Постанова

від 16.01.2025 по справі 372/6515/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/6515/24

Провадження № 3-15/25

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 січня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі головуючої судді Висоцької Г.В., за участю секретаря Куник О. В., прокурора Малишенка Д. О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Управління стратегічних розслідувань Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1

за ч.4 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи депутатом Української міської ради Обухівського району Київської області, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, згідно з пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону №1700-VII, на якого поширюється його дія, в порушення вимог пунктів 2, 3 та 7 ч. 1 ст. 46 даного Закону 31.01.2024 подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацію за 2021 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в розділах 3, 6 та 11 якої зазначив завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 557 763,75 грн., розмір яких перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 провину визнав, просив призначити найбільш м`яке покарання.

Прокурор вважав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, у зв`язку з чим просив накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції відповідної статті.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ст. 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Приміткою до ст. 172-6 КУпАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Закону у декларації зазначається відомості про: цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.

З протоколу про адміністративне правопорушення № 3277 від 26.11.2024 вбачається, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Української міської ради Обухівського району Київської області, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, згідно з пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону №1700-VII, на якого поширюється його дія, в порушення вимог пунктів 2, 3 та 7 ч. 1 ст. 46 даного Закону 31.01.2024 подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацію за 2021 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в розділах 3, 6 та 11 якої зазначив завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 557 763,75 грн., розмір яких перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст. 1726 КУпАП

Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб..

Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК (https://portal.nazk.gov.ua), встановлено, що ОСОБА_1 як суб`єкт декларування, 31.01.2024 о 18:50 год. подав до Реєстру щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік.

Згідно з п.п.3,4,5 р. ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 №449/21, суб`єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом поставлення відповідної відмітки. Після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб`єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації. Перед підписанням декларації суб`єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки. Суб`єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.

Враховуючи викладене, на початку заповнення Декларації ОСОБА_1 ознайомився із зазначеним Порядком, про що проставив відповідну відмітку.

Крім того, після заповнення всіх розділів вказаної декларації він ознайомився із внесеними до неї відомостями та проставив відповідну позначку про підтвердження правильності даних, після чого подав цю декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 51 і Закону № 1700-УІІ Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб`єктами декларування, такі види контролю: щодо правильності та повноти заповнення.

Процедуру проведення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) контролю щодо повноти заповнення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено Порядком щодо повноти заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 31.08.2021 № 553/21.

Національним агентством з питань запобігання корупції відповідно до абз.4 ч. 1 ст. 513 Закону №1700-VII та пп. З п. 1 розділу V Порядку проведення повної перевірки декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 29.01.2021 №26/21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.02.2021 за №158/35780 (у редакції наказу Національного агентства віл 13.11.2023 №256/23 (далі - Порядок), проведено повну перевірку зазначеної декларації.

За її результатами встановлено, що ОСОБА_1 зазначив у декларації за 2021 рік завідомо недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, чим порушив вимоги пунктів 2, 3 та 7 ч. 1 ст. 46 Закону №1700-VII.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону №1700-VII, у декларації зазначаються об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;

б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону №1700-VII, у декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності). Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості

У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону №1700-VII, у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.

Згідно з обґрунтованим висновком щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, затвердженим 08.08.2024 заступником Голови Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 , у розділі3«Об`єкти нерухомості» декларації ОСОБА_1 не зазначено відомостей про квартиру, загальною площею 42 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 8 271,48 грн, яка належить на праві власності члену сім`ї (дружині) на підставі договору дарування від 10.08.2001 №1511, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, ОСОБА_1 у розділі 3 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності, на загальну суму 8271,48 грн., чим не дотримався вимог п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону №1700-VII.

У розділі6«Цінне рухомемайно -транспортні засоби» декларації ОСОБА_1 не зазначено відомості про автомобілі, а саме:

- автомобіль GREAT WALL HOVER, 2006 р.в., VIN-код: НОМЕР_2 , який з 09.03.2006 належить йому на праві власності, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Під час перевірки встановлено, що вартість транспортного засобу станом на 31.12.2021 могла становити 148 940,00 грн, що підтверджується інформацією, наданою Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз;

- автомобіль PORSCHE 924, 1984 р.в., який з 10.03.2006 належить йому на праві власності, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Під час перевірки встановлено, що вартість транспортного засобу станом на 31.12.2021 могла становити 95 200,00 грн, що підтверджується інформацією, наданою Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Таким чином, ОСОБА_1 у розділі 6 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності, на загальну суму 244 140,00 грн., чим не дотримався вимог п. З ч. 1 ст. 46 Закону №1700-VII.

У розділі11«Доходи,у томучислі подарунки» декларації ОСОБА_1 не зазначив відомостей про дохід, отриманий ним у вигляді заробітної плати від ТОВ «Еліксир Україна» (код ЄДРПОУ 39411169), у розмірі 113 813,57 грн, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Крім того не зазначив відомостей про дохід, отриманий ним у вигляді відсотків від AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352), у розмірі 118,70 грн, що підтверджується відомостями, наданими банківською установою. Також не зазначив відомостей про дохід, отриманий членом сім`ї (дружиною) у вигляді заробітної плати від ТУ ПФУ у Київській області, у розмірі 191 420,00 грн, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.

Таким чином, ОСОБА_1 у розділі11декларації зазначиввідомості,які невідповідають дійсності,на загальнусуму 305352,27 грн, чим не дотримав вимог п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону.

Отже, ОСОБА_1 ,у поданійніш щорічнійдекларації за2021рік зазначивнедостовірні відомостіна суму 8271,48+244140,00+305352,27=557763,75 грн.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 31.01.2024 (дата подання декларації) встановлений у сумі 3028 грн.

Так, згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто перевищує суму (3 028 х 100 = 302 800) 302 800 гривень, але не більшу за суму (3 028 х 500 = 1 514 000) 1 514 000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи обізнаним щодо вимог Закону №1700-VII, усвідомлюючи необхідність зазначення достовірних відомостей у декларації за 2021 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в розділі 3, 6 та 11 цієї декларації вказав недостовірні відомості на загальну суму 557 763,75 гривень, що складає 184,202 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи обізнаним щодо встановленого Законом №1700- VII обов`язку, маючи реальну можливість не допускати порушень Закону № 1700- VII, порушив вимоги пунктів 2, 3 та 7 ч. 1 ст. 46 Закону №1700- VII, зазначивши у щорічній декларації за 2021 рік недостовірні відомості на загальну суму 557 763,75 грн., що становить 184,202 прожиткових мінімумів працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації (31.01.2024).

ОСОБА_1 при поданні Декларації підтвердив достовірність вказаних відомостей, не скористався правом подати виправлену Декларацію та правом направити листа з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей.

Частиною 4 ст.172-6 КУпАП передбачено відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Завідомо недостовірні відомості - слід розуміти інформацію, що має неправдивий, хибний характер, який суб`єкт декларування усвідомлював або міг усвідомлювати на момент подання декларації (такої, що повністю або частково не відповідає дійсності).

Відповідно до абз. 3 Примітки до ст. 172-6 КУпАП відповідальність за цією статтею настає за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Окрім, визнання своєї вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами в їх сукупності.

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій ОСОБА_1 та визнання його винуватості.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік зазначив завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 557 763,75 грн.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Вчинення діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності за цією статтею.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків -ст.10 КУпАП.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачитист. 11КУпАП.

При цьому склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.172-6 КУпАП, є формальним, характеризується недодержанням різноманітних правил, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків.

Для визнання зазначеного правопорушення закінченим не потрібне настання наслідків - воно вважається умисним за умови усвідомлення особою протиправного характеру своїх дій чи бездіяльності.

Таке, усвідомлення презюмується, адже особа, зазначена в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», була допущена у встановленому законом порядку до виконання функцій держави, пройшовши спеціальну перевірку, подав відповідну декларацію та подає щорічні декларації, була попереджена і виконувала вимоги законодавства щодо фінансового контролю в частині подання щорічних декларацій .

Таким чином, досліджені докази свідчать, що ОСОБА_1 при поданні щорічної декларації за 2023р. із недостовірним даними, діяв умисно, тобто усвідомлював протиправний характер своєї дії, передбачав її шкідливі наслідки та свідомо допускав настання цих наслідків.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.172-6 КУпАП - подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Згідно із положеннями ч.4 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Так, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: останній не притягувався до адміністративної відповідальності, його вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції вказаної статті у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн.

У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 172-6 ч.4, 268, 279, 283, 294 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000грн.00коп. на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./Обухівська міс/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.), Рахунок отримувача: UA428999980314040542000010752, Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України на рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); отримувач коштів ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106) судовий збірв розмірі605грн.60коп. згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга, подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби та з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Строк пред`явлення до виконання постанови 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя В.Г.Висоцька