Ухвала

від 17.01.2025 по справі 760/14707/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 6/754/22/25

Справа № 760/14707/24

У Х В А Л А

Іменем України

17 січня 2025 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець Кошарський Олександр Володимирович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник, через систему «Електронний суд» звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Подану заяву обґрунтовано тим, що приватним виконавцем Кошарським О.В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого напису № 11697 вчиненого 30.01.2020 приватним нотаріусом Гуревічовим О.М. Враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 12.10.2022 у справі № 183/4196/21, заява подана за місцем виконання відповідного рішення.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 10.12.2024 заяву ТОВ «Дебт Форс» передано до Деснянського районного суду міста Києва за підсудністю.

Ознайомившись зі змістом поданої заяви та доданими до неї документами, суд приходить висновку про те, що подана заява підлягає направленню до Солом`янського районного суду міста Києва за місцем виконання виконавчого напису.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «незалежний і безсторонній суд, встановлений законом», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справи до його юрисдикції (предметної та суб`єктивної) та підсудності (територіальної юрисдикції).

Територіальна юрисдикція визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції.

Розгляд справи судами з порушенням правил підсудності є порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 369/238/15-ц).

Згідно ч. 2 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Відповідно до ст. 90 Закону України «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.10.2022 у справі №183/4196/21, оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, тому заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Визначення змісту категорії «місце виконання рішення» наведене у ст.24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами ч.ч.1, 2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Виходячи зі змісту ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.

Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями. Законодавець пов`язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця, яке не є тотожним з місцем виконання виконавчого напису нотаріуса, а з місцем безпосереднього вчинення виконавчих дій. Правові висновки з цього приводу висловлено Верховним Судом у ряді постанов, зокрема, у постанові від 29.10.2020 у справі №263/14171/19.

Таким чином, заява сторони (заінтересованої особи), державного або приватного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження, у разі виконання рішень інших органів (посадових осіб), а в даному випадку - виконавчого напису нотаріуса, вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення, оскільки інше не передбачено Розділом VI ЦПК України - «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».

Зі змісту заяви вбачається, що боржником у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 є ОСОБА_1 .

Згідно відомостей про задеклароване /зареєстроване місце проживання особи, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 .

Проте, як вбачається з витягу про виконавче провадження, згідно постанови приватного виконавця Кошарського О.В. від 19.05.2023 про передачу ВД на виконання до підприємства, установи, організації, боржник ОСОБА_1 отримує дохід у ТОВ «Перша приватна служба безпеки».

Таким чином, суд приходить до висновку, що місцем виконання виконавчого напису № 11697 від 30.01.2020 є ТОВ «Перша приватна служба безпеки», код ЄДРПОУ: 43371321 - м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 7.

Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність передати за підсудністю матеріали цивільної справи за заявою ТОВ «Дебт Форс», заінтересовані особи: ТОВ «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець Кошарський О.В., ТОВ «Кампсіс Лігал» про заміну сторони виконавчого провадження на розгляд до Солом`янського районного суду міста Києва, за місцем виконання виконавчого напису.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124, 125 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 3, 4, 23, 31, 32, 263, 353, 354, 355, 446 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець Кошарський Олександр Володимирович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про заміну сторони виконавчого провадження передати на розгляд до Солом`янського районного суду міста Києва за підсудністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено: 17.01.2025.

Суддя В.О. Сенюта