Ухвала

від 17.01.2025 по справі 754/11241/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/636/25

Справа № 754/11241/24

У Х В А Л А

Іменем України

17 січня 2025 року Суддя Деснянського районний суд міста Києва Буша Н.Д., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Київський РАДІОЗАВОД» про стягнення невиплаченої заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

До Деснянського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовними вимогами до АТ «Київський РАДІОЗАВОД» про стягнення з відповідача на свою користь 179 854,71 грн. невиплаченої заробітної плати, а також моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду судді Деснянського районного суду міста Києва Буша Н.Д.

Ухвалою суду від 09.08.2024 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху та було надано позивачу строк для усунення її недоліків.

Позивачем на виконання ухвали суду у встановлені суддею строки було усунуто зазначені судом недоліки, ухвалою суду від 03.10.2024 року відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін).

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 17.04.2018 року наказом №8/2018 Відособленого Госпрозрахункового структурного підрозділу ПАТ «Київський Радіозавод» Конструкторсько - виробничого центру «СПЕЦТОЧМЕХАНІКА» було наказано тимчасово на термін 2 (двох) днів (18,19 квітня 2018) відсторонити токаря 5 розряду - ОСОБА_1 від виконання своїх обов`язків. 14.01.2019 року наказом відповідача №20-к Про скорочення штатів було наказано позивача звільнити з підприємства по п. 1 ст. 40 КЗПП України - в зв`язку з скороченням штатів з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати з 14.01.2019 року. Надалі, 23.09.2019 року в відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що було прийнято рішення про компенсацію позивачу заробітної плати за два дні (час відсторонення від роботи), а саме за 18 та 19 квітня 2018 року. Дане відшкодування підтверджується платіжним дорученням від 04 липня 2019 року №132. Сума відшкодування після сплати усіх податків становила 740,16 грн. Відповідач зазаначає, що ним не була виплачена належна позивачу заробітна плата від 19.04.2018 року у належний строк, а саме затримка такої виплати становить 426 днів. Період затримки виплати - 426 днів (з 05.05.2018 року по 04.07.2019 року). Середня заробітна плата за день = 740.16 (заробітна плата за два дні, визнана відповідачем) : 2 = 370,08 грн. Отже, 370.08 х 426 = 157 654,08 грн., які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Також просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції за квітень-грудень 2018 рік, за січень-червень 2019 рік та 3% річних, що в загальному розмірі разом із основною вимогою становить 179 854,71 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10 000, грн. та судові витрати.

25.10.2024 року відповідачем, подано відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає, що на день звільнення, позивач не мав права на виплату заробітної плати за 18 та 19 квітня 2018 року, оскільки наказ від 17.04.2018 № 8/2018 про його відсторонення 18 та 19 квітня 2018 року від роботи був скасований 18.12.2019 року рішенням Деснянського районного суду міста Києва у справі № 754/4896/19. Щодо моральної шкоди, сторона відповідача зазначає, що жодних доказів, які б підтверджували пережиті душевні страждання позивачем або підтвердження що його було позбавлено можливості реалізації ним своїх звичок і бажань до позовної заяви не додано. Також сторона відповідача зазначає, що позивачем ставиться вимога щодо стягнення коштів за 426 днів, хоча відповідно до ст. 117 КЗпП України, така вимога може бути виплачена, але не більш як за шість місяців Також було подано клопотання про застосування строків позовної давності, просили суд відмовити позивачу в задоволені позову.

Заявлені позовні вимоги позивача підлягають закриттю на підставі наступного.

Згідно відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, в провадженні суду перебувала цивільна справа № 754/4896/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Київський радіозавод" з позовними вимогами про

скасування наказу № 8/2018 від 17.04.2018 року КВЦ «Спецточмеханіка» відповідача; скасування наказу відповідача № 113-К від 27.04.2018 року;

стягнення з відповідача 821,92 грн. компенсації заробітної плати за два дні відсторонення від роботи;

стягнення з відповідача 10 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року позов задоволено частково та, в тому числі, було скасовано наказ № 8/2018 від 17.04.2018 року конструкторсько-виробничого центру «Спецточмеханіка» публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод» про тимчасове відсторонення ОСОБА_1 від виконання своїх обов`язків.

Крім того, рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року, яке не оскаржувалось та набрало законної сили 19.01.2021 року, встановлено, що "…Також у судовому засіданні достовірно встановлено, що на час вирішення спору судом відповідач повністю виплатив позивачу заробітну плату за 18 і 19 квітня 2018 року, тобто за два дні відсторонення від роботи і позивач не заперечував у судовому засіданні проти отримання ним заробітної плати за ці два дні відсторонення від роботи в розмірі, про який він просив у позові. Однак у судовому засіданні позивач не відмовлявся від позовних вимог про стягнення з відповідача заробітної плати за два відсторонення від роботи. Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заробітної плати за два вищевказані дні відсторонення позивача від роботи задоволенню не підлягають…".

Так, відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Результат аналізу п. 3 ч.1 ст. 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Вказана підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянутої остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

У пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначено, що «за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що «позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)).

Суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Таким чином, вже існує рішення, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Враховуючи вищезазначені вимоги закону, суддя приходить до висновку, що справа підлягає закриттю, у зв`язку із наявністю рішення суду, яке набрало законної сили, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Оскільки суд закриває провадження, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Київський РАДІОЗАВОД» про стягнення невиплаченої заробітної плати - закрити.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав - не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 17.01.2025 року.

Суддя Н.Д.Буша