Ухвала

від 17.01.2025 по справі 357/14070/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 357/14070/19 Головуючий у 1 інстанції: Кириленко М.О.

провадження №22-ц/824/6244/2025 Головуючий суддя: Олійник В.І.

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

17 січня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Олійника В.І., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 27 листопада 2024 року у справі за поданням державного виконавця Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Криклі Юлії Петрівни про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 27 листопада 2024 року подання задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, 27 грудня 2024 року ОСОБА_1 здала на пошту апеляційну скаргу, яку адресувала Київському апеляційному суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 січня 2025 року вказану цивільну справу витребувано з Голосіївського районного суду м. Києва, яка надійшла 10 серпня 2025 року.

Дослідивши матеріали справи, апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження вказавши, що під час проголошення ухвали вона не була присутня, а тому з її змістом ознайомлена значно пізніше, відтак вважає можливим клопотати суд про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно вимог ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З матеріалів справи вбачається, що 27 листопада 2024 року Миронівським районним судом Київської області постановлено оскаржувану ухвалу.

З протоколу судового засідання від 27 листопада 2024 року встановлено, що адвокат Божок М.І. - представник ОСОБА_1 брав участь у судовому засіданні під час розгляду справи.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала Миронівського районного суду Київської області від 27 листопада 2024 року було оприлюднено в реєстрі 04 грудня 2024 року.

Відповідно до довідки Миронівського районного суду Київської області, 02 грудня 2024 року о 17 год 09 хв. оскаржувана ухвала від 27 листопада 2024 року була доставлена до електронної скриньки представника боржника адвоката Божка М.І., яка міститься в матеріалах справи (а.с. 93, т.2).

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі №465/6147/18 суд виходив із того, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Виходячи з дати доставлення копії оскаржуваної ухвали до електронної скриньки представника боржника адвоката Божка М.І., останнім днем для подання апеляційної скарги на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 27 листопада 2024 року є 17 грудня 2024 року.

Апеляційну скаргу боржник ОСОБА_1 здала на пошту 27 грудня 2024 року, тобто, з пропуском встановленого строку на подання апеляційної скарги.

Згідно з ч.1 ст.64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Положеннями ч.7 ст.272 ЦПК України визначено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Оскільки представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Божок М.І. був присутній у судовому засіданні та отримав копію оскаржуваної ухвали суду 02 грудня 2024 року на електронну пошту, а тому суд вважає, що період на подання апеляційної скарги з 17 грудня 2024 року по 26 грудня 2024 року (включно) пропущений без поважних причин.

При цьому слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Як наголошує у своїх рішенням Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, апеляційним судом також встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, а саме: до апеляційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року апеляційна скарга має бути оплачена судовим збором у розмірі 605 грн 60 коп.

Апеляційна скарга повинна бути оплачена судовим збором за такими реквізитами: рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101, код банку отримувача (МФО): 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783‚ банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Документи, що підтверджують сплату судових витрат подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.

Згідно ч.2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати апелянту строк для усунення недоліків, а саме: надати обгрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин його пропуску та надати документи, що підтверджують сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 354, 357 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 27 листопада 2024 року залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, в іншому випадку апелянту буде відмовлено у відкритті провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду В.І. Олійник