Постанова

від 16.01.2025 по справі 562/1310/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2025 року

м. Рівне

Справа № 562/1310/22

Провадження № 22-ц/4815/160/25

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий-суддя Шимківа С.С.,

суддів: Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.,

секретар судового засідання Хлуд І.С.,

учасники справи за первісним позовом:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Креді Фінанс Актив",

відповідач ОСОБА_1 ,

учасники справи за зустрічним позовом:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Креді Фінанс Актив",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

щодо предмета спору

на стороні позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, яка поданапредставником ОСОБА_1 адвокатомМихайловим ВолодимиромОлександровичем на рішення Здолбунівського районногосуду Рівненськоїобласті від 17жовтня 2024року (ухвалене у складі судді Кушніра О.Г., повний текст рішення суду складено 22 жовтня 2024 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Креді Фінанс Актив" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креді Фінанс Актив", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою та недійсним іпотечного договору, -

в с т а н о в и в :

У червні 2022 року ТзОВ "Креді Фінанс Актив" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов обґрунтовувало тим, 22 грудня 2006 року між АБ "Укоопспілка", правонаступником якого є ПАТ "Акціонерний банк "Укоопспілка" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №207, за яким остання отримала готівкою через касу банку на споживчі цілі кредит в сумі 25000 доларів США зі сплатою 14 відсотків річних за користування кредитними коштами та кінцевим строком повернення кредиту не пізніше 21 грудня 2007 року (пункти 1.1-1.4, 2.1 договору).

Згідно п. 2.3 кредитного договору забезпеченням даного кредиту є договір майнової поруки ОСОБА_1 та іпотека домоволодіння житловий будинок загальною площею 70,8 м2, та надвірні будівлі і споруди: сарай літера "Б", огорожа №1, по АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 27 грудня 2005 року приватним нотаріусом Здолбунівського нотаріального округу Чайковською А.О., зареєстрованим в реєстрі за №1282.

13 лютого 2019 року між ПАТ "Акціонерний банк "Укоопспілка" та ТОВ "Креді Фінанс Актив" укладено договір про відступлення права вимоги: первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув майнові права за кредитними договорами, зокрема, за кредитним договором № 207 від 22 грудня 2006 року, укладеним між ПАТ "АБ "Укоопспілка" та ОСОБА_2

14 лютого 2019 року між ПАТ "АБ "Укоопспілка" та ТОВ "Креді Фінанс Актив" укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 29 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Банацькою Л.І. за реєстровим № 2625.

На момент укладення договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 207 від 22.12.2006 року за ОСОБА_2 рахувалася заборгованість у розмірі 19 565 доларів США по тілу кредиту.

Просили суд звернути стягнення на майно, що перебуває в іпотеці ТОВ "Креді Фінанс Актив" відповідно до іпотечного договору від 29 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Банацькою Л.І. та зареєстрований за №2625, і договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 14 лютого 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняком А.П. та зареєстрованим за №106, а саме, на житловий будинок загальною площею 70,8 м2, сарай літера "Б", огорожа №1, номер запису про право власності 2561945, по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №207 від 22 грудня 2006 року в сумі 19565 доларів США, шляхом реалізації його на електронному аукціоні в межах процедури виконавчого провадження за ціною, яка буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

03 серпня 2022 року ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креді Фінанс Актив", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою та недійсним іпотечного договору.

В обґрунтування позову вказувала, що ТзОВ "Креді Фінанс Актив" змінив строк виконання основного зобов`язання, направивши відповідну вимогу про виконання зобов`язань від 04.10.2019 року № 766 за кредитним договором в 30-денний строк, відтак на підстав ч. 4 ст. 559 ЦК України оскільки новий кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явив вимоги до поручителя ( ОСОБА_1 ) договір майнової поруки від 22.12.2006 року, укладений між ПАТ "Акціонерний банк "Укоопспілка", позичальником ОСОБА_2 та поручителем ОСОБА_1 є припиненим.

Додавала, що проведеним досудовим слідством по кримінальній справі встановлено, що службові особи РФ АБ "Укоопспілка", неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне до них ставлення, а також зловживаючи службовим становищем, протягом 2006-2007 років протиправно уклали кредитні договори, у тому числі від 22.12.2006 року № 207 з ОСОБА_2 , використовуючи при цьому недостовірні дані та підроблені підписи ОСОБА_2 .

