Ухвала

від 17.01.2025 по справі 697/151/25

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/151/25

Провадження № 1-кс/697/35/2025

У Х В А Л А

Іменем України

17 січня 2025 року м. Канів

Слідчий суддя Канівського міськрайонного суду

Черкаської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каневі Черкаської області в режимі відеоконференції клопотання прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, проходячи військову службу на посаді діловода групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.01.2025 близько 21 год. 27 хв., керуючи автомобілем «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. 206 Дивізії, буд. 5 в м. Каневі Черкаської обл., заїжджаючи на територію АЗС, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який рухався по прилеглій території вказаної АЗС, паралельно вул. 206 Дивізії, в попутному напрямку, внаслідок чого останнього було доставлено до КНП Канівська багатопрофільна лікарня з тілесними ушкодження у вигляді перелому латеральної кісточки лівої гомілки з вивихом стопи та забійні рани обох колінних суглобів.

05.01.2025 за даним фактом розпочато досудове розслідування за № 12025250340000007 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

05.01.2025 під час проведення огляду місця події працівниками поліції було виявлено та вилучено автомобіль марки «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який поміщено до ВП № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Дані виявлені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, та вони відповідають критеріям, зазначеним у п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України.

Вилучені речі є речовими доказами та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, тому з метою збереження речових доказів є необхідність накладення арешту на дані вилучені речі.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

ОСОБА_4 , який є користувачем автомобіля у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.

Власник майна ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України, неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання виходить з наступного.

У провадженні СВ Відділу поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250340000007 від 05.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 05.01.2025, вбачається, що на місці події було виявлено та вилучено автомобіль марки «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 10-17).

Постановою слідчого СВ ВП №1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області від 05.01.2025 автомобіль марки «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні та залишено на зберігання на території відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 власником автомобіля марки «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_6 .

Фактичним користувачем вказаного автомобіля, на належній правовій підставі, є ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: зокрема, збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які зокрема:

- були знаряддям вчинення кримінального правопорушення;

- зберегли на собі сліди правопорушення;

- містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Вказані вилучені речі відповідають ознакам речових доказів (зберегли сліди правопорушення, тощо) і відповідно визнані речовими доказами, їх подальше використання може призвести до втрати, знищення, зміни, продажу, переховування, тощо, а по даному кримінальному провадженню слід провести ряд слідчих і процесуальних дій, а вказані речові докази мають суттєве значення для встановлення всіх обставин та істини у кримінальному провадженні.

Зважаючи на викладене клопотання в частині накладення арешту підлягає до задоволення.

Разом із тим, визначення місця зберігання речових доказів на стадії досудового розслідування, про що вказано у клопотанні, за змістом норм КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 належить до виключної компетенції органів досудового розслідування.

Тобто при розгляді питання про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні слід керуватися як загальними нормами, зокрема щодо порядку розгляду подання слідчого, так і спеціальними, зокрема частинами 2, 6 та 7 ст. 100 КПК щодо порядку зберігання речових доказів, а також ч. 1 ст. 309 КПК щодо переліку судових рішень слідчого судді, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку

Таким чином, слідчий суддя не вправі вирішувати місце зберігання речових доказів, тому в цій частині клопотання не підлягає до задоволення.

На підставі ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

У межах кримінального провадження №12025250340000007, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України накласти арешт на вилучені 05.01.2025 в ході проведення огляду місця події речі:

- транспортний засіб автомобіль «Ford Mondeo», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, 2006 року випуску, VIN-код НОМЕР_3 , шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування даним майном.

У задоволенні клопотання в частині встановлення місця зберігання вилучених речей відмовити.

Ухвала підлягає до негайного виконання дізнавачем, слідчим, прокурором.

Копію ухвали направити ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти діб.

Повний текст ухвали оголошено 17.01.2025 о 11-15 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1