Рішення

від 16.01.2025 по справі 563/627/24

КОРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 563/627/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.01.2025 року

Корецький районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Загородько Н.А.

секретар судових засідань Миколайчук М.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Якимчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великомежиріцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Великомежиріцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка, зокрема, включає в себе сертифікат на земельну частку (пай). Одразу не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, оскільки про вказаний сертифікат не знав і на момент смерті матері працював в іншій області. За таких обставин просить суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.

Представник позивача адвокат Якимчук О.М. в судовому засіданні підтримала подану заяву та просила суд задоволити позов повністю. Вказала, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, а сертифікат на даний час не є успадкованим жодним із спадкоємців.

Позивач в судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав та просив його задоволити.

Відповідач ОСОБА_5 подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Вважає, що майно ОСОБА_4 вже прийняте ним та ОСОБА_3 , як такими спадкоємцями, що вчасно подали заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, отримали свідоцтва про право на спадщину і наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини не є поважними.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, жодних клопотань чи заяв до суду не подавала.

Представник Великомежиріцької сільської ради Рівненського району Рівненської області в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи без участі їх представника.

Заслухавши представника позивача, позивача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що на підставі рішення Корецької РДА № 81 від 03 лютого 1998 року на ім`я ОСОБА_4 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РВ №0238303.

За життя ОСОБА_4 залишила заповіт, посвідчений в.о. державного нотаріуса Другої рівненської державної нотаріальної контори Сухою С.Г. від 15 жовтня 1997 року, яким заповіла 1/3 частину квартири в м.Рівне ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджує свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 19 грудня 2019 року.

Відповідно до довідки, виданої Корецькою міською радою Рівненської області № 03-08/1334 від 04 грудня 2017 року ОСОБА_4 на момент смерті була зареєстрована та проживала в Корецькому жіночому монастирі за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджуться свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_2 від 26 лютого 2014 року.

ОСОБА_6 був батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження.

Згідно інформаційних довідок Корецької районної ДНК № 76678305 та № 76678390 від 19 квітня 2024 року після смерті ОСОБА_4 спадкова справа заведена 26 березня 2014 року за заявами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , заповіт від 15 жовтня 1997 року - чинний, свідоцтва про право на спадщину видані 06 грудня 2014 року на 1/3 частину квартири на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Частиною першою статті 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

В обох випадках спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, і, крім того, юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

Відповідно до статей 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Відповідно до статей 1273-1275 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною, проте вона може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Відповідно до статей 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання тим процедури входження у спадкування і, кінцево, дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

За статтею 1276 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Отже спадкова трансмісія передбачає перехід права спадкування (прийняття або відмова від прийняття) від померлого до його власних спадкоємців.

Тобто, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як спадкоємці першої черги ОСОБА_6 , який був спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 , прийняли спадщину, вчасно подавши нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та отримали свідоцтва про право на спадкове майно.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

Виникнення у нього права на спадкування за законом, залежить виключно від дій спадкоємців попередньої черги та, лише у разі відмови тих від спадщини, неприйняття ними спадщини або позбавлення права на спадщину, робить названу особу учасником спадкових правовідносин, які, як правило, базуються на родинних стосункам спадкодавця і спадкоємця.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Позивач ОСОБА_1 у встановлений законом строк не звертався до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна. Позивач у встановлений законом строк повинен був подати до нотаріальної контори заяву про таке бажання, проте він цього не зробив, з моменту смерті його матері пройшло понад 11 років.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Отже, судом можуть бути визнані поважними причинами тільки ті, які свідчать, що у спадкоємця були реальні перешкоди для подання такої заяви.

Натомість позивачем ОСОБА_1 не доведено наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою до нотаріуса у встановлений законом шестимісячний строк після смерті матері.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.12, 13, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1 до Великомежиріцькоїсільської радиРівненського районуРівненської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провизначення додатковогостроку дляподання заявипро прийняттяспадщини - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: 34731, Рівненська область, Рівненський район, с.Березівка;

відповідач Великомежиріцька сільська рада Рівненського району Рівненської області, ЄДРПОУ 04385971, зареєстроване місце знаходження: 34725, Рівненська область, Рівненський район, с. Великі Межирічі, вул. Перше Травня, 1;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 17 січня 2025 року.

Суддя Н.А. Загородько