній (орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які сторона понесла у зв`язку із розглядом справи першою інстанцією) де зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

До матеріалів позовної заяви долучена копія договору про надання правової допомоги, укладеного позивачем з Адвокатським Бюро «Сташук і партнери», в особі керуючого бюро Сташук М.О., протокол погодження обсягів та вартості послуг правничої допомоги від 05.09.2024 року

Тобто, відповідні докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, надано представником подані до суду із позовною заявою.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивачем, дійсно, були понесені витрати на правничу допомогу у цій справі.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавенц проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Суд вважає, що ця справа не є складною, позовна заява не є значною за обсягом та складною за своїм змістом. Справа є типовою для позивача у відносинах із боржниками, розгляд справи у суді здійснювався в спрощеному порядку, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги не є значним.

Враховуючи вищевикладене, характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, а також враховуючи значення даної справи для відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 1000 грн.

Керуючись ст.ст.82, 141, 263-265, 282, 284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз» заборгованість за послугу з розподілу природного газу в розмірі 6193 (шість тисяч сто дев`яносто три) гривні 55 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз» судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Приватногоакціонерного товариствапо газопостачаннюта газифікації«Шепетівкагаз» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариства по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз», місцезнаходження: м. Шепетівка, вул. Економічна, 29,код ЄДРПОУ 03361394;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 03 квітня 2015 року Шепетівським МВ УМВС України в Хмельницькій області, РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 17.01.2025 року.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК