Ухвала

від 16.01.2025 по справі 2-5064/03

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД М.ПОЛТАВИ

Справа №2-5064/03

Провадження № 4-с/552/2/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2025 року Київський районний суд. м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіна Ж.В.

секретар судового засідання Іванко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в Київський районний суд м. Полтави зі скаргою на бездіяльність державного виконавця посилаючись на те, що 24.11.2024 року їй стало відомо, що в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься обтяження на моє майно, накладене ВДВ у Київському районі м. Полтави, згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № АЕ 502204 від 27.09.2006. Станом на 24.11.2024 року відомості щодо відкритих виконавчих проваджень відносно неї їй невідомі, постанов про відкриття виконавчих проваджень не отримувала, в реєстрі боржників не значиться. Згідно відомостей АСВП на виконанні перебувало виконавче провадження № 10800863 з примусового виконання листа № 2-5064 від 16.12.2003 року , в межах даного виконавчого провадження, постановою державного виконавця від 27.09.2006 накладено арешт на все нерухоме майно. Постановою державного виконавця від 18.12.2012 виконавче провадження закінчено на підставі п. 10 ч.1 ст. 49 Закону України « Про виконавче провадження». Згідно відповіді Шевченківського ВДВС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 08.04.2013 року виконавче провадження відкрито та цього ж дня закрито, про що свідчить інформаційна довідка з матеріалів АСВП. Виконавчий лист № 2-5064 від 16.12.2003 року, виданий Київським районним судом м. Полтави на даний час не перебуває на виконанні, інші відкриті виконавчі провадження відсутні.

У судове засідання скаржник не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність , вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник Київського ВДВС у м. Полтави Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав відзив на скаргу, де зазначив що згідно акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 12.02.2016 виконавче провадження № 10800863 знищено. Арешт на майно боржника накладено згідно вимог чинного законодавства, скаржником не доведено в чому полягає незаконність таких дій , а тому у задоволенні скарги просив відмовити.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.

Судом установлено, що у провадженні Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції перебувало виконавче провадження № 10800863 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5064 від 16.12.2003 року виданого Київським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку , щомісячно на утримання дітей : доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до відзиву Київського ВДВС у м. Полтави Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , згідно акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 12.02.2016 виконавче провадження № 10800863 знищено.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, на майно ОСОБА_1 накладено арешт Першою полтавською державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АЕ № 502204, 27.09.2006 року, ДВС у Київському районі.

Постановою державного виконавця від 18.12.2012 року виконавче провадження направлено за належністю до іншого відділу ДВС на підставі п.10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» за місцем роботи боржника, що територіально відноситься до Шевченківського ВДВС у м. Полтаві.

За повідомленням Шевченківського ВДВС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05.12.2024 року, на виконанні відділу перебувало виконавче провадження № 37422096, відкрите 08 квітня 2013 року на підставі виконавчого листа № 2-5064 від 16.12.2003 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі частини всіх видів заробітку ( доходу) щомісячно. Згідно даних АСВП 08.04.2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та 08.04.2013 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Відомостей, що відносно ОСОБА_1 наявні на примусовому виконанні виконавчі провадження суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; водночас основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби та умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законами України «Про державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до діючих на час накладення арешту на майно нормЗакону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999року, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Тобто арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до закону підлягає примусовому виконанню.

Відсутність відкритого виконавчого провадження по виконанню рішення суду дає підстави для звільнення майна з під арешту.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст.41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.

За ст.321 Цивільного Кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Приймаючи до уваги вищевикладене, порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом зобов`язання ДВС зняти арешт з майна боржника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260-261, 447-451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Зобов`язати Київський відділ державної виконавчої служби у місті Полтава Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з майна боржника ОСОБА_1 та заборону на його відчуження, який накладений на підставі постанови серія АЕ № 502204 від 27.09.2006, реєстраційний номер обтяження: 3898789.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ж.В.Кузіна