Вказувала, що кредитний договір № 207 від 22.12.2006 року, укладений між ПАТ "Акціонерний банк "Укоопспілка" та ОСОБА_2 є фіктивним правочином, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а також має місце зловмисна домовленість однієї сторони з другою стороною.

Просила суд визнати припиненим договір майнової поруки від 22 грудня 2006 року, укладений між ПАТ "Акціонерний Банк "Укоопспілка", позичальником ОСОБА_2 та поручителем ОСОБА_3 , а також визнати недійсним іпотечний договір від 29 грудня 2006 року, укладений між ПАТ "Акціонерний Банк "Укоопспілка" та ОСОБА_3 , обґрунтовуючи зміною кредитором строків виконання основного зобов`язання за кредитним договором №207 від 22 грудня 2006 року, який є фіктивним правочином, вчиненим без наміру створення правових наслідків, та порушенням порядку відступлення прав за іпотечним договором.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 17 жовтня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Креді Фінанс Актив" задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного договору від 29 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Банацькою Л.І. та зареєстрований в реєстрі за №2625, і договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 14 лютого 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняком А.П. та зареєстрованим в реєстрі за №106, а саме, на житловий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 70,8 м2, сарай літера "Б", огорожа №1, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі продажу, посвідченого 27 грудня 2005 року приватним нотаріусом Здолбунівського нотаріального округу Чайковською А.О., в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 207 від 22 грудня 2006 року в сумі 19565 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять) доларів США шляхом реалізації предмета іпотеки на електронному аукціоні в межах процедури виконавчого провадження за ціною, що буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Креді Фінанс Актив" понесені ним судові витрати в сумі 8584 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн 14 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креді Фінанс Актив", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , про визнання поруки припиненою та недійсним іпотечного договору відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_2 не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та заборгованість за кредитним договором у розмірі 19565,60 доларів США не сплатила, позивач набув право звернення на предмет іпотеки.

Доводи ОСОБА_1 про відсутність у позивача оригіналу кредитного договору, вилученого за постановою старшого слідчого прокуратури м.Рівне Горплюка А.М. в кримінальній справі №51/253-09 від 16 червня 2009 року, про фіктивність кредитного договору та встановлені в справі №569/7130/22 обставини пропуску строків давності звернення кредитора з позовом про стягнення з позичальника ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №207 від 22 грудня 2006 року в цих правовідносинах є помилковими.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Михайлова В.О., оскаржила його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що апеляційний суд у справі №569/7130/22 дійшов висновку про сплив позовної давності на задавнену вимогу про стягнення основної заборгованості з позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором №207 від 22 грудня 2006 року та договором про відступлення прав вимоги від 13.02.2019 року за кредитним договором №207.

Суд першої інстанції помилково вказав, що строк позовної давності у спірних правовідносинах слід обчислюватися з дня укладення позивачем договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 207 від 29 грудня 2006 року, тобто з 13 лютого 2019 року, які закінчуються відповідно 14 лютого 2022 року, а позов поданий 29 червня 2022 року, тобто суд першої інстанції не враховує правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 523/10225/15-ц, в якій зазначено, що заміна сторін у зобов`язанні, відповідно до статті 262 ЦК України, не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності, тобто після укладення первісним і новим кредиторами договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами для нового кредитора строки звернення до суду підлягають обчисленню так само, як і для первісного кредитора, тобто строк позовної давності має обчислюватися з 18.12.2009 року, що також встановлено постановою Рівненського апеляційного суду у справі № 569/7130/22 від 30.11.2023 року.

Просить скасувати оскаржуване рішення суду, в частині задоволення первісного позову, та ухвалити нове про залишення позову "Креді Фінанс Актив" без задоволення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 22 грудня 2006 року між Акціонерним банком "Укоопспілка" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 207 відповідно до умов якого, банк зобов`язується надати позичальнику, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в валюті долар США в сумі 25000,00 (двадцять п`ять тисяч) у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі. Дата видачі кредиту 22 грудня 2006 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 21 грудня 2007 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 8 цього договору на підставі застосування (настання зазначених подій) будь-якого з пунктів розділу 5 та 7 цього договору. Погашення кредиту здійснюється не пізніше 21 грудня 2007 року, погашення відсотків за користування кредитом здійснюється щомісячно (а.с. 4).

29 грудня 2006 року між Акціонерним банком "Укоопспілка" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір, яким забезпечено вимоги Іпотекодержателя по кредитному договорі № 207 від 22 грудня 2006 року, укладеному між АБ "Укоопспілка" та ПП ОСОБА_2 шляхом передання в іпотеку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належного Іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Рівненської області 27.12.2005 року за реєстровим № 1282 (а.с. 9, том 1).

21.12.2007 року між ОСОБА_2 та АБ "Укоопспілка" укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №207, за умовами якої строк повернення кредиту встановлено до 20.06.2008 року.

20.06.2008 року між ОСОБА_2 та АБ "Укоопспілка" укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору №207, за умовами якої строк повернення кредиту встановлено до 19.12.2008 р. а також змінено розмір відсоткової ставки до 15%.

19.12.2008 року між ОСОБА_2 та АБ "Укоопспілка" укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору № 207, за умовами якої строк повернення кредиту встановлено до 18.12.2009 року, а також змінено розмір відсоткової ставки до 19%.

Постановою Правління Національного банку України від 22.01.2015 року № 39 ПАТ "АБ "Укоопспілка" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22.01.2015 року № 12 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "АБ "Укоопспілка", згідно з яким з 23.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "АБ "Укоопспілка".

13 лютого 2019 року між публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Укоопспілка" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРЕДІ ФІНАНС АКТИВ" (новий кредитор) було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до п.1 якого за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває належні банку майнові права банку до осіб, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом боржника, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки, та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами)), та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додаткові до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом Основні договори або основний договір", надалі за текстом права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, що визначені цим договором. Згідно витягу з Додатку №1 під №59 зазначено боржника ОСОБА_2 № договору 207.

14 лютого 2019 року між публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Укоопспілка" (первісний іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРЕДІ ФІНАНС АКТИВ" (новий іпотекодержатель) було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 29 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Банацькою Л.І. за реєстровим №2625, пунктом 1.1. якого передбачено, що первісний іпотекодержатель передає, а новий іпотекодержатель приймає всі права за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Рівненської області Банацькою Л.І. за реєстровим номером №2625, що був укладений між первісним іпотекодержателем та ОСОБА_1 , в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором №207, укладеним між первісним іпотекодержателем та позичальником 22 грудня 2006 року (а.с. 31, том 1).

Постановою Рівненського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 29 травня 2024 року в справі № 562/2595/23 в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Креді Фінанс Актив" про визнання недійсним договору про відступлення прав за іпотечним договором відмовлено та на даний час договір від 14 лютого 2019 року є чинним.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).

Поняття іпотеки деталізує абзац третій статті 1 Закону України "Про іпотеку", який визначає, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку", пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України).

Згідно із п. 4.1. укладеного між сторонами договору іпотеки від 29 грудня 2006 року договір діє до повного виконання Заставодавцем своїх зобов`язань по кредитному договору або при настанні підстав передбачених чинним законодавством (а.с. 10, том 1).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).

За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, яке є похідним від основного зобов`язання (такий висновок сформульовано Верховним Судом у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 910/16461/16, також у пункті 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16).

Закінчення строку дії кредитного договору не припиняє виконання договірних зобов`язань.

Як вбачається із матеріалів справи кредитні зобов`язання відповідачкою не виконано кредитну заборгованість, у розмірі 19565,60 дол. США не сплачено, що підтверджується довідкою про стан заборгованості за кредитним договором № 207 від 22.12.2006 року (а.с. 37, том 1).

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 2ст. 39Закону України"Про іпотеку"в разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно.

Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу.

Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Вищезазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, що висловлена ним у Постановах від 19.12.2019 у справі №520/11429/17, 17 грудня 2019 року у справі № 641/1793/17, від 26.11.2019 у справі №902/201/19, від 15.10.2019 у справі №908/1090/18).

Частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини (далі - Конвенція) та практику суду як джерело права.

У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг проти України", а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року у справі № 562/471/18 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного банку "Укоопспілка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Креді Фінанс Актив", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, приватний нотаріус Здолбунівського районного нотаріального округу Рівненської області Банацька Лідія Іванівна про припинення іпотеки.

Постановою Верховного Суду від 30 вересня 2022 року вищезазначену постанову Рівненського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року залишено без змін.

При розгляді справи № 562/471/18 судами вже надано оцінку доводам ОСОБА_1 щодо припинення договору іпотеки, та встановлено відсутність передбачених статтею 17 Закону України "Про іпотеку" підстав для припинення договору іпотеки.

Оскільки зобов`язання боржника у кредитних правовідносинах не припинено, як і не припинено іпотеку, іпотекодержатель Товариство з обмеженою відповідальністю "Креді Фінанс Актив", на підставі ст. 33 Закону України "Про іпотеку" та умов укладеного між сторонами договору іпотеки від 29.12.2006 року, має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 70,8 м2, сарай літера "Б", огорожа №1, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі продажу, посвідченого 27 грудня 2005 року приватним нотаріусом Здолбунівського нотаріального округу Чайковською А.О.

Доводи апеляційної скарги про пропуск позивачем строку позовної давності не знайшли свого підтвердження.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України) (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої особи права на позов, тобто можливості захистити своє право чи інтерес через суд.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року в справі № 757/13243/17 (провадження № 14-711цс19) зазначено, що: "за змістом частини першої статті 33 та частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про іпотеку".

Умови договору іпотеки та вимоги частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" пов`язують можливість задоволення вимог кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання.

Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач (іпотекодержатель), відповідно до статті 35 Закону України "Про іпотеку" надіслав іпотекодавцю ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень основного зобов`язання, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, з відміткою про його отримання ОСОБА_1 23.10.2019 року (а.с. 35, том 1).

Саме після закінчення тридцятиденного строку виконання ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень основного зобов`язання (23.11.2019 року) і починає перебіг строк позовної давності для реалізації права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Місцевим судом помилкового визначено початок перебігу строку позовної давності у справі з дня укладення позивачем договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором №207 від 29 грудня 2006 року з 13 лютого 2019 року.

Заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (стаття 262 ЦК України), що відповідає висновку Верховного Суду, висловленому у його постанові від 20 серпня 2024 року (справа № 201/11812/23, провадження № 61-7195св24).

Трьохрічний строк позовної давності у цьому спорі починає свій перебіг 23.11.2019 року та спливає 23.11.2022 року, в той час як із позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Креді Фінанс Актив" звернулося 29.06.2022 року в межах строку позовної давності.

Окрім того, відповідно до п. 19 "Прикінцевих та перехідних положень" Цивільного кодексу України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в країні запроваджено воєнний стан, який на даний час триває.

Таким чином, у справі не встановлено пропуску позивачем строку позовної давності, на що покликається ОСОБА_1 у поданій нею апеляційній скарзі.

Покликання у апеляційній скарзі на висновок апеляційного суду у справі №569/7130/22 щодо спливу позовної давності на задавнену вимогу про стягнення основної заборгованості з позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором №207 від 22 грудня 2006 року, не заслуговує на увагу.

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 755/13805/16-ц слід розмежовувати вимоги про стягнення боргу за основним зобов`язанням (actio in personam) та про звернення стягнення на предмет іпотеки (actio in rem).

Переривання загальної позовної давності за вимогою про стягнення боргу за основним зобов`язанням не перериває перебігу загальної позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки і навпаки.

Ураховуючи те, що суд першої інстанції, правильно встановивши характер спірних відносин, що виникли між сторонами, та дійшовши обґрунтованого висновку про задоволення позову, не правильно визначив початок перебігу строку позовної давності у справі, рішення суду у цій частині підлягає зміні з викладенням мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу, яка поданапредставником ОСОБА_1 адвокатомМихайловим ВолодимиромОлександровичем задовольнити частково.

Мотивувальну частину рішення Здолбунівського районногосуду Рівненськоїобласті від 17жовтня 2024року викласти в редакції цієї постанови.

У решті рішення Здолбунівського районногосуду Рівненськоїобласті від 17 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 17 січня 2025 року.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.