Постанова

від 14.01.2025 по справі 766/18228/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/18228/24

н/п 3/766/538/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Єпішина Ю.М.,

за участю: секретаря: Царенко Д.Р.,

прокурора: Смирнової Я.О. (в режимі відеоконференції),

особи, яка притягається до відповідальності: ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), щодо: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Дар`ївка, Херсонської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з середньою освітою, місце роботи, посада на день вчинення правопорушення: Державна установа «Херсонський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, молодший інспектор 1 категорії відділу охорони; місце роботи, посада на час розгляду справи: водій, ПП «Євросем» (ЄРДПОУ 34218716), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,-

встановив:

ЗУправління стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань (міжрегіональний територіальний орган) Національної поліції України до Херсонського міського суду Херсонської області надійшли матеріали адміністративних справ, пов`язаних з корупцією, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 при вступі на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України 10.07.2018 було прийнято присягу.

Наказом виконуючого обов`язки начальника Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України від 31.10.2019 №97/ОС ОСОБА_1 було призначено на посаду молодшого інспектора 1 категорії відділу охорони.

Наказом начальника Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України від 30.09.2020 №87/ОС ОСОБА_1 було присвоєно спеціальне звання «старший прапорщик внутрішньої служби».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну службу», державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу, спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюються спеціальні звання.

Отже виходячи з вищевикладеного, старший прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді молодшого інспектора 1 категорії відділу охорони Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, відноситься до осіб молодшого начальницького складу кримінально-виконавчої служби.

Відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, та суб`єктами відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Відповідно до п. 2-7 Прикінцевих положень Закону України "Про запобігання корупції", встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в умовах воєнного стану" подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Таким чином, молодший інспектор 1 категорії відділу охорони Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України Мундерецький Ю.І. був зобов`язаний подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік не пізніше 23:59 годин 31.01.2024 включно.

Разом з цим, ОСОБА_1 подав до Реєстру щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік лише 07.02.2024 року о 18:50, тобто несвоєчасно (https://public.nazk.gov.ua/documents/6f538ca9-adc9-4028-af26-e10891b384db).

Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді молодшого інспектора 1 категорії відділу охорони Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, тобто будучи державним службовцем, а значить суб`єктом декларування та відповідальності, згідно із ст.1 та п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, у порушення вимог, передбачених ч. 1 ст. 45 та п. 2-7. Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно (07.02.2024 о 18:50) без поважних причин, маючи при цьому фізичні та технічні можливості, подав на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік (https://public.nazk.gov.ua/documents/6f538ca9-adc9-4028-af26-e10891b384db).

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Крім того, на підставі наказу виконуючого обов`язки начальника Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України від 24.01.2023 №4/ОС, старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 з 24.01.2023 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, у зв`язку зі скороченням штатів або переведенням організаційних заходів.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 розділу II «Порядок подання декларації» наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 № 449/21 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за № 987/36609, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.

Разом з цим, ОСОБА_1 подав до Реєстру декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні) лише 08.02.2024 о 14:05, тобто несвоєчасно (https://public.nazk.gov.ua/documents/6f538ca9-adc9-4028-af26-e10891b384db).

Таким чином, ОСОБА_1 несвоєчасно (08.02.2024 о 14:05) без поважних причин, маючи при цьому фізичні та технічні можливості, подав на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні), за 2022 рік (https://public.nazk.gov.ua/documents/6f538ca9-adc9-4028-af26-e10891b384db).

Дії ОСОБА_1 , суд кваліфікує за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні).

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1ст. 172-6 КУпАП визнав у повному обсязі, не заперечував проти обставин, зазначених в протоколах про адміністративні правопорушення.

Прокурор Смирнова Я.О. в судовому засіданні підтримала складені протоколи з викладених у них підстав, вважала, що матеріали справи про адміністративні правопорушення містять достатні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1ст. 172-6 КУпАП. Просила визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією та притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши стягнення в мінімальних межах санкції.

Відповідно до ч. 1ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1ст. 9 КУпАП).

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2ст. 251 КУпАП).

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

ОСОБА_1 , на момент вчинення правопорушення був державним службовцем.

Згідно пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, та суб`єктами відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією.

Отже, з огляду на викладене ОСОБА_1 був зобов`язаний подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік не пізніше 23:59 годин 31.01.2024 включно, а також ОСОБА_1 був зобов`язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні), не пізніше 23:59 годин 31.01.2024 включно.

Так вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих правопорушень підтверджена наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:

- протоколами №84/2024, № 85/2024 від 21.10.2024 року про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією; - повідомленням Національного агентства з питань запобігання корупції від 04.03.2024 року № 683/55/120/01-2024; - довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 16.09.2024 року про надання електронних довірчих послуг; - рапортом; - положенням про державну установу «Херсонський слідчий ізолятор», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2020 року № 4480/5; - наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження Положення про державну установу «Херсонський слідчий ізолятор» у новій редакції; - витягом з наказу державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 31.10.2019 року №97/ОС про особовий склад; - витягом з наказу державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 30.09.2020 року №87/ОС про присвоєння звання начальницького складу ОСОБА_1 ; - витягом з наказу державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 24.01.2023 року №4/ОС про звільнення ОСОБА_1 ; - присягою ОСОБА_1 як співробітника державної установи «Херсонський слідчий ізолятор»; - довідкою ДУ «Херсонський державний слідчий ізолятор» від 12.08.2024 року №24/18-985/ВС/Нв; - повідомленням Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 12.02.2024 року №24/18-330/ВС/Нв; - відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

- листом Національного агентства з питань запобігання корупції від 15.03.2024 № 47-10/16469/24; - листом Верховного Суду від 09.04.2021 № 1089/0/2-21.

Оцінюючи наведені вище докази, суд приходить до висновку, що факти викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження під час судового розгляду. Досліджені судом докази узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, допущеного ОСОБА_1 правопорушення, ставити їх під сумнів жодних підстав немає.

ОСОБА_1 під час розгляду справи підтвердив про свою обізнаність щодо обов`язку подання декларацій, при цьому мав в своєму розпорядженні цифровий підпис, а ІТС «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», у вказаний період ,працювала в штатному режимі. Окрім того, вину визнав, не заперечував проти обставин, зазначених в протоколах про адміністративні правопорушення.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності суд виходить з наступного.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Оскільки ОСОБА_1 , вчинив декілька адміністративних правопорушень, які розглядаються одночасно одним і тим же органом, у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП підлягають об`єднанню.

Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, суспільну небезпечність діяння, особу ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, вважаю за необхідне накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі визначеному санкцією ч.1 ст. 172-6 КУпАПіз застосуванням положень ч. 2 ст.36 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 , та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 , підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60грн.

Керуючись ст. ст.23, 33, 34, 40-1, ,251 ,280, 283-284 КУпАП, ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції»,-

постановив:

Об`єднати в одне провадження адміністративні матеріали 766/18229/24, 766/18228/24, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присвоївши адміністративним матеріалам 766/18228/24.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

(Рахунок отримувача: UA668999980313010106000021451, Одержувач УК у м.Херсоні /м Херсон/ 21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959517, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

(Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя Ю. М. Єпішин