Постанова

від 17.01.2025 по справі 757/31242/24-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

22-ц/824/2990/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 757/31242/24-ц

17 січня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» Мовчана Сергія Федоровича на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 серпня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Ільєвої Т.Г. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У липні 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що відповідачі мають загальну заборгованість за отримані послуги перед позивачем на загальну суму 40 468,03 грн., а тому позивач звернувся до суду та просить стягнути солідарно заборгованість у розмірі 40 259, 62 грн. - основного боргу, 89,42 грн. - інфляційних витрат, 118, 89 грн. - 3 % річних, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Окрім цього, представник позивача просив солідарно стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 9 600, 00 грн. та стягнути судовий збір.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 серпня 2024 року позов ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, - задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» заборгованість у розмірі 40 468 (сорок тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 03 коп. та судові витрати зі спліти судового збору в сумі 3028 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 17 вересня 2024 року представник позивача директор ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» апеляційну скаргу в якій просив рішення першої інстанції скасувати в частині відмови позивачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу та ухвали в цій частині нове рішення.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що рішення суду першої інстанії в оскаржуваній частині постановлено з порушенням норм процессуального та матеріального права.

Зазначає, що згідно з актом про обсяг надання правничої допомоги від 11 червня 2024 року за договором, виконавець, відповідно до п. 1.1 та п. 5.1 договору про надання правничої допомоги станом на день підписання вказаного Акту надав клієнту наступну професійну правничу допомогу, вартість якої становить: 1 200 грн - надання консультації щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з відповідача; 2 400 грн - здійснення збору та пошуку необхідних документів по кредиторській заборгованості відповідачів перед ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» за надані житлово-комунальні послуги, а також здійснення аналізу та вивчення вказаних документів, підготовка плану дій щодо стягнення заборгованості у судовому порядку; 6 000 грн - підготовка позовної заяви, підготовка додатків до позовної заяви згідно з переліком. Загальна вартість правничої допомоги - 9 600 грн.

Вказує на те, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у стягненні витрат суперечать п. 1 ч. 2 ст. 137, п. 8 ст. 141 ЦПК України, а також правовим висновкам, викладених в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що звертаючись до суду з позовом представник позивача просив суд стягнути з відповідачів понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 600,00 грн.

01 червня 2024 року між Адвокатським об`єднанням «Міжнародна адвокатська група» та ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» було укладено договір про надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 5.1 сторони домовились, що розмір винагороди виконавця за надання правничої допомоги, відповідно до п. 1.1 даного договору становить 1 200,00 грн. за одну годину надання правничої допомоги виконавцем.

Згідно з п. 5.2 сума винагороди виконавця, зазначена у п. 5.1 договору, розраховується відповідно до вартості однієї години та загальної кількість часу витраченого виконавцем у зв`язку з наданням правничої допомоги відповідно до цього договору.

Загальна вартість наданої правничої допомоги зазначається виконавцем в акті про обсяг наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правничої допомоги, кількість витраченого виконавцем часу на надання правничої допомоги та вартість правничої допомоги.

Відповідно до акту про обсяг надання правничої допомоги від 11 червня 2024 року за договором, виконавець, відповідно до п. 1.1 та п. 5.1 договору про надання правничої допомоги станом на день підписання вказаного Акту надав клієнту наступну професійну правничу допомогу, вартість якої становить: 1 200 грн - надання консультації щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з відповідача; 2 400 грн - здійснення збору та пошуку необхідних документів по кредиторській заборгованості відповідачів перед ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» за надані житлово-комунальні послуги, а також здійснення аналізу та вивчення вказаних документів, підготовка плану дій щодо стягнення заборгованості у судовому порядку; 6 000 грн - підготовка позовної заяви, підготовка додатків до позовної заяви згідно з переліком. Загальна вартість правничої допомоги - 9 600 грн.

Відмовляючи у стягненні з відповідачів на користь позивача витрати на правничу допомогу, суд першої інстанції посилався на те, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано до суду: копію договору про надання правової допомоги, та акт про обсяг надання правової допомоги на суму у розмірі 9 600,00 грн.

Разом з цим, представником не надано квитанції про оплату послуг адвоката, відтак, стягнення витрат не підлягає задоволенню, оскільки належним чином не є підтверджені витрати.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

Відмовляючи у стягнення витрат суд першої інстанції на зазначене вище уваги не звернув, не надав належну оцінку поданим позивачем доказам та не врахував висновки Верховного Суду з аналогічних питань.

З наданого до суду першої інстанції акту про обсяг надання правничої допомоги від 11 червня 2024 року за договором, вбачається, що виконавець, відповідно до п. 1.1 та п. 5.1 договору про надання правничої допомоги станом на день підписання вказаного Акту надав клієнту наступну професійну правничу допомогу, вартість якої становить: 1 200 грн - надання консультації щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з відповідача; 2 400 грн - здійснення збору та пошуку необхідних документів по кредиторській заборгованості відповідачів перед ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» за надані житлово-комунальні послуги, а також здійснення аналізу та вивчення вказаних документів, підготовка плану дій щодо стягнення заборгованості у судовому порядку; 6 000 грн - підготовка позовної заяви, підготовка додатків до позовної заяви згідно з переліком. Загальна вартість правничої допомоги - 9 600 грн.

В матеріалах справи відсутні заперечення відповідачів з приводу заявленного позивачем розміру витрат.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Не врахувавши зазначені вище висновки, не застосувавши при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу наведені норми матеріального права, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відсутність доказів оплати за надану правову допомогу може слугувати підставою для відмови у їх відшкодуванні.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вище викладене колегія суддів приходить до висновку, що заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 серпня 2024 року в частині відмови у стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення зазначених вимог.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника позивача директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» Мовчана Сергія Федоровича задовольнити.

Заочне рішення рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 серпня 2024 року в частині відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» (Код ЄДРПОУ 32492922, вул. Євгена Коновальця, 32 А, прим 96, м. Київ, 01133) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 200,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» (Код ЄДРПОУ 32492922, вул. Євгена Коновальця, 32 А, прим 96, м. Київ, 01133) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 200,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» (Код ЄДРПОУ 32492922, вул. Євгена Коновальця, 32 А, прим 96, м. Київ, 01133) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 200,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: