Рішення

від 01.01.2025 по справі 761/17281/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/17281/24

Провадження № 2/761/2172/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 січня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Представник Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом в якому просив суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Київкомунсервіс» заборгованість за послуги з вивезення твердих побутових відходів у сумі 112 102 (сто дванадцять тисяч сто дві) грн. 60 коп.; інфляційні втрати в розмірі 37 715 (тридцять сім тисяч сімсот п`ятнадцять) грн. 73 коп.; проценти за користування коштами 3 % річних в розмірі 9 404 (дев`ять тисяч чотириста чотири) грн. 81коп.; витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» на підставі публічного договору на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 08.06.2018 року надаються послуги за адресою: АДРЕСА_1 , було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на ім`я ОСОБА_1 .

Неналежне виконання відповідачкою зобов`язань по договору порушує право позивача на одержання плати за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів в установлений законом та визначений договором строк, у зв`язку з чим, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2024 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцеву Д.О.

14 травня 2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

27 травня 2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та застосувати строк позовної давності.

06 червня 2024 року через підсистему «Електронний суд» було подано відповідь на відзив, відповідно до якого представник позивача просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

06 червня 2024 року через підсистему «Електронний суд» було подано заяву про поновлення процесуального строку від представника позивача, в якому представник просить поновити строк та залучити відповідь на відзив.

18 червня 2024 року на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості, відповідно до якого представник просить врахувати при розгляді заперечення та відмовити у повному обсязі.

24 червня 2024 року через підсистему «Електронний суд» було подано додаткові письмові пояснення, відповідно до який представник позивача просить задовольнити в повному обсязі позовні вимоги та прийняти до матеріалів додаткові пояснення.

25 червня 2024 року через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів від представника позивача Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс».

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Судом встановлено, що Рішенням Київської міської ради від 17 квітня 2018р. за № 479/4543 «Про визначення послуги з вивезення побутових відходів окремою комунальною послугою, право на здійснення якої виборюються на конкурсних засадах» послугу з вивезення побутових відходів визначено окремою послугою. Спеціальним законом в сфері поводження з побутовими відходами є Закон України «Про відходи».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи», послуги з поводження з побутовими відходами - послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів, що надаються в населеному пункті згідно з правилами благоустрою території населеного пункту, розробленими з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затвердженими органом місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 35-1 цього Закону, поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм і правил. Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів зобов`язаний укласти договори про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із суб`єктами господарювання, що надають такі послуги відповідно до правил благоустрою території населеного пункту, розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту. Договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами мають містити інформацію про укладені договори між виконавцем послуг з вивезення побутових відходів та суб`єктами господарювання, що надають послуги з перероблення та/або захоронення побутових відходів.

Обов`язок споживача укласти договір передбачений п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачі зобов`язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку. Якщо інше не визначено законом, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, управитель багатоквартирного будинку або інша уповноважена особа, яка укладає колективний договір про надання комунальних послуг, згідно з правилами благоустрою території населеного пункту, розробленими з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затвердженими органом місцевого самоврядування, має право на вибір серед визначених у встановленому законодавством порядку виконавців послуг з поводження з побутовими відходами. Одиницею виміру обсягу наданих послуг з поводження з побутовими відходами є кілограм, тонна, кубічний метр або інша одиниця, визначена правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Одиниця виміру обсягу наданих послуг з поводження з побутовими відходами встановлюється органом місцевого самоврядування. Критерієм якості послуг з вивезення побутових відходів є дотримання графіка вивезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, дотримання вимог законодавства щодо надання послуг з вивезення побутових відходів. Послуга з поводження з побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. У разі запровадження роздільного збирання побутових відходів при встановленні цін/тарифів на послугу з поводження з побутовими відходами не враховується вартість операцій з поводження з роздільно зібраними (відсортованими) корисними компонентами цих відходів.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18 грудня 2017р. за № 1589 «Про введення в дію рішення конкурсної комісії з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території м. Києва», Комунальне підприємство «Київкомунсервіс» визначено виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у м. Києві.

Судом встановлено, що 08 червня 2018 р. було опубліковано на сайті КП «Київкомунсервіс» (https://kks.kiev.ua/) Публічний Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів. Відповідно до умов Договору, Позивач надає Відповідачу послуги з вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), а Відповідач (за договором - Споживач) зобов`язується прийняти та своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених Договором (далі - Послуги).

Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» на підставі публічного договору на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 08.06.2018 року надаються послуги за адресою: АДРЕСА_1 , було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. ст.67-68,162 ЖК України наймач чи власник житла зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам. Плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.

Крім того, згідно частин 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Відповідно до вимог ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, відповідачка, як власник майна зобов`язана утримувати майно, що їй належить на праві власності та сплачувати за утримання будинку, прибудинкової території.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Згідно з розрахунком заборгованості за період часу з липня 2018 р. по березень 2024 р. відповідачка має заборгованість у розмірі 112 102, 60 грн. за послуги.

Крім того, на підставі положень ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідачки інфляційні втрати - 37 715, 73 грн.; 3% річних - 9 404, 81 грн., станом на 22.04.2024 р.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, загальновідомим є той факт, що з 12 березня 2020 року на всій території України було запроваджено карантин, на період дії якого та протягом 30 днів з дня його відміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-ІХ від 17 березня 2020 року, було заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. Карантин на всій території України тривав з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року (постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями)). В той же час, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався.

Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім того, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами з 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і станом на дату розгляду справи діє на території України.

До того ж, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18.

Зокрема, вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З розрахунку інфляційних втрат та трьох відсотків річних вбачається, що позивачем не були враховані положення Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 р. за № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», а також не враховано положення Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Враховуючи вищевикладене, вимоги п. 12, 18 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 9 404, 81 грн. та інфляційні втрати у розмірі 37 715, 73 грн. в даному випадку відсутні, суд не вбачає правових підстав для задоволення цих вимог позивача.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за 3% річних у розмірі 9 404, 81 грн. та інфляційні втрати у розмірі 37 715, 73 грн, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за послуги з вивезення побутових відходів у розмірі 112 102, 60 грн. та судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково на суму 112 102, 60 гривень (70, 41%), стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1705, 62 гривень, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 322, 509 525, 526, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 64, 66, 67, 68, 162 ЖК України; ст. ст. 20, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» за послуги з вивезення твердих побутових відходів у розмірі 112 102 (сто дванадцять тисяч сто дві) грн. 60 коп. судовий збір у розмірі 1 705 (одна тисяча сімсот п`ять) грн. 62 коп.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: