Рішення

від 17.01.2025 по справі 370/2349/24

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2025 р. Справа №370/2349/24

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., із секретарем Хоменко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду в смт Макарів Київської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Льонок Макарів», ОСОБА_2 про визнання права власності на кооперативну квартиру,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Макарівського районного суду Київської області з позовом до Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Льонок Макарів» (далі - відповідач) про визнання права власності на кооперативну квартиру.

В обґрунтування позову посилалася на те, що перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала ордер на жиле приміщення № 87 від 26 січня 1990, який надав право зайняття жилого приміщення жилою площею 17.4 кв.м, яке складається з однієї кімнати у квартири за адресою: АДРЕСА_1 , згідно рішення райвиконкому № 13 від 25 січня 1990.

21 грудня 1993 року вона з чоловіком ОСОБА_3 розірвали шлюб.

Після розірвання шлюбу вона з дітьми: дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запишися проживати за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер.

15 листопада 2014 року вона змінила прізвище на Боровську.

Згідно довідки № 17 від 13 червня 2023 виданої житлово - будівельним кооперативом «Льонок» нею, ОСОБА_1 , як членом кооперативу було сплачено пайовий внесок в повному обсязі.

На момент набуття нею права власності на кооперативну квартиру, законодавством не була передбачена як видача свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, так і обов`язкова державна реєстрація права власності на таку квартиру.

28 березня 2024 року вона звернулася до Макарівської селищної ради Київської області з заявою про реєстрацію власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . На її звернення Макарівська селищна рада надала відповідь: «... Процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно урегульована Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-ІV та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (надалі Постанова).

Згідно з пунктом 6 згаданої Постанови державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав (державний реєстратор) або нотаріуса. Державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву на базі даних заяв за умови відсутності підстав для її неприйняття, передбачених законом (пункт 8 Постанови).

На підставі викладеного вище, для реєстрації права власності на зазначену квартиру рекомендовано звернутися до державного реєстратора або нотаріуса в межах Київської області (крім міста Києва).

24 травня 2024 року вона звернулася до відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Макарівської селищної ради з заявою щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте рішенням за № 8/13-12 від 29 травня 2024 року начальником відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації ОСОБА_6 повідомлено: ... « Відповідно до порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом, звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Позивач, в усній формі, зверталася до приватних нотаріусів, реєстраторів для реєстрації права власності на кооперативну квартиру, на що отримувала відповідь про звернення, за територіальною належністю, до відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Макарівської селищної ради.

Враховуючи, що в позасудовому порядку позивач не має змоги оформити право власності на зазначену квартиру, тому за захистом своїх прав звернулася до суду з даним позовом.

Враховуючи викладене, позивач просила суд: визнати за нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на кооперативну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 07.08.2024 року позов ОСОБА_1 , прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 25.11.2024 року залучено до участі у даній справі в якості співвідповідача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Підготовче засідання відкладено на 17.12.2024 року та в подальшому на 17.01.2025 року.

24.12.2024 року від позивача надійшла заява про внесення змін щодо учасників справи, а саме її дочки ОСОБА_4 , яка змінила прізвище на ОСОБА_7 .

Ухвалою суду від 17.01.2025 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті в цей же день.

Позивач подала заяву про розгляд справи у її відсутність, про підтримання позовних вимог, які просила задовольнити.

Відповідач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Льонок Макарів» подав заяву про розгляд справи за відсутності представника, проти задоволення позовних вимог не заперечив.

Відповідач ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечила.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослі дивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримали ордер на жиле приміщення № 87 від 26 січня 1990, який надав право зайняття жилого приміщення жилою площею 17.4 кв. м, яке складається з однієї кімнати у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , згідно рішення райвиконкому № 13 від 25 січня 1990 (а.с. 9, 17).

Згідно вказаного ордеру, його видано ОСОБА_3 , з сім`єю з 3 чоловік, склад сім`ї: ОСОБА_8 дружина, ОСОБА_4 дочка.

21 грудня 1993 року позивач з чоловіком ОСОБА_3 розірвали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 (а.с. 10).

Як вказала позивач, після розірвання шлюбу вона з дітьми: дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запишися проживати за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 20 червня 2023 серія НОМЕР_2 (а.с. 12).

15 листопада 2014 року позивач змінила прізвище на ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені від 15 листопада 2014 серія НОМЕР_3 (а.с. 11).

Згідно довідки № 17 від 13 червня 2023 виданої Житлово - будівельним кооперативом «Льонок» пайовий внесок сплачено в повному обсязі, заборгованості і під арештом квартира не перебувала (а.с. 26).

Згідно довідки № 18 від 27 червня 2023 виданої Житлово - будівельним кооперативом «Льонок» її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , вибув 03.09.1994 року (а.с. 27).

Позивач також посилалася на те, що на момент набуття нею права власності на кооперативну квартиру, законодавством не була передбачена як видача свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, так і обов`язкова державна реєстрація права власності на таку квартиру.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.09.87 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» член ЖБК, який повністю сплатив пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 1 січня 2013 року), державна реєстрація прав є обов`язковою, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Тому, 28 березня 2024 року позивач звернулася до Макарівської селищної ради Київської області з заявою про реєстрацію власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . На її звернення Макарівська селищна рада надала відповідь: «... Процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно урегульована Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-ІV та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (надалі Постанова).

Згідно з пунктом 6 згаданої Постанови державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав (державний реєстратор) або нотаріуса. Державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву на базі даних заяв за умови відсутності підстав для її неприйняття, передбачених законом (пункт 8 Постанови).

На підставі викладеного вище, для реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 рекомендовано звернутися до державного реєстратора або нотаріуса в межах Київської області (крім міста Києва) (а.с. 16).

24 травня 2024 року позивач звернулася до відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Макарівської селищної ради з заявою щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте листом за № 8/13-12 від 29 травня 2024 року начальником відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації ОСОБА_6 повідомлено: ... « Відповідно до порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом, звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву на базі даних заяв за умови відсутності підстав для її неприйняття, передбачених законом.

Під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор виготовляє скановані копії документів, поданих заявником для проведення державної реєстрації прав у паперовій формі, з дотриманням вимог, передбачених Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141.

Враховуючи зазначене, для реєстрації прав рекомендовано звернутися особисто до будь-якого державного реєстратора або нотаріуса в межах Київської області» (а.с. 15).

Усні звернення позивача до приватних нотаріусів, реєстраторів для реєстрації права власності на кооперативну квартиру, не дали змоги оформити право власності на квартиру.

Згідно архівної довідки № М-256 від 28.06.2023 року КП КОР «Київське обласне БТІ» встановлено, що станом на 31.12.2012 року право власності на об`єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_2 не зареєстровано (а.с. 24).

Згідно технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_2 станом на 14.06.2023 р. загальна площа квартири становить 34,4 кв.м, житлова 17,2 кв.м (а.с. 20-23).

Згідно довідки про склад сім`ї № 7 від 20.04.2023 року виданої уповноваженому членові житлово-будівельного кооперативу «Льонок» ОСОБА_1 про те, що до складу сім`ї ходять: ОСОБА_1 мати, ОСОБА_2 дочка, ОСОБА_5 син (а.с. 28).

Згідно Витягу №1712 від 07.08.2024 року з реєстру територіальної громади за період з 03.03.1990 р. по 07.08.2024 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 03.03.1990 по теперішній час (а.с. 25).

Положення ст. 328 Цивільного кодексу України (в редакції від 16 січня 2003 року) передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 128 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.

За положеннями ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв до вступу в законну силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, передбачалось, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Вказані норми дублюються у ст. 384 ЦК України (в редакції від 2003 року), де зазначено, що в разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.

В п. п. 69, 71 Листа Верховного Суду України від 26 травня 2001 року «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)» зазначалось, що члени ЖБК, які повністю внесли пайовий внесок за квартиру відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність», набувають права власності на квартиру.

З п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» вбачається, що судам слід мати на увазі, що згідно зі ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5 вбачається, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.

Адже, виникнення права власності на будинки, споруди та нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції від 2003 року та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 2004 року.

Враховуючи перелічені норми, на момент набуття позивачем права власності на кооперативну квартиру, законодавством не була передбачена як видача свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, так і обов`язкова державна реєстрація права власності на таку квартиру.

За змістом ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі п. 37 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5, з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК в редакції від 2003 року, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Вирішуючи даний спір, суд керується також наступним.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Відповідно до ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України, кожна особа має прав на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, якщо він не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу, шляхом визнання права.

Положеннями ст. ст. 8, 24, 41 Конституції України зокрема визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом та є непорушним.

Положення ст. 41 Конституції та ст. 328 ЦК України, гарантують та визначають презумпцію правомірності набуття права власності, а не виникнення у подальшому шляхом державної реєстрації.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особі на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно ви волі інших осіб.

В силу положень ч. 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

Тож, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача з відповідача не стягуються, оскільки відповідач не вчиняв протиправних дії, що стали підставою позову.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Льонок Макарів», ОСОБА_2 провизнання прававласності накооперативну квартиру задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на кооперативну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 17.01.2025 року.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Льонок Макарів»: 08001, Київська обл., Бучанський р-н, смт Макарів, вул. Проектна, 3, код ЄДРПОУ 44985844.

ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 .

Суддя Л.В. Білоцька