Ухвала

від 09.01.2025 по справі 133/4160/23

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 133/4160/23

Ухвала

Іменем України

09 січня 2025 року Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області, клопотання сторін судового провадження, заявлені в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020230000470 від 17 листопада 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Калинівського районного суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020230000470 від 17 листопада 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307КК України.

На підставі ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 11.11.2024 року, продовжено відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 09.01.2025 року, із залишенням без змін раніше визначеного розміру застави у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що складає 90840грн.00коп.).

Прокурор Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави відносно ОСОБА_6 .

Прокурор ОСОБА_8 в судовому засіданні підримав заявлене клопотання, просив суд продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, просила суд зменшити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав позицію свого захисника.

Розглянувши доводи заявлених клопотань, з`ясувавши позицію сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями ч.ч.1,2,3ст.331КПКУкраїни,під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обратиабопродовжити запобіжнийзахідщодообвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч.1 ст.176 КПКУкраїни, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з ч.1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютавосьмоюстатті 176 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1,2ст.194КПКУкраїни,підчасрозгляду клопотанняпрозастосуваннязапобіжного заходуслідчийсуддя,судзобов`язанийвстановити,чидоводятьнадані сторонамикримінальногопровадженнядокази обставини,якісвідчатьпро: 1)наявністьобґрунтованоїпідозри увчиненніпідозрюваним,обвинуваченимкримінальногоправопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу,інаякі вказуєслідчий,прокурор; 3)недостатністьзастосуваннябільш м`якихзапобіжнихзаходівдля запобіганняризикуаборизикам,зазначенимуклопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті.

Судом з матеріалів кримінального провадження встановлено, що строк тримання ОСОБА_6 під вартою було продовжено до 09.01.2025 року включно, на підставі ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 11.11.2024 року у справі № 133/4160/23.

При вирішенні питання щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить із наявності пред`явленого йому обвинувачення та необхідності уникнення ризиків, визначенихп.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, що обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Доведений і ризик того, що обвинувачений ОСОБА_6 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній офіційно не працевлаштований, не має належного та постійного джерела доходу (прибутку).

Ймовірним є й те, що обвинувачений ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадження, оскільки останні ще не допитані в судовому засіданні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 відповідно до вимог ч.1ст.178 КПК України,судом враховуються такі обставини як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у його вчиненні, відсутністю сталих соціальних зв`язків та стосунків, а також вільний вибір місця знаходження та проживання, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі, а також беручи до уваги те, що у суду відсутні докази, які б свідчили про те, що ризики передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання та продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зникли, а тому оскільки підстав для обрання (зміни) більш м`якого запобіжного заходу не встановлено, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно нього дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зазначені ризики виправдовують продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Враховуючи вищевикладене, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно продовжити на 60 (шістдесят) днів, до 08 березня 2025 року включно.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 дії запобіжного заходу виключно у виді тримання під вартою, підстав для його пом`якшення не має, а тому у задоволенні відповідного клопотання з цього приводу необхідно відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий, сімейний стан обвинуваченого, суд прийшов до висновку про необхідність залишення без змін визначеного обвинуваченому ОСОБА_6 розміру застави у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90840грн.00коп., із покладенням на нього певних обов`язків відповідно до ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 193-194, 196, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави відносно ОСОБА_6 задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Козятин Вінницької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, не судимого в силу статті 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 08 березня 2025 року включно.

Обвинуваченого ОСОБА_6 утримувати під вартою у слідчому ізоляторі Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», куди невідкладно надіслати копію цієї ухвали для виконання.

Залишити беззмін ранішевизначений розмірзастави умежах 30розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб(щоскладає90840грн.00коп.,якаможебутивнесена яксамимобвинуваченим,такііншоюфізичною абоюридичною особою(заставодавцем)нарахунокотримувача:UA688201720355219002000000401, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, номер та дата ухвали суду, кримінальне провадження, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме: прибувати до суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за їх наявності).

Роз`яснити обвинуваченому положення п.п.8, 10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 08 березня 2025 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Усне клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_11 про зменшення розміру застави залишити без задоволення.

Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя