Ухвала

від 03.01.2025 по справі 761/28/25

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/28/25

Провадження № 1-кс/761/969/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 ,

про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Суми, громадянина України, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 12.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22024000000000232,

установив:

03.01.2025 старший слідчий в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7 звернувся (вх. № 383) до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням, погодженим прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий ОСОБА_7 зазначив про таке.

Слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000232 від 12.03.2024, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

За версією органу досудового розслідування, засновник ТОВ «РОТОР ЕНЕРГО СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 33078723) ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з директором цього підприємства ОСОБА_9 , а також засновником та директором ТОВ «НТЦ ГАЗМАШКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 38522578) ОСОБА_6 і невстановленими особами, після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну здійснив постачання запасних частин до насосу АКсВ 125-140-3М на користь російського підприємства - ТОВ «ВЕСТ» (ОДРН 1167746477623) для потреб Кольської АЕС, тим самим вчинив умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки і передання матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.

Слідчий зазначив, що отримані на цьому етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України. Під час застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити нові кримінальні правопорушення та/або продовжити свою злочинну діяльність, які станом на сьогодні не змінились та продовжують існувати.

При цьому, на думку слідчого, більш м`які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .

Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 03.01.2025 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та зазначив, що за наявності обґрунтованої підозри, ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та підтверджуються зібраними матеріалами під час досудового розслідування, а тому просив задовольнити клопотання та продовжити підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки у органу досудового розслідування ще є необхідні слідчі та процесуальні дії, які потрібно провести. Застосування менш суворого запобіжного заходу, на цей час, вважає не можливим, оскільки такий не зможе забезпечити належний рівень гарантії належної процесуальної поведінки останнього.

Захисник ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого про продовження строку дії безальтернативного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що органом досудового розслідування неправильно кваліфіковані дії ОСОБА_6 , при цьому ризики, передбаченні ч. 1 ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, а тому ОСОБА_6 можливо визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також захисники зазначили про позитивні характеризуючи дані ОСОБА_6 .

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав думку захисників.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого з огляду на таке.

Так, слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000232 від 12.03.2024.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.

13.11.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, а саме у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництві), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, за попередньою змовою групою осіб.

13.11.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.11.2024 у справі № 761/42593/24 стосовно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10.01.2025 включно без визначення розміру застави.

Постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_10 від 31.12.2024 строк досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні продовжено до 3 (трьох) місяців, тобто до 12.02.2025.

Зважаючи на те, що завершити розслідування до зазначеного строку не видається можливим, у зв`язку з тим, що у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих (процесуальних) дії, які мають значення для забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, а строк тримання під вартою підозрюваного завершується, слідчий звернувся до суду з цим клопотанням.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з положеннями статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У свою чергу, правила, передбачені для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, врегульовані параграфом 1 Глави 18 Розділу ІІ, зокрема, статтями 176-178, 184-198 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Водночас слідчому судді під час вирішення вказаного питання не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред`явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111-2 КК України.

Водночас при вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та відсутність обставин, які є підставою для застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до ст. 199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою. При розгляді клопотання про продовження тримання під вартою мають враховуватися у відповідності до ч. 3 ст. 199 КПК України й наявність обставин, що перешкоджають завершенню досудового розслідування.

Слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 , знаючи, що за кримінальне правопорушення, вчинення якого йому інкримінується, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, з конфіскацією майна, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу підозрюваного, слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.

На цей час у кримінальному провадженні проведений не повний комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, що дає обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають значення для кримінального провадження.

Зазначене свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_6 має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Слідчий суддя враховує, що покази свідків у зазначеному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_6 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності. При цьому підозрюваний ознайомлений з порядком роботи підприємства та може знати осіб, які є або можуть бути свідками у цьому кримінальному провадженні.

Існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, зокрема перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високими, оскільки на цей час продовжується вторгнення Російської Федерації на територію України у той же час ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництві), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, за попередньою змовою групою осіб.

Слідчий суддя зазначає, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Одночасно слідчий суддя звертає увагу на те що, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до розділу І КК України належить до злочинів проти основ національної безпеки України, у той час, коли відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність даних правопорушень.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою, а отже будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою не є можливим згідно з процесуальними нормами КПК України.

Слід зазначити, що зазначена норма КПК України доповнена 14.04.2022 Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» № 2198-IX, метою якого є захист національних інтересів України, захист української державності від злочинів проти національної і громадської безпеки, та недопущення ухилення винними особами від відбуття кримінального покарання за вчинення злочинів вказаної категорії, а також злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, запобігання безпідставним та немотивованим рішенням суду щодо обрання стосовно цієї категорії осіб запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Згідно зі ст. 6 Конституції України державна влада в Україні поділяється на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Приймати закони в Україні повноважна тільки Верховна Рада України, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 85 Конституції України. Натомість відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» завданням суду є здійснення правосуддя.

Таким чином, слідчий суддя шляхом здійснення правосуддя лише застосовує норми закону, однак не може перебирати на себе функції законодавчого органу та своїми рішеннями відступати від правових норм чи змінювати їх.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 19.06.2024 № 7-р (ІІ)/2024, ч. 6 ст. 176 КПК України визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною).

За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, який може здійснити дії, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати та не зменшились, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, сімейний стан, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя, його процесуальну поведінку, з урахуванням чого слідчий суддя не знаходить підстав для застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, оскільки враховуючи наявні ризики, в цьому випадку загальносуспільний інтерес переважає його інтереси на особисту свободу.

Слід зазначити, що характеризуючи дані підозрюваного, який є учасником бойових дій, має на утриманні малолітню дитину, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.

Отже, слідчий суддя вважає доведеним наявність раніше заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню, оскільки, в цьому випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.

Також слідчий суддя вважає, що доведено й об`єктивні обставини, що полягають у неможливості завершити досудове розслідування в межах строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слід зауважити, що ч. 4 ст. 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, а саме щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Враховуючи обсяг підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, застосування застави у цьому випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків, у зв`язку з чим застава не застосовується.

Слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_6 за станом здоров`я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.

З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 у межах строку досудового розслідування, а саме до 12.02.2025.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 12 лютого 2025 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисниками протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_11