Рішення

від 17.01.2025 по справі 240/19459/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/19459/24

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Ружин-молоко" до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу з державного нагляду (контролю) у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Дочірнє підприємство "Ружин-молоко" звернулось до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №043621 від 27 вересня 2024 року.

В обґрунтування позову вказано, що за матеріалами перевірки транспортного засобу МАN номерний знак НОМЕР_1 , який належить підприємству ДП «Ружин-молоко», відділом з державного нагляду (контролю) у Житомирській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №043621 від 27 вересня 2024 року.

Позивач стверджує, що оскаржувана постанова прийнята без врахування фактичних обставин справи, а тому підлягає скасуванню. Зокрема зазначено, що під час прийняття оскаржуваної постанови не було враховано, що позивач не являється перевізником, вантаж транспортувався для власних потреб.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач 18.10.2024 подав до суду відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. В обґрунтування вказує, що підставою для застосування до Дочірнього підприємства "Ружин-молоко" адміністративно-господарського штрафу згідно оскаржуваної постанови від 27.09.2024 №043621 стало порушення останнім законодавства про автомобільний транспорт, а саме під час здійснення перевезень вантажу у водія на момент перевірки у слоті тахографа була відсутня картка водія ОСОБА_1 , що передбачено статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що потягнуло за собою накладення адміністративно-господарського штрафу.

У свою чергу від представника позивача 23.10.2024 надійшли заперечення (на відповідь на відзив), в яких останній повністю заперечує проти доводів відповідача, що викладені у відзиві. Вказує, що повторне накладення штрафу після його попереднього скасування вищестоящим органом, суперечить принципу, пов`язаному з належним здійсненням правосуддя, який передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

25.10.2024 відповідач подав заперечення (на відповідь на відзив), у яких зауважив, що саме на виконання наказу про скасування попередньої постанови від 27.08.2024 з метою нового розгляду позивача листом від 24.09.2024 повідомлено про розгляд матеріалів. Водночас на розгляд справи представник підприємства не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 29.07.2024 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області в рамках здійснення заходів державного контролю шляхом проведення рейдової перевірки, здійснено перевірку транспортного засобу МАN номерний знак НОМЕР_1 , який належить підприємству ДП «Ружин-молоко», на додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

У акті перевірки №АР 036757 від 29.07.2024 року вказано, що під час проведення перевірки виявлено порушення вимог наказу №340 від 07.06.2010, п. 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, вимог ст.34, 48 ЗУ « Про автомобільний транспорт». А саме, встановлено відсутність на момент перевірки документів картки водія ОСОБА_2 у цифровому тахографі. Інших порушень в акті не зазначено.

За матеріалами перевірки відділом з державного нагляду (контролю) у Житомирській області 27.08.2024 прийнято постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №043399 в сумі 17000 гривень.

Позивач скориставшись правом на адміністративне оскарження подав скаргу, на підставі якої, постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №043399 від 27.08.2024 було скасовано, матеріали направлено на новий розгляд.

За результатами нового розгляду, в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Лисюк Анна винесла постанову №043621 від 27 вересня 2024 року про застосування до Дочірнього підприємства "Ружин-молоко" адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн за порушення вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Стаття 5 Закону № 2344-ІІІ визначає, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ч.12 ст.6 Закону № 2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку.

У свою чергу, абзацом 7 статті 34 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільний перевізник повинен забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Статтею 48 Закону № 2344-III обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж та інші документи, передбачені законодавством.

Абзацом 2 частини 2 статті 49 Закону №2344-III визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону №2344-III визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

За результатами проведення рейдової перевірки транспортного засобу МАN номерний знак НОМЕР_1 , який належить підприємству ДП «Ружин-молоко», на додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, складено акт перевірки № АР 036757 від 29.07.2024 року, в якому вказано, що під час перевірки виявлено порушення вимог наказу № 340 від 07.06.2010, п 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, вимог ст.34, 43 ЗУ « Про автомобільний транспорт», а саме: відсутність на момент перевірки документів картки водія ОСОБА_2 у цифровому тахографі.

Так, відповідно до п. 1.2. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340), це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пунктом 1.4 Положення передбачено випадки перевезення пасажирів чи/та вантажів, у яких не поширюється це Положення.

Слід зауважити, що наявний спірний випадок до таких не відноситься.

Відповідно до п. 6.1 Положення, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що автомобільний перевізник незалежно від того, чи здійснює перевезення за плату чи власний вантаж, має дотримуватись вимог щодо обліку та фіксації робочого часу та відпочинку.

У постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 вказано, що положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010.

Отже, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн (що відповідає спірному випадку) повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а водій, який керує таким ТЗ, у разі відсутності тахографа повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385:

- тахограф - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно із пунктом 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа.

Відповідно до пункту 3.6 Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР (994_016) здійснюють періодичні інспекції.

Таким чином, при здійсненні визначених законодавцем відповідних вантажних перевезень транспортний засіб повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографом за для контролю швидкості здійснення перевезення, режиму праці та відпочинку водіїв. Аналізуючи наведені вище правові норми, колегія суддів вважає, що приписи стосовно тахографу визначені законодавцем, перш за все, за для уникнення аварійних ситуацій на дорозі та забезпечення належних трудових прав водіїв, зокрема, права на відпочинок. Тобто, приписи щодо належної роботи тахографа є не забаганкою законодавця, вони виконують функцію створення безпечних умов на дорозі.

У свою чергу, пунктом 1.3. Інструкції № 385, на який звертав увагу позивач, визначено, що ця інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Однак, вказаною нормою не визначено поняття власні потреби перевізника.

Обов`язок для перевізника встановлювати на відповідному вантажному транспорті тахограф визначений Положенням № 340.

При цьому, пунктом 1.4 Положення № 340 регламентовано, що це положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.

Отже, з наведених вище правових норм вбачається, що, зокрема, вантажні перевезення за для власних потреб - це здійснення такого перевезення фізичною особою за власний рахунок та без використання праці найманих робітників.

Відповідно до матеріалів справи Дочірнє підприємство "Ружин-молоко" зареєстроване як юридична особа, яка здійснює господарську діяльність.

Водночас, позивач у позові не заперечує, що ДП «Ружин-молоко» є перевізником в розумінні вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки є юридичною особою, яка здійснює за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами. Але зазначає, що пред`явлення товарно-транспортної накладної перевіряючим в такому разі є достатнім.

Слід також звернути увагу, що позивач провадить господарську діяльність з переробки молочної сировини з метою отримання прибутку.

Транспортний засіб МАN номерний знак НОМЕР_1 з 16.05.2024 належить підприємству ДП «Ружин-молоко», на момент перевірки був під керуванням ОСОБА_1 , який в розумінні спірних правовідносин є водієм, найнятим ДП «Ружин-молоко».

Аналіз встановлених обставин справи та норм законодавства дозволяє зробити висновок, що позивач є юридичною особою, здійснює господарську діяльність за для отримання прибутку, а тому суд не погоджується з твердженнями позивача щодо здійснення перевезення за для власних потреб.

Слід зауважити, наявність власних потреб є опцією фізичної особи.

Відтак, дія закону поширюється на фізичних чи юридичних осіб - автомобільних перевізників, які в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозять вантаж, в тому числі і для власних потреб.

Аналогічний висновок висловлено Верховним судом у постанові від 31.07.2024 у справі №440/5873/23.

Отже, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

З огляду на вищезазначене, за відсутності документів, зокрема, у даному випадку картки водія у цифровому тахографі, до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.02.2020 по справі 820/4624/17.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд вважає також за необхідне зазначити, що Закон №2344-III не ставить у залежність можливість застосування відповідальності від наявності чи відсутності в особи порушника статусу підприємця.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до позивача як перевізника адміністративно-господарські санкції.

Згідно із ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене, відповідачем доведено правомірність свого рішення, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вимоги статті 139 КАС України та відсутність підстав для задоволення позову, розподіл судових витрат по справі не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Ружин-молоко" (вул. Київська, 68,с-ще Ружин,Бердичівський р-н, Житомирська обл.,13601, ЄДРПОУ 31826107) до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу з державного нагляду (контролю) у Житомирській області (пл. Корольова, 12,м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10014, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко

17.01.